Логотип прав людини, який був оприлюднений в Нью-Йорку 23 вересня 2011 року
Embedded Files
10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.
Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.
Ще одним міжнародним актом, покликаним гарантувати захист прав людини, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.
Конвенція не лише спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, а запровадила ефективний механізм забезпечення прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав.
Елеонора Рузвельт і Загальна декларація прав людини
ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ
прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН
від 10.10.1948 р.
Ст. 3. Кожна людина має право
на життя, на свободу і на особисту недоторканність.
КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД
Ст. 2 . Право кожного на життя охороняється законом
Дата ухвалення: 04.11.1950 р., м. Рим
Дата ратифікації Україною: 17.07.1997 р. (текст ратифіковано із заявами та застереженнями)
Дата набуття чинності для України: 11.09.1997 р.
17 липня 1997 р. Україна прийняла Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Пунктом 1 цього Закону визначено, що Україна повністю визначає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
23 лютого 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини». Згідно з цим законом, при розгляді справ судами України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини повинні використовуватися як джерела права. Дане положення спрямоване на реалізацію вищевказаної конституційної норми і норм Закону України «Про міжнародні договори та угоди».
Таким чином, Конвенція є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
Президент підписав указ, згідно з яким День прав людини в Україні відтепер відзначатимуть щороку 10 грудня.
Про День прав людини : Указ Президента України від 9.12.2022 р. №854/2022 // Президент України : офіційне інтернет-представництво.
Права людини - це гарантована законом міра свободи особи та її можливість вільно діяти, самостійно обирати вид і міру власної поведінки з метою задоволення матеріальних і духовних потреб через користування надбаннями та благами суспільства і держави у межах, визначених національним і міжнародним законодавством. Основні права і свободи людини і громадянина закріплені в Конституції України.
Визнання і захист прав людини - головний обов'язок держави. Держава жодною мірою не наділяє індивіда правами, вона лише повинна визнати їх існування. Прийнявши Конституцію, Українська держава визнала і узяла під свій захист невід'ємні, невідчужувані права людини.
визначає головний принцип політики держави в галузі забезпечення прав людини і громадянина:
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (п. 1, ст. 3).
проголошує:
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними". Це означає, що більшість прав і свобод, які ми маємо за Конституцією, як загальновизнані у світі стандарти можливої поведінки, належать кожній людині від народження, і суспільство і держава це визнають як факт.
Конституція закріплює наступні принципи
людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека — найвища соціальна цінність (ст. 3)
вільний розвиток особистості (ст. 23)
не відчужуваність і непорушність прав і свобод людини (ст. 21)
необмеженість правового статусу людини і громадянина
їх конституційним статусом (ст. 22)
недопущення звуження змісту і об'єму існуючих прав і
свобод при ухваленні нових законів або внесення змін в що
діють закони (ст. 22)
свобода і рівноправність людей (ст. 21)
рівність конституційних прав і свобод громадян і рівність
громадян перед законом (ст. 24)
рівність прав чоловіків і жінок (ст. 24)
єдність права і обов'язків (ст. 24)
неможливість позбавлення громадянства і права змінити громадянство (ст. 25)
неможливість видворення громадянина України за межі України або видачі його іншій державі (ст. 25)
рівність правового статусу іноземців і осіб без громадянства з правовим статусом громадян України за виключеннями, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України (ст. 26)
рівноправність подружжя в шлюбі (ст. 51)
рівноправність дітей незалежно від походження (ст. 52)
Ознаки конституційних прав і свобод людини і громадянина:
мають верховенство, тобто вони є правовою базою для прийняття всіх інших прав і свобод;
є нормами прямої дії і мають гарантований захист;
базуються на конституційних принципах рівності для кожного і не можуть бути обмежені чи скасовані;
основні права людини належать їй з моменту народження;
їх якісний рівень залежить від рівня соціально-економічного, політичного, культурного та іншого розвитку суспільства і держави.
Інститут омбудсмана
Посідає особливе місце серед механізмів захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні від свавілля державних органів та посадових осіб при здійсненні ними владних повноважень.
