Д

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району Київської області. Середню школу закінчив у Тетієві 1954 р., деякий час викладав російську мову і літературу в сусідньому с. Дзвенячому, потім працював у райкомі комсомолу, був призваний до лав Радянської армії.

Навчався в Київському університеті, на вищих сценарних курсах у Москві.

Працював у сценарній майстерні Київської кіностудії ім.

О. Довженка, в редакціях журналу “Вітчизна” і газети “Літературна Україна”, обіймав посади в Спілці письменників України.

Період хрущовської “відлиги” спонукав митців критично ставитися до дійсності, шукати істину, утверджувати правду.

У 1962 р. вийшла збірка І. Драча “Соняшник”, в якій поет розкрив свій ідеал поєднання добра і краси. А красу він бачив у духовності й свободі, людяності й доброті.

Суть творчості І. Драча — рух до глибин правди про людство і людину, життя і смерть, пошук ідеалу, істини і краси та форми вираження її. І. Драч постав новатором у зображенні тогочасного життя, утверджуючи загальнолюдські ідеали та цінності.

Його твори виховують національну свідомість, розвивають історичну пам’ять, є глибоко патріотичними. На початку 60-х рр. вони неодноразово критикувалися вищим партійним керівництвом республіки, І. Драч зазнавав переслідувань.

Поезія І. Драча відкриває для нас незвичні обрії мрій, надій, фантазій, розкриваючи мужність і совість у своїх героях. Він незвично зображує дійсність. У поезії “Смерть Шевченка” письменник писав:

“Художнику — немає скутих норм,

Він — норма сам, він сам у своєму стилі”.

У 80-х рр. написав поему “Чорнобильська мадонна”, в якій змалював знедолену, покривджену чорнобильську землю, горе, смуток, скалічені долі та величезну трагедію, що сталася внаслідок самозаспокоєності, байдужості, безвідповідальності і прорахунків людей. Поет застерігає вчених від ухвалення поспішних рішень, звертається до їхньої совісті, до осмислення ними долі майбутнього всієї планети і всього людства. І. Драч застерігає нас від чорнобилю в душах людей.

Іван Федорович Драч — поет-громадянин, державний діяч. Він став одним із лідерів Народного руху України за перебудову — тієї організації, яка заявила про своє прагнення до відродження українського народу, його незалежності, розквіту національної культури, мови, духовного життя української нації. В 1990-1994 рр. був народним депутатом України. Голова ради товариства “Україна”, очолює Українську всесвітню координаційну раду і конгрес української інтелігенції.

Нині І. Драч — автор численних видань: збірок поезій, драматичних творів, літературно-критичних статей, кіноповістей, художніх перекладів. Він є лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1976 р. Його твори, долі позитивних героїв збагачують кожного радістю пізнання нового. Неодноразово і нині на весь голос заявляв про необхідність відродження української мови, друкованої книжки, українських звичаїв і традицій. Твори І. Драча перекладено багатьма мовами світу.