Надзвичайний стан - особливий правовий режим в країні, який запроваджується на певний період через виняткові обставини і допускає застосування особливих заходів для підтримки порядку (введення комендантської години, патрулювання, розширення компетенції органів влади і управління аж до скасування чинного законодавства тощо).
Наймити - наймані робітники в сільському господарстві.
Термін використовувався у XVIII - на початку XX ст.
Намісництво - адміністративно-територіальна одиниця в Руській (Російській) державі наприкінці XIII - на початку XX ст.
На чолі намісництв стояли намісники - генерал-губернатори. Повноваження намісників були майже необмеженими. Намісництво складалося з 2 - 3 губерній.
Народ - 1. Населення країни, держави.
2. Культурно-історична спільнота людей, пов'язана спільним походженням і мовою.
Народне ополчення - добровольчі військові формування, які створюються на час війни.
Народники - учасники революційно-демократичного руху інтелігенції в Російській імперії у другій половині XIX ст.
Мета руху народників - підготовка селянської революції, в ході якої будуть знищені феодальні пережитки.
Досягти своїх цілей народники не змогли, їхній рух був розгромлений наприкінці XIX ст. за наказом уряду.
Народність - історично сформована етнічна спільнота, що передує нації і має спільну мову, територію, економічні і культурні зв'язки.
Народності формувалися в період об'єднання племен і союзів племен в держави у багатьох народів світу, у тому числі й українського.
Народовці - представники однієї з течій в українському національно-визвольному русі другої половини XIX ст., що виступали за буржуазно-ліберальні реформи та автономію України.
Натуральне господарство - тип господарства, при якому виробництво спрямоване на задоволення власних потреб виробника в продуктах харчування, одязі, знаряддях праці, предметах побуту і т.д.
Натуральне господарство виникло в далеку давнину, коли ще не було обміну товарами, торгівлі. При рабовласницькому і феодальному ладі натуральне господарство залишалося панівним, у період розкладання феодалізму поступово витиснулося товарним виробництвом (тобто господарством, що виробляє продукцію на продаж).
Націоналізація - перехід приватної власності (землі, промислових підприємств, транспорту, енергосистем, банків тощо) у власність держави, здійснюваний за згодою власника приватної власності, або без згоди, із застосуванням сили.
Націоналізація відбувалася в багатьох державах в епоху феодалізму, коли складалися централізовані держави; під час буржуазних революцій для ліквідації панування феодалів; у роки соціалістичних революцій для здійснення ідеї побудови безкласового суспільства, в якому відсутня приватна власність. У сучасному світі націоналізація може здійснюватися з метою поліпшення роботи окремих галузей, підприємств і т.д. навіть у розвинених країнах з ринковою економікою (на певний час). Крім того, у багатьох країнах світу націоналізовані соціально та економічно важливі галузі економіки, виробництва з підвищеною екологічною небезпекою (атомна енергетика, залізничний транспорт, видобувна промисловість та ін.).
Націоналізм - 1. Ідеологія, політика, що трактує націю як основу незалежної держави і вищу форму суспільної єдності.
2. Гіпертрофована (потворно перебільшена) форма суспільної свідомості, що* проголошує ідеї національної вищості, винятковості, замкнутості.
Національне відродження - процес відновлення національної культури і національних прав, включаючи право на створення національної держави.
Національно-визвольна війна - війна народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності, створення незалежної держави, знищення експлуатації.
Нація - етнічна спільнота, що утворюється історично в ході формування спільності території, економічних зв'язків, літературної мови, особливостей культури і характеру.
Українська нація сформувалася у ХIII - XIV ст. на основі української народності.
Неоліт - новий кам'яний вік, що характеризується існуванням людини сучасного типу, використанням винятково кремінних, кам'яних, кістяних знарядь праці, виготовлених із застосуванням техніки пиляння, свердління і шліфування; поширенням глиняного посуду.
«Неолітична революція» - глибокі зміни в житті первісних людей, що відбулися в епоху неоліту (V - VI тисячоліття до н.е.) і полягали в такому: поява землеробства і скотарства, нових, більш удосконалених знарядь праці, виготовлених із застосуванням техніки пиляння, свердління, шліфування; поширення ремесла (гончарство, ткацтво).
Підсумком «неолітичної революції» було: відокремлення землеробства від скотарства, ремесла від сільського господарства, формування відтворюючого господарства; розвиток осілого способу життя, початок обміну продуктами праці, перехід до сусідської общини, виникнення нерівності, початок формування класів, різке збільшення чисельності населення.
НЕП - нова економічна політика, введена у 1921 р. у РСФРР, УСРР та інших радянських республіках за рішенням РКП(б), що замінила політику «воєнного комунізму» в економіці. Неп передбачав відновлення товарно-грошових відносин, підприємницької діяльності, скасування продрозверстки, припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, створення умов для розвитку кооперації, передачі частини підприємств колишнім власникам, зняття заборони на оренду. Неп проводився до 1929 р.
Нова історія - період всесвітньої історії, що настав за періодом середніх віків.
"Нове дворянство" - дворянство, яке переходило до нового ведення господарства, частіше орієнтуючись на потреби ринку зовнішньої та внутрішньої торгівлі.
Номенклатура - 1. Коло посадових осіб, призначення або затвердження яких належить до компетенції якого-небудь вищого органа.
2. Працівники партійних і державних органів, керівники різних рангів у соціалістичних країнах, які стали правлячим прошарком.
Нота (акт дипломатичний) - письмовий текст, що вручається або надсилається органами зовнішніх зносин однієї держави органам зовнішніх зносин іншої держави.
"Непереможна армада" - іспанський флот, який в 1588 р. був розбитий англійцями. Після поразки, іспанці втратили домінуючі позиції не тільки на морі, але й у світі.