Згідно зі ст. 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Порядок його діяльності визначається Законом України
Сферою його застосування є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина лише між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Ст. 99
Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує:
за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників;
за зверненнями народних депутатів України;
за власною ініціативою.
Ст. 55 Конституції України передбачено: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Ст. 8 Конституції України гарантується “звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України...”, оскільки її норми є нормами прямої дії.
Скаргу в суд може бути подано громадянином, його представником або на прохання громадянина — уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.
Найбільш ефективний інститут судового захисту прав людини у сучасній демократичній державі і суспільстві.
Закон України “Про Конституційний Суд України” передбачає особливості провадження у справах, що стосуються захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні.
Підстави для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина:
наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;
виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;
виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності.
Механізм реалізації та захист конституційних прав і свобод здійснюється в судовому порядку, передбаченого чинним законодавством, в залежності від галузевої належності справи. Згідно із ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Європейський Суд
може приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви про порушення однією з держав-учасниць її прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї. Держави-учасниці зобов’язуються не перешкоджати ефективному здійсненню цього права.
Критерії прийнятності справ, що може розглядати
Європейський Суд
Може прийняти справу до розгляду тільки після того, як були використані всі національні засоби захисту, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення.
Не розглядає індивідуальні заяви, подані згідно зі ст. 34, якщо вони: анонімні; за своєю суттю порушують питання, що вже було розглянуто судом або вже розглядалось шляхом іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, і якщо вони не містять жодної нової відповідної інформації.
Визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо ця заява, на його думку, несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на оскарження.
Відхиляє будь-яку заяву, якщо він вважає її неприйнятною згідно з цією статтею. Може прийняти таке рішення на будь-якій стадії судового розгляду.
Питання виконання рішень Європейського Суду з прав людини в Україні на національному рівні врегульовано Законом України
Цей Закон передбачає механізми реалізації рішень Європейського Суду — від їх оприлюднення в Україні до виплати відповідних компенсацій заявникові до Європейського суду або особі (групі осіб), на користь якої рішенням Європейського суду з прав людини визначено обов’язок України в міждержавній справі.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 16.10.2012 р. № 5463-VI (5463-17). Відомості Верховної Ради України. 2014. № 4. Ст. 61.
Куди звертатись у разі порушення прав?
Громадяни України мають право подати скаргу:
до органів державної влади та місцевого самоврядування
(це письмові звернення та запити, на які вам мають дати відповідь у встановлений законом термін);
до суду (якщо можливості національних судів вичерпано, можна звернутись до Європейського суду з прав людини);
до Омбудсмена – уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
до неурядових правозахисних організацій та ЗМІ
(Amnesty International, Українська гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група та ін.).
24 лютого 2022 р. після початку повномасштабного нападу російської федерації на нашу державу, життя України та Українців змінилось… Серед масових порушень прав людини, найнезахищенішим виявилось ПРАВО НА ЖИТТЯ…
Лученко Д. В., Полях Н. А. Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України : монографія / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2024. 200 с.
Лученко Д. В., Полях Н. А. Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України : монографія / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2024. 200 с.
У монографії здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано авторське бачення особливостей реалізації практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України та запропоновано шляхи вдосконалення механізмів застосування його правових позицій, що має сприяти гармонізації вітчизняної правозастосовної практики з європейськими стандартами захисту прав людини.
Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо стану додержання соціальних та економічних прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування, в умовах дії правового режиму воєнного стану / Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Секретаріат. Київ, [2024]. 48 с.
Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо стану додержання соціальних та економічних прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування, в умовах дії правового режиму воєнного стану / Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Секретаріат. Київ, [2024]. 48 с.
Доповідь складено на підставі результатів виїзних та безвиїзних моніторингів до 17 територіальних громад країни; інформації, отриманої від органів державної влади; звернень громадян до Уповноваженого та в рамках здійснюваних за ними проваджень; експертних досліджень.
Чижов Д. А. Роль державного механізму в забезпеченні прав та свобод людини у сфері національної безпеки Україн : монографія. Київ : Вид-во Укр. держ. ун-ту ім. М. Драгоманова, 2023.
Чижов Д. А. Роль державного механізму в забезпеченні прав та свобод людини у сфері національної безпеки Україн : монографія. Київ : Вид-во Укр. держ. ун-ту ім. М. Драгоманова, 2023.
