Відділ "Моя школа-моя гордість"

Будівництво школи 

Відділ «Моя школа – моя гордість»

Велике слово школа ! 

Це скарб найкращий кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту. Тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу.

Артемівський мікрорайон розбудовувався після війни, але діти з мікрорайону навчались у міських школах, тому було прийнято рішення міської влади про побудову школи в мікрорайоні.

Будівництво ЗОШ № 9 почалося в 1956 році, а через два роки 1 вересня 1958 року школа прийняла перших учнів, їх було 782 учня. Крім самої будівлі нічого не було. В перший же рік почали озеленення території школи. Було посаджено сотні дерев : липа, клен, береза, каштан, … За посадками організували дбайливий догляд, під керівництвом вчителя біології Ковтуна Миколи. Робота не припинялася навіть влітку, учні школи працювали. За озеленення території школа була представлена учасником виставки досягнень народного господарства в Києві у 1964 році, за що колектив школи був нагороджений Почесною грамотою та бронзовою медаллю.

Перший директор - Булатов Семен Борисович, колектив складався з 31 вчителя. 

Керівники закладу освіти: 

• Стогнут    Борис   Степанович ( 16.08.1959 р.   до   31.12 1971 р.), 

• Легейда   Феодосій   Васильович (з    1.01.1972р.   до   1978 р.), 

• Прозоров     Олександр   Петрович (1978р.    –    1979р.), 

• Дементьєва Людмила Анатоліївна ( 1980   –   1981 р.), 

• Сиплівий Володимир Олександрович ( 1981  –  1982  р.), 

• Ляшенко Інна  Петрівна  (1982   –   14.04.1985   р.), 

• Федорченко Олександр Павлович ( 14.04.1985 р. - 04.08.2021 р.), 

• Бондар Галина Михайлівна ( з 04.08.2021 року ...)

  Деякі учні школи після закінчення вищих навчальних закладів стали вчителями, вихователями та повернулися працювати до закладу: 

• Русєва Тетяна, 

• Сугоняко Олена, 

• Лугова Наталія, 

• Артюх Світлана,  

• Коломієць Віта, 

• Подільська Маргарита, 

• Піскунова Ольга, 

• Клименко Аліса, 

• Козуб Яна, 

• Деркач Анна.

     Експозиція «Випускни - гордість школи» вміщує біографічні дані про: 

• Молотка Ігоря – народного депутата України, 

• Кузьміна Анатолія – майстер спорту з шахів; 

• Волинця Михайла – сконструював легкий летальний апарат (1984 р.), який отримав нагороду на ВДНГ, працює в конструкторському бюро м. Запоріжжя; 

• Паршина Анатолія – керує в Московському цирку групою акробатів; 

• Шиман Леонід – директор казенного заводу в м. Павлограді; 

• Хлус Валерій – майстер спорту по лижах, неодноразово виступав в збірній команді України, 

• Харламову Марину - заступника міського голови Шосткинської міської територіальної громади.

      Велику шану ми віддаємо вчителям–ветеранам, учасникам бойових дій Другої світової війни; вчителям, які все своє життя віддали вчительській справі: 

• Ковтун Микола Семенович, учитель біології, на фронті з 1939 року; 

• Юрова Олена Олександрівна, учитель трудового навчання: «Я не знищила жодного танка, жодного літака, не вбила жодного фашиста. Я перев’язувала поранених, виносила їх з поля бою, під час форсування водних рубежів, із захоплення плацдармів – це була від мене єдина користь. На фронті з 22 червня 1941р. Закінчила війну в Берліні»; 

• Стеценко Петро Йосипович, учитель української мови та літератури, на фронті санром на Сталінградському напрямку з 27 липня 1941р. до листопада 1945р.; 

• Руденко Олена Степанівна, учитель фізики та математики, операційна медсестра  з лютого 1944р. по травень 1945р.; 

• Деменко Павло Андрійович, учитель історії, з 1942р. воював у складі санерного батальону Південно – Західного фронту, демобілізований після поранення; 

• Ступанов Павло Ігнатович, учитель трудового навчання, служив у танковому полку, брав участь у боях на Курській дузі, звільняв Польщу; 

• Пастушенко Петро Трохимович, учитель ПВП, у лавах з перших днів війни, звільняв від фашиських загарбників Україну, Чехословаччину, Румунію, війну закінчив, звільняючи Прагу.

  Про Юрову Олену, вчителя трудового навчання, яка 40 років віддала дітям та  Ляшенко І.П., директора школи з 1982 року по 1985 рік написано в книзі «Женщины в судьбе Шостки» Сталіна Кушнерової.

Сценарій третьої річниці музею (2008 рік)