Мета:
Прищепити любов до вокального мистецтва та навчити правильно виконувати вокальні твори.
Пробуджувати у дітей інтерес до вокального мистецтва, що дозволяє розвивати її музичну культуру.
Розвивати вокальні завдатки дитини, учити чітко виконувати мелодію, співати природнім голосом без напруження.
Завдання:
1. За підсумками вивчення дитячих пісень, вокальних творів, українських національних, сучасних естрадних пісень тощо розширити зання дітей та їх співочу культуру.
2.Навчити сприймати музику, вокальні твори як істотну частку життя людини.
3.Формувати навички та вміння виконання нескладних вокальних творів. Навчити основам сценічної культури, роботи в колективі.
4.Розвивати індивідуальні здібності дітей з урахуванням виконуваних творів. Використовувати різні прийоми вокального виконання.
5.Сприяти формуванню емоційної чуйності, любові до світу. Прищепити основи художнього смаку. Створити атмосферу радості, значимості, захопленості.
Театрально-ігрова діяльність має велике значення для всебічного виховання дітей: розвиває художній смак, творчі та декламационные здібності, формує почуття колективізму, розвиває пам'ять.
Час для цієї діяльності відводиться поза занять: в другій половині дня, у групі або на прогулянці в теплу пору року (з квітня по жовтень).
Театралізовані ігри включають:
дії дітей з ляльковими персонажами (сюжетними і образними іграшками), пальчиковими, бибао, площинними фігурами, ляльками маріонетками;
безпосередні дії за ролями;
літературну діяльність (проявляється у вигляді діалогів та монологів від особи персонажів літературних творів, з використанням слів автора);
образотворчу діяльність носить характер просторово - образотворчої, оформлювального: діти створюють мальовані або апплик5ативные декорації, костюми персонажів;
музичну - виконання знайомих пісень від особи персонажів, їх інсценування, приплясывание, наспівування і т.д.
Фітбол-гімнастика — одна з нетрадиційних форм роботи з дітьми. Гімнастика з використанням фітболів відноситься до одного з видів фітнес-гімнастики. На сьогодні м’ячі різної пружності, розмірів, ваги використовуєть-ся в спорті, педагогіці і медицині. М’яч має певні властивості, що використовуються для оздоровлювальних, корегувальних і дидактичних цілей. Це і розмір, і колір, і запах, і його особлива пружність. Куля посилає оптимальну інформацію всім аналізаторам. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються під час виконання вправ із м’ячем, підсилює ефект занять. Крім того, м’ячі мають ванільно-цукерковий запах і діти із задоволенням займаються на таких тренажерах.
М’ячі не тільки різного розміру, але й кольору. Адже відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції дитини. Теплий колір (червоний, оранжевий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Цей колір звичайно обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, трохи загальмовані, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. М’ячі також дозволяють індивідуалізувати лікувально-виховний процес. Заняття з м’ячем зміцнюють м’язи спини і черевного преса, створюють хороший м’язовий корсет, але головне — формують навички правильної постави, що тривало виробляється в звичних умовах.
Малят зачаровує світ казок. Події, що там відбуваються викликають багато емоцій, та все ж перевагу вони надають різноманітним рухам, бо рух - це для них життя, розвиток і здоров'я. То чому ж не поєднати те, що так подобається дітям в один вид діяльності - казкову фізкультуру? Дошкільнят приваблюють рухи пов'язані казковим сюжетом, з наявністю цікавого спортивного обладнання, можливістю з ним взаємодіяти, розвивати свій сюжет.
Сюжети казок дужі різноманітні, вони будуються на улюблених святах, на руховій абетці, на ознаках пір року, на знайомстві з комахами, з мешканцями моря. Головне, щоб сюжети були цікаві дітям, створювали позитивну емоційну атмосферу, бажання бути героями цих казкових дійств.
Однією з "цікавинок" для дошкільнят під час казкової фізкультури став великий корекційний м'яч, тобто фітбол. Цей незвичний спортивний інвентар ввібрав в себе декілька функцій, що дало можливість дітям стовідсотково розкривати свій руховий потенціал. А саме:
фітбол, як не стабільна опора, яка включаючи в роботу різні групи м'язів, змушує дитину зберігати рівновагу, чим активізує природні сили її організму;
фітбол, як предмет, що спонукає дитину до орієнтування в просторі відносно нього (за, перед, на, справа, зліва);
фітбол, як іграшка чи партнер. Він яскравий, рухливий, взаємодіє з малюком (може бути жабкою, коником, ракетою, намистинкою);
фітбол, як корекційний гімнастичний м'яч, що максимально активізує роботу рухового, вестибулярного, зорового й тактильного аналізаторів (фітболгімнастика);
фітбол - тренажер, що поєднує в собі компоненти, які можна варіювати: колір, розмір, еластичність;
фітбол, як спортивний інвентар, діючи з яким діти удосконалюють рухові уміння і навички (підкидання, відбивання, кочення).
