3 грудня 2022 року виповнюється 300 років

від дня народження Григорія Сковороди –

видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.

Через 300 років після народження Григорія Сковороди, у ювілейний 2022 рік, внаслідок ворожих атак росії на енергетичну інфраструктуру України вся країна знов занурюється в пітьму. Однак для незламної нації достатньо навіть ліхтариків, свічок і автомобільних фар, щоб висвітлити головне.

Враховуючи важливість постаті Григорія Сковороди, Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди (№973-ІХ)».

Григорій Сковорода залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, яка не втрачає свого унікального пізнавального, етико-виховного, естетичного значення і тепер, у період творення нової української держави, нової освіти. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

«В ідеї персональної свободи, яку сповідував український філософ, – світоглядний код українців. І в нинішній війні основна складова – битва за українську ідентичність, у яку від початку повномасштабного вторгнення цілиться ворог. Агресори знищили музей Сковороди у Сковородинівці, зруйнували приміщення Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, пошкодили пам’ятник Сковороді біля корпусу цього університету. Але, як висловився Сергій Жадан, “вони полюють за Сковородою, але спіймати не можуть”. Попри війну в Україні ми на належному рівні відзначаємо 300-річчя від дня народження мислителя і письменника», – зазначає Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

14 жовтня 2022 року, українці святкують чотири свята:

• День захисників і захисниць України

• День Покрови Пресвятої Богородиці

• День козацтва

• 80 років з дня створення УПА

Перше Свято встановлено з метою вшанування мужності та героїзму наших захисників - чоловіків та жінок, які героїчно захищали з 2014 року і боронять зараз нашу державу від російських окупантів. Безпрецедентні зразки мужності та відваги наших воїнів на передовій, сотні відданих життів за Батьківщину заслуговують гідного вшанування наших захисників з боку суспільства та держави.

Дата цього свята обрана не випадково. Цього дня відзначається велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а з 1999 року, встановлений День українського козацтва.

З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака, як українського лицаря і захисника рідної землі, близький кожному українцю.

У ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови у 1942 році. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним сьогоденням.

І нині українська армія, наслідуючи бойові традиції наших предків, героїчно звільняє Україну від російської орди.

З нагоди свята вітаємо усіх, хто має високе звання захисника України! Шлемо сердечні вітання ветеранам, учасникам війни, військовослужбовцям, воїнам запасу, батькам та матерям солдатів та зичимо міцного здоров'я, добра, щастя, злагоди Вам та Вашим родинам! Вічна шана тим, хто втратив на війні своє здоров‘я! І вічна пам‘ять Героям, які загинули за Україну!

Викладка літератури 28.09.2022 року.

Василь Сухомлинський. Цікаві факти з життя та біографії.

Василь Сухомлинський (1918-1970) — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.

Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.

У 1926 - 1933 роках В.О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 

А коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Тяжким було у нього поранення у руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я – вчитель!» – у цих словах було життя. 

Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя. 

Понад 30 років працював він педагогом і директором сільської школи, всіма помислами й серцем живучи серед школярів, спостерігаючи їх, вишукуючи нові й нові засоби найкращого, найдійовішого впливу на розвиток їх характерів та свідомості, їх світогляду й світосприйняття. Зупинись і поглянь, — нібито каже автор читачеві, — який гарний світ нав­коло тебе, яка незрівнянна краса тебе оточує!». 

У своїх коротеньких казках, оповіданнях В.О. Сухомлинський закликає не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності і милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, уважно ставитись до природи. Особливе місце в духовній сфері творів Василя Сухомлинського належить казці — найпопулярнішому серед дітей виду народної творчості. Його казки хоч і короткі, але вони вчать бачити прекрасне у вчинках героїв, їх поведінці, вчать любити рідній край, свою Батьківщину.

24.09.2022, 268 років з Дня заснування м. Кропивницький.

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.

      Та щоб по-справжньому любити свій рідний край, його треба добре знати. 

Сьогодні, 6 вересня 2022 року відзначається річниця від дня народження нашого земляка – письменника і драматурга

ІВАНА МИКИТЕНКА

(1897 – 1937)

Народився Іван Кіндратович Микитенко 6 вересня 1897р. в родині селянина-середняка, що проживала у містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Тут учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.

У грудні 1914p. сімнадцятилітнього “лікарського помічника” Микитенка відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, – це згодом знайшло художнє відображення в його останній п’єсі “Як сходило сонце”.

Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п’єси на злободенні теми.

1922p. Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об’єднання “Потоки Октября”. Незабаром у місцевих газетах з’являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі “малих форм” – новелах, оповіданнях: “Гордій” (1923), “Більшовики” (1923), “У вершині” (1923), “Нуник” (1923). В ці ж роки надруковані оповідання (цикл “Етюди червоні”), що увійшли до першої прозової збірки “На сонячних гонах” (1926), та п’єса “У боротьбі” (1926).

Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією “Гарту”.

Наприкінці 1926р. був викликаний до Харкова, де 1927р. закінчує Харківський медінститут і бере активну участь у підготовці Всеукраїнського з’їзду пролетарських письменників. Згодом стає одним з керівників ВУСППу.

