https://docs.google.com/document/d/1b7JtlR8D1TFsGaiYZwW6DhQsdC4lpxG4/edit?usp=sharing&ouid=114753773563395404348&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/document/d/1legOf8-b8PJ_EQ5KAJfh-u3XuJeTb6qV/edit?usp=sharing&ouid=114753773563395404348&rtpof=true&sd=true

опитування батьків щодо діяльності ЗДО.

Здорове харчування: як повинні харчуватись діти дошкільного віку та школярики?

Харчові звички закладаються нами з дитинства, і зазвичай малюки, яких батьки привчали харчуватись правильно, обмежували вживання фаст-фуду та шкідливої їжі, у дорослому віці підтримують цю модель поведінки.

Тож яким повинно бути харчування малюків та школяриків, аби вони отримували всі необхідні вітаміни та мікроелементи розказує дитячий лікар-гастроентеролог, Нагурська-Кобіневич Ірина Іванівна

Достатня кількість поживних речовин міститься в м’ясних продуктах, фруктах та овочах, також не варто уникати в раціоні дитини продукти, які містять багато кальцію, до прикладу молочні продукти, сири.

Збалансований раціон та  правильна культура споживання їжі не лише вбережуть дитину від численних хвороб, а й зроблять її бадьорою і уважною. 

Яким повинно бути харчування малюка від 3 до 7 років?

Головним завданням є забезпечення нормального росту та розвитку організму, а також підготовка мозку, м’язів та кісток до зростання розумових і фізичних активностей і зміни режиму, коли з’явиться школа.

Основні принципи харчування дітей дошкільного віку:

• харчування дошкільнят має бути збалансованим і містити всі необхідні мікроелементи та вітаміни;

• у харчуванні мають враховуватись індивідуальні особливості кожної дитини, до прикладу алергія на лактозу чи непереносимість інших продуктів;

• харчування повинно забезпечувати дитячий організм необхідною енергією для того, аби в них спостерігалась розумова, рухова і психічна активність;

• варто ретельно слідкувати за системою обробки і приготування їжі, а також стежити за якістю та терміном придатності продуктів.

Необхідна енергетична ємність малюка до 3 років складає 1300 ккал, для дитини 4-5 років - 1500 ккал, а для школярів 7 років - 1800 ккал.

Окрім цього, щоденно в раціоні дитини повинна бути достатня кількість жирів, вуглеводів та білків.

Джерелами жирів для дитини є масло вершкове та рослинне, молоко, вершки, молочні продукти, а також м’ясо та риба.

Джерелами вуглеводів є солодощі і цукор, а також фрукти, овочі.

Повноцінними джерелами білка є м’ясо, риба,молоко, молочні продукти, яйця, бобові та хліб.

А також дитину потрібно забезпечити достатньою кількістю солей та мікроелементів. Для формування кісток, зубів, а також нормальної роботи серця потрібен кальцій, він міститься в молоці, йогурті, ряжанці та сирі. Також активну участь  у побудові кісткової тканини і підтримки рівноваги в процесі кровотворення бере фосфор, який міститься в рибі, м’ясі сирах та бобових.

Для нормального функціонування щитовидної залози потрібен йод, який можна природньо отримати з морської риби, морської капусти та водоростях.  Для розвитку і росту, нормального статевого дозрівання у дітей варто ввести в раціон цинк, яким багаті риба, м’яса, яйця, гречана крупа тощо.

Окремою категорією є вітаміни, які необхідні кожній дитині, незалежно від віку, особливо вітаміни групи С (картопля, петрушка, цитрусові, шипшина, солодкий перець), вітаміни групи В (крупи, бобові, печінка, м’ясо, молочні продукти, риба), вітаміни групи А (вершкове масло, печінка, вершки, морква, сметана), вітамін Д (курячі яйця та печінка), групи Е (олії, крупи та яйця).

Рекомендуємо, дітям від 3 до 7 років не вживати ковбасні вироби, гостру та смажену їжу, копченості та спеції.

Важливо навчити дитину притримуватись режиму харчування : сніданок, обід та вечеря. І за потреби 1-2 перекуси за день. Малюк має усвідомлювати, що пропускати прийом їжі не можна і він необхідний, аби почувати себе енергійно і здорово.

Як заохотити  дитину до здорового харчування 

1. Привчайте дитину до різних смаків. Давайте спробувати нові продукти декілька разів, не завжди малюк може вподобати новий смак одразу.  Ніколи не змушуйте їсти, якщо дитина відмовляється їсти броколі, шпинат чи лосось, до прикладу, з 2-3 разу, то виключайте його з раціону. 

