ЦИМБАЛЮК Денис Борисович

19.01.1997 - 25.09.2025

солдат

Народився 19 січня 1997 року. 

Після закінчення ліцею №8 відразу вступив до війська. З 2015 року служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Неодноразово був поранений, але завжди повертався у стрій. Вирізнявся силою духу, цілеспрямованістю та мужністю.

Захищати Україну було мрією всього його життя, до якої наполегливо йшов із дитячих літ. У школі фізкультура була улюбленим предметом Дениса. Хлопчиною займався плаванням, дзюдо, боксом, а також рукопашним боєм, у змаганнях з якого посідав призові місця. Був загартований і тілом, і духом, розповідає мати полеглого воїна Людмила.

«Денис – єдина наша дитина. Потяг до військової служби у нього з’явився змалечку – звідки невідомо, адже у родині не було жодного кадрового офіцера. Прагнув стояти на варті суверенітету та незалежності країни та досягти найвищого щабля – стати генералом, – говорить жінка. – За час повномасштабного вторгнення отримав кілька поранень, утім попри серйозно ушкоджене око та іншим разом – травмовану ногу, знову повертався у стрій. Від його побратимів, більшість із яких набагато старшого віку та вищого звання, чули про Дениса лише приємні відгуки. За їхніми словами, він вирізнявся вольовим характером, цілеспрямованістю, вмінням оперативно приймати рішення та швидко діяти у різних ситуаціях…»

Попри коротке життя, Денис встиг залишити по собі добру та світлу пам’ять, що житиме вічно у серцях батьків, тітки Оксани, яка багато зробила для його виховання, а також синочка Давіда, котрому наразі лишень 2 роки, друзів і знайомих.

Був солдатом, оператором першого відділення звукометричної розвідки. 

Солдат 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади

Свій останній бій прийняв 25 вересня поблизу міста Покровськ Донецької області. Воїну навічно залишилося 28 років.