У 1926 – 1928 pp. з’являються п’єса “Іду”, поема “Вогні”, повісті “Антонів огонь”, “Брати”, “Гавриїл Кириченко – школяр” (пізніша назва – “Дитинство Гавриїла Кириченка”), “Вуркагани”.

Невелика повість “Брати” (1927) була помітним явищем у прозі 20-х років, неодноразово перевидавалася й перекладалася.

“Гавриїл Кириченко – школяр” – перший значний автобіографічний твір І. Микитенка.

Прозова збірка “Вуркагани” (1928) містила ряд творів, – “Антонів огонь”, “Над морем”, “Homo sum” (“Людина”) та ін., – а також повісті про дітей.

Під враженням поїздок до Німеччини, Польщі, Чехословаччини Микитенко пише книжку дорожніх нарисів і нотаток “Голуби миру” (1929р., в російському перекладі – 1930р.).

1933р. з’являється перша книга роману “Ранок”, присвячена темі перевиховання “важких” підлітків, недавніх безпритульних. “Ранок” – найбільший прозовий твір, роман, задуманий як значне епічне полотно, не був завершений письменником (написана тільки перша книга).

Одночасно з прозовими творами з’являються п’єси: “Диктатура” (1929), “Світіть нам, зорі” (1930; друга назва “Кадри”), “Справа честі” (1931), “Дівчата нашої країни” (1933), соціальна драма “Бастілія божої матері” (1933), побудована на матеріалі першого розділу роману “Ранок”. З появою п’єси “Диктатура” прийшов перший серйозний успіх. Популярністю користувались і більшість наступних п’єс, поставлених не тільки на Україні, а й у багатьох містах: Москві, Ленінграді, Воронежі, Новосибірську, Мінську, Баку, Казані, Ташкенті та ін.

В ці ж роки І. Микитенко активно працює як один з керівників ВУСППу, а в 1932р. стає членом оргкомітету Спілки письменників СРСР.

Останні роки життя виступає переважно в галузі драматургії: пише комедії “Соло на флейті” (1933 – 1936) і “Дні юності” (1935 – 1936); історичну п’єсу “Маруся Шурай” (1934), яка є неопублікованою (але поставленою в кількох театрах) переробкою драми М. Старицького “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, героїчну драму “Як сходило сонце” (1937; надрукована 1962р.). Збирав матеріали для наступних п’єс – про К. Маркса і Ф. Енгельса (“Безсмертні”), про видатного вченого Філатова (“Сліпі й зрячі”), однак не встиг їх написати.

Певну цінність являють спогади (“Про себе”, “В хвилини спогадів” та ін.), які містять чимало автобіографічних свідчень, оцінок письменником власних творів, його літературні погляди.

Загинув І. К. Микитенко 1937р., ставши жертвою сталінського беззаконня.

В історію української літератури І. Микитенко входить передусім своїми кращими п’єсами – драмами й комедіями (чим не закреслюється й значення помітніших його оповідань і повістей). Публіцистично загострена, дотепна й колоритна (а в останніх зразках – і більш зосереджена на реалістичному характерописанні) драматургія І. Микитенка була присвячена злободенним проблемам, відображала напругу соціальних змін у суспільстві і тому змогла донести до нашого часу гарячий подих своєї доби.

Бібліотечний урок

"Книжкова родина"

14 лютого Всесвітній день дарування книги..!!!

ВЕЛИКИЙ МАЙСТЕР РІДНОГО СЛОВА - МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ДИТЯЧОЇ

ТА ЮНАЦЬКОЇ КНИГИ

Виставка - запрошення "Добрий день, книжковий тиждень"

Виготовлення книжкових закладок

Літературна забавлянка "Розмалюю я героя"

Малюнки до серії "Улюблений казковий герой"

Постійно діюча виставка "Кіровоградщина - мій рідний край"

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Виставка присвячена до

Дня вшанування учасників

бойових дій на території

інших держав

(15 лютого 2018)

"Афганістан - ти біль в моїй душі"

Тематична виставка:

"Пам'ятай про Крути!"

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути за 130 кілометрів від Києва між кількома сотнями бійців з Помічного Куреня Студентів Січових Стрільців під командуванням сотника Омельченка, і багатотисячним підрозділом Червоної Гвардії відбувся бій, який дозволив на кілька днів зупинити наступ більшовиків на Київ.

19 січня 2018 року відбулася зустріч з провідним фахівцем відділу кохлеарної імплантації ДУ "Інститут оталарингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України" міста Київ - Шепеленко Ніною Володимирівною з теми: "Технічне та методичне забезпечення освітнього процесу для дітей зі зниженим слухом, які навчаються в закладах загальної середньої освіти"

- вихованців дошкільного навчального закладу;

-учнів першого класу. Ознайомлення з бібліотекою та правилами користування книгою;

Дрига Вадим Вікторович, депутат міської ради, привітав учнів початкової школи з Новорічними святами

Тематичні виставки, присвячені пам’ятним датам та ювілеям