Мирослав ВИШНЕВИЙ "ДЖІКСЕР"

Мирослав ВИШНЕВИЙ

"ДЖІКСЕР"

23.01.1998 - 12.03.2022

ВИШНЕВИЙ Мирослав Миколайович

“ДЖІКСЕР”

молодший сержант

23.01.1998 – 12.03.2022

Народився Мирослав в с. Борисівка, що на Вінниччині. У вересні 1998 року сім’я переїхала до с.Теклинівка. Навчався у Скитківській ЗОШ, пізніше – в Іллінецькому державному аграрному коледжі, де опанував професію технолога-консерватора. Добрий та турботливий Мирослав завжди допомагав батькам і молодшому братові Богдану. Займався спортом, зокрема, зі штангою та гантелями. Захоплювався спортивними мотоциклами.

"А ще син мріяв заробити й купити собі такий крутий мотоцикл і ганяти на ньому. Я була проти такої техніки, казала, що це дуже ризиковано - через швидкість. А Мирослав казав: “Мамо, ти не розумієш: це такий адреналін, що не передати”. І ще у нього був такий вислів, що люди – це ті ж самі мотоцикли, лише по-різному затоновані," – каже мама Мирослава, Світлана Вишнева.

На початку 2018 року юнак був призваний на строкову службу. Наприкінці травня уклав контракт та після підготовки поповнив лави Окремого загону спеціального призначення “Азов”. Обіймав посаду командира відділення. У хлопця було псевдо “Джіксер” – це марка спортивного байка. В період Операції Об’єднаних сил, з лютого по серпень 2019 року, знищував ворогів під Донецьком. Далі - служба в Урзуфі, а згодом на базі в Маріуполі. На початку повномасштабного вторгнення “Джіксер” тримав оборону на правому березі річки Кальміус.

12 березня Мирослав разом із двома бійцями вирушили перевіряти інформацію про групу ворогів поблизу українських позицій на АС-2 поруч із торгово-розважальним центром “Порт City” і потрапили в засідку. Коли на це місце події дісталися побратими, вони побачили тіло “Джіксера” і зрозуміли, що Мирослав навіть в останні секунди свого життя ще відстрілювався.

Рефрижератор, в якому було й тіло Мирослава Вишневого, росіяни підпалили. Довгою була дорога бійця на Батьківщину, батькам хороброго “азовця” довелося тричі здавати ДНК. І тільки через 14 місяців тіло Мирослава вдалось повернути додому. Поховали оборонця Маріуполя 27 травня 2023 року у с. Хороша Липовецької територіальної громади. Його посмертно нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.

"Мій старший син віддав своє життя, щоб ми могли жити вільно," – переконана мама Мирослава Вишневого, Світлана.

“Жодна держава не була створена шляхом мирної господарської діяльності”, “Виходу немає тільки з труни” – такими були вислови Мирослава за життя.

Добровольцем з початком повномасштабного вторгнення на війну пішов і рідний брат Мирослава – Богдан, у якого було псевдо - “Бодя-Вишня”. Він приєднався до 61-ї окремої механізованої Степової бригади ЗСУ і нищив ворога на півдні країни.

Брати Вишневі загинули з різницею рівно у п'ять місяців: Мирослав 12 березня в Маріуполі, а Богдан 12 серпня на переправі в ході виконання бойового завдання в с. Андріївка Херсонської області. “Джіксеру” навічно 24 роки, “Боді-Вишні” – 21 рік.