Сергій КУРМАНЧУК "ЛИСИЙ"

Сергій КУРМАНЧУК

"ЛИСИЙ"

12.05.1990 - 25.02.2025

КУРМАНЧУК Сергій Вікторович

"ЛИСИЙ"

сержант

12.05.1990 - 25.02.2025

Сергій народився 12.05.1990 року у селі Завадівка, Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області.

Закінчив місцеву школу та потім з 2005-2008 років навчався у ДПТНЗ "Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу", отримав диплом з відзнакою за професією «Муляр штукатур, лицювальник плиточник», де його пам’ятають як взірцевого студента.

У 2013 році створив свою сім’ю у місті Вінниця. В якій народилися дві прекрасні донечки. Мав золоті руки та щире добре серце. Певний час працював у КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та Концерн «Поділля». А останньою у цивільному житті стала робота водієм у службі пасажирських перевезень «Еко таксі».

Вінничанин Сергій Курманчук став на захист України з першого дня повномасштабного вторгнення РФ 24.02.2022 року пішов добровільно захищати територіальну цілісність країни, а також заради своєї родини. Від початку проходження військової служби був майстером номеру обслуги гармати. За високі професійні показники та особистої самодисципліни, зарекомендував себе як мотивованого та досвідченого військовослужбовця. Командуванням військової частини був заохочений з переміщенням на вищу посаду, заступника командира батареї сержанта з матеріального забезпечення 3-ї самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1619 59 -ОШБр . Разом із побратимами боронив Україну на Миколаївскому, Херсонському, Донецькому напрямках.

Був нагороджений Державними нагородами – Хрест « Честь і Слава» Наказ міністерства оборони України №04 від 03.04.2023 року та Відзнакою «Золотий Хрест» Наказ ГК ЗСУ від 24.09.2024 року №1316.

Користувався авторитетом в колективі. У роботі проявляв організованість. Був здатний досягати намічених цілей, проявляв наполегливість у виконанні поставлених завдань. Був здатним критично оцінювати свою діяльність, приймати своєчасні і вірні рішення. До виконання службових обовʼязків відносився добросовісно. Дорожив бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, допомагав іншим військовослужбовцям, що перебували у небезпеці.

Сергій був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу. Побратими Сергія розповідають, що він був справжнім лідером, якому могли довіритися у найскладніших ситуаціях. Знали, що буде першим, хто ризикуватиме заради них своїм життям.

«Сергій був сильною людиною із сильним духом. Люблячим чоловіком та найкращим батьком. Своїми вчинками намагався зробити цей світ кращим. Був відповідальним та мужнім. Був справжньою опорою та підтримкою для мене і донечок, а найголовніше нашим захистом!», – розповідає дружина полеглого Героя Олена. Він хотів щоб його країна була вільною та незалежною.

Загинув при виконанні бойового завдання 25 лютого 2025 року на Покровському напрямку. Був похований на Алеї Слави на Сабарівському кладовищі у місті Вінниця.