2. Не маскуйте корисні фрукти чи овочі в стравах. Дитина повинна їсти кожен фрукт окремо і в свіжому вигляді.

3. Виробіть культуру споживання -  робіть сімейні обіди чи сніданки, не включайте мультики на фоні, а краще у перерві за столом поспілкуйтесь на приємну тему. Науковцями доведено, що в сімейному колі за столом малюк вивчає культуру споживання краще і привчається до корисної їжі.

4. Встановіть режим харчування. Виділіть певні години для прийомів і старайтесь щоразу дотримуватись їх, і бажано, аби вони співпадали з режимом у садочку та школі, щоб дитині було зручно адаптуватись.

5. Не варто використовувати їжу в якості нагороди чи покарання. 

6. Стежте, щоб дитина пила достатньо води. Навчіть дитину, що питна чиста вода необхідна організму для травлення, жоден сік чи чай не замінник і варто це розуміти. Орієнтиром має залишатись відчуття спраги у дитини.

7. Не забороняйте солодощі повністю, навчіть малюка заміняти шоколадну цукерку чи льодяник натуральною цукеркою. Розкажіть про користь таких смаколиків, але ні в якому разі не залякуйте дитину, що від цукерок випадуть зуби чи можна потрапити в лікарню. Такі страшилки руйнують харчову поведінку і в майбутньому малюк буде боятись солодощів.

І головне - будьте прикладом для своєї дитини. Харчуйтесь здорово і збалансовано, не ігноруйте вживання достатньої кількості фруктів та овочів. Саме ваша поведінка буде наслідуватись дитиною.

Від здорового харчування дитини залежить стан всього організму. Привчайте малюка з дитинства до правильної  і тоді вам ніколи не доведеться мати проблем із його харчуванням у майбутньому.

Як навчити дітей фінансової грамотності

Фінансова грамотність - навик, який батькам потрібно формувати у дитини уже з раннього віку

Зараз багато сімей стурбовані своїм фінансовим становищем. Коли в сімейному бюджеті кожна копійка на рахунку, вкрай важливо, щоб усі члени сім'ї розуміли важливість грошей. Дітям дошкільного віку ще складно зрозуміти, що таке сімейний бюджет, економія тощо. Але ви можете почати з малого і познайомити свою дитину з основами фінансової грамотності.

Що таке фінансова грамотність?

Саме словосполучення «фінансова грамотність» звучить складно і незрозуміло. Що ж воно означає насправді? По суті, це набір навичок, які дозволяють людям приймати розумні рішення стосовно грошей. Фінансова грамотність означає, що ви розумієте, як заробляти, економити, витрачати та інвестувати гроші. Для дітей фінансова грамотність починається з уміння заробляти невеликі суми грошей і керувати ними.

Чому фінансова грамотність важлива для дітей?

Якщо ви почнете розповідати дитині про основи фінансової грамотності з раннього віку, ви зможете прищепити їй хороші звички, які принесуть їй велику користь у майбутньому. Тому розповідайте дитині про гроші і дозволяйте їй ставити питання. Так поступово у неї почнуть формуватися навички правильного поводження з грошима.

Заняття, які допомагають дитині розвинути фінансову грамотність

Для того щоб сформувати у дитини навички фінансової грамотності, найкраще використовувати навчальні заняття. Так дитина отримає особистий досвід поводження з грішми і краще засвоїть уроки. Розглянемо кілька занять, які можна використовувати для цього.

• Дітей 4-5 років можна навчити визначати номінали монет і банкнот. Дайте дитині кілька різних монет і банкнот, запропонуйте їй потримати їх у руках, відчути вагу, розмір, звернути увагу на колір. Назвіть номінал кожної з них. Потім запропонуйте відрахувати певну суму.

• Візьміть кілька гумок для грошей і запропонуйте дитині рахувати гроші і складати їх у пачки (наприклад, кожна пачка може становити 100 гривень). Це хороший спосіб навчити дитину усного рахунку. У якості нагороди можете видати їй невелику суму.

• Грайте у рольові ігри (наприклад, у ринок, піцерію тощо). Дитина може зіграти роль продавця, а ви - покупця. Завдання полягає у тому, щоб дитина перераховувала гроші, які ви даєте їй за товар, і правильно давала вам здачу.

• Придумуйте з дитиною, скільки можуть коштувати ті чи інші речі у будинку. Запропонуйте дитині відрахувати вартість предмета. Ви можете ускладнити завдання і попросити її відрахувати потрібну суму, використовуючи банкноти одного або різних номіналів.

