Автор методичного посібника – Волколова Вікторія Борисівна, вихователь дошкільного навчального закладу №10

Прилуцької міської ради

Чернігівської області

Рецензенти:

• Тетяна Анатоліївна Зубко – методист міського методичного центру

• управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області

• Лариса Василівна Дожнікова – завідувач ДНЗ №10 Прилуцької міської ради Чернігівської області

Методичний посібник «Дитина в світі економіки» допоможе педагогам у роботі з розділу програми «Дитина» «Дитина в соціумі» «Економічне виховання дошкільників».

У методичному посібнику вміщені методичні рекомендації, план гуртка, конспекти засідань.

Погоджено на засіданні науково – методичної ради міського

методичного центру управління освіти Прилуцької ради

(протокол №____від_______________________)

Зміст

І. Вступ……………………………………………………………...3

ІІ. Зміст роботи

2.1. Мета економічного виховання………………………………..4

2.2. Формування економічної компетентності дошкільників на різних вікових етапа………………………………………………..8

2.3. Розвивальні ігри як засіб розвитку соціально-фінансової компетенції дошкільників………………………………………..14

2.4. Від гри – до життєвих економічних реалій ………………...19

2.5. Пошуково-ігрова діяльність дітей - один із засобів економічного виховання………………………………………….23

2.6.Економічні казки. Психолого-дидактичні вимоги до використання методу казки в процесі вивчення економіки……28

2.7.Економіка в сім'ї ……………………………………………...30

ІІІ. Перспективне планування організованих видів діяльності з економічного виховання………………………………………….31

IV. План роботи гуртка з економічного виховання з дітьми шостого року життя «Маленький економіст»…………………...47

V. Список використаної літератури……………………………..48

VI.Додатки…………………………………………………………49

І. Вступ

Останніми роками все очевиднішою стає актуальність економічної освіти дітей та молоді. Нестабільна економічна ситуація, у якій ми живемо, потребує від нас обізнаності з основними економічними процесами, що відбуваються в країні. Позаяк через нестачу елементарних знань ми часто стаємо жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання.

Сучасного дошкільника з перших років його життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися малюку щодня. Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидкозмінністю. Можливо, саме тому складні економічні процеси приваблюють дошкільника, та свої перші економічні знання він здобуває самотужки: з бесід з однолітками, спостережень, що відбувається довкола.

Коли слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина може й повинна дізнатися про світ економічних відносин?

Тільки на перший погляд слова «економіка» і «дошкільник» здаються несумісними. Але вже з п’яти-шести років украй важливо встановити між ними зв’язок, тобто допомогти малюкові з безтурботного споживача поступово перетворитися на споживача творчого, а пізніше — стати творцем предметів споживання. У мінливих умовах сучасного суспільного й родинного життя дуже важливо починати економічну освіту дитини з дошкільного віку. Ідеться передусім про збагачення різних видів дитячої діяльності.

Враховуючи вищесказане, увага педагогів дошкільних навчальних закладів має зосереджуватись на впровадженні основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку. Вихователь має:

• дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов’язано, згідно з основними програмами розвитку, виховання і навчання в дошкільному закладі;

• ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін.; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін. Закріпити знання з області категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця); познайомити з поняттями: дорожче – дешевше, вигідно – невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера;

• формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури;

• педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім’ї.

ІІ.

2. 1. Мета економічного виховання

Мета економічного виховання — розкрити дитині навколишній предметний світ як світ духовних і матеріальних цінностей, як частину загальнолюдської культури і в процесі пізнання навчити відповідним формам поведінки. В даний час у зв’язку з переходом України до ринку значно підвищуються вимоги до рівня економічної грамотності, як дорослих, так і дітей.

Роботу по економічному навчанню слід починати з молодшої групи, виховуючи у дітей бережливість, економність, хазяйновитість. Старших дошкільників треба знайомити з елементарними економічними знаннями, економічними термінами, переходячи від бережливості до економіки.

При реалізації завдань економічного виховання в дошкільному закладі виділяють чотири напрямки роботи.

1. Перш за все, дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов’язано, згідно з основними програмами розвитку, виховання і навчання в дошкільному закладі. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дошкільного закладу, тому що праця – провідна категорія економічної науки.

2. Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін. ; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін.

Закріпити знання з області категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця) ; познайомити з поняттями: дорожче – дешевше, вигідно – невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.

3. Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення старших дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури.

4. Педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім’ї.

Економічне виховання – процес формування у людини сучасного економічного мислення, почуття бережливого хазяїна, працелюбності, старанності, діловитості, організованості і завзятості. Економічне виховання в сучасний період – необхідність для подальшої відбудови економіки держави. Для грамотного вирішення великих і малих економічних завдань треба серйозно займатись економічним вихованням підростаючого покоління. І, насамперед, здійснити перелом у відношенні до трудової діяльності, ресурсів держави, до господарювання, до державної, комунальної і приватної власності. Велику кількість цих питань доводиться вирішувати вперше.

Питання: «Чи потрібно і навіщо дошкільнику економічне виховання?» — набуває нині особливої актуальності і вимагає серйозної педагогічної корекції. Чим частіше діти дошкільного віку стикаються із соціальною дійсністю, побутом, тим більше виникає у них питань. Повсякденне життя, сім’я, спілкування з однолітками, нарешті, навчально-виховна робота в умовах дитячого садка формують той емпіричний досвід, який стає базою для подальшої роботи з економічного виховання. І ось тут-то педагог повинен стати для дитини авторитетною людиною, яка допоможе правильно осмислити нові явища, факти, поняття.

У зв’язку з реформуванням освіти й усвідомленням ученими значущості проблеми економічного виховання в теорії та практиці педагогіки на сучасному етапі активізувався науковий пошук ефективних навчальних технологій. Здебільшого, наукові дослідження присвячено таким проблемам:

У наукових дослідженнях, спрямованих на вдосконалення економічного виховання особистості в межах різних вікових категорій, щодо дошкільного періоду найбільш розробленими є проблеми формування морально-психологічних якостей бережливості, заощадливості, дбайливості в процесі участі дитини в різноманітних видах праці. Науковці передусім зосереджують увагу на відборі доступних дітям знань з галузі економіки. При цьому проблема педагогічного моніторингу та діагностики рівня набутий знань з економічного виховання залишається недостатньо висвітленою у наукових колах.