Монографію присвячено комплексному дослідженню особливостей державного механізму в забезпеченні прав та свобод людини у сфері національної безпеки України. Проаналізовано нормативні засади, тенденції та проблеми правозастосування у досліджуваній сфері. Розкрито формування новітнього доктринального підходу до засад забезпечення прав та свобод людини у сфері національної безпеки України через з’ясування природи, сутності, виявлення специфіки нормативно-правового забезпечення в умовах інтеграції України до європейського правового та економічного простору під кутом усестороннього захисту прав людини.
Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, 24 February – 15 May 2022
Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, 24 February – 15 May 2022
Збір фактів порушення прав людини. Вебплатформу створено для ефективного збору і обробки інформації про порушення прав людини Російською Федерацією в Україні.
Збір фактів порушення прав людини. Вебплатформу створено для ефективного збору і обробки інформації про порушення прав людини Російською Федерацією в Україні.
Четверте покоління прав людини: особливості правового регулювання, проблеми та перспективи розвитку в сфері охорони здоров’я: монографія / за заг. ред. : С. Б. Булеци; М. В. Менджул. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2020. 444 с.
Четверте покоління прав людини: особливості правового регулювання, проблеми та перспективи розвитку в сфері охорони здоров’я: монографія / за заг. ред. : С. Б. Булеци; М. В. Менджул. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2020. 444 с.
Монографія присвячена проблемним аспектам правового регулювання прав людини четвертого покоління в сфері охорони здоров‘я. У виданні висвітлено сутнісний зміст та види прав людини четвертого покоління, трансформацію правового регулювання прав людини четвертого покоління в контексті медичної реформи та розвитку новітніх інформаційних технологій, а також теоретичні та практичні проблеми правового регулювання застосування ДРТ, клонування, евтаназії. Крім того, розкрито міжнародно-правовий механізм захисту прав людини четвертого покоління у сфері охорони здоров‘я.
Pinto de Albuquerque P. I diritti umani in una prospettiva europea. Opinioni dissenzienti e concorrenti (2016-2020). Napoli : Editoriale Scientifica, 2021. 1294 p.
Pinto de Albuquerque P. I diritti umani in una prospettiva europea. Opinioni dissenzienti e concorrenti (2016-2020). Napoli : Editoriale Scientifica, 2021. 1294 p.
Il libro raccoglie le più significative opinioni concorrenti e dissenzienti stese da Paulo Pinto de Albuquerque durante la prima metà del suo mandato come giudice presso la Corte europea dei diritti dell’uomo di Strasburgo (2011-2015). Curato e introdotto da Davide Galliani, con una prefazione di Paola Bilancia, il libro offre al lettore la possibilità di osservare i diritti umani in una particolare e innovativa prospettiva europea. Dalla legalità all’ergastolo, dai crimini contro l’umanità alla tortura, dalla dignità umana alla pornografia minorile, dall’immigrazione ai diritti sociali, dall’equo processo all’istruzione, dalla legittima difesa al ne bis in idem, dall’adozione alla violenza domestica.
Правове регулювання та економічні свободи і права : монографія / за ред. М. Савчина. Ужгород : Видавництво «РІК-У», 2020. 224 с.
Правове регулювання та економічні свободи і права : монографія / за ред. М. Савчина. Ужгород : Видавництво «РІК-У», 2020. 224 с.
У монографії визначаються юридичні підстави для втручання держави у здійснення економічних свобод, розкриваються основні критерії правового регулювання економічних свобод згідно із засадами верховенства права, пропорційності, поділу влади, розмежування питань законодавства та регуляторної діяльності держави. Приділено окрему увагу регуляторній діяльності виконавчої влади, розкрито статус і роль у цьому процесі незалежних державних агентств та основних напрямів їх діяльності.
Пінто де Альбукерке П. Окрема думка. Шлях до справедливості = Separate Opinion. The Way to Fairness / пер. з англ. та фр. О. В. Капліної, упоряд., авт. передм. О. В. Капліна. Харків : Право, 2020. 552 с.