• Поясніть дитині різницю між бажаним і необхідним. Попросіть її скласти список речей, які вона хоче. Дітям молодшого віку можна дати старі журнали, щоб вони вирізали зображення бажаних предметів. Потім поясніть їм, що таке необхідні речі. Складіть разом список речей, необхідних для виживання (вода, продукти харчування, одяг, житло тощо), і речей, які дитина хоче (іграшки, солодощі, комп'ютерні ігри тощо).

Як дитина може заробити кишенькові гроші

У деяких сім'ях батьки дають дітям кишенькові гроші, у деяких - ні. Незалежно від того, як ви ставитеся до кишенькових грошей, у вашої дитини є безліч інших способів заробити трохи грошей. Наприклад, ви можете давати дитині гроші за те, що вона ходить за покупками або вигулює собаку. Те ж саме можуть робити бабуся з дідусем або літні сусіди.

Запропонуйте родичам дарувати дитині гроші замість іграшок на день народження. Гроші, отримані в подарунок, вона може зберігати у скарбничці. За бажанням дитини, ви можете відкрити їй накопичувальний рахунок у банку.

Благодійність

Навчити дитину заробляти гроші і правильно їх витрачати дуже важливо. Але не менш важливо навчити дитину жертвувати гроші на благодійність. Можливість жертвувати частину зароблених грошей на шляхетні цілі дає дитині відчуття цілеспрямованості і причетності до справи, корисної для суспільства.

Дозвольте дитині самій вибрати вид благодійності, на який вона захоче витратити свої гроші. Вона може пожертвувати гроші у фонд захисту тварин, у дитячий будинок, який знаходиться у вашому місті, або на будь-яку іншу корисну мету.

Виховуйте в дитині мудре ставлення до грошей

Спочатку вам може здатися незручним розмовляти з дитиною про гроші. Однак, якщо ви навчитеся довірливо розмовляти з нею на цю тему, у майбутньому вона зможе вільно обговорювати фінансові питання і приймати мудрі рішення щодо своїх грошей.

Фінансова грамотність дітей до 10-ти років.

Поради, які допоможуть дитині правильно розпоряджатися фінансами та навчать економити. Іноді, коли батьки відмовляються купити дитині іграшку, аргументуючи це тим, що в них немає на це грошей, дитина може запропонувати їм піти в банк або до банкомата, щоб отримати гроші там. Саме тому дітям необхідно пояснити, звідки беруться гроші. Пропонуємо кілька простих, але неймовірно важливих уроків фінансової грамотності, з якими необхідно ознайомити дитину якомога раніше.

Урок № 1. Гроші не ростуть на деревах

Спостерігаючи, як батьки отримують гроші в банкоматі, діти не розуміють, що гроші можуть закінчитися. Поясніть дитині, що ви працюєте, щоб заробити гроші, а банк – це просто місце, де вони зберігаються.

Урок № 2. Плануйте бюджет

Кращий спосіб навчити дитину розпоряджатися грішми – дати їй невелику суму. Якщо дитина давно хотіла іграшку, але витрачає всі отримані гроші на солодощі, вона так чи інакше вчиться думати про наслідки своєї марнотратності.

Урок № 3. Нагорода приходить до тих, хто вміє чекати

Навчіть дитину заощаджувати на задоволення. Це допоможе їй уникнути поширеного в наші дні мислення за принципом: «Купуй зараз – плати пізніше». У майбутньому вона зможе уникнути залежності від кредитів. Тому всіляко переконуйте дитину в тому, що терпіння винагороджується. Наприклад, приготуйте разом піцу з усіма інгредієнтами, які любить ваша дитина, замість того щоб купувати в магазині напівфабрикати. Домашня піца смачніша, хоч і вимагає більше часу для приготування.

Урок № 4. Не витрачайте гроші відразу ж, як тільки отримали

Разом з тим, щоб навчити дитину чекати для того, щоб отримати задоволення, потрібно навчити її стримувати бажання купити що-небудь просто зараз. Наприклад, перед купівлею сплануйте, яку суму ви готові витратити, що саме хочете придбати, в яких магазинах та за якою ціною. Порівнюйте вартість певного товару в різних Інтернет-магазинах. Збирайте купони на знижку, обговорюйте з дитиною можливу вигоду від купленого. Так вона зрозуміє користь знижок і навчиться планувати свою купівлю наперед.