Водночас високий рівень економічної культури забезпечується засвоєнням економічних знань через набуття первинного економічного досвіду, формування якого розпочинається тоді, коли дитина виконує самостійні вольові дії, налагоджує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної дійсності та на цій основі засвоює певні знання й опановує вміння. Це стає можливим уже в старшому дошкільному віці, тому що діти починають виділяти себе в системі взаємовідносин завдяки предметно-операційній діяльності.

Спеціальні економічні програми ставлять своєю метою формувати з дитячих років економічне мислення, поважати людей, які вміють працювати в бізнесі, дітей навчають орієнтуватися в рекламі, правильно, ощадливо, за призначенням витрачати кишенькові гроші, не купувати непотрібних речей.

Організація педагогічного процесу

Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв'язку з цим завдання економічної освіти вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного образу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який «Я» у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес, а саме:

4 – рік навчання (ІІ молодша група)

Загальна тема – «Потреби» ( потреби людини в житті, їжі, одязі, спілкуванні, здоров'ї): організація та проведення сюжетно-дидактичних ігор, дидактичних ігор, рухливих ігор, розваг, сюжетно-рольових ігор, інсценування, праці, читання художньої літератури, бесіди.

5 – рік життя (середня група)

Основні теми: «Потреби», «Природні ресурси», «Розподіл праці», «Потреби в безпеці і охороні життя», «Трудові ресурси», «Дарові блага», «Вибір».

Заняття – одне на місяць у розкладі занять, яке будується в ігровій формі, де використовуються рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів, суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри.

6 рік життя (старша група)

Основні теми: «Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси», «Обмеженість», «Вибір», «Ціна вибору», «Товари», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти», «Виробництво», «Товари та послуги».

Заняття – одне на тиждень у розкладі занять, яке будується в ігровій формі, де використовуються рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів, суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри.

2.2. Формування економічної компетентності дошкільників на різних вікових етапа

Обираючи форми роботи з дітьми, спрямовані на формування їх економічної компетентності, вихователю слід враховувати вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу.

Так, основною метою проведення ігор економічного спрямування з дітьми молодшого дошкільного віку є ознайомлення їх з найпростішими економічними поняттями, формування уявлень про основні види суспільно-економічних відносин. Скажімо, ознайомлюючи молодших дошкільників з темою «Гроші», вихователі проводять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого ставлення до грошей .

Для дітей середнього дошкільного віку педагоги створюють умови, що сприяють збагаченню набутих дітьми економічних знань і досвіду. Для цього вони використовують сюжетно-рольові ігри, метою яких є формування способів поведінки у певних економічних ситуаціях. Ці ігри передбачають участь дітей у розігруванні різних ситуацій купівлі — продажу, формування в них навичок рахувати гроші та користуватися ними. У середньому дошкільному віці діти мають здобути досвід самостійної купівлі товарів, навчитися співвідносити вартість товару з купівельною спроможністю покупця, усвідомити необхідність ощадливого ставлення до грошей та раціонального їх використання.

Збагачення економічних знань дошкільників відбувається поступово. Формування економічної компетентності старших дошкільників ми умовно поділяємо на три етапи:

На кожному з цих етапів діти поглиблюють отримані раніше знання, набувають корисного досвіду та вчаться застосовувати його на практиці, розв'язуючи різнобічні життєві ситуації під час різних видів ігор економічної спрямованості .

Поглибленню економічних знань дітей старшого дошкільного віку найліпше сприяють різні види ігор-стратегій, що містять чітко визначену ціль, передбачають розподіл обов'язків між дітьми та спільну покрокову реалізацію мети.

Зміст економічної освіти дошкільників

• Познайомити дітей з деякими складовими сімейного бюджету: пенсією, зарплатою, стипендією. Виховувати поважне відношення до людей, що заробляють гроші.

• Поглибити уявлення дітей про дохід, його динаміку (збільшення/зменшення).

• Закріпити уявлення про доходи.

• Дати уявлення про суть витрат, показати їх різноманіття.

• Показати дітям, що бувають обов'язкові (основні) витрати і необов'язкові (не основні).

• Розвинути у дітей уміння помічати в казках прості економічні явища, виділяти слова і дії, що відносяться до економіки, давати етичну оцінку вчинкам героїв.

• Показати, що кожна річ коштує грошей, навчити зіставляти ціну товару з наявною готівкою

• Розкрити дітям купівельну силу грошових знаків.

• Розширити уявлення дітей про доходи і витрати, підвести до розуміння суті поняття заощадження (накопичення).

• Дати дітям уявлення про грошові заощадження, розвивати елементарне уміння планувати витрати.

• Розкрити дітям суть поняття прибуток, борг, залежність між якістю товару і одержуваним прибутком при його продажу.

• Розкрити значення вкладення грошей в ощадний банк.

• Розкрити суть операції натурального обміну – бартеру.

• Розширити знання дітей про натуральний обмін товарів, підвести до розуміння значення виразу рівноцінний обмін (справедливий, вигідний).

• Дати відомості про виробництво грошових знаків (купюр і монет).

• Познайомити з валютою як грошовою одиницею країни (грошима інших країн).

• Дати визначення про різноманітність грошових знаків в різних країнах.

• Дати уявлення про різноманіття товарів, розкрити процес їх виготовлення, розвивати пізнавальний інтерес.

• Дати уявлення про різноманіття товарів.

• Поглибити уявлення дітей про різноманітність товарів, виховати дбайливе відношення до речей.

• Сформувати у дітей первинні уявлення про заводи і фабрики міста: місцезнаходження (району), що випускається ними продукція, товарний знак.

• Розвивати уміння виробляти операції купівлі-продажу, уточнити уявлення про ціну товару в магазині.

• Розширити уявлення дітей про економічні категорії (товар, ціна, гроші і ін.) навчити формулювати питання економічного змісту.

• Уточнити знання про види товару, ціни, виховання навиків і звичок культурної поведінки.

• Звернути увагу дітей на те, що є багато необхідних товарів і є товари, що прикрашають наш побут, розказувати про них, звернувши увагу дітей на їх красу.

• Розширити знання дітей про бартер як операцію взаємообміну товарами, грошах як засобі обміну між людьми.

