Богдан ВИШНЕВИЙ "БОДЯ"

Богдан ВИШНЕВИЙ

"БОДЯ"

04.04.2001 - 12.08.2022

ВИШНЕВИЙ Богдан Миколайович

“БОДЯ”

солдат

04.04.2001 – 12.08.2022

Богдан народився в селі Теклинівка Вінницької області

В дитинстві Богдан був дуже допитливим, все йому було цікаво. З малих років завжди посміхався ця риса в нього залишилась до останніх його днів. Любив ходити на рибалку зі старшим братом та друзями., найбільше рибу він ловив не вудкою чи сачко , а руками. Багато чоловічої роботи впало на плечі Богдана після розлучення батьків, хоча йому тоді було лише 11 років він вправно рубав дрова, косив та збирав сіно, пас корови. А найбільше він любив їздити на мотоблоці, сам вигадував роботу лиш би їхати. То сміття придумає вивезти, то щось сусідам перевезти. Іноді навіть не вистачало сили щоб завести мотоблок то хлопець просив сусідів.

З 2007 року навчався в Скитківській ЗОШ - 1- 2 ступенів ,яку закінчив у 2016 році. В 2017 році Богдан вступив до вінницького професійно художнього училища. З великим захватом показував свої перші вироби з металу,свою першу кладку цегли,та перші шви електрозварювання. Здобув мирну робітничу професію і радів своїм маленьким перемогам. 2019-2021р проходив строкову службу. Після повернення працював у рідному селі.

В перші дні війни пішов добровольцем до військкомату. Коли йому позвонив старший брат і сказав, що потрібно йти захищати свою землю, він пішов разом з ним. Був на Одещині, в Миколаєві на Херсонщині. Коли у Богдана загинув старший брат Мирослав він казав " Тепер я маю жити за двох." 21 липня Богдан приїздив у відпустку,провів з родиною 5 днів,за цей короткий час встиг провідати всіх своїх друзів та рідню,ніби відчував лихо. Також встиг одружитися. Мамі завжди говорив: "Нароблю тобі кучу онуків, сиди і няньчься" Дуже важко Богдан переживав втрату рідного брата, говорив, що повинен завалити пару орків,за те,що вони вбили брата, інакше не заспокоюсь. 11 серпня Богдан написавсмс повідомлення своїй дружині, що кілька днів його не буде на зв'язку вони йдуть на завдання через 3- 4 дні повернуться. Пройшло 4 дні , а звінка не має, я зателефонувала до знайомого який теж там служив і запитала чи повернулися хлопці з завдання? Знайомий промовчав я повторила запитання, подумала що не дочув у відповідь почула, А що тобі ніхто не звонив? Мене це насторожило чому він не сказав а що Бодя тобі не звонив? Я почала кричати в трубку і допитувати, у відповідь почула що немає більше нашого Боді. Із 22 солдатів які пішли на завдання не повернувся лише Богдан і його друг. Вони несли ящик з боєприпасами і в них було пряме попадання. В медичному заключенні сказано що його просто розірвало на шматки.

Загинув в с. Андріївка на Херсонщині на переправі.