Запорізька Січ була заснована козаками на чолі з Козаком Байдою — Дмитром Вишневецьким — у 1552 році. На початку 1550-х років Вишневецький побудував за порогами Дніпра велике укріплення. Знаходилось воно на острові Хортиця. За останніми археологічними дослідженнями, фортеця була мурованою. Вона і є перша Запорізька Січ.

Заснуванню Запорізької Січі передувала боротьба козаків проти турецько-татарського панування. Козацтво на той момент шукало спосіб організації оборони українських земель від нападів ворогів. Важливою передумовою для заснування Січі була також необхідність об’єднання українських козаків та створення централізованої оборонної структури. Запорізька Січ була важливим центром козацького руху в Україні та відігравала ключову роль у захисті українських земель від іноземних загарбників.

Переглянути

Місця розташування Запорозьких січей (з Вікіпедії)

Запорізька Січ стала сприйматися як символ козацької єдності, хоча її місцеперебування змінювалося декілька разів. Причини перенесення – руйнування укріплень ворогами, стратегічні міркування, епідемії. Іноді козаки шукали більш зручні місця для проживання. Усього за два з половиною століття зафіксовано заснування восьми Січей:

Хортицької; Базавлуцької; Томаківської; Микитинської; Чортомлицької; Олешківської; Кам’янської; Нової, або Підпільненської.

Переглянути

Запорізька Січ за зразок управління взяла модель чоловічого воїнського братства. Для нього характерна рівність усіх членів угрупування, перевага надається фізичній силі. Такий адміністративний уклад ґрунтується не на родовитості чи заможності, а на обранні витривалої людини, яка має швидку реакцію на небезпеку. Не було й розділення за етнічними ознаками, колективна воля нівелювала особисте «я».

Російська влада намагалася обмежити вольності запорозьких козаків протягом усього XVIII століття. У 1762 році кошовим отаманом був обраний Петро Калнишевський, який прагнув пом’якшити залежність Січі від російської влади. Незважаючи на спільні воєнні дії російських військ і козацьких полків під час російсько-турецької війни 1768–1774 років, російська влада вирішила ліквідувати козацький устрій в Україні. Повертаючись з походу на Туреччину, російські війська на чолі з генералом Петром Текелієм без попередження напали на Нову Січ.

Зважаючи на чисельну перевагу ворога (45 тисяч росіян проти 3-тисячного гарнізону Січі) кошовий отаман Калнишевський наказав не чинити опір. 15 (4 за старим стилем) червня 1775 року російські війська повністю зруйнували Нову Січ. Все майно та документи Січі були вивезені до Петербурга, Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі, а кошового суддю Павла Головатого та військового писаря Івана Глобу було заслано до Сибіру. Руйнування Січі відбулося за ініціативи імператриці Катерини ІІ. 14 (3) серпня 1775 року вона оприлюднила маніфест про ліквідацію Запорозької Січі.

Після ліквідації Січі більша частина козаків перейшла на землі Османської імперії, утворивши Задунайську Січ у гирлі Дунаю.

Посилання

Хто і як знищував Запорізьку Січ

Ліквідація першої Січі

Перша Запорізька Січ (Чортомлицька Січ) була знищена російськими військами в 1709 році за наказом царського уряду, через підтримку запорожцями самостійницької політики гетьмана Івана Мазепи.

Нова Січ (Підпільненська Січ)

Після повернення під російський протекторат, було засновано нову Січ на Підпільненському півострові.

Ліквідація Нової Січі

15 червня 1775 року, за наказом Катерини II, російські війська знищили Нову Січ, а також ліквідували Військо Запорозьке Низове.

Задунайська Січ

Після ліквідації Нової Січі, частина запорожців переїхала до Задунайської Січі, яка розташовувалася на території Османської імперії.

Січова рада в запорозьких козаків. З книги Дмитра Яворницького "Запорожье в остатках старины и преданиях народа", 1888 рік

У драматичній історії українського народу є чимало подій, що стали символами жорстокості, втрат і незламної боротьби за свободу. Особливо показовими є ті моменти, коли репресії з боку імперської влади були спрямовані на знищення осередків української державності.