• Розкрити дітям необхідність обміну продуктами праці між людьми, показати, що людина постійно потребує яких-небудь товарів.

• Дати дітям первинні уявлення про взаємообмін товарами між країнами, про експорт і імпорт.

• Показати, що покупка речі для подарунка виробляється з урахуванням інтересів, бажань іменинника, виховувати бажання розділяти радість друга.

• Розвивати уміння визначати призначення речей в житті людини.

• Виховання дбайливого відношення до речей, іграшок, матеріалів, знарядь праці.

• Показати дітям характер праці продавця, розповісти, для чого потрібна ця професія.

• Показати різноманітність товарів, розвинути уміння самостійно здійснювати процес купівлі-продажу, вступати в діалог.

• Систематизація і узагальнення знань про професію продавця (касира), про способи придбання покупки в магазині.

• Знайомство дітей з рекламним агентством, з професіями людей, що працюють в ньому.

• Уточнити знання дітей про професії, пов'язані з роботою в рекламному агентстві.

• Розширити уявлення дітей про особливості професій, пов'язаних з роботою в рекламному агентстві.

• Дати дітям можливість практично здійснювати процес створення реклами, реалізувати знання про роботу художника – оформлювача, виховати бажання працювати також красиво, вправно, швидко, як майстер - художник.

• Уточнити знання дітей про рекламу і людей, які її створюють.

• Дати первинні знання про банк (банк приймає гроші на зберігання, видає гроші вкладникам, надає гроші у борг).

• Розширити первинні уявлення дітей про деякі операції, вироблювані в банку.

• Закріпити знання про знаряддя праці кухаря, шофера, столяра, теслі, художника – оформлювача, касира і ін., виділити їх роль у виготовленні товарів.

• Розширити знання дітей про різноманітність інструментів, навчити розказувати про них.

• Сформувати уміння раціонально використовувати матеріал, розвивати уяву, фантазію.

• Показати дітям, що результат роботи залежить від вибраного способу.

• Розвивати у дітей уміння визначати на схемі найкоротший шлях (маршрут), показати залежність між відстанню і часом, витраченим на пересування.

• Розкрити дітям значення якості продукції, що випускається, і її користі для людини.

• Показати дітям, що сумісна праця і використовування раціональних його способів зменшують трудові витрати, економлять сили і час.

• Розкрити ланцюжок зв'язків в трудовій діяльності, показати взаємозв'язок трудових процесів, значення відповідальності за якість продукції праці.

• Показати дітям виробничий цикл виготовлення товарів.

• Розкрити дітям залежність ціни товару від його якості і кількості.

• Розкрити дітям залежність ціни товару від кількості вкладеної в нього праці.

• Розкрити специфіку купівлі – продажу товарів на ринку.

• Розширити знання дітей про купівлю – продаж товарів на ринку, допомогти дитині осягнути характер казкових героїв, виказати їм своє співчуття.

• Дати дітям уявлення про різні види цін.

• Дати уявлення про ціни в різних місцях продажу товарів.

• Дати уявлення про залежність ціни від попиту.

• Дати дітям уявлення про залежність ціни від кількості товару, що придбавається, – партії.

• Розкрити дітям особливості продажу товарів на аукціоні. Вправляти в збільшенні вказаної ціни товару, будити інтерес до гри.

• Познайомити дітей з особливостями розігрування лотереї.

• Розвивати уміння орієнтуватися в різних формах реалізації товарів.

• Розвивати у дітей уміння виконувати роботу точно по інструкції.

• Розкрити дітям значення зовнішнього вигляду упаковки товарів, різноманітність упаковок.

• Показати варіативність рішення економічної задачі, розвивати навики спільної роботи.

• Розвивати уміння самостійно оцінювати кількість товару.

• Розширити уявлення дітей про професію модельєра, виділити залежність продажу товару від результатів творчої діяльності модельєра.

• Закріпити знання дітей про необхідність використовування реклами для реалізації продуктів праці, розвивати мовну творчість в процесі виготовлення рекламної продукції.

• Узагальнити уявлення дітей про етапи трудового процесу по виготовленню виробу.

• Дати уявлення про вжиткові предмети (посуд, меблі, одяг тощо). Вчити класифікувати ці предмети до їхнього практичного застосування.

• Розширювати знання про продукти харчування та можливість їх раціонального використання. Ознайомити дітей з рецептами виготовлення нескладних страв. З'ясувати шляхи використання й раціонального ставлення до харчових відходів.

• Виховувати ощадливість у використанні води, світла, газу. Розповісти про їх значення в житті людини.

• Вчити економити предмети побуту - папір, посуд, особисті речі. Роз'яснювати сутність духовної цінності окремих з них.

• Ознайомити з різновидами професій. Виховувати повагу до людей праці. Розвивати позитивне ставлення до будь - якої трудової діяльності. Сприяти прояву творчих здібностей.

• Дати уявлення про розмаїття крамниць та інших торговельних пунктів: ринок, кіоски тощо.

• Вчити вмінню купувати згідно з етичними вимогами до продавця й покупця.

• Дати уявлення про гроші, їх розмаїття та міру вартості.

• Ознайомити в доступній для дітей формі з історією виникнення грошей (товар - товар, товар - гроші).

• Виховувати ощадливість у використанні грошей - не рвати , не м'яти, не кидати, зберігати їх у гаманці чи у шухлядці. Дати уявлення про те, що люди зберігають гроші не лише вдома, а в ощадній касі, банку.

• Визначити джерела надходжень грошей, залежність їх кількості від певних умов, вкладеної людиною праці.

• Формувати уявлення про культуру бізнесу.

• 3'ясувати з дітьми, що, на їхню думку , означає бути економним і бережливим. Визначити схожість та відміну між цими поняттями.

• Вчити грати в економічні ігри.

2.3. Розвивальні ігри як засіб розвитку соціально-фінансової компетенції дошкільників

«Дитяча гра – це діяльність, що спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, у якій дитина відображає враження від їх пізнання».

С. Шевцова

Гра для дитини – це не просто розвага чи спосіб зайняти себе у вільний час, це явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх без винятку сторін життєдіяльності дитячого колективу. Саме завдяки грі дитина розвивається, отримує інформацію про навколишній світ, збагачує досвід комунікації, вона є першим кроком з освоєння норм і правил існування в соціальному середовищі.

