Венеди (венети, венди, вінди) – слов’янські племена, які жили на рубежі нашої ери між річками Одрою і Дніпром і біля Карпат. Назва трапляється у працях кількох античних авторів (Пліній Старший, Тацит, Птолемей). Займалися землеробством, осілим скотарством, мисливством і рибальством, мали торгові зв’язки з ін. племенами. У ІІІ ст. вели війни з Римською імперією. Очевидно венеди стали спільною етнічною основою для формування зах. і сх. слов’ян.