Використання казкового сюжету та фітболгімнастики забезпечує ігровий характер рухів, що в свою чергу надає їм привабливості і виразності. Поряд з цим у дітей концентрується увага, розвивається творча думка, що в кінцевому результаті робить життєдіяльність дошкільнят цікавою, активною, насиченою та корисною.
ХОРЕГРАФІЯ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ
Заняття хореографії - одне з найулюбленіших занять дітей. Лікарі називають дошкільний вік дитини - віком рухової марнотратності. Адже у дітей даного віку стільки багато енергії, що вони надають перевагу таким заняттям, де можна рухатися, проявити себе, відкрити свої почуття і настрій, дати волю своїй уяві і фантазії, самореалізуватись. А наукою доведено, що тільки під час музично-рухової, хореографічної діяльності розкриваються природні задатки і обдарування дітей.
В дитячому садочку зміст і структура хореографії повинні відповідати :
- віковим особливостям дітей
- провідній ігровій діяльності в даному віці.
Самі заняття направлені, щоб:
- приносити користь дитині, зміцнювати здоров'я дитини;
- розвивати фізичні якості, такі як витривалість, координація рухів;
- формувати вольові якості, такі як вміння долати труднощі, наполегливість, дисциплінованість, витримка;
- зміцнювати м’язово-руховий апарат;
- сприяти творчому процесу;
- розвивати-художньо-естетичні смаки;
- культуру поведінки і спілкування;
- розширити знання і кругозір дитини в світі мистецтва.
Завдання хореографа отримати не професійного танцівника, а провести дитину через перший етап хореографічного процесу, що включає засвоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико-побутового, бального, народного танців Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять хореографії залежить тільки від педагога, від методів, які він використовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може працювати невимушено, без надмірних зусиль і перевантажень, радісно. Це підбір цікавих ігрових завдань, сюжетів для розлучення рухів, колективно-порядкових вправ, танцювальних елементів та таночків. Слід пам’ятати , що для хореографа важливий результат, а для дітей важливий процес, а не результат. Потрібна якісна, доступна мета і досягаючи її дитина проявить себе. Навчання хореографії - це завжди діалог, навіть, коли учень маленький. Але від його наполегливості, направленості і професіоналізму хореографа залежить успіх спільної праці.
ТАНЕЦЬ - ОСНОВА ХОРЕОГРАФІЧНОІ ДІЯЛЬНОСТІ
Заняття хореографії базується на розученні рухів, вправ, елементів танцю, перешикувань і, звичайно, танцях. Танець - є основою хореографічної діяльності, джерелом естетичних вражень дитини, формує іі «художнє я». Танцювальне мистецтво включає в себе розвиток відчуття ритму, вміння чути і розуміти музику та погоджувати з нею свої рухи; розвиває і тренує м’язову силу корпусу ніг, пластику рук, грацію, виразність.
Заняття танцем формує правильну поставу, прищеплює основи етикету, грамотної манери поведінки, дає уявлення про акторську майстерність. Крім того, дуже важливо, що танець сприяє психологічній розрядці, подоланню негативних емоцій, знімає напруження. Діти прагнуть виразити себе саме через танець.
Танець складається з кількох фігур, кожна з яких - це певна кількість рухів і перешикувань. При розучені танцю слід пам’ятати, що у дітей дошкільного віку наочно-образне мислення і провідний вид діяльності -гра. Обов'язково рух має мати певну асоціативну назву, що допомагає дітям уявити, що саме і чому вони вивчають. Ігрове завдання робить процес вивчення цікавим. Майстерність хореографа полягає в тому, щоб орієнтуватися на особливості дітей групи і знайти певний метод, крім показу, щоб полегшити їх сприймання даного завдання, допоможе зорієнтуватися в просторі, швидко знайти своє місце у фігурі, в залі. Я використовую для розученя танцю метод мнемотехніки, а саме мнемотаблиці.
Хореографія для дошкільнят: навіщо і як?
Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно.
Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю, це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідної гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять.
Хореографічні вправи дають уявлення про класичний танець. Класичний танець - це вид хореографічної пластики, побудований на певних строгих законах. Він являє собою чітко вироблену систему рухів. Проте саме в дитячому віці закладаються основи класичного танцю, дається початкова освіта. Класичний танець спрямований на вироблення необхідних хореографічних навичок: розвиток виворотності, зміцнення мускулатури, стоп і підйому, розвиток еластичності зв'язок і м'якість рухів. Якщо дитина прагне виразити себе за допомогою руху, не обмежуйте її, допомагайте розвивати виразність, пластичність, загальну культуру руху.