Під соціально-фінансовою компетентністю дошкільника розуміємо обізнаність дитини з елементарними економічними поняттями, наявність у неї певних економічних знань ціннісного, вартісного, раціонального, споживчого змісту; сформованість елементарних умінь і навичок економічної діяльності, а також збагачення індивідуального досвіду позитивними враженнями, розвинення соціальних потреб, засвоєння елементарних соціальних умінь та навичок, готовність працювати в команді, домовлятися, узгоджувати свою позицію, в разі потреби, поступатися власними інтересами на користь соціальної групи.

Варто наголосити, що насичення життя дітей дошкільного віку елементарними економічними відомостями сприяє розвитку в них передумов економічного мислення, що зробить цей процес більш усвідомленим. У дітей старшого дошкільного віку проявляються задатки дедуктивного мислення, проходить формування нового типу психічної організації, мова починає виконувати основну функцію в регуляції поведінки і діяльності дітей. Важливим елементом для розвитку соціально-фінансової компетенції дошкільників є ігрова діяльність, зокрема – використання розвивальних ігор економічного спрямування під час роботи з дітьми. Це – один із шляхів, який веде до прискореного процесу пізнання економічних понять та категорій. Слід зазначити, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, вони складаються за допомогою величезної напруги її власної думки.

Основним стимулом, мотивом виконання завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає дошкільників до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймаються об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.).

Діти отримують перші задатки соціальної і фінансової освіти задовго до того, як ідуть до школи. Основна частина знань про планування бюджету, заощадження, витрати і використання грошових коштів заснована на повсякденному житті. Ще до того, як формуються грошові поняття, просте розуміння того, як використовувати доступні ресурси, або, наприклад, категорії «закінчилася їжа», «купувати тільки необхідне» – це ті щоденні реалії зі сфери фінансової освіти, з якими стикаються діти. У дошкільнят також сформовані тимчасові рамки, вони розуміють, що іноді, щоб отримати що-небудь, краще почекати, ніж отримати це зараз. Діти у віці 3-х років також стикаються з матеріальними цінностями, даючи і ділячись, не лише за допомогою подарунків і цінних речей, але і шляхом взаємодії один з одним. Інші, не менш важливі навички – це почергове користування, прийняття рішень і постановка цілей.

Кінцевим результатом економічної освіти дітей є формування у них соціально-фінансової компетенції, під якою Н.Г. Грама розуміє обізнаність дитини з елементарними економічними поняттями, наявність у неї певних економічних знань ціннісного, вартісного, раціонального, потребнісного змісту; сформованість елементарних умінь і навичок економічної діяльності.

Одним з показників економічної культури є наявність сформованого економічного досвіду людини. Економічно культурна людина розуміє значення економічних термінів, доцільно використовує власні знання, дотримується морально-етичних норм у процесі власної економічної діяльності. Усе це є надбанням людини в процесі економічної діяльності, що складає її первинний економічний досвід.

За допомогою ігор легко можна познайомити дітей із простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін.; познайомити дітей із новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін. Також розвивальні ігри допомагають закріпити знання про області категорії, пов’язані з працею:

предмети праці;

результати праці;

індивідуальна праця;

колективна праця;

познайомити з поняттями:

дорожче – дешевше;

вигідно – невигідно;

виграв – програв, поміняв.

Формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря;

вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.

Варто наголосити, що формування в дітей економічного мислення відбувається шляхом залучення дошкільнят у процес сюжетно-рольових, настільно-друкованих, дидактичних, розвивальних ігор. Розвивальні ігри «П'ятий зайвий», «Кому що потрібно для роботи», «Підбери вітрини магазинів» – сприяли розвитку кмітливості та формуванню економічного мислення.

Розвивальні ігри для ознайомлення дітей з економічними поняттями та категоріями

Ігри на розвиток пам’яті

Гра «Магазин» (молодший дошкільний вік).

Мета: розвивати слухову пам'ять, довільне запам’ятовування та відтворення.

Хід гри: Запропонувати дитині піти до магазину і придбати необхідні предмети, назви яких необхідно запам’ятати. Починати доцільно з 2-3 предметів, поступово збільшуючи їх кількість до 5-6. У цій грі рекомендується міняти ролі: і дорослий, і дитина по черзі можуть бути донькою (чи сином) і мамою (татом), і продавцем, який спочатку вислуховує замовлення покупця, а потім іде підбирати товар. Магазини як і відділи в супермаркеті можуть бути різноманітними «Молочний», «Хлібний», «Іграшки» тощо.

Ігри на розвиток мислення

Гра «Подорож містом»

Мета: розвивати образне мислення дітей.

Хід гри: Для гри необхідно підготувати малюнки із зображенням різних предметів: ножиці, хлібина, голка з ниткою, лист у конверті, ліки, пляшка з молоком, зображення вітрин магазинів, аптек… Я опинився в чужому місті з незнайомою мовою. Як я можу з’ясувати, де можу поїсти, заночувати?

Гра «Зламана іграшка»

Мета: підкреслити, що всі іграшки купити неможливо, тому необхідно любити й берегти ті, що вже є. Підводити дитину до розуміння того, що іграшку треба лікувати, тобто проводити необхідний ремонт.

Матеріал. Зламані іграшки; інвентар, за допомогою якого можна організувати «Іграшкову лікарню»: клей, ножиці, маленький цвях, молоток тощо.

Хід гри: У групі сталася неприємність: виявилося, що ненароком зламалися іграшки. На вашу думку, що ми можемо з ними зробити?

- Викинути всі поламані іграшки?

- Віднести в темну комору, нехай собі там лежать?

- Гратися з поламаними іграшками?

- Попросити батьків відремонтувати їх?

- Подарувати такі іграшки іншим дітям?

- Попросити маму й тата купити нові, схожі на поламані?

- Організувати «Іграшкову лікарню» і разом із дорослими «полікувати» поламані іграшки?

- Як найкраще вчинити й показати Іванкові добрий приклад?

- Не всі іграшки можна відремонтувати.

- Під час ремонту іграшок потрібна допомога дорослих і спеціальні інструменти.

- Можна покликати столяра дитячого садка.