Урок № 5. Заощаджуйте гроші

Ваша донька хоче нову ляльку, але не має на це коштів? Навчіть її заощаджувати. Коли вона збере необхідну суму, підіть разом з нею до магазину й дозвольте купити ляльку самостійно. Так ваша донька надовго запам'ятає приємне відчуття від досягнення поставленої мети й винагороди за докладені зусилля.

Урок № 6. Слідкуйте за витратами

Знання того, на що дитина витрачає свої гроші – це важливий крок на шляху до того, щоб вона навчилася розпоряджатися ними. Навчіть дитину записувати витрати в записну книжку або електронну таблицю. Дайте їй папку або старий гаманець, де вона буде зберігати чеки.

Урок № 7. Ведіть список бажань

Дитину складно навчити встановлювати пріоритети. Складіть разом з нею список речей, які вона хоче придбати за свої гроші. Обговоріть кожен пункт зі списку й запропонуйте дитині виділити найголовніше.

Урок № 8. Отримуйте максимум користі від заощаджень

Розкажіть дитині про те, куди можна вкласти свої заощадження, – про акції, банківські депозити тощо. За допомогою розрахунків покажіть дитині, як маленька сума з часом може вирости в набагато більшу.

Урок № 9. Будьте трохи скептичними

Навчіть дитину не піддаватися на маркетингові виверти брендів. Потрібно бути трохи скептичним для того, щоб навчити дітей протистояти телевізійній рекламі та Інтернет-спаму. Сучасна реклама несе дітям інформацію: якщо в них буде певний одяг та іграшки – вони відразу стануть популярними серед своїх однолітків. Тому батьки повинні навчити дитину протистояти цим маніпуляціям.

Урок № 10. Діліться

Заохочуйте дитину частину своїх коштів жертвувати на благодійність. Це дасть їй зрозуміти, що за допомогою грошей можна допомагати людям, а не тільки купувати речі. Зверніть увагу дитини на те, що сума пожертвування не важлива – допомогти може навіть найменша кількість грошей.

Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?

Нова реальність, в якій ми тепер живемо, вимагає від нас нових знань. Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та своїх дітей. А зараз ще й маємо вміти розпізнавати вибухонебезпечні предмети і знати правила поведінки з ними. Цього ж треба навчати і наших дітей.

Ділимось порадами психологині Світлани Ройз про те, як правильно поговорити з дітьми, щоби не налякати їх та донести важливу інформацію.

Як почати розмову з дитиною?

Виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.

Оберіть місце, де б вам всім було зручно і безпечно. Чим складніша розмова чи тема, тим більш стійкою має бути наша поза, повільнішим темп розмови, і ми уважніші до реакції, зміни пози, питань дитини.

Скажіть, що зараз ви самі вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запам’ятати цю інформацію.

Нагадайте, що зараз всі ми допомагаємо нашій армії. Ворог може завдавати шкоди, навіть, коли ми не бачимо його поруч. Ми зараз у безпеці, але нам важливо бути пильними та уважними і допомагати і собі та іншим.

Пам'ятаєш песика Патрона? Ти знаєш, чим він займається? Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети. Вибухонебезпечні – це коли існує небезпека від вибуху. Уяви, що ми проходимо підготовку разом із Патроном.

Знаєш, які бувають небезпечні предмети? Покажіть зображення міни і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна. Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.

Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет. Відповіді можуть бути найрізноманітніші. Вислухайте усі варіанти, а потім додайте, що цей предмет називається міна і вона дуже небезпечна. У ній захований механізм, що вибухає. Коли ви показуєте картинку, якщо дитина намагається торкнутись самого зображення вибухонебезпечного предмета, скажіть їй: «звикаймо – ні в якому разі, навіть на картинці ми не торкаємося. Не чіпай!»

Спостерігайте за реакцією дитини, якщо ви бачите, що її поза змінилась, що м'язи напружились, дитина зачаїла подих – запропонуйте обійняти. І скажіть: «Ми зараз в безпеці. І будемо в безпеці. Ми вивчаємо це, щоб наші прогулянки були веселими і безпечними». Можна сказати дитині: «пам’ятаєш під час карантину у нас були правила – носити маску, дотримуватись дистанції. А зараз – під час війни і після війни будуть деякий час нові правила. Бути уважними і пильними».

Розкажіть дитині, де можуть знаходитись міни. Вони можуть сховатися у траві, кущах, під деревами, біля будинків та парканів, можуть бути приклеєні до стовбурів дерев чи причаїтись у лісах, парках чи дитячих майданчиках у тих містах, де велись бойові дії.

