Сторінка медичної сестри

Що необхідно знати про хворобу, викликану вірусом Коксакі

Останні кілька тижнів українці, які відпочивають у Туреччині, активно діляться інформацією про поширення вірусу Коксакі, що супроводжується сильним жаром і висипаннями на тілі. В основному хворіють діти.

Ентеровірусні інфекції, до яких належить і вірус Коксакі, не є новими, їх виявляють в Україні щороку. З різними проявами ентеровірусної інфекції лікарі стикаються доволі часто, тож зможуть швидко поставити точний діагноз.

Коксакі відноситься до ентеровірусів. «Це кишковий» вірус, що активізується влітку, особливо в спеку.

Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини і відносяться до групи РНК-вірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву.

Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє повітряно-крапельним шляхом і з вмістом кишківника. Спалахи захворювання частіше виникають в осінній і літній періоди.

Зазвичай вірус Коксакі привозиться з місць відпочинку. Велике скупчення дітей, відвідування дитячого клубу, купання в басейнах і море сприяють широкому поширенню захворювання. Батьки сприймають прояви захворювання за звичайні перегрів на сонці або застуду, особливо  в разі слабкої симптоматики або безсимптомного протікання хвороби.

Спорадичні випадки захворювання на хворобу Коксакі зустрічається і серед дитячого населення на території України. Вірусом Коксакі найчастіше хворіють діти більш старшого віку або немовлята. Захворювання найчастіше виникає в осінні або літні місяці. Основні механізми передачі вірусів Коксакі — фекально-оральний і контактний (з виділенням носоглотки).

Висока контагіозність вірусу сприяє поширенню захворювань в місцях скупчення дітей (санаторіях, курортах, дошкільних навчальних закладах).

Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів). Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (температура до 390С - 400С), може ускладнюватися головним болем, блювотою. Крім того, спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з'являється характерне висипання. Ротова порожнина запалюється покривається пухирями, на тілі також появляється висипка, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук появляються невеликі  червонуваті, плоскі плями або пухирі.

Захворювання ступнів, кистей рук та ротової порожнини не є дуже важким захворюванням, тому більша кількість дітей старшого віку та немовлят одужують без різних ускладнень.

Через стертість симптомів та запізнілої появи пухирців, захворювання вірусом Коксакі часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, списуючи потім появу висипу на алергічні реакції. Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок - ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий.

Вірус Коксакі іноді може призвести до запалення центральної нервової системи, вірусного менінгіту, які проходять самостійно.

При появі симптомів захворювання, особливо якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, не слід приводити дітей до лікувального закладу. Необхідно викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.

Особливих заходів по боротьбі з вірусом не розроблено. Вірус Коксакі вкрай заразний, передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Під час епідемічного підйому захворюваності сприйнятливість дітей до вірусу вкрай велика, особливо серед дітей, які жодного разу не хворіли. Після перенесеної інфекції імунітет не виробляється, тому заразитися можна повторно. Однак вторинне протікання інфекції переноситься легше.

Величезне значення в профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. У якості профілактичного заходу досить дієвим є недопущення відвідування дитиною місць скупчення людей. Краще на деякий час відмовитися від відвідування дитячого садка, культурно-масових заходів, поліклінік. Найважливіше значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.

Рекомендовані протиепідемічні заходи в організованих дитячих колективах:

Основними заходами профілактики є санітарно-гігієнічні заходи, посилення контролю за питним режимом і харчуванням.

1. З метою ранньої діагностики і своєчасної ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди (при прийомі дітей), спостереження за контактами дітьми з оглядом шкіри, слизової зіву, з вимірюванням температури тіла.

2. Забезпечити достатню кількість термометрів і шпателів на кожну дитину групи (класу).

3. При появі перших випадків захворювання протиепідемічні заходи в дитячих колективах проводяться протягом 7 днів.

4. У групу, де було виявлено випадки захворювання, припиняється прийом нових дітей, переведення дітей і персоналу з групи в групу на період спостереження.