Гра «Моя скарбничка»

Мета: розширити уявлення дітей про доходи і витрати: допомогти зрозуміти суть понять «заощадження», «накопичення». Виховувати бажання збирати гроші, щоб робити подарунки близьким.

Матеріал. Декілька скарбничок із накопиченнями, картки із зображенням різних предметів (планові та непередбачувані витрати).

Зміст. Вихователь нагадує, що незвичайні будиночки називаються скарбничками, і показує власну скарбничку. Спочатку просить розповісти як у ній з’явилися гроші.

Далі з’ясовуємо як ми можемо витратити їх.

Гра «Природні ресурси»

Мета: розвивати увагу, пов’язану з координацією слухового та рухового аналізаторів. Продовжувати формувати в дітей уявлення про природні ресурси:закріпити знання про те, що означає слово «ресурси», що належить до природних ресурсів. Уточнити відомості про важливість природних ресурсів для економічної діяльності й життя взагалі. Виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів.

Матеріал. Чотири демонстраційні картини із зображеннями води, землі, рослини, тварини. Чотири картки з великими літерами В, З, Р, Т. Предметні малюнки всіх видів природних ресурсів: джерела, риби, водорості, корисні копалини, рослини, тварини.

Хід гри: Запропонувати позначити природні ресурси певними рухами:

«Водні» – витягнути руки перед собою;

«Земельні» – руки вниз;

«Рослинні» – піднімаємо руки вгору;

«Тваринні» – робимо колові рухи руками, зігнутими в ліктях та зап’ястках.

2.4. Від гри – до життєвих економічних реалій

Сучасна дитина, як правило, вже з ранніх років стикається з економічними поняттями і процесами. Різні професії, купівля і продаж товарів, реклама по телевізору, розмови батьків про бюджет сім’ї – далеко не повний перелік того, з чим доводиться стикатися дітям. Тобто перші елементарні економічні уявлення вони отримують самостійно.

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування в дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема, про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» в частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей.

Економічне виховання дітей дошкільного віку здійснюється за допомогою ігор, елементарних завдань, кросвордів. Вони допомагають увести дітей у складний світ предметів, речей, людських взаємин. Економічне виховання в даному випадку необхідно розуміти, як область «розумного ведення домашнього господарства». Мистецтво такого ведення може бути подано у формі елементарних відомостей. Необхідно поступово формувати в дітей правильне відношення до грошей, способам їх заробітку й розумного використання. При цьому важливо вміло знаходити взаємозв’язок між економічними, етнічними, моральними категоріями, демонструвати правильне відношення до реклами, навчати раціональній поведінці в реальних життєвих ситуаціях, розвивати розумні потреби.

Сучасні діти живуть у ринкових умовах, на них чекає опанування принципово новими професіями, які потребують нових уявлень, професіональних і особистісних якостей. Робота з цього напряму проводяться в різних формах: заняття-подорож, заняття-змагання, бесіди, екскурсії, економічні вікторини, ігри. Перш за все в групах створюється відповідне предметно-розвиваюче середовище. У доступному для дітей місці знаходяться карточки з ілюстраціями економічних понять, економічна мапа, по якій діти з цікавістю подорожують. Гном Економ і цариця Економіка допомагають дітям засвоїти складні поняття: «потреби», «ресурси», «товар» і. т. п.

Доречно дітям пропонувати цікаві й пізнавальні завдання: ребуси, головоломки, проблемні ситуації, загадки на економічні теми. При вивченні нових тем і закріпленні пройдених активно використовуємо елементи теорії вирішення винахідливих завдань. У результаті діти визначають різні потреби людини, тварин, рослин, використовуючи морфологічні таблиці, фантастичні гіпотези, ігри «Добре-погано», «Так-ні», «Правильно-не- правильно».

Під час екскурсії до магазину вони бачать, що в кожного продавця є своє робоче місце, обов’язки. Відзначають, як оформленні вітрини, розглядають асортимент товарів з цінниками, спостерігають за процесом купівлі-продажу, а потім, звісно, з дозволу батьків, роблять свої перші покупки.

Безумовно, найкраще всього елементарні економічні уявлення діти дошкільного віку засвоюють у процесі різних ігор, коли практично застосовують набуті знання, розширюючи власний досвід.

Сюжетно-рольові ігри передбачають моделювання реальних життєвих ситуацій (операції купівлі-продажу, виробництва та реалізації готової продукції). Під час розгортання цих ігор створюються найсприятливіші умови для розвитку в дітей інтересу до економічних знань, адже ігрові ситуації моделюють з максимальним наближенням до реальних. При цьому ситуації спілкування, у яких діти активно використовують економічні терміни, моделюються адекватно віковим психологічним особливостям вихованців.

Розвивально-дидактичні та ситуативні ігри надають унікальну можливість сприяти процесу збагачення соціального досвіду дітей, формуванню їхніх ціннісних пріоритетів, адекватному прояву особистісних якостей у непростих, наближених до реального життя ситуаціях.

Особливе значення мають ігри-стратегії. Вони є складною різнобічною діяльністю, яка передбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри.

Необхідно дотримуватись поетапності впровадження ігор економічної спрямованості до освітнього процесу: на першому етапі впровадження дидактичних ігор, спрямованих на формування елементарних економічних понять, на другому – ситуативних, орієнтованих на засвоєння найтиповіших способів соціально-економічної поведінки, на третьому – сюжетно-рольових, зокрема ігор-стратегій, для збагачення досвіду дій у різноманітних соціально-економічних ситуаціях.

У процесі ігор важливою є робота спрямована на формування й закріплення знань з економічної сфери, але особливої значущості набуває процес формування ціннісного ставлення до предметів, товарів, а ще краще до людей, які створили цей предмет. Це обумовлено тим, що сформований ціннісно-мотиваційний компонент є грань, через яку дитина стане розглядати, оцінювати соціально-економічну сферу життя та на цій основі набувати економічного досвіду.

У процесі гри важливо не мінімізувати проблеми. Розглянуті суперечливі та конфліктні соціально-моральні ситуації сприятимуть формуванню морально-економічних якостей дитини.

Для формування економічної досвідченості можна використовувати запропоновані прості ігри економічної спрямованості та створювати власні. Приведені ігри сприяють формуванню в дітей дошкільного віку економічної свідомості. Вони наближають дитину до життєвих реалій, пробуджують у неї економічне мислення…

Гра «Хочу і потрібно»

Мета: формування досвіду ігрових дій, відтворюючих сенс соціальних відносин.