Вивчіть разом головне правило - не підходь, не чіпай, телефонуй 101.

Будь ласка, пам'ятайте – від складної інформації ми швидко втомлюємось, тож не варто такі розмови робити довгими.

Коли ви закінчуєте розмову, щоб зняти напругу, якщо вона виникне, можна ще раз подивитись фото та відео песика Патрона, уявити, що ви перетворюєтеся на песиків. Почухати дитину за вушком. А потім «перетворитись» знов на людей – і запропонувати дитині когось навчити цих правил. Ось тут ви можете переглянути ілюстрації протипіхотних мін та показати їх дітям

Також ми підготували картки-порівняння мін зі знайомими дітям предметами, які ви можете використати під час розмови.

Чому порівнювати дітей шкідливо?

Багато батьків, навіть не усвідомлюючи цього, порівнюють своїх дітей з іншими: "А от у сусідки син уже читає!", "Чому ти не можеш, як твоя сестра?". Але такі слова можуть мати серйозний вплив на самооцінку дитини.

Як це впливає на дитину?

1. Почуття неповноцінності. Дитина починає думати, що з нею щось не так, якщо вона не відповідає "стандартам", які їй нав'язують.

2. Сумніви у власних силах. Постійне порівняння може змусити дитину відмовитися від спроб покращити себе, бо вона вважає, що все одно ніколи не досягне "ідеалу".

3. Ревнощі та конфлікти. Порівняння між братами та сестрами часто породжує ворожнечу, а не мотивацію.

Що робити замість порівняння?

- Хваліть зусилля, а не результат. Скажіть: "Я бачу, як ти стараєшся!"

Підтримуйте унікальність дитини. Кожна дитина має свої сильні сторони, знайдіть і розвивайте їх.

- Станьте прикладом. Дітям важливо бачити, як батьки приймають свої помилки та працюють над собою.

Кожна дитина – це окремий всесвіт. Порівняння можуть зруйнувати її впевненість у собі. Замість цього допомагайте їй рости, опираючись на її особливості та таланти. 

Як підготувати дитину до школи

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому ,щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси,які властиві школяру.

  У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю,достатній рівень розумового розвитку й розвитку мовлення, наявність пізнавальних інтересів, звичайно знань і навичок необхідних до шкільного навчання.

  Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи ?

   Не слід :

  – до приходу в школу змінювати режим дня дитини, позбавляти її   денного сну , довгих прогулянок , ігор у достатній кількості;

   – оцінювати все що робить малюк , так ,як слід оцінювати діяльність учня;

  – проходити з дитиною програму першого класу ,насильно змінючи гру навчанням.

Необхідно:

  – прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу,навчити спостерігати , думати , осмислювати побачене і почуте;

  – навчити долати труднощі ,планувати свої дії ,цінувати час.

  – вчити дитину слухати своє оточення , поважати чужу думку, розуміти ,що своє бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих ,прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення .

  Світогляд дитини ,її знання – це те ,про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки – знання про навколишній світ ,від найближчих його виявів , які вона безпосередньо засвоїла ,і до віддалених , які дитина засвоїла , коли їй пощастила подорожувати з вами , з ваших розповідей,бесід, домашніх занять .

ЕМОЦІЙНА ВТОМА ВІД ОЧІКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ НА ВІЙНІ

Коли ми чогось довго чекаємо, накопичується почуття емоційної втоми, з’являється роздратування, злість і образа на відсутність позитивного результату.

Як знайти стабілізацію, на що «спиратися» в моменти кризи та змін?

• Резильєнтність — особливість нашої психіки, що дозволяє впоратися з нестабільними часами, попередити емоційне вигоряння, вийти з переддепресійного стану.

• Резильєнтність — це відповідь психіки на різні труднощі.

Як розвивати резильєнтність, виховуючи в собі ментальну пружність і зміцнювати стабілізацію в непростий час змін?

• Почніть із персональних дій!

Харчування + сон + фізична активність.

• Наше тіло створено для активності, його потрібно годувати, дати відновлення через сон, активувати роботу лімфи та інших систем організму тренуваннями, пішими прогулянками. У такому разі з’являється тонус, тіло почне шукати способи отримання задоволення та відпочинку після витрачених зусиль.

• Плануйте! Почніть із невеликих щоденних планів. Усі плани записуйте, щоб не забути.

• Щодня додавайте в щоденник плани. І головне — записуйте свої відчуття в тілі, коли плани реалізуються вами! Ловіть почуття задоволення від реалізації досягнутого, хай навіть у дрібницях.

