Л

Литовські статути - кодекси (збірники) феодальних законів Великого князівства Литовського, затверджені в 1529, 1566, 1588 рр.

Литовські статути захищали феодальні права і власність. Найбільш розроблений Литовський статут 1588 р. Цей статут вводив кріпосне право, передбачав жорстокі покарання кріпаків, розшук утікачів.

Литовський статут 1588 р. діяв на території Великого князівства Литовського і на українських землях, що ввійшли до складу Польщі в 1569 р. згідно з Люблінською унією - Волинському, Врацлавському, Київському воєводствах. Литовський статут 1588 р. був скасований у 1840 р.

Люблінська унія - угода про об'єднання Польщі і Великого князівства Литовського в одну федеративну державу - Річ Посполиту.

Люблінська унія була затверджена на спільному сеймі польських і литовських феодалів, що відбувся у 1569 р. у м. Люблін, і на роздільних польському і литовському сеймах. Відповідно до унії в Литві і Польщі встановлювався однаковий державний устрій, єдина грошова система. Литва зберігала своє законодавство, суд, скарбницю, військо, окремі адміністративні посади. Офіційною мовою залишилася російська (білоруська). Главою Речі Посполитої був король, який обирався спільним сеймом польських і литовських феодалів. Люблінська унія передбачала приєднання до Польщі українських земель (Волинь, Підляшшя, Брацлавщина, Поділля, Київщина).