Матеріал і обладнання: картки, на яких зображені: дім, одяг, продукти харчування, вода, кішка, собака, велосипед, солодощі, морозиво, автомобіль, лялька, комп’ютер, телевізор, квіти; картки з ілюстраціями понять «хочу» і «потрібно»; ігрове поле.

У ході гри діти визначають, до якого поняття («хочу» або «потрібно») відноситься зображення на картці і закріплюють до нього ілюстрацію, яка символізує відповідне поняття.

Гра «Ми художники»

Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати в них естетичні почуття й художній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних стосунках «продавець – покупець».

Кожному учасникові гри, «художнику-оформлювачу» (їх може бути 2-3), дається завдання – зробити рекламу своєї крамниці. Решта дітей оцінюють роботу тих, хто грається, наприкінці визначають переможців.

Варіант 1. Кожен учасник гри одержує певну кількість кольорових силуетів різних предметів, які можуть бути товаром крамниць певного виду («Іграшки», «Квіти», «Хліб», «Молоко» тощо).

Варіант 2. Із загальної кількості силуетів необхідно вибрати тільки ті, які потрібні для складання реклами «своєї» крамниці».

2.5. Пошуково-ігрова діяльність дітей - один із засобів економічного виховання

Зміни, що відбуваються в період становлення незалежної держави, вимагають нових підходів до виховання майбутніх громадян, здатних жити і діяти в умовах ринкового підприємництва.

Усім нам протягом дня доводиться вирішувати багато питань пов’язаних з економікою. І те, як ми це робимо, залежить від рівня нашої культури, уміння з-поміж інших визначати нагальні потреби, правильно організовувати своє життя й свої стосунки з людьми тощо.

Виховання економічної культури - це, зокрема, і виховання певних особистісних якостей людини, її ставлення до речей, предметів побуту, природних ресурсів (бережливість, ощадливість, дбайливість), а також ставлення до інших людей.

Стикаючись з різними поняттями економічних категорій у ранньому віці, дитина не акцентує на них свою увагу, а початкові економічні знання малюків поверхові. Тож завдання дорослих – так організувати дитячу діяльність, щоб у повсякденному житті маля не лише оволодівало новими знаннями, вміннями та навичками, а й закріплювало їх в активній діяльності. Тому слід передусім робити все можливе, аби дитина без примусу прийняла правила та умови, що діють в суспільстві щодо заощаджування часу, енергії, здоров’я тощо. Для швидкого й усвідомленого засвоєння певних економічних категорій педагоги і батьки мають ознайомлювати з ними малят під час спостережень, екскурсій, розв’язування проблем в природній або створених штучно ситуаціях. А найбільш доцільно вирішувати ці питання в процесі самостійної роботи, в грі, в пошукових операціях, що їх сплановано і підготовлено заздалегідь. Така організація нескладної пошуково-ігрової діяльності стимулює пізнавальну активність.

Роботу по економічному навчанню слід починати з молодшої групи, виховуючи у дітей бережливість, економність, хазяйновитість. Старших дошкільників треба знайомити з елементарними економічними знаннями, економічними термінами, переходячи від бережливості до економіки.

Формуючи економічний світогляд дітей потрібно:

• дати дітям знання про те, що праця основа діяльності людини, джерело її існування;

• закріпити знання дітей щодо категорій, пов’язаних безпосередньо з працею дорослих (що стосується продуктів праці);

• ознайомити з професіями людей, що здійснюють певні операції з реалізації продуктів праці (продавець, касир, брокер, підприємець, фермер, рекламодавець, тощо);

• формувати у дітей початкові уявлення щодо фінансових категорій, як-от (гроші, ціна, вартість, кошти та ін.);

• виховувати особистісні якості дошкільнят, що так чи інакше, мають бути пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність);

• формувати навички і звички, пов’язані з загальною вихованістю дітей та таких, що мають економічну основу, а саме: вчасно вимикати світло, воду;

• дотримуватися чистоти і ладу в приміщенні, утримувати в порядку власні речі: одяг, взуття, іграшки.

Економіка і дошкільник здаються на перший погляд далекими одне від одного. Але якщо розглядати її як галузь розумного ведення «домашнього господарства», то економіка невід’ємна від дитини з перших років життя. Необхідно рахуватися з тим, що перше знайомство дитини з основами економічних знань відбувається в дошкільний період, коли знайомлячись з навколишнім світом, вона вперше довідується, що достаток сім’ї залежить від праці тата й мами, що є гроші, які використовуються для придбання необхідних речей у магазині.

В той же час дитина ознайомлюється з такими поняттями, як «ціна», «дорожче», «дешевше», «здача», «економія». Цей реальний світ дитина переносить у свої ігри з ровесниками в дитячому садку, де вже сама грає ту, чи іншу роль. Але ця діяльність відбувається в умовній ситуації: діти продають, купують, але все це тільки гра.

Формувати знання про людину ощадливу, економічну, вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера. Розвивати економічне мислення дітей шляхом залучення дошкільнят у процес сюжетно- рольових та дидактичних ігор.

Стикаючись з різними поняттями економічних категорій у ранньому віці, дитина не акцентує на них свою увагу, а початкові економічні знання малюків поверхові. Тож завдання дорослих - так організувати дитячу діяльність, щоб у повсякденному житті маля не лише оволодівало новими знаннями, вміннями та навичками, а й закріплювало їх в активній діяльності. Тому слід передусім робити все можливе, аби дитина без примусу прийняла правила та умови, що діють в суспільстві щодо заощаджування часу, енергії, здоров’я тощо. Для швидкого й усвідомленого засвоєння певних економічних категорій педагоги і батьки мають ознайомлювати з ними малят під час спостережень, екскурсій, розв’язування проблем в природній або створених штучно ситуаціях.

Батькам і педагогам слід пам’ятати, що роботу з економічного виховання своїх маленьких чомусиків вони мають починати з раннього періоду їхнього життя. Адже це той період, коли, на думку Я.Коменського, немає потреби перенавчати та перевиховати, - достатньо лише мудро виховувати, пропонувати дітям раціональну діяльність в усьому, що вони пізнають або вчаться, враховуючи особливості їх пізнавальної діяльності та забезпечуючи попереднє обговорення їх діяльності, зокрема доцільність і послідовність; наочна демонстрація пропонованих економічних знань; активний засвоювально - перетворювальний та пошуково-перетворювальний аспект; цілісність та завершеність будь-якої дії.

