Ц

Цар - офіційна назва, титул монархів у Російській державі і Болгарії.

У Російській державі вперше титул царя прийняв Іван IV Грозний у 1547 р., а з 1721 р. і до повалення монархії в 1917 р. російські царі носили титул імператорів. З 1654 і до 1917 р. російські царі були найвищими правителями на українських землях, що ввійшли до складу Росії згідно з російсько-українськими договорами (1654 р.) і договорами про поділи Польщі (1793, 1795 р.).

Цензура - контроль офіційної (світської чи духовної) влади за змістом, випуском творів і розповсюдженням друкованої продукції, змістом сценічних творів, кіно-фототворів, творів образотворчого мистецтва, радіо - і телевізійних передач, а іноді і приватного листування.

Мета цензури - не допустити поширення ідей і відомостей, визнаних органами влади небажаними або небезпечними.

Цензура почала застосовуватися в багатьох державах у середні віки спочатку церковною владою, а пізніше - світською (державною). У XX - XXI ст. цензура збереглася в недемократичних державах.

Централізація - зосередження чого-небудь в одних руках, в одному центрі.

Централізована феодальна держава - єдина держава із сильною центральною владою (короля, царя, імператора), що цілком контролює територію країни.

Централізовані феодальні держави почали складатися в Західній Європі у ХIII - XIV ст., а в XVI - XVII — в інших країнах, у тому числі в Польщі, Литві, Росії, Австрії, у складі яких знаходилися українські землі.

Церква - 1. Особливий вид релігійної організації, об'єднання послідовників того чи іншого напрямку релігії.

2. Споруда для богослужінь у християнській релігії.

Церковнопарафіяльні школи - початкові школи в Російській державі, Російській імперії, які працювали при церковних парафіях (адміністративно-територіальна одиниця церкви, що складається з громади віруючих, храму, штату служителів церкви).

Церковнопарафіяльні школи почали створюватися у XVI ст. У 1917 р. церковнопарафіяльні школи були скасовані відповідно до постанови органів радянської влади. У 90-ті роки XX ст. в Україні церковнопарафіяльні школи (недільні) почали відновлюватися.

Церковнослов'янська мова - давньослов'янська літературна мова XI - XVIII ст., що була єдиною літературною мовою південних, східних слов'ян, мораван (чехів), влахо-молдаван (молдаван).

У XVIII ст. церковнослов'янська мова перестала вживатися, поступилася місцем літературним мовам на народно-розмовній основі. Церковнослов'янська мова збереглася як культова мова православної церкви.

Цехи - професійні організації ремісників, що існували у феодальному суспільстві.

У країнах Західної Європи цехи з'явилися у XI - XII ст. На територіях України, що входили до складу Речі Посполитої, - у XIV - XV ст. У Російській державі цехи були засновані у 1722 р. і існували до 1917 р.

Цивілізація - рівень матеріальних і духовних досягнень суспільства.