Однією з найтрагічніших сторінок української історії є зруйнування гетьманської столиці Батурина в листопаді 1708 р. і знищення Запорізької Січі за наказом Петра І.

Початок XVIII ст. став важким часом як для України, так і для гетьмана Мазепи. Йшла Північна війна (1700-1721 рр.) між Росією і Швецією. Мало того, що українці повинні були служити в російській армії, так ще і українські землі стали «розмінною монетою»: ними Петро І і Карл XII збиралися розплатитися зі своїми союзниками-поляками — Августом Саксонським і Станіславом Лещинським. Річ у тому, що на польський трон були два претенденти: один — ставленик Москви, інший — Стокгольма. І хто б не переміг, розплачуватися довелося б Україні, яка неминуче втрачала залишки незалежності.

Іван Мазепа перебував у розгубленості. Коли восени 1708 р. війська Карла XII підішли до українських кордонів, потрібно було вирішувати — кого ж підтримувати. Від Петра І поступив наказ слідувати з військом в Норськ — ставку графа Олександра Меншикова, який командував російськими військами, і там чекати царя. Гетьман пішов на хитрість: він вдав, що важко хворий, і відправив до ставки Меншикова свого племінника, Андрія Войнаровського. Той швидко зрозумів, що Мазепі не вірять (почув фразу з розмови російських офіцерів про гетьмана і його соратників: «Помилуй бог цих людей! Завтра вони будуть в кайданах»), і, не втрачаючи часу, відправився в ставку дядька в Борзну, де повідомив про ситуацію, яка склалася. 28 жовтня 1708 р. гетьман, генеральний писар Пилип Орлик, представники старшини і 4-тисячний загін запорізьких козаків приєдналися до шведів біля села Орловки.

Переглянути

Запорозька Січ між першою та другою ліквідаціями перебувала під російським протекторатом, після чого було засновано Нову Січ (Підпільненську Січ). Вона була військово-адміністративним центром запорозького козацтва з 1734 по 1775 рік.

Запорізька Січ — символ волі, що не вмирає: 250 років з дня її нищення, яке не змогло зламати дух українського народу

Козацька держава в очах правителів Московії, зокрема, Катерини II, завжди була занадто самостійною. Політичний устрій Росії не передбачав такого варіанту. «Вольності козацтва» дратували ще Петра І, тому ліквідація Запорізької Січі давно була вирішеною справою, потрібні були лише сприятливі умови.

15 червня 1775 року за наказом Катерини ІІ російські війська зруйнували Запорізьку Січ. Про це офіційно оголосили в Маніфесті у серпні 1775-го. Ця подія належить до найважливіших в історії України і стала одним із кроків ліквідації автономії і повної інкорпорації українських земель у склад Російської імперії.

Внутрішні передумови ліквідації Вольностей Війська Запорозького Низового склалися в Російській імперії ще з кінця 1730-х. Зовнішньополітичні чинники остаточно сформувалися на початку 1775-го внаслідок успішної для Росії війни з Туреччиною (1768-1774), укладення Кючук-Кайнарджійського миру 1774 року і посилення позицій Росії у причорноморському та центральноєвропейському регіонах. Серед причин скасування Запорозьких Вольностей – небажання терпіти «державу в державі»; побоювання Катерини ІІ щодо можливого союзу Січі з Кримським ханством, спрямованого проти Росії; прагнення російських вельмож захопити родючі землі й природні багатства Запорожжя, а також ліквідація осередку антикріпосницької боротьби та непевного елементу.

Переглянути

14 серпня 1775 року російська імператриця видала маніфест про ліквідацію Запорізької Січі.

Маніфест мав гучну назву — «Об истреблении Запорожской Сечи» — та починався такими словами: «Мы восхотели через сие объявить во всей Нашей Империи к общему известию, что Сечь Запорожская в конец уже разрушена, со истреблением на будущее время и самого названия Запорожзких Козаков, не меньше как оскорбление Нашего Императорского Величества».