5. У випадках масового поширення захворювання слід заборонити проведення масових дитячих заходів;

6. Дезінфекційні заходи в осередках проводяться, як при гепатиті А.

7. Посилюються режими провітрювання і кварцювання в групах.

8. Збільшити перебування дітей на свіжому повітрі з виділенням окремої площадки для групи, де було виявлено випадки захворювання;

9. Проводити санітарно-освітню роботу з профілактики ентеровірусної інфекції з персоналом та батька

Від яких хвороб восени найчастіше страждають діти?

Сезонні загострення захворювань у дітей можуть збігатися з початком навчального року в школах і дитячих садках. Погіршення погодних умов, характерне для осені, змушує скорочувати час перебування на свіжому повітрі. Перебуваючи в приміщеннях у тісному контакті з однолітками, дитина піддається впливу більшої кількості вірусів і бактерій.

Несприятливими факторами розвитку осінніх хвороб у дітей є сезонні сплески активності інфекційних агентів. Наприклад, підвищена активність вірусу грипу в Північній півкулі спостерігається з пізньої осені до ранньої весни.

Осінні захворювання у дітей вражають органи дихання, слуху, зору, шкірні покриви, травну та сечовидільну системи. «Дитячі» хвороби, які виникають восени:

• ГРВІ (застуда);

• грип;

• аденовірусна інфекція;

• фарингіт;

• ларинготрахеїт. Один із проявів ларинготрахеїту в дітей — грубий, пронизливий кашель. За хронічної форми хвороби грубий кашель у дитини може спостерігатися протягом кількох тижнів або місяців; 

• дифтерія;

• отит;

• риносинусит (ознаками бактеріального риносинуситу в дітей є закладеність носа, отит, головний біль і гнійні виділення з носа);

• бронхіт;

• вітряна віспа;

• ротавірусна інфекція (симптомами ротавірусної інфекції у дитини є водяниста діарея, блювота, лихоманка і біль у животі);

• алергія;

• кір;

• краснуха;

• кон'юнктивіт.

Також восени у дітей можуть загострюватися хвороби органів шлунково-кишкового тракту. Захворювання ШКТ проявляються болем у животі, порушенням апетиту, нудотою і блювотою.

Осінні інфекційні хвороби у дітей і способи їх лікування

Пієлонефрит у дітей

Викликається бактеріальними інфекціями. Симптоми запалення нирок у дітей включають млявість, поганий апетит, діарею, гіпотонію, болі в животі, болісне сечовипускання, підвищену температуру і біль у боці. Основу лікування складають антибіотики.

Цистит

Цистит зумовлений потраплянням бактерій у сечовий міхур через уретру. Симптоми циститу:

• мимовільні сечовипускання, що супроводжуються болем або печінням;

• помутніння сечі;

• зниження апетиту;

• підвищена температура;

• нудота;

• дратівливість.

У разі циститу застосовується антибіотична терапія. Одним із народних засобів, які використовують у разі циститу в дитини, є журавлинний сік, однак для доказу його ефективності необхідні додаткові дослідження.

Отит

Отит спричиняється вірусами або бактеріями, що потрапляють у середнє вухо. За отиту в дитини підвищується температура, виникає кашель, біль у вухах, погіршується слух, порушуються сон і апетит. Лікування отиту в дітей ґрунтується на використанні антибіотиків і протизапальних засобів.

Фарингіт

Фарингіт — це запалення ротоглотки в дитини, спричинене бактеріальним або вірусним інфікуванням. Захворювання супроводжується болями в горлі, хрипким голосом, кашлем, нежиттю, появою біло-жовтих плям на задній стінці горла. Фарингіт лікують антибіотиками та протизапальними препаратами. Допоміжні домашні засоби під час лікування фарингіту в дитини включають полоскання горла солоною водою і вживання теплої води з медом.