• Зміцнюйте соціальну активність! Ідіть до спільноти — де є можливість для фізичних зустрічей, діалогу.

• Людина — стадна істота. Через зустріч із людьми передається чужий досвід проживання труднощів та зміцнюється ваша резильєнтність.

• Спогади не є небезпечними!

• Згадуйте свій пережитий досвід, фіксуйте отримані вами навички в щоденнику думок. Це дозволить вам знаходити нові ефективні стратегії для досягнення необхідного результату.

• Погляд із боку. Кожна людина має кумира. Це може бути як відома людина, так і авторитетна постать із вашого життєвого досвіду. Напевно, ви вже знаєте історію життя вашого кумира, його непростий життєвий шлях.

• Зробіть вдих-видих, закрийте очі й уявіть, що ваш кумир опинився у вашій ситуації. Яку б він дав вам життєву пораду? Напишіть рекомендацію.

• Тепер уявіть, що ви даєте рекомендацію вашому кумиру у важкій, непростій життєвій ситуації. Запишіть пораду. Подивіться на отримані результати. Вирішіть, що із записаного вам підходить, що подобається. Тепер — напишіть 3 конкретні дії, які ви готові здійснити.

• Кожна криза дає можливість знайти в собі приховані ресурси та можливості, про які ви раніше і не здогадувалися. Дійте та зміцнюйте свою внутрішню опору.

Дорослі відповідають за дитячу безпеку.

1. Перше, що вони мають зробити при дитячій агресії — зупинити фізичний контакт, розвівши дітей у сторони.

2. Коли діти охолонуть, дорослий має запитати, що сталося та вислухати кожну із сторін. Допомогти дітям проговорити свої почуття та бажання.

3. Дорослому варто спитати дітей, як вони можуть вирішити цю проблему. Дати можливість поговорити та домовитись між собою.

4. Якщо діти не можуть самостійно домовитись, дорослий може запропонувати декілька варіантів рішень.

Дітям до 3-х років варто пояснювати ситуацію, проговорювати почуття та правила. Наприклад: «Розумію, ти захотів взяти цю іграшку, бо вона тобі дуже сподобалася. Але це не твоя іграшка, а того хлопчика. Ти можеш спитати його дозволу або помінятися з ним своєю машинкою. Хлопчик має право не ділитися, як і ти. Не можна битися і відбирати іграшки, можеш попрости. Говори словами, що хочеш.»

Діти у садочку і навіть у школі ще не достатньо дорослі, щоб вирішувати всі конфлікти самостійно!

Їм потрібні дорослі для того, щоб вислухати, зрозуміти та зорієнтувати дитину.

При цьому, дорослим не варто вирішувати дитячі конфлікти замість дітей — це інша крайність. Треба підказати дитині, як захищати себе самостійно, які слова говорити і як застосовувати правило «стоп».

Занадто агресивну дитину та надто сором‘язливу добре відвести на заняття із східних бойових мистецтв, де вчать правильно направляти свою агресію та захищати себе.

5 кроків, аби адаптація до садка 

була успішною

ПЕРЕДАЙТЕ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

Заздалегідь познайомте дитину з вихователем. Розкажіть їй про дорослого, який за нею надалі доглядатиме. Використовуйте теплу й доброзичливу інтонацію. Обов’язково скажіть дитині, як звуть вихователя. Для цього поцікавтеся у педагога, як він відрекомендовується перед дітьми. А вихователю розкажіть про особливості вашого малюка, його звички, інтереси.Під час першої зустрічі важливо транслювати доброзичливе ставлення одне до одного. І провідна роль тут належить вихователю — дорослий він. Не вимагайте від дитини, аби вона усміхнулась вихователю, взяла його за руку або хоча б підійшла до нього.

ПОБУДУЙТЕ «МОСТИ»

Щоб дитині було легше адаптуватися до умов дитячого садка, подбайте про емоційні та пізнавальні з’єднання між домом і дитячим садком. Для цього підлаштуйте розпорядок дня вдома до розпорядку в групі. Поцікавтеся, яке меню у дитячому садку. Подбайте, щоб у домашньому раціоні було хоча б декілька таких самих страв. Найліпше зв’язки між дитячим садком і домом формувати за допомогою фраз на кшталт «У нас у дворі така сама гірка! Тут вона гарно пофарбована і перила не хитаються». У формулі «… така (-ий) сама (-ий), як у нас вдома/у дворі» перевагу слід віддати предметам із дитячого садка: такий самий, але у садку ліпший, чистіший, безпечніший тощо. Налаштувати зв’язки дадуть змогу і речі з дому, які можна принести в дитячий садок. Крім іграшки, це можуть бути домашня чашка чи наволочка, рушничок абощо. 