Переглянути

Знищення Січі було символічним актом, який означав припинення існування козацької держави. Ліквідація Січі мала значний вплив на українську історію та стала одним з кроків до повної інкорпорації українських земель у склад Російської імперії. На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити і наближені Катерини ІІ. Тоді ж почалася інтенсивна колонізації «Новоросії», яку стали називати степовим Причорномор’ям.

Козацьку старшину арештували, найбільшого покарання зазнав багаторічний кошовий отаман П. Калнишевський, засланий у Соловецький монастир, де він у жахливих умовах пробув до самої смерті (1803 р.).

Знищення Запорізької Січі — це не просто ліквідація військової сили. Це удар по серцю української волі. Імперія не тільки стерла козацьку державу, а й розчавила її провідників, зокрема незламного Калнишевського, якого заслали в жахливе заслання до смерті.

На кістках Січі розпочалася колонізація, а українські землі поділили між фаворитами цариці. Але Січ не зникла з пам’яті — вона стала символом нашої нескореності.

Січ у кадрі: візуальна подорож до серця козацької доби

Запорізька Січ у дзеркалі друкованого слова

Україна - козацька держава: ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах. - 2-ге вид., допов. і доопрац. Київ : Емма, 2007. 1215 с.

У виданні представлена історія і культура українського козацтва у фотосвітлинах з оригіналів документів, мап, стародруків, рукописів, клейнодів, зброї та одягу, з творів графіки. Книга містить також історичні нариси про різноманітні аспекти історії козацької України, життєписи її визначних діячів.

Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. Харків : Право, 2016. Т. 1 : Історія держави і права України / редкол. В. Д. Гончаренко [та ін.] .2016. 848 с.

Перший том «Історія держави і права України» підготовлений колективом авторів, серед яких представники Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (редкол.: В. Д. Гончаренко – голова та ін.), є систематизованим зводом знань про суспільний, державний лад, джерела й основні інститути права, які характеризують багатовікову історію українського державотворення.

Єрмолаєв В. М. Історія держави і права України : підручник. 2-ге вид., допов. та розшир. Харків : Право, 2025. 496 с.

У підручнику висвітлюються історія права, суспільно-політичний, державний лад України з найдавніших часів і до сьогодення – їх основні етапи, закономірності та особливості розвитку. Вивчаються досвід вітчизняного державо- і правотворення, його традиції.

Переглянути зміст

Романько І. І. Україна у ранньомодерний час. Козацька доба : навч.-метод. посіб. Кропивницький, 2018. Ч. 1. Історія козацтва як предмет сучасної наукової дискусії. 316 с.

Haвчaльнo-мeтoдичний пociбник мicтить мaтepiaли, якi xpoнoлoгiчнo oxoплюють пepioд icтopiï Укpaïни XV–XVIII cт.

Переглянути

Романько І. І. Укpaïнa y paнньoмoдepний чac. Koзaцькa дoбa : нaвч.-мeтoд. пociб. Кропивницький, 2018. Ч. 2. Koзaцтвo в icтopiï тa кyльтypi Укpaïни. 344 с.

Haвчaльнo-мeтoдичний пociбник мicтить мaтepiaли, якi xpoнoлoгiчнo oxoплюють пepioд icтopiï Укpaïни XV–XVIII cт.

Переглянути

Архів Коша Нової Запорозької Січі: опис справ 1713-1776. вид. 2-ге, доп. і випр. Київ : Наукова думка, 1994. 234 с.

Опис фонду Архіву Коша Нової Запорозької Січі, який зберігається в ЦДІАК України, представляє регести 368 справ. Анотація кожної справи висвітлює всі сторони життя Січі 1713-1776 рр., дає змогу вільно орієнтуватися у змісті документів фонду.

Переглянути

Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. / АН Укр. РСР. Археографічна комісія, Ін-т історії ; ред. кол. : П. С. Сохань [та ін.]. Київ : Наукова думка,

1990. Т. 1. 596 с.

