ПОЛНІКОВ Денис Анатолійович

12.04.1996 - 20.04.2026

Денис Полніков народився 12 квітня 1996 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №26 опанував будівельну справу у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. Працював за спеціальністю, виховував сина, якому зараз 11 років. У мирному житті захоплювався футболом, любив відпочивати на природі, ходити на риболовлю.

Денис Полніков двічі йшов добровольцем на фронт. З початком повномасштабного російського вторгнення він приєднався до бригади спеціального призначення «Азов». Далі були гарячі точки, важка контузія і попри списання з військової служби, свідоме рішення знову повернутися до своїх. З 2025 року Денис боронив Україну вже у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. 

«Два місяці за життя Дениса боролися лікарі. Він стійко переносив численні операції, але доля виявилася невблаганною, – розповідає мати Небесного воїна Ірина. – У час, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, син не обирав між безпекою та обов’язком. Без зайвих слів він добровільно пішов боронити Батьківщину і робив це самовіддано та мужньо. Його дуже поважали побратими. Багато хто з них висловив нам свої співчуття, поділився теплими спогадами про Дениса».

«Денис був гарним батьком, турботливим сином і братом, вірним другом. Він завжди дбав про інших, мріяв про велику сім’ю та пронести своє кохання через все життя», – каже мати.

Життя воїна обірвалося 20 квітня внаслідок поранень, отриманих у бою поблизу села Новоєгорівка Луганської області. 

Йому було 30 років.