А

Абат – глава общини ченців у католицькій церкві.

Абатство – володіння католицьких монастирів. Виникли у V-VI ст. в Зх. Європі.

Аболіціонізм – 1) рух в США (XVIII-XIX ст.) за скасування рабства негрів;

2) суспільний рух за скасування якого-небудь закону.

Абсолютна монархія - форма правління, за якою найвища влада повністю зосереджена в руках однієї особи - монарха.

Абсолютизм як форма феодальних держав (вони називалися абсолютними монархіями) існувала в XVII - XVIII ст., здебільшого в країнах Європи - Франції, Англії, Німеччині, Росії (у вигляді самодержавства), Іспанії, Австрії.

Автократія - форма правління, при якій необмежена і безконтрольна влада в державі належить одній особі.

Автономні права (автономія) - право на самостійне управління, вирішення державних питань, яке надається частині держави відповідно до загальнодержавних законів або конституції.

В Україні автономні права надані Криму (Кримській Автономній Республіці) відповідно до Конституції України.

Авторитаризм - різновид антидемократичного політичного режиму, при якому реальна влада в державі належить правлячій еліті і висунутому нею лідеру (фюреру, дуче, вождю, каудільйо і т.п.), що здійснюють управління державою у своїх інтересах і цілком безконтрольно, тому що громадяни або позбавляються права брати участь у політичному житті, або мають таке право тільки формально, а не фактично.

Аграрне суспільство - суспільство, в якому переважає сільськогосподарське виробництво, промисловість розвинута слабко або відсутня, переважає сільське населення.

Агресія - насильницьке вторгнення в межі іншої держави; незаконне застосування першим збройної сили однією державою або групою держав проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави.

Адміністративно-територіальна одиниця - частина території держави, що має місцеву адміністрацію - управління.

Адміністрація - 1. Діяльність держави по управлінню.

2. Люди, які керують установами, підприємствами, організаціями, органами влади.

Акт - офіційний документ, протокол, який видається посадовою особою, державою в межах їхньої компетенції і містить обов'язкові до виконання розпорядження.

Альтернатива - необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну.

Анархія - хаос, безвладдя.

Анархізм - суспільно-політична течія, яка заперечує необхідність існування державної влади, виступає за встановлення необмеженої свободи кожної окремо взятої особи.

Анархізм склався у 40-і - на початку 70-х років XIX ст. і набув найбільшого впливу в Іспанії, Португалії, Італії, Швейцарії, Франції. В Російській імперії ідеї анархізму поділяла частина народників; у 1905 - 1917 рр. анархістські організації з'явилися майже в усіх містах, особливо на півдні Росії. Анархісти брали участь у політичній боротьбі, революціях, громадянській війні 1918 - 1920 рр..

Англіканська церква - державна церква в Англії.

Анексія - насильницьке приєднання (загарбання) однією державою частини або всієї території іншої держави або народу (як правило, в ході війни).

Антидемократичний політичний режим - назва політичного режиму, при якому порушуються або відсутні демократичні принципи здійснення влади і управління державою.

Анулювання, ануляція - скасування, оголошення недійсним чого-небудь (договору, акта, прав, повноважень).

Артіль сільськогосподарська - вид колективного господарства (колгоспу), в якому усуспільнювалися землекористування, праця, основні засоби виробництва - робоча і продуктивна худоба, техніка, устаткування, господарські будівлі і т.д.

В особистій власності колгоспника залишалися житловий будинок і підсобне господарство (його розміри встановлював Статут сільськогосподарської артілі). Доходи розподілялися за кількістю і якістю праці (трудоднями). У 30-ті роки сільськогосподарська артіль стала спочатку основною, а потім єдиною формою колгоспів у СРСР, до неї стала застосовуватися назва «колгосп».

Асиміляція (етнографічна) - злиття одного народу з іншим, що супроводжується втратою одним з них своєї мови, культури, національної самосвідомості.

Атеїзм - 1. Ідеологія, що пояснює (або намагається пояснити) усі явища життя як такі, що відбуваються без участі Бога, а внаслідок прояву законів природи і суспільства.

2. Заперечення існування Бога і пов'язане з цим заперечення релігії.