1990. Т. 2. 566 с.

1993. Т. 3. 586 с.

Тритомна "История запорожских Козаков" видатного українського історика, етнографа і фольклориста, археолога, письменника, лексикографа Яворницького (1855-1940), надрукована о 1892-1897 рр., є однією з найцінніших пам’яток та важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва.

Переглянути

Бачинська О., Чухліб Т. Забуті козаки. Історія козацтва після зруйнування Запорозької Січі: 1775–1905 рр. Київ: Арій, 2015. 482 с.

У книзі розкривається маловідома і призабута в сучасному суспільстві історія українського козацтва після знищення Російською імперією у 1775 році Запорозької Січі. Розкривається доля козацьких ватажків та їхніх родин, висвітлюється політика іноземних держав щодо козаків колишньої Гетьманщини та Січі, подаються біографії видатних представників козацьких родів України. Хронологічно книга охоплює події останньої чверті 18 - поч. 20 ст.

Переглянути

Treasures from the Swedish Archives. A Collection of Documents to the History of Ukraine / ed. by Marina Trattner. Odesa : The Ukrainian Book Museum, 2025. 268 p.

У виданні надається короткий огляд різних розділів шведських архівів, в яких зберігаються документи, пов’язані з українською історією.

Уперше до наукового обігу запроваджується низка джерел, що стосуються історії України XVI-XVIII століть.

Переглянути

Історія України без міфів. Генеза національної стійкості крізь призму наукових досліджень: монографія / О. Боднарчук [та ін.] ; ред. : Б. Попков, С. Пєтков. Київ : Ліра-К, 2024. 280 с.

Колективна монографія містить творчий доробок вчених різних галузей науки та стане в нагоді усім, хто вивчає проблематику рашизму, гібридних війн, протидію зовнішній військовій агресії та тероризму.

Войтович Л. В., Гринчак В. А., Федущак-Паславська Г. М. Державний суверенітет України : монографія. Харків : Право, 2022. Кн. 2 : Національний суверенітет Козацької держави. 258 с.

Наголошено на ролі Запорізької Січі як організаційної сили самовизначення, що поєднала закони та звичаї суспільства Княжої доби з демократичними засадами державотворення Козаччини в боротьбі за незалежність.

Переглянути зміст

Горобець В. Світанок української держави : люди, соціум, влада, порядки, традиції. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. 447 с.

Ця книжка про один з найяскравіших і водночас найбільш драматичних періодів вітчизняної історії — добу визвольних змагань козацтва середини XVII століття, після яких постала Українська козацька держава, а потім — сто років відчайдушної, жертовної боротьби за зміцнення й розбудову власної країни.

Кралюк П. М. Красовицький О. 10 розмов про історію українських земель. Харків : Фоліо, 2023. 237 с.

Аналізуючи події минулого з сучасних позицій, автори допомагають читачам сприйняти по-новому ключові історичні постаті та їхній вплив на становлення і розвиток української державності, переосмислити відомі історичні факти.

Переглянути фрагмент

Кралюк П. Виникнення козацтва. Київ : Український пріоритет, 2023. 192 с.

Зародившись у другій половині XV-го століття українське козацтво стало феноменом, з яким упродовж трьохсот років вимушені були рахуватися й Річ Посполита, й Литва, й Кримське ханство, й Османська імперія. А саму Україну називали державою козаків.

Переглянути фрагмент

Кралюк П. М. Козацька міфологія України: творці та епігони. Харків: Фоліо, 2016. 393 с.

У виданні розглянуто феномен українського козацтва, його еволюцію, показано, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з кінця XVI століття й завершуючи днем сьогоднішнім. Значну увагу приділено козацькій міфології часів Гетьманщини. Також показано, як "козацька ідея" інтерпретувалася в різних національних проектах XIX століття [російському, польському й українському), яких вона зазнала модифікацій у столітті XX.

Переглянути

Мицик Ю. А., Степенькін С. Ю. Корсунь козацький. Київ : КЛІО, 2016. 221 с.

