Наступність між дошкільною освітою та початковою школою НУШ

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

В.О. Сухомлинський

Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.

Психологічний аспект:

§ вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;

§ визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;

§ забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях.

Методичний аспект:

§ взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;

§ забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.

Практичний аспект:

§ попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;

§ кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;

§ форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп);

§ система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення школи майбутнього першокласника”; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.

Форми здійснення наступності ЗДО і школи

Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:

§ робота з дітьми;

§ взаємодія педагогів;

§ співпраця з батьками.

​Форми здійснення наступності:

1. Робота з дітьми:

§ екскурсії в школу;

§ відвідування шкільного музею, бібліотеки;

§ знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;

§ участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;

§ виставки малюнків і виробів;

§ зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого саду (учні початкової та середньої школи);

§ спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;

§ участь у театралізованій діяльності;

§ відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін. фахівцями школи).

2. Взаємодія педагогів:

§ спільні педагогічні ради (ЗДО і школа);

§ семінари, майстер-класи;

§ круглі столи педагогів ЗДО та вчителів школи;

§ психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;

§ проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;

§ взаємодія медичних працівників, психологів ЗДО і школи;

§ відкриті покази освітньої діяльності в ДОУ і відкритих уроків в школі;

§ педагогічні та психологічні спостереження.​

3. Співпраця з батьками:

§ спільні батьківські збори з педагогами ЗДО та вчителями школи;

§ круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;

§ батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;

§ консультації з педагогами ЗДО і школи;

§ зустрічі батьків з майбутніми учителями;

§ дні відкритих дверей;

§ творчі майстерні;

§ анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;

§ освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;

§ сімейні вечори, тематичні дозвілля;

§ візуальні засоби спілкування (стендова матеріал, виставки, поштовий ящик питань і відповідей тощо);

§ засідання батьківських клубів (заняття для батьків і для дитячо-батьківських пар).

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

З переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти. Неперервність здобуття людиною освіти є можливою за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними рівнями освіти.

Психологічно виваженому та успішному для дитини переходу від дошкільної до початкової освіти сприятимуть об’єднані зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної і загальної середньої освіти та батьківської громадськості.

Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти, відповідність Базового компонента дошкільної освіти віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку та вимогам концептуальних засад реформування Нової української школи, доцільність використання учителями під час першого (адаптаційно-ігрового) циклу початкової освіти досвіду роботи педагогів закладів дошкільної освіти зі старшими дошкільниками. Ці актуальні питання обговорили наприкінці березня за круглим столом у Міністерстві освіти і науки України представники МОН, НАПН, ІМЗО, педагогічних вишів, обласних департаментів та освітяни, які опікуються дошкільною і початковою освітою.