Пінто де Альбукерке П. Окрема думка. Шлях до справедливості = Separate Opinion. The Way to Fairness / пер. з англ. та фр. О. В. Капліної, упоряд., авт. передм. О. В. Капліна. Харків : Право, 2020. 552 с.
Видання є унікальним в українській правовій історії, оскільки є першою в Україні збіркою перекладів окремих думок, які були додані до рішень Європейського Суду з прав людини. Їх автор – суддя ЄСПЛ, обраний від Португалії, професор, доктор Пауло Пінто де Альбукерке. Схожі видання вже були опубліковані в Бразилії, Португалії, Італії, Росії та готуються до друку в Ізраїлі, Іспанії, Німеччині і Туреччині.
Грищук О. В. Філософія конституційних цінностей: монографія. Київ: «Компанія ВАІТЕ». 2019. 416 с.
Грищук О. В. Філософія конституційних цінностей: монографія. Київ: «Компанія ВАІТЕ». 2019. 416 с.
Монографія є комплексним філософсько-правовим дослідженням конституційних цінностей, метою якої є обґрунтування феномену конституційних цінностей з позицій філософії права, підкреслення їх позагалузевого стрижневого системоутворюючого значення для всього права.
Хартія прав людини : зб. законодавчих актів. Київ : Правова єдність : Алерта, 2019. 44 с.
Хартія прав людини : зб. законодавчих актів. Київ : Правова єдність : Алерта, 2019. 44 с.
У виданні представлений Хартія прав людини. Збірник законодавчих актів із змінами та доповненнями.
Буняк В. С. Європейська конвенція з прав людини та кримінальне право : наук.-практ. посіб. / відп. ред. В. С. Ковальський. Київ : Юрінком Інтер, 2020. 156 с.
Буняк В. С. Європейська конвенція з прав людини та кримінальне право : наук.-практ. посіб. / відп. ред. В. С. Ковальський. Київ : Юрінком Інтер, 2020. 156 с.
У роботі здійснено аналіз застосування Європейським судом з прав людини фундаментальних принципів кримінального права: nullum crimen, nulla poena sine lege; lex prospicit, non respicit; mens rea; non bis in idem; гуманізму тощо.
Розглядається роль актів надзаконного кримінального права. Також досліджуються прецеденти Європейського суду, прийняті за статтями 2, 3, 5, 6, 7, 14 Європейської конвенції з прав людини і статтею 4 Протоколу №7 до Конвенції та міститься детальна класифікація європейського case-law з прав людини; окремі прецеденти супроводжуються авторськими коментарями та застереженнями.
Клименко А. Л. Стандарти і гарантії соціального забезпечення: міжнародно-правовий і вітчизняний контекст : монографія. Харків : Юрайт, 2019. 176 с.
Клименко А. Л. Стандарти і гарантії соціального забезпечення: міжнародно-правовий і вітчизняний контекст : монографія. Харків : Юрайт, 2019. 176 с.
Матеріали, наведені в монографії, сприятимуть розширенню знань у питаннях реалізації громадянами своїх конституційних прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, можуть бути використані фахівцями у галузі трудового права, міжнародного права студентами, аспірантами, ад’юнктами під час здійснення подальших загальних і спеціальних наукових досліджень, теоретичних і практичних проблем соціальної сфери, а також при вивченні у вищих і спеціальних юридичних освітніх закладах окремих навчальних дисциплін, зокрема, «Право соціального забезпечення».
Конституційне право України : навч. посіб. для підгот. до зовніш. незалеж. оцінювання / Т. М. Слінько, Л. І. Летнянчин, І. І. Дахова та ін. Харків : Право, 2021. 368 с.
Конституційне право України : навч. посіб. для підгот. до зовніш. незалеж. оцінювання / Т. М. Слінько, Л. І. Летнянчин, І. І. Дахова та ін. Харків : Право, 2021. 368 с.
Посібник містить відповіді на ключові питання з навчального курсу «Конституційне право України», що виносяться на зовнішнє незалежне оцінювання студентів, які навчаються за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», відповідно до Програми вступного випробування, затвердженої наказом МОН України від 8 квітня 2021 р. № 408.
Наукова бібліотека
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого
Тел. (057)7049213
library@nlu.edu.ua
Page updated
Google Sites
Report abuse