У книжці досліджується історичне минуле старовинного козацького міста Корсуня і Корсунщини в цілому від давніх часів до ХІХ ст., простежується роль цього регіону у складному процесі державотворення України. Це видання є складовою серії, присвяченої містам «Золотої підкови Черкащини». Праця ґрунтується на малознаних і архівних джерелах, вона розрахована на науковців та викладачів шкіл і вузів, а також усіх, хто цікавиться історією козацтва.

Переглянути

Саричев В. Д. Три століття козацького флоту. Запоріжжя : Кераміст, 2015. 136 с.

Історію Запорозького козацтва неможливо відокремити від морських походів та битв, через що вона одночасно є історією Запорозького козацького флоту. За його допомогою з кінця XV до кінця XVIII ст. у Чорноморському регіоні козацтво вирішувало історичні завдання протистояння і взаємодії західної та східної цівілізацій та захисту українського народу від знищення. З огляду на це автор вважає штучним зведення історії легендарних козацьких суден чайок та козацьких морських походів лише до XVI-XVII ст.

Сорока Ю. Дмитрий Байда-Вишневецкий. Харьков : Фолио, 2018. 121 с.

Дмитро Байда-Вишневецький – визначний полководець, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі.

Україна – європейська країна / Нац. музей історії України. Київ : Балтія Друк, 2015. 121 с.

Нове науково-популярне видання, створене спільно з Національним музеєм історії України, репрезентує нашу державу як частину європейського простору. Спираючись на унікальні музейні збірки та архівні документи, автори – наукові співробітники Музею – визначають історичні корені української держави, що сягають у глибину століть, і розглядають минуле України, як і сьогодення, у загальноєвропейському контексті.

Українське козацтво / авт.-уклад. Б. Черкас ; пер. з литов. В. Журба. Київ : Балтія Друк, 2015. 200 с.

Видання приурочене практично недослідженій темі - українські козаки і Велике князівство Литовське. Містить великий ілюстративний блок : портрети історичних персонажів тих часів, унікальні документи, фото археологічних і архітектурних пам’яток.

Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII століть : у 2-х кн. Київ : Кліо, 2019.

Кн. 1. 790 с.

Кн. 2. 1118 с.

У виданні репрезентується ціла епоха нашої державності, а саме — віхи, становлення та руйнація Козацької держави, механізм її творення та складнощі цього процесу. Автор будує свою систему розмислів на аналізі державно-правових актів, договорів гетьманів із державами, а також на літературних джерелах — вишуканих зразках поетичного мистецтва.

Переглянути зміст

Вибрані статті з фонду Наукової бібліотеки

Александров В. М. Принципи устрою Війська Запорозького за Конституцією Пилипа Орлика / В. М. Александров // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – Харків, 2006. – Вип. 11. – С. 156–164.

Безрукова Т. М. Слобожанська звитяга. Легенди про кошового отамана Івана Сірка / Т. М. Безрукова // Слобожанські читання : тези доповідей учасників XXVIІI Міжнародної наукової конференції / Департамент культури і туризму Харків. облдержадмін., Харків. наук.-метод. центр охорони культурної спадщини, Харків. від-ня Нац. спілки краєзнавців України, Центр укр. студій та краєзнавства ім. акад. П. Т. Тронька ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2024. – С. 52–53. – URL: https://www.academia.edu/118545637/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%B5%D0%B7_XXVIII_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C (дата звернення: 13.06.2025).

Бибік К. П. Роль Богдана Хмельницького у побудові української державності в XVII столітті / К. П. Бибік // Молодий вчений. – 2023. – № 5(117). – С. 1–6. – URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5836/5707 (дата звернення: 13.06.2025).

Бовгиря А. "Язик козацький": мова як ознака ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII ст.) / А. Бовгиря // Український історичний журнал. – 2020. – № 6. – С. 45–56. – URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/dspace/handle/123456789/179891 (дата звернення: 13.06.2025).

