ОЛІЙНИК Олександр Георгійович

"ДІЗЕЛЬ"

14.10.1989 - 06.11.2024

Олександр народився 14 жовтня 1989 року у Вінниці. 

Навчався у школі №11, Вінницькому політехнічному технікумі та коледжі НУХТ. 

Працював на підприємствах харчової промисловості, а згодом — менеджером у ТОВ «Екіджі».

Найбільшим щастям для нього була родина — дружина, син, батьки та сестра.

​ Ставши інженером-механіком, Олександр своїми руками будував своє майбутнє. Він знав ціну праці, працював на харчових підприємствах, бачив світ, працюючи за кордоном, але завжди повертався туди, де дихалося найлегше — додому.

​Як менеджер ТОВ «Екіджі», він допомагав людям дбати про їхні авто, але найбільше він дбав про свою родину. Для батьків, сестри, дружини та сина він був всесвітом.

​💔 "Коли з'явився на світ наш син, Олександр ладен був літати від радості," — з болем згадує дружина Валентина. Це був момент, коли він розкрився повністю — як люблячий, неймовірно відповідальний батько. Він відмовляв собі у всьому, працював до сьомого поту, щоб у 2023 році родина нарешті зайшла у власну оселю. Це мало бути початком довгого щасливого життя...

​Але війна внесла свої корективи. Його душа не знала спокою, поки ворог топтав нашу землю. "Інакше не можу. Не хвилюйтеся – все буде добре," — сказав він, підписуючи контракт. У цих словах був весь Олександр: сильний духом, невиправний оптиміст, чоловік слова.

З 2023 року він служив у роті охорони штабу ПС, згодом був прикомандирований до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. 

Позивний «Дізель» став символом його надійності та потужності на найгарячішому Донецькому напрямку.

Свій останній бій Олександр прийняв поблизу села Вознесенка Покровського району саме того фатального дня — 6 листопада 2024 року.

З 6 листопада 2024 року для родини почалося пекло невідомості. 

Він зник безвісти. Кожну суботу вони виходили на акції, тримаючи в руках його фото, благаючи небо повернути його живим. 

Рідні двічі здавали ДНК, до останнього відмовляючись вірити в найгірше. Вони чекали, молилися, сподівалися...

​

Загинув 6 листопада 2024 року поблизу села Вознесенка Покровського району. 

Йому було 35 років.

• Прощання  02.01.2026 (фото) - VinTime

• Прощання   02.01.2026 (відео) - VinTime

• Герой повертається додому НА ЩИТІ... - Вінницька міська ритуальна служба