2.6.Економічні казки. Психолого-дидактичні вимоги до використання методу казки в процесі вивчення економіки

Казка дидактична — один з різновидів навчальних текстів, які доцільно використовувати в роботі з дітьми. Економічними ми називаємо казки, які можна аналізувати із соціально-економічного погляду. Для цього годиться більшість відомих фольклорних чи авторських творів. За потреби вихователь може самостійно підсилити сюжетну лінію, яка відповідає меті вивчення теми.

Аналіз сюжету економічної казки дає змогу зосередитись на таких аспектах змісту теми:

1. Розкриття особистісних рис персонажів, важливих у певній економічний ситуації. Це можуть бути різноманітні як позитивні, так і негативні якості, наприклад, винахідливість, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, спритність, терпимість, балакучість, упевненість тощо.

2. Виявлення особливостей міжособистісних стосунків, які складаються в різних економічних ситуаціях (суперництво чи партнерство, змагання, співробітництво, взаємовиручка, підтримка, переслідування власних інтересів тощо).

3. Висвітлення певних економічних відносин, що складаються між суб’єктами господарювання, та правових підвалин, які забезпечують ці відносини.

4. Казки відображають соціальні тенденції, віддзеркалюють суспільну реальність, вивчення складних економічних понять, категорій, закономірностей через їхні прояви в умовній (казковій) ситуації з використанням прийомів алегоричності (перенесення), гіперболізації (перебільшення), ретардації (уповільнення, повторів), а також зіставлення, контрасту, іронії, гротеску, зображення від супротивного, алогізму, самовикриття, самореклами тощо.

У художню тканину казок органічно вписуються прислів’я та приказки, загадки, пісні, афоризми, лічилки та інші перлини народної мудрості, які передаються з покоління у покоління.

Використання економічних казок як різновиду дидактичних текстів дає змогу зосередитися на головній події сюжету, опускаючи другорядні елементи ситуації. Перевагою казкових персонажів є те, що вони традиційно наділені певними рисами свого архетипу (наприклад, Лис — підступний, хитрий; Заєць — боязливий, прудкий; Осел — упертий; Віл — працьовитий; Рак — неповороткий; Ворон — мудрий; Богатир — добротворець). Царі й королі, дід і баба, три сини, козаки, жителі підземного царства — усі вони мають притаманні їм якості. Крім цього, персонажі перебувають у певному середовищі (наприклад, у казковому лісі, болоті, тридев’ятому царстві, стародавньому поселенні, джунглях, пустелі, казковій родині тощо), додатково описувати які в процесі вивчення немає потреби.

Цікавим аспектом казок узагалі та тих, що мають економічний зміст, зокрема, є трискладова структура ролей головних персонажів: троє братів, три сестри, старі батько—мати й малий син чи дочка. Ми бачимо в цьому вияв онтогенетичних знань народу про структуру психіки людини (супер-его, его й підсвідомість) чи такі рівні розвитку психіки, як «Батько — Дорослий — Дитина». Результатів досягає «Дитина» чи «найменші син/дочка». У цьому — певна вказівка бути безпосереднім, щирим, прислухатися до своєї інтуїції, чути потреби своєї особистості, бути уважним до інших, використовувати тіла й сили природи, навіть якщо ми нездатні їх пояснити, покладатися не лише на себе, а й приймати підтримку інших. Якщо використовувати сучасну наукову термінологію, то йдеться про поділ праці, раціональне використання ресурсів, розвиток власних здібностей, інтеграцію й кооперацію, які забезпечують ефективне досягнення мети діяльності.

Не вдаючись до детального аналізу архетипів дійових осіб, підкреслимо доцільність такої орієнтації роботи (діяльності), руху до мети, яка складається з кількаразових повторів, відпрацювання та вдосконалення певних дій, набуття досвіду й майстерності, копіткої праці та наполегливості.

Серед цілей, яких досягають герої-переможці, переважають такі, які утверджують загальнолюдські цінності, мають колективний характер і спрямовані на покращання умов життя багатьох людей. Часто перемога героя завершується загальним святкуванням. Ця сюжетна лінія властива навіть неоднозначним казкам (наприклад, казці «За щучим велінням…»). Чи не простежується тут один з економічних принципів: особистісна перемога (свобода) сприяє розвитку громади, отримання власних здобутків можливе поряд із задоволенням потреб інших людей, добробут однієї (окремої) людини неможливий без зростання добробуту інших членів громади.

Основні завдання економічних казок

1. Мотивація інтересу дітей до вивчення складних абстрактних тем і питань.

2. Розкриття економічних понять, явищ, закономірностей, які проявляються в різноманітних реальних життєвих або умовних (казкових) ситуаціях.

3. Активізація сприйняття через формування позитивного емоційного досвіду навчання.

4. Розкриття особистісних особливостей сприйняття дитиною теми, що вивчається.

5. Використання ігрових елементів з дидактичною метою.

6. Формування особистісних рис дітей.

Психолого-дидактичні вимоги до використання методу казки в процесі вивчення економіки

1. Вираження в сюжеті лінії, яка розкриває економічне явище чи закономірності, що аналізується.

2. Відповідність персонажів та їхніх характерів тим діям і вчинкам, які змальовано в сюжеті.

3. Відповідність подій та окремих елементів сюжету історичному періоду та притаманним йому соціально-економічним відносинам.

4. Наявність позитивних і негативних персонажів, які виконують різнопланові ролі задля уникнення стереотипів: якщо «поганий», то абсолютно поганий; якщо «хороший», то ідеально хороший.

5. Загальний оптимізм описаної події, навіть якщо закінчення казки є поганим.

6. Переплетення в описі деталей реальних і фантастичних. Накладання чарівних елементів на реалістичні.

7. Уникнення оцінних суджень типу «герой хороший, тому що він усіх рятує, усім допомагає, за себе не дбає…», і протиставлень — «персонаж не такий… (наприклад, як усі), тому поганий»

Використання економічних казок у навчальному процесі може здійснюватися за таким алгоритмом:

Перший етап

Визначення навчальної теми.