СФОРМУЙТЕ САМОСТІЙНІСТЬ

Навчіть дитину самостійно їсти, хоча б частково роздягатися і вдягатися, проситися в туалет, користуватися горщиком тощо. Це додасть вашому малюку впевненості в новій незнайомій обстановці та дасть змогу не звертатися до «чужої тьоті» по допомогу. 

КОМПЕНСУЙТЕ ЕМОЦІЙНИЙ 

І ТІЛЕСНИЙ ДЕФІЦИТ

Коли повернетеся додому, пограйте з дитиною в ігри, які передбачають обійми, прогладжування, доторки, або зробіть їй ігровий масаж. Водночас із таким тілесним насиченням нормалізується і емоційний стан дитини. Усім дітям важливо чути від тата і мами «Я тебе люблю!», а деяким також важливо отримати і фізичне підтвердження цього — обійми. Пам’ятайте, у період адаптації ця потреба загострюється. 

БУДЬТЕ УВАЖНІ ДО ДИТИНИ

Уважно спостерігайте за станом дитини, зокрема впродовж перших двох тижнів. Якщо її емоційний і психологічний стан лише погіршується, обговоріть ситуацію з вихователями та практичним психологом.

Пам`ятка

для батьків в умовах адаптивного карантину

прохання дотримуватись наступних правил:

1. Перш, ніж привести дитину в  дошкільний заклад, будь ласка,

зверніть увагу на стан її здоров`я. За найменших підозр у дитини та членів усієї родини захворювань  (ГРВІ, нежить, підвищення температури тощо), необхідно звернутися до сімейного лікаря та обов’язково попередити вихователя чи медичного працівника закладу та прийняти міри самоізоляції.

1. Дотримуйтесь режиму роботи закладу: з 08.00 до 18.30: приводьте дитину

Уникайте скупчення людей.

1. Ранковий прийом дітей буде здійснюватись вихователями на території

закладу (на майданчиках кожної групи). 

1. Батьки, або особи які їх замінюють, що супроводжують дитину на

території закладу повинні надавати вихователеві правдиву інформацію стосовно стану здоров’я дитини та членів родини.

1. Забороняється приносити з дому іграшки, їжу, гаджети та інший матеріал

(олівці, книги, тощо) окрім особистих речей: одяг, змінне взуття, паперові та вологі серветки, головний убір.

1. Надайте вихователеві свій достовірний мобільний номер телефону, або інших членів родини для зв’язку у разі виникнення непередбачуваної ситуації (погіршення стану здоров’я дитини, тощо).  

2. З метою отримання оперативної інформації про зміни в організації роботи ЗДО (режим, освітній процес тощо) щоденно переглядайте  сторінку вихователя Вашої групи в Viber, де буде розміщено відповідну інформацію.

3. Для вирішення нагальних питань, отримання інформації стосовно роботи закладу звертайтесь до адміністрації  в телефонному режимі або он-лайн. Контактний телефон  ЗДО  53-32-81.

Шановні батьки! Лише спільними зусиллями ми зможемо зберегти власне здоров`я та здоров’я  дітей! Здоров`я дитини та кожної  родини  – це головне! Вдячні за порозуміння!

Поради для батьків дітей дошкільного віку

Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!

В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість.

Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.

Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю.

Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.

Голод - це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.

Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.

Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води - лише кілька днів.

Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

- вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі

- вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі

- вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині

- вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі

Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:

1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.

2. Червоний буряк, морква, майонез.

3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.

На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше.

Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона - величезрий резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулюе ріст учня. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби.А в хребті, лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору.

Увага! Небезпечні продукти, що заборонені до використання та вживання дітьми у докшільних установах!

Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця водоплавної птиці,м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ВИХІДНІ ДНІ.

