Богдан ДЕМЧУК "ВОГНИК"
28.05.1995 - 29.04.2022
Богдан ДЕМЧУК "ВОГНИК"
28.05.1995 - 29.04.2022
ДЕМЧУК Богдан Михайлович
"ВОГНИК"
головний сержант
28.05.1995 - 29.04.2022
Народився Богдан в с. Жадани, Іллінецького (нині Вінницького) району. Початкову освіту здобув у Жаданівській школі. У 2005 році Богдан разом з мамою та молодшим братом Олегом переїхали на Хмельниччину в с. Правдівка, Ярмолинецького району, а у 2007-му – до с. Шарівка. Зі шкільних років захоплювався мистецтвом, музикою, полюбляв автомобілі. Професійну освіту здобув у Ярмолинецькому професійному ліцеї за спеціальністю “Слюсар з ремонту автомобілів”. У 2020 році вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ на факультет права.
Восени 2014 року Богдан вступив до лав громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Проскурівська сотня”, у складі якої довозив волонтерів з гуманітарною допомогою до передових позицій українських військових на Донеччині. Там Богдан Демчук дізнався про мужніх та вмотивованих воїнів полку “Азов” і поставив собі за мету - поповнити їхні лави. На початку лютого 2015 року, після проходження надважкого базового курсу бойової підготовки, “Вогник” приєднався до лав Окремого загону спеціального призначення “Азов”. Брав участь у бойових діях, в тому числі у Павлопіль-Широкинській наступальній операції. Тоді “азовці” звільнили села Широкине, Бердянське, Лебединське, Комінтернове, Павлопіль та відкинули сили противника на 20 км від околиць Маріуполя.
З початком повномасштабного вторгнення разом з братом Олегом та побратимами тримали оборону Маріуполя. Вже перебуваючи на “Азовсталі”, Богдан за кожної можливості писав повідомлення рідним. У них “Вогник” дякував мамі Тетяні за те, що виростила його з братом патріотами своєї країни, висловлював віру у деблокаду Маріуполя.
-Живіть, просто живіть! Це найкраща підтримка і допомога! Дихайте свіжим повітрям, відпочивайте! Бо коли у вас все добре, то ми знаємо, заради чого ми тут. І будьте українцями! Все буде добре! – Так Богдан написав в одному з повідомлень матері.
Дружину Надію він попросив виростити сина справжнім українцем. Михайлику тоді було 5 років.
“Якщо що зі мною станеться, то я хочу, щоби син виріс українцем і справжнім чоловіком. Щоби був сильним, і ти щоби була сильною. Щоби довго сама не була, бо ти молода, і синові треба чоловік, на якого він буде рівнятися. Але щоби пам'ятала і розповідала сину, хто і який його батько. Обов'язково, щоби кого ти обереш, любив його і тебе любив. Не вірю, що це пишу, але я мусив це написати. Мені дуже-дуже боляче це писати, але, будь ласка, сприйми це серйозно. Я хочу, щоб ви були щасливі!”, – це було одне з останніх повідомлень “Вогника” своїй коханій дружині.
У Богдана за життя було дві мрії: відвести до першого класу сина Михайлика і відкрити станцію техобслуговування. На жаль, їм так і не судилося втілитися у реальність. Богдан Демчук загинув за місяць до свого 27-річчя. В ході виконання бойового завдання разом з побратимами 29 квітня потрапив під артобстріл на території“Азовсталі”, оточеної ворогом, – “Вогник” отримав уламкове поранення, несумісне з життям.
Тіла хороброго воїна і досі немає, тому родина 9 грудня 2024 року провела заочний чин поховання. Рідні в урну поклали одну шкарпетку Богдана, другу матір “Вогника” Тетяна Демчук залишила собі. А ще - землю з полігона в селі Урзуф, де до повномасштабного вторгнення була одна з трьох баз “Азову”. Місцем пам’яті для сім’ї Демчуків став колумбарій у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому.
У складі славетного підрозділу Богдан Демчук пройшов бойовий шлях від солдата до головного сержанта та був призначений заступником командира роти матеріально-технічного забезпечення. Воїн нагороджений почесними відзнаками “За оборону Маріуполя”, “За участь в АТО”, медаллю “За сприяння в охороні державного кордону України”, орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Удостоєний звання “Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади” (посмертно).
Богдан Михайлович Демчук Wikipedia
Вшановуємо 2-гу річницю загибелі ГО "Об'єднання Родин "Незламні"
Памʼяті старшого сержанта Богдана Демчука (позивний "ВОГНИК") Укрінформ
Захищав Маріуполь та загинув на "Азовсталі": історія Богдана Демчука з Хмельниччини Всім.юа Хмельницький
"Богдан хотів, щоб син виріс справжнім українцем". Історія вдови та мами загиблого "азовця" Суспільне Хмельницький
"Став зірочкою в небі" - Історія вдови загиблого "азовця" відео Суспільне Хмельницький
Хвилина мовчання: згадаймо Богдана Демчука, який обороняв Маріуполь 24 Канал
Памʼяті Богдана Демчука відео ТРК Місто
В пам’ять про Демчука «Вогника» Богдана автор Віктор Конюх
"Ми приїхали, посиділи й стало легше": у Хмельницькому біля колумбарію вперше за три роки сім'я вшанувала памʼять азовця Богдана Демчука Суспільне Хмельницький
Богдан Демчук мріяв повести сина до першого класу. Рік тому "Вогник" загинув, захищаючи Маріуполь Свої CITY
"Син знав, що ця поїздка може бути останньою". У Хмельницькому вшанували пам'ять азовця Богдана Демчука Суспільне Хмельницький
Старший сержант полку "Азов" Демчук Богдан, позивний Вогник Історії Полеглих Захисників України.
Вшановуємо 3 річницю загибелі Богдана "ВОГНИК" Демчук ГО "Об'єднання Родин "Незламні"
Демчук Богдан Михайлович - Вогник Жаданівський Ліцей
Богдан Демчук мріяв повести сина до першого класу Врятуємо Маріуполь
Богдан Демчук «Вогник» (26 років) – оборонець Маріуполя Виставка "Душа у місті Марії"
Старший сержант Богдан Демчук, позивний Вогник, загинув 29 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя та заводу «Азовсталь» Меморіал Героїв
Замість праху — символічні речі. У Хмельницькому провели чин похорону оборонців Маріуполя, тіл яких не вдалося знайти Меморіал Героїв
У Вінниці відкрили виставку «Герої мого краю. Азов» Моя Вінниця
ОЛЕНІВКА. Сповідь матері: "Мої сини потрапили в noлoн: один живий, інший зaгuнyв" Yanina Sokolova
Брати ПІШЛИ В БІЙ. Один ЗАГИНУВ. Інший В ПОЛОНІ Серце Азовсталі
Старший син загинув, молодший – у полоні РФ Радіо Свобода Україна
"Я не хотіла б це чути ніколи": історія вінничанки, яка чекає синів додому Суспільне Вінниця
У Хмельницькому вшанували пам'ять азовця Богдана Демчука Суспільне Хмельницький
Колискова крізь війну: мама втратила одного сина й чекає на іншого з полону Hromadske
Оборона Маріуполя сайт
Михайлик читає книжку про тата Героя і його побратимів. Впізнає місця зруйновані, де жив... 25.05.2025