Виявлення доцільності використання економічних казок, наприклад, якщо тема дуже абстрактна або закономірності, що вивчаються, проявляються в реальності тривалий час тощо.

Визначення мети й завдань роботи з економічними казками.

Другий етап

— Визначення форми роботи й часу для ознайомлення із сюжетом. Наприклад:

а) читання на занятті;

б) читання в повсякденному житті;

в) інсценізація (10—15 хв)

Третій етап

— Власне ознайомлення із сюжетом казки. Читання або перегляд інсценізації.

Четвертий етап

— Обговорення. Висловлення дітьми власних вражень: що їм сподобалося, що вони зрозуміли, якими вони побачили героїв казки, що було головним.

— Організація бесіди стосовно теми казки: що відбулося за сюжетом; чому це сталося; які умови були головними, які другорядними; як зміниться ситуація зі зміною цих факторів тощо. Постановка запитань є однією з найважливіших складових методу економічної казки. Запитання активізують мислення учнів, дають змогу виявити відповідні закономірності за допомогою аналізу умовних подій, пов’язати казковий сюжет з реальністю сьогодення.

Цікавим для дітей є завдання самостійно підібрати або скласти казку, яка ілюструє тему. Це також дає змогу виявити рівень розуміння школярами особливостей і закономірностей економічних процесів і явищ.

2.7. Економіка в сім'ї

Економічне виховання дитини ─ це проблема, яка від початку цілком покладена на плечі родини. Для того, щоб дитина в школі добре розумілася в найскладніших економічних поняттях, починати працювати в цьому напрямку потрібно з 5-6-річного віку в тісній співпраці з батьками. Сім’я формує перші враження і принципи економічного, раціонального ставлення до предметів, продуктів, фінансів, свого та чужого часу. У зв’язку з цим варто звернути увагу батьків на те, як навчити дітей змалку правильно розпоряджатися грішми.

В деяких сім’ях раз на місяць всі її члени, включаючи дітей, спільно вирішують фінансові проблеми, обговорюють список речей, які і кому з членів родини треба купити в першу чергу. Це відучує дітей егоїстично наполягати на задоволенні їх бажань, що має надзвичайно велике значення для їх подальшого економічного виховання. У сім’ях, де думають про економічне виховання, діти регулярно одержують незначну суму кишенькових грошей, які вони витрачають на свої потреби, ласощі та ін. Батьки привчають дітей заощаджувати гроші для вирішення серйозних фінансових проблем, таких, як придбання цінної речі, проведення відпустки на березі моря та ін. Завдання яке стоїть перед вихователями це насамперед дати дітям знання про працю, про все, що з нею пов’язане . Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в всіх вікових групах ДНЗ, оскільки праця – провідна категорія економічної науки. Необхідно знайомити дітей із найпростішими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, кредит, дохід, збиток, бізнес, реклама, з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, брокер, рекламодавець. Ознайомити з поняттями дорожче – дешевше , невигідно, виграв, програв, поміняв. Формувати знання про людину ощадливу, економну, вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера. Розвивати економічне мислення дітей шляхом залучення дошкільнят у процес сюжетно-рольових та дидактичних ігор.

Пізнавши й застосувавши все в близькому оточенні (удома або в дитячому садку), дитина виросте ощадливою та працелюбною.

Природно, що саме сім’я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.

ІІІ. Перспективне планування з економічного виховання для дітей 5-го року життя

№

Місяць

Тема заняття

Освітні завдання

1.

Вересень

1. 
   Бесіда«Економіка для всіх»

Ознайомити дітей з поняттям «економіка», визначити її місце і роль в житті людини, сприяти виникненню інтересу до економічної сфери життєдіяльності.

2.Гра-заняття «Я живу в Україні»

Розширити, систематизувати кругозір дітей, давши їм різноманітні відомості про країну – про її економічні багатства і рукотворний світ, людей, що населяють Україну. Виховувати почуття гордості за українську землю.

3. Д/гра «Моє – наше»

Розширити уявлення дітей про те, що в дитячому садку в них багато свого, особливого, але є і спільне – майно дитячого садка. Виховувати дбайливе, акуратне ставлення до всіх дітей, щедрість, неприйняття виявів жадібності.

4.Гра-заняття «Моя домівка – моє здоров’я»

Розширити знання дітей про те, які бувають помешкання, як різні будівлі задовольняють потреби людей, тварин. Уточнити уявлення про те, як утримувати помешкання, щоб менше хворіти, як спеціально зміцнювати здоров’я всіх членів сім’ї, підкреслити, що хворіти – це погано з усіх сторін: небезпечно для життя, усі навколо засмучені, багато витрат (вітаміни, ліки,мамин лікарняний тощо). Дати розуміння, що формування здорового способу життя – це потреба кожної людини.

2.

Жовтень

1. Заняття «Правова академія гнома Економа»

Закріпити знання дітей про поняття «економіка» і «право», закріпити знання з права, які має дитина; учити проводити операції з грошима, виховувати пошану до людей різних професій; формувати уявлення про те, що всяка праця почесна, важлива і необхідна.

2. Бесіда «Бюджет моєї сім’ї»

Ознайомити дітей з поняттями «бюджет», «доходи», «витрати», розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності й бажання брати активну участь в обговоренні бюджету сім’ї.

3.Д/гра «Сімейні доходи і витрати»

Закріпити, розширити знання дітей про сімейні доходи і витрати. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість.

4. Гра-діалог «Виховуємо ощадливість»

Закріпити уявлення про те, звідки беруться гроші. Просто так гроші нікому не дають. Але батьки дають інколи дітям гроші на іграшки і солодощі. Гроші потрібні людям для того, щоб жити і оплачувати витрати. Закріпити поняття «ощадливість» і «економія». Познайомити дітей з поняттям «бюджет», з чого він складається. Виховувати культуру спілкування. Закріпити правила поведінки в гостях.

3.

Листопад

1. 
   Бесіда «Гроші і ціна»

Ознайомити дітей з поняттями «обмін», «гроші», «купюра», «номінал», «монета», розглянути особливості створення грошей, познайомити з їх різновидами, сприяти розвитку інтересу до економічної сфери життєдіяльності.

2.Вправа «Навