ДІДЕНКО Віталій Ігорович

"ЧЕЧЕЛЬ"

старший сержант

01.06.1992 - 22.03.2022

Народився Віталій в с. Стратіївка Чечельницького (нині Гайсинського) району. У 1999–2009 роках навчався у Чечельницькій, а згодом у Стратіївській школах. Хлопчиком Віталій був допитливим, кмітливим, спостережливим, дуже любив техніку, колекціонував іграшкові моделі автомобілів, захоплювався історією та малюванням. Обожнював читати, особливо історичну літературу, згодом зібрав чималу бібліотеку.

По закінченню школи, вступив одразу до трьох університетів: Уманського сільськогосподарського, Одеського педагогічного та Одеського університету внутрішніх справ. Обрав останній. Отримав вищу освіту за напрямом “Правознавство”, спеціалізація “Слідчий-криміналіст”. Свою трудову діяльність розпочав у Чечельницькому районному відділку міліції.

Згодом звільнився за власним бажанням, оскільки вирішив здійснити ще одну давню мрію і стати військовим. У березні 2015 року вступив до лав “Азову”, який тоді ще був батальйоном, а в листопаді підписав контракт з підрозділом. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі.

-Брат був життєрадісним, тактовним, справедливим, наполегливим, педантичним, скрупульозним і вимогливим до себе. В ньому гармонійно поєднувались щира дитяча душа і зразковий військовослужбовець, який завжди точно знав, як і де найкраще застосувати свої знання та вміння, бути корисним, потрібним і ефективним, — згадує про Віталія старша сестра Лілія.

На момент повномасштабного вторгнення “Чечель” був головним сержантом групи розвідки. Перебуваючи вже в оточеному ворогом Маріуполі, він виконував свої безпосередні службові обов’язки та одночасно піклувався про цивільних і поранених — забезпечував їх засобами гігієни, водою, продуктами харчування. Завжди намагався підтримати ще й словом та усмішкою поранених і медперсонал.

Рідні кажуть про Віталія, що він був щирим патріотом, який любив життя, свою Батьківщину, маму, сестру і дружину та мріяв про донечку. Ніколи не розповідав про службу. У нього була тільки одна відповідь: “Роблю роботу”. Якщо заходила розмова про війну, що служба — це великий ризик, “Чечель” відповідав: “Я свій вибір зробив і про це не жалкую”. І це вкотре було сказано і за декілька днів до того, як його не стало.

Загинув Віталій Діденко 22 березня у бою за Маріуполь від уламка ворожого снаряду.

Нагороджений відзнакою президента “За участь у АТО”, орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).