Варакута В. П. Воєнне мистецтво Запорозького війська на суші та на морі в XVI-XVII ст. / В. П. Варакута // Українське військо: сучасність та історична перспектива : зб. матеріалів I міжнар. наук.-практ. конф., 27 листоп. 2020 р. / Нац. ун-т оборони України ім. І. Черняховського. – Київ, 2020. – С. 118. – URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/zbirnyk-ukr-viysko-2020.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Горбаченко Ю. М. Передумови виникнення Канівського козацького полку / Ю. М. Горбаченко, Л. В. Кузнєцова // Українське військо: сучасність та історична перспектива : зб. матеріалів I міжнар. наук.-практ. конф., 27 листоп. 2020 р. / Нац. ун-т оборони України ім. І. Черняховського. – Київ, 2020. – С. 120. – URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/zbirnyk-ukr-viysko-2020.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Горобець В. Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. – 2020. – № 5. – С. 22–36. – DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2020.05.022 (дата звернення: 13.06.2025).

Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності (кінець X - середина XIV ст.) / Я. Дашкевич // Пам'ять століть. – 2002. – № 4. – С. 3–21.

Дояр Л. Козацьке коріння нашої незалежності: розмірковуємо над минулим заради майбутнього (присвячується 30-й річниці незалежної України) / Л. Дояр // Вісник Книжкової палати : наук.-практ. журн. – 2021. – № 8. – С. 40–45. – URL: http://visnyk.ukrbook.net/article/view/258081 (дата звернення: 13.06.2025).

Єрмолаєв В. М. Військо Запорізьке / В. М. Єрмолаєв // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – Харків, 2016. – Т. 1: Історія держави і права України. – С. 127–130.

Єрмолаєв В. М. Михайло Грушевський про установчу владу українського народу / В. М. Єрмолаєв // Вісник Національної академії правових наук. – Харків, 2020. – Т. 27, № 4. – С. 15–31. – URL: https://visnyk.kh.ua/uk/journals/visnik-naprnu-4-2020-r (дата звернення: 13.06.2025).

Заруба В. М. Козацька старшина гетьманської України: огляд джерел літератури / В. М. Заруба // Право і суспільство. – 2011. – № 1. – С. 30–35.

Затилюк Я. "Короткий історичний опис про Малу Росію…" та українська історіографія кінця XVIII ст. / Я. Затилюк, В. Арістов // Український історичний журнал. – 2021. – № 4. – С. 127–147. – DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.127 (дата звернення: 13.06.2025).

Ілляшенко Ю. Ю. Історико-культурна площина вивчення постаті гетьмана України Богдана Хмельницького / Ю. Ю. Ілляшенко, А. І. Лисенко, М. І. Колісник // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія "Історичні науки" / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – Т. 33, № 2. – С. 16–21.

Кабачинський М. І. Військово-прикордонна служба козацтва Слобідської України / М. І. Кабачинський // Українське військо: сучасність та історична перспектива : зб. матеріалів I міжнар. наук.-практ. конф., 27 листоп. 2020 р. / Нац. ун-т оборони України ім. І. Черняховського. – Київ, 2020. – С. 124. – URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/zbirnyk-ukr-viysko-2020.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Козолис А. Р. Захисники українських земель у XVII столітті під керівництвом Петра Сагайдачного / А. Р. Козолис // Українське військо: сучасність та історична перспектива : зб. матеріалів I міжнар. наук.-практ. конф., 27 листоп. 2020 р. / Нац. ун-т оборони України ім. І. Черняховського. – Київ, 2020. – С. 128. – URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/zbirnyk-ukr-viysko-2020.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Кресін О. В. "Біла пляма" в історії держави і права України: "Бендерська комісія" 1709 р. / О. В. Кресін // Міжнародне право і національне законодавство : зб. наук. пр. проф.-викл. складу каф. прав. дисциплін / Київ. міжнар. ун-т. – Київ, 2005. – Вип. 4. – С. 57–65.

Кривошея І. Тестаменти козацької старшини Гетьманщини другої половини XVII ст. як джерело історії повсякдення / І. Кривошея // Український історичний журнал. – 2019. – № 5. – С. 147–166. – URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/dspace/handle/123456789/179593 (дата звернення: 13.06.2025).

