Криза донатів: як змінилася підтримка ЗСУ у 2024 році?

Регіональний аналіз показує, що найбільше волонтерів було зареєстровано у столиці. Київ залишається лідером за кількістю активних волонтерів – їх налічується 1,6 тисячі, що становить 15,6% від загальної кількості. Прифронтові регіони також демонструють високі показники. Зокрема, у Харківській області зареєстровано 951 волонтера (9,1%), а у Київській області – 896 осіб (8,6%). Ці дані підтверджують, що волонтерство активно розвивається як у регіонах, які потребують постійної допомоги через близькість до зони бойових дій, так і у столичному регіоні, де зосереджена значна кількість координаційних центрів і ресурсів.

Цікаво, що найбільший приріст нових волонтерів у 2024 році відбувся в Рівненській та Запорізькій областях, де їх кількість зросла у  майже два рази. Запорізька область, яка межує з прифронтовою зоною, демонструє високий рівень мобілізації через потребу підтримувати гуманітарну та військову діяльність. Зокрема, приріст у Рівненській області може свідчити про посилення волонтерської активності у відносно спокійних регіонах, де громадяни прагнуть долучитися до допомоги через організацію логістики, постачання чи підтримку переміщених осіб.

Кількість волонтерів у областях України:

Одночасно із розвитком волонтерства важливо відзначити й тенденції фінансової допомоги армії та гуманітарним ініціативам. У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, спостерігалася небувала хвиля пожертв на фонд "Повернись живим". Загальна сума пожертв за той рік склала 5 732 797 134 грн, що стало піковим показником за весь аналізований період. Середня пожертва становила 3 464 грн. Такий високий рівень підтримки був обумовлений шоковим станом суспільства після початку війни, масштабною мобілізацією як всередині України, так і серед діаспори, а також активною інформаційною кампанією, яка закликала громадян до негайної фінансової допомоги для захисників.

У 2023 році, попри зменшення загальної суми пожертв до 4 498 744 712 грн, фонд продовжував отримувати стабільну підтримку. Хоча сума пожертв знизилася порівняно з 2022 роком, середній розмір пожертви зріс до 3 533 грн. Це може свідчити про те, що частина людей, які робили дрібні внески, зменшила активність, але ті, хто залишився залученим, були готові жертвувати більші суми. Зниження загальної суми пожертв, ймовірно, пояснюється поступовим звиканням до воєнної реальності, економічним тиском та зменшенням емоційного ефекту, який спостерігався на початку вторгнення.

У 2024 році, враховуючи дані за період до початку січня 2025 року, було зібрано 400 807 722 грн. Ця сума значно нижча, ніж у попередніх роках, і середній розмір пожертви знизився до 3 038 грн. Зменшення загального обсягу зборів і середньої суми внесків може свідчити про кілька факторів. По-перше, економічна ситуація в країні могла ускладнитися, що вплинуло на здатність громадян донатити. По-друге, тривала війна поступово зменшує емоційний вплив, і частина суспільства може бути менш активно залученою до благодійності. Проте навіть за таких умов фонд залишається важливим каналом підтримки.

Загалом аналіз волонтерського руху та фінансової допомоги в Україні у 2022–2024 роках демонструє стабільну готовність суспільства долучатися до підтримки армії та гуманітарних ініціатив. Хоча темпи зростання зменшуються, активність залишається на високому рівні, що свідчить про зрілість українського громадянського суспільства навіть у надзвичайно складних умовах.

Динаміка фінансування та розподілу ресурсів на потреби оборони України за період із 2022 до 2024 року свідчить про зміни у пріоритетах у відповідь на еволюцію військової ситуації та потреб Збройних Сил України. Дані показують, як змінювалися акценти у фінансуванні напрямів оборони, відображаючи розвиток технологій, адаптацію до нових загроз і тактичні рішення.

У 2022 році, з початком повномасштабної війни, найбільшу частку ресурсів було спрямовано на аеророзвідку (22.2%). Це зумовлено необхідністю оперативного збору інформації для координації дій військових і виявлення позицій противника. Зброя та військова техніка займали друге місце (21.2%), оскільки забезпечення фронту сучасними зразками озброєння було критично важливим у перші місяці війни. Також вагому частку займали витрати на підвищення мобільності армії (13.5%) і забезпечення якісного зв’язку (12.2%), які дозволяли швидко реагувати на маневри противника. Напрями, пов’язані із засобами індивідуального захисту (8.3%), снайпінгом (5.4%), та тепловізійною оптикою (4.8%), хоч і менш вагомі за часткою, відігравали важливу роль у забезпеченні безпеки та ефективності військових.

У 2023 році структура фінансування зазнала змін, зокрема, з’явився новий акцент на поточні потреби Сил оборони (15.6%), що може свідчити про перехід до системного забезпечення армії та стабілізацію логістичних процесів. Водночас фінансування зброї та військової техніки (13.3%) і аеророзвідки (11.1%) залишалося значним, хоча їхні частки зменшилися порівняно з 2022 роком. Підвищення важливості напрямів протиповітряної оборони (10.4%) та FPV-дронів і бомбардувальників (9.5%) відображає необхідність адаптації до нових загроз, зокрема, ударів безпілотниками та авіацією противника. Менш вагомими, але все ще важливими напрямами залишалися тепловізійна оптика (7.0%), мобільність армії (5.6%) та мінна безпека (4.5%), що свідчить про багатовекторний підхід до зміцнення обороноздатності.

Загалом аналіз волонтерського руху та фінансової допомоги в Україні у період з 2022 по 2024 роки демонструє стабільну готовність суспільства долучатися до підтримки армії та гуманітарних ініціатив. Попри зменшення темпів зростання волонтерства і пожертв, активність залишається на високому рівні, що свідчить про зрілість українського громадянського суспільства навіть у складних умовах війни.

Авторка: Надія Паніван