ШИРЯЄВ Олександр Борисович

сержант

04.09.1979 - 26.06.2026

Старший бойовий медик 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 117-ї окремої важкої механізованої бригади.

Олександр народився 4 лютого 1979 року в селі Старий Айдар Луганської області. Після закінчення школи вступив до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 2005 році, здобувши освіту психолога.

Деякий час працював за спеціальністю в училищі. Він щиро любив дітей і підлітків, легко знаходив із ними спільну мову, організовував походи та був для них наставником і другом. Згодом працював в охоронному холдингу ТОВ «Схід».

У 1998 році проходив строкову військову службу на посаді старшого радіотелеграфіста радіо та супутникового зв'язку.

Олександр був надзвичайно працьовитою людиною, справжнім господарем. Він умів усе робити власними руками: дбав про дім, працював на землі, любив сад і город, радів простим речам. Для своєї родини був надійною опорою, людиною, на яку завжди можна було покластися.

Після початку повномасштабного вторгнення разом із родиною переїхав до Вінниці, де працював у ТОВ «Барлінек Інвест». Взимку 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив сержантом, старшим бойовим медиком 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 117-ї окремої важкої механізованої бригади, рятував життя побратимів і сумлінно виконував свій військовий обов'язок.

26 червня 2026 року поблизу Дружківки Донецької області під час виконання бойового завдання із здійснення повітряного прикриття від ударних безпілотних літальних апаратів противника внаслідок ворожого удару керованими авіаційними бомбами Олександр отримав поранення, несумісні з життям.

У скорботі залишилися дружина Тетяна, син Тімур, батьки, брат, рідні, друзі та побратими.

Олександр був люблячим чоловіком, турботливим батьком, добрим, щирим, чуйним і життєрадісним. Він завжди поспішав допомогти, умів підтримати, був людиною великого серця й незламного духу. Найбільше цінував затишок родинного дому й робив усе, щоб його рідні були щасливими.

Саме таким — усміхненим, сильним, відданим своїй родині та Україні — Олександр назавжди залишиться у пам'яті всіх, хто його знав і любив.