Ластовський В. В. Політичний реалізм та ідеологія української еліти Гетьманщини (друга половина XVII - середина XVIII ст.) / В. В. Ластовський // Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти = International Relations: Theory and Practical Aspects : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2021. – Вип. 8. – С. 37–49. – URL: http://international-relations.knukim.edu.ua/issue/view/14916 (дата звернення: 13.06.2025).

Матвєєва Т. О. Адміністративна та судова влада у Запорізькому війську / Т. О. Матвєєва // Історія державотворчих процесів в Україні і зарубіжних країнах (до 30-ї річниці незалежності України та 25-річчя Конституції України) : матеріали круглого столу, м. Харків, 27 трав. 2021 р. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. історії держави і права Ккраїни і зарубіж країн, Від-ня теорія та історії держави і права НАПрН України, Асоц. випускників НЮУ ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2021. – С. 106–108. – URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SBORNIKI/SB_Istoriy_2021.pdf (звернення: 13.06.2025).

Матвєєва Т. О. Запорізька січ - зародок української державності / Т. О. Матвєєва // Державотворчі процеси в Україні і зарубіжних країнах (до 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України 1990 року) : матеріали "круглого столу" м. Харків, 03 черв. 2020 р. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. історії держави і права України та зарубіж. країн. – Харків, 2020. – С. 117–119. – URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SBORNIKI_2020/State-building_processes-2020.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Матях В. М. Гетьман в еміграції Пилип Орлик: історико-історіографічний портрет політика / В. М. Матях // Український історичний журнал. – 2011. – № 4. – С. 116–131.

Машталір В. Військова атрибутика в родинних колекціях та зібраннях української козацької еліти / В. Машталір // Український історичний журнал. – 2020. – № 4. – С. 166–175. – DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.166 (дата звернення: 13.06.2025).

Питльована Л. Історико-фольклорний образ козака Мамая як символ тяглості національної військової традиції у репрезентації сучасної української карикатуристики / Л. Питльована // Воєнно-історичний вісник : зб. наук. пр. – 2023. – № 4. – С. 79–87. – URL: http://viv.nuou.org.ua/article/view/299722/292236 (дата звернення: 13.06.2025).

Плецький С. Ф. Паспортна система Нової Січі (1734-1775) / С. Ф. Плецький // Український історичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 24–37.

Прус В. Правовий статус Війська Запорізького за Березневими статтями 1654 р. Богдана Хмельницького з московським царем / В. Прус, Д. Курас // Аналітично-порівняльне правознавство : електронне наукове фахове видання. – 2023. – № 1. – С. 35–40. – URL: http://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/7.pdf (дата звернення: 13.06.2025).

Рязанов М. Ю. Особливості права Запорізької Січі у правовій спадщині України / М. Ю. Рязанов // Часопис Київського університету права. – 2021. – № 2. – С. 43–47. – URL: https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/705/667 (дата звернення: 13.06.2025).

Сапухіна Л. П. Полуботківські архіви і Сумщина: [Гетьман Лівобережної України XVIII ст.] / Л. П. Сапухіна // Український історичний журнал. – 1992. – № 3. – С. 136–146.

Серьогіна С. Г. Про демократичні традиції вітчизняного державотворення / С. Г. Серьогіна, Г. Г. Демиденко // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування. – Харків, 2021. – Вип. 41. – С. 11–37. – URL: https://dbms995724990.wordpress.com/2021/08/12/%d1%81%d0%b5%d1%80%d1%8c%d0%be%d0%b3%d1%96%d0%bd%d0%b0-%d1%81-%d0%b3-%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b3-%d0%b3-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d0%be%d0%ba%d1%80/ (дата звернення: 13.06.2025).

Смолій В. Запорозьке козацтво в традиції української державності / В. Смолій // Українська державність : історико-правничі нариси / Нац. акад. прав. наук України, Інститут історії України, Всеукр. правозахисна орг. "Меморіал" ім. В. Стуса, Юрид. жур."Право України". – Київ, 2021. – Нарис 13. – С. 304–321.

