Освітньо-пізнавальний
мініпроєкт
«Вишиванки моєї родини»
Освітньо-пізнавальний
мініпроєкт
«Вишиванки моєї родини»
🌸У межах освітньо-пізнавального проєкту «Люблю і знаю рідну Україну», із метою збереження та популяризації традиційної вишивки українського народу, виховання любові й поваги до сімейних цінностей і реліквій, культурної спадщини українців комунальний позашкільний навчальний заклад «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» запроваджує проведення освітньо-пізнавального мініпроєкту «Вишиванки моєї родини».
🌸Участь у заході беруть здобувачі освіти 7-11 класів, педагоги закладів загальної середньої та позашкільної освіти, які готують інформаційні матеріали про традиційне вишиване вбрання, предмети побуту (вишиті рушники, доріжки, скатерті тощо), що є або колись були у вашій родині, у вигляді допису на слайді (обсяг одна сторінка).
У кожному регіоні України розвивалися свої центри вишивання. Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості.
Серед жіночих народних промислів значнене місце в історії нашого народу займає вишивання. Вишиванням споконвіків займалися жінки. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва.
Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.
Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. Знання про наше коріння, про традиції, які жили в наших родинах, дійсно наповнює життя особливим змістом. Коли ми бачимо ці вишиванки, ці предмети побуту, ми ніби торкаємося історії наших предків, відчуваємо їхній дух.
На півдні Слобожанщини, до якого відносяться Краматорський і Бахмутський райони Донецької області, у вишивці переважали червоні та червоно-сині кольори, рослинний орнамент. Ці кольори мали глибоке символічне значення, уособлюючи життєву силу, енергію, любов та зв'язок з природою (червоний), а також спокій, гармонію та жіночу енергію (синій). Їхнє поєднання створювало яскравий та водночас збалансований колорит.
🌸Рослинний орнамент: мотиви квітів, листя, гілок, ягід були дуже поширеними у вишивці Слобожанщини. Ці орнаменти символізували родючість землі, процвітання, красу природи та зв'язок людини з довкіллям.
Важливо зазначити, що хоча ці ознаки є загальними для Слобожанщини, в окремих селах та навіть у творчості окремих майстринь могли існувати певні локальні особливості у візерунках, техніках виконання та відтінках кольорів.
🌸 Про слобожанську вишивку, вплив на неї культури бароко, так званої старшинської вишивки XVIII ст., потім – масової культури, брокарівської вишивки кінця ХІХ – початку ХХ ст. пропонуємо дослідження Колупенко Дар’я, випускниці Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, керівник - Мицько Віктор Михайлович, вихованки гуртка "Історія України" КПНЗ "ДОМАНУМ" (2023 р.)
Учнівське дослідження Дар'ї засновано на матеріалах колекції шкільної кімнати народознавства «Красолька».
У своїй лекції "Вишивка як символ духовно-культурної єдності українського народу" вона розкриває глибокий символізм української вишивки як важливого елемента національної ідентичності та культурної спадщини.
Її робота спрямована на збереження, дослідження та популяризацію традицій української вишивки як важливої складової культурної спадщини Донеччини та України в цілому.
Пальона О. В., старший науковий співробітник Музею історії міста Краматорська Краматорської міської ради Донецької області, активно займається дослідженням вишивки.
📝Її дослідження охоплюють
історичні аспекти вишивки Краматорська та Донецької області, вона вивчає унікальні зразки вишитих сорочок кінця XIX - першої половини XX століття, що побутували в регіоні, про що свідчить каталог "Українські жіночі сорочки. Кін. ХІХ - першої пол. ХХ ст. в зібранні Музею історії міста Краматорська",
співавтором якого вона є.