НАЗИМКО Олександр Іванович

молодший сержант

30.07.1968 - 24.09.2022

Олександр народився 30 липня 1968 року в місті Погребище. Після закінчення місцевої школи вступив до Погребищенського медичного фахового коледжу за спеціальністю «Фельдшер». У 1990-му переїхав до Стрижавки, деякий час мешкав у Лаврівці. Працював фельдшером у Стрижавській амбулаторії. 

Був талановитим остеопатом, про яких кажуть: "Лікар від Бога", заснував у Вінниці власну школу ортопедії. 

У 2014 році одним із перших пішов захищати Україну. У складі батальйону "Золоті ворота" виконував бойові завдання на "нулі" у м. Щастя. 

У квітні 2022 року добровільно пішов на фронт військовим лікарем, врятував життя не одного військового. Був сміливий і добрий, мав гостре відчуття справедливості та завжди допомагав іншим. Його новою військовою родиною став 214-й окремий спеціальний батальйон OPFOR. 

— Олександр загинув 24 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області. Вважався безвісти зниклим до січня 2024-го. 

Олександр був кращим із кращих.Немає жодної людини, якій би він відмовив. Якщо було потрібно, то вдень чи вночі, поспішав на допомогу. Мав великий досвід та знання, якими щедро ділився як у мирному житті, так і на передовій, - розповідає дружина полеглого Героя Наталія. - Його знали всі як справжнього патріота і не лише за вчинками на полі бою. Олександр завжди спілкувався виключно українською мовою, любив її та цінував.

Старший бойовий медик роти вогневої підтримки (в/ч А4574).

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).