Смолій В. Українська козацька держава "Військо Запорозьке" (XVII - др. пол. XVIII ст.) / В. Смолій, О. Ситник // Українська державність : історико-правничі нариси / Нац. акад. прав. наук України, Ін-т історії України, Всеукр. правозахисна орг. "Меморіал" ім. В. Стуса, Юрид. жур."Право України". – Київ, 2021. – Нарис 14. – С. 328–377.

Сокирко О. Г. Війська українських гетьманів у Полтавській битві 27 червня 1709 р. / О. Г. Сокирко // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 40–51.

Стеньгач Н. О. До політико-правових поглядів національної еліти української козацької держави / Н. О. Стеньгач // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнар. наук. конф. "Двадцять перші осінні юрид. читання" (м. Хмельницький, 6 жовт. 2022 р.) присвяч. 30-річчю Хмельниц. ун-ту управлі.та права ім. Леоніда Юзькова / Нац. акад. прав. наук України, Хмельниц. ун-т упр. та права, Євраз. асоц. правн. шк. та правників, Помор. акад. в Слупську, Акад. Гуспол. – Хмельницький, 2022. – С. 31–33.

Стеньгач Н. О. Підпорядкування приватного інтересу загально-суспільному благу у політико-правовій культурі козацької старшини Гетьманщини (середина XVII - XVIII ст.) / Н. О. Стеньгач // Правові засади організації та здійснення публічної влади : зб. тез VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам'яті док. юрид. наук, проф., акад.-заснов. НАПрНУ, першого Голови Конст. Суду України Л. П. Юзькова (м. Хмельницький, 17 трав. 2024 р.) / Нац. акад. прав. наук України, Хмельниц. ун-т упр. та права ім. Л. Юзькова [та ін.]. – Хмельницький, 2024. – С. 226–228.

Степанков В. Б. Хмельницький vs М. Кривоніс: суперництво за булаву чи конфронтація поглядів на характер і мету революційної боротьби 1648 р.? / В. Степанков, В. Степанков // Український історичний журнал. – 2023. – № 5. – С. 184–207. – DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2023.05.184 (дата звернення: 13.06.2025).

Сухонос В. В. Історія українського судочинства: козацький та визвольнозмагальний етапи / В. В. Сухонос // Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. м. Суми, 20–21 трав. 2021 р : у 2-х ч. / Сум. держ. ун-т, Навч.-наук. ін-т права. – Суми, 2020. – Ч. 1. – С. 39–43.

Таїрова-Яковлева Т. Невідома перемога: перший значний епізод у кар’єрі І. Богуна / Т. Таїрова-Яковлева // Український історичний журнал. – 2021.– № 6. – С. 21–28. – DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.021 (дата звернення: 13.06.2025).

Характерництво запорозького козацтва, як елемент сакрального туризму Запорозького краю / О. Л. Притула, О. Є. Конох, Н. В. Маковецька // Вісник науки та освіти : електрон. журнал. – 2023. – № 9. – С. 648–656 – URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/6667/6702 (дата звернення: 13.06.2025).

Чорна С. Українська козацька держава: носій ідеї непідлеглості та соціальний ідеал / С. Чорна // Голос України : газ. Верхов. Ради України. – 2021. – 24 черв. (№ 117). – С. 4–5.

Шевчук Л. Основоположні засади та чинники формування національної правової системи Української козацької держави - Гетьманщини / Л. Шевчук, Т. Шевчук // Право України. – 2020. – № 1. – С. 140–158.

Шпитальов Г. Г. Українське козацтво в семилітній війні (1756–1763) / Г. Г. Шпитальов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – №1. – С. 215–223.

Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Укладачі:

зав. сектором інформаційно-бібліографічного обслуговування

Вікторія БРАГІНСЬКА

провідний бібліограф Вікторія ЩАБЕЛЬНИК

Page updated

Google Sites

Report abuse