Тонзилофарингіт

Тонзилофарингіт — це гостра інфекція глотки і мигдалин. Тонзилофарингіт у дітей проявляється болем у горлі, відсутністю апетиту, високою температурою, порушеннями травлення і неприємним запахом з рота. При підтвердженні бактеріального інфікування застосовуються антибіотики.

Аденовірус

Аденовірусна інфекція у дітей розвивається на тлі ослабленого імунітету. Захворювання спричиняється однойменними вірусами і супроводжується кашлем, лихоманкою, нежиттю, загостреннями фарингіту, кон'юнктивіту, бронхіту, отиту і збільшенням лімфатичних вузлів. Лікувати аденовірусну інфекцію в дитини необхідно симптоматично, оскільки противірусні препарати не діють на аденовіруси.

Ангіна

Ангіна — це гостре запалення мигдаликів, спричинене бактеріальною або вірусною інфекцією. Симптоми ангіни в дітей:

• підвищена температура;

• біль у горлі;

• неприємний запах із рота;

• жовті або білі плями на задній частині горла;

• нудота;

• блювота;

• біль у животі;

• кашель, захриплість голосу;

• нежить, закладеність носа;

• висип на тілі або в роті.

Для лікування ангіни застосовують спреї, полоскання горла солоною водою, жарознижувальні, знеболювальні, протизапальні препарати і антибіотики (за бактеріальної інфекції). Рясне пиття допомагає запобігти зневодненню. Народні засоби в разі ангіни в дітей включають вживання теплого чаю з медом або морозива, яке може тимчасово полегшити біль за рахунок оніміння горла.

Під час використання народних (домашніх) засобів слід оцінювати ризики побічних ефектів. Деякі продукти можуть спровокувати загострення алергії та погіршити стан дитини, тому перед початком лікування необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Чому діти в дитячому садку та школі хворіють частіше?

У дітей дошкільного віку щороку виникає в середньому 8-12 застуд, інфекцій та хвороб органів ШКТ. Діти шкільного віку переносять від двох до шести застудних захворювань на рік. Причини підвищеної захворюваності дошкільнят і школярів:

• незрілість імунної, травної та дихальної систем;

• одночасний вплив відразу декількох різновидів бактерій або вірусів під час контактів з іншими дітьми;

• пасивне паління (вдихання тютюнового диму від дорослих, які палять);

• дефіцит вітамінів і мікроелементів;

• безконтрольне приймання медикаментів.

Фактором ризику є недотримання гігієни. Ймовірність розвитку інфекційних хвороб підвищується через недостатньо часте миття рук і дотики руками до рота.

Інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей

Інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей (ГРВІ) передаються контактним або повітряно-крапельним шляхом і вражають ніс (носову порожнину), рот, горло (глотку або гортань). Симптоми ГРВІ у дитини:

• закладений ніс;

• нежить;

• чхання;

• кашель;

• біль у горлі;

• захриплість голосу;

• підвищена температура;

• сльозотеча;

• головний біль;

• зниження апетиту;

• дратівливість;

• м'язові болі;

• млявість, занепад сил.
  
  

Симптоми інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей

Інфекції верхніх дихальних шляхів не потребують специфічного лікування (зокрема, не слід лікувати осінню застуду в дитини антибіотиками, які марні за вірусних інфекцій). Для полегшення симптомів необхідно приймати жарознижувальні та протизапальні препарати. Лікування застуди та грипу в дітей домашніми засобами передбачає збільшення обсягу споживання води, вдихання вологої пари, полоскання горла і промивання носа сольовим розчином.

Інфекційні агенти, що потрапили в органи травлення з дихальної системи, можуть спровокувати шлунково-кишкові розлади. Якщо в дітей виникає метеоризм, його необхідно лікувати дієтотерапією, уникаючи прийому ліків, не призначених лікарем. У разі закрепів у дітей, що посилюються кишковими інфекціями і порушенням балансу мікрофлори, рекомендовано рясне пиття і включення в раціон пробіотиків і продуктів, багатих на клітковину.