Щоб харчування дітей у вихідні дні відповідало фізіологічним нормам, батьки повинні знати, скільки і яких продуктів дитині необхідно отримувати протягом дня в залежності від віку та режиму, прийнятому в дошкільному навчальному закладі. В харчуванні дітей використовують різні сорти м'яса: яловичина, птиця (крім качок та гусей), кролики, молода баранина, а для старших дітей додається нежирна свинина в рубленому вигляді. В окремі дні; включають сосиски. Однак слід пам`ятати, що в їх складі більше жиру ніж білка та вітамінів, найменш сприятливе співвідношення мінеральних солей. Слід використовувати і такі цінні рослинні білкові продукти, як горох, квасоля (вміст білка в горосі - 23%о, квасолі - 23%). В них багато вітамінів В, вітаміну Е, багато калію та інших мінеральних речовин. В ті дні, коли нема достатньої кількості м'яса або риби, включають блюда із бобових - суп-пюре гороховий, гарнір із зеленого горошку тощо. Збільшити вміст тваринного білка можна також за рахунок негострих сортів твердого сиру та плавлених сирків.

Не рекомендується давати дітям більше одного яйця в день. Надмірна кількість білків може викликати алергійну реакцію, а високий вміст лецетину збуджує нервову cсистему.

Рибу дають частіше. Вона містить цінний набір незамінних амінокислот, вітамінів та мікроелементів ; добре перетравлюється та засвоюється. Щоб урізноманітнити харчування дітей в вихідні дні, потрібно слідкувати за меню дитячого садка протягом тижня і вдома готувати інші страви. В вихідні дні особливу увагу звертають на страви, котрі не завжди можуть бути приготовлені в дитячому садку, наприклад, страви з кролика, субпродуктів.З овочевих блюд вибирають страви, які протягом тижня в меню ДНЗ не включались. Крім того старшим дітям (більше 3-х років) в літній сезон корисно давати й зелені лопаточки гороху та спаржевої квасолі. Для поповнення норми білка дають страви з сиру. Приготовлений в домашніх умовах сир корисно давати в натуральному вигляді з фруктовою підливкою, з вершками чи сметаною, молоком та медом. Білки з натурального сиру засвоюються краще. Однак якщо нема гарантії, що сир виготовлений з пастеризованого молока, його використовують тільки в стравах після термічної обробки, наприклад, вареники, сирники. Хліб дітям потрібно давити пшеничний і житній.Дуже цінні натуральні вітамінні напої: моркв'яно-молочний, з шипшини, морс з чорної смородини.У вихідні чи святкові дні дітям можна давити випічку. Однак потрібно добирати вироби, в які входить менше жиру, а більше фруктів, горіхів. В дитячому харчуванні необхідно систематично використовувати різноманітні сезонні овочі та фрукти.

Здоров'я Вам та Вашим малятам!

Безпека дитини вдома

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед нами – дорослими.

Поради батькам

1. Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2. Навчіть користуватись телефоном для виклику екстрених служб: 101 – Служба порятунку, 102 – поліція, 103 – швидка медична допомога, 104 – газова служба.

Також, якщо біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати відповідну екстрену допомогу та чітко назвати свої координати.

3. Забороняйте дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети. Вони можуть бути вибухонебезпечними;

4. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно газові та електроприбори;

5. Зберігайте небезпечні предмети (ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях;

6. У дітей необхідно формувати основи безпеки життєдіяльності - постійно.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо (можете застосувати ігрові вправи).

І пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

                                                            БАТЬКАМ:

                                             (якщо дитина вдома сама)

1. Заховати з поля зору потенційно небезпечні чи заборонені для користування предмети (запальнички, алкоголь, ліки, хімічні рідини, інструменти, тощо).

2. Важливо провести дитині інструктаж та нагадати про основні правила поведінки в побуті, наголосити, щоб вона не відчиняла двері незнайомцям, не гралась з вогнем та електроприладами.

3. Перевірити, чи знає дитина ваш телефон та телефони екстрених служб напам’ять.

4. Обговорити періодичність зв’язку - наприклад, зідзвонюватися кожну годину або присилати повідомлення у месенджерах.

5. Підготувати для дитини цікаве завдання, щоб їй було чим зайнятися на самоті. Скласти разом розпорядок дня (графік прийняття їжі, вивчення уроків).

6. Нагадати про правила або заборони відкриття вікон та балкону, а також встановіть перелік дозволених для користування електроприладів.

7. Заручитися допомогою близьких або роботодавця, щоб у невідкладному випадку хтось з дорослих міг терміново приїхати до дитини.

Чим якіснішу підготовчу роботу ви проведете, тим більш впевненою буде ваша дитина, а ви будете більш спокійними.

Крім того, нагадуємо про відповідальність батьків перед законом. Відповідно до чинного законодавства, якщо з дитиною, яка молодше 14 років, що-небудь трапиться або вона здійснить будь-яке правопорушення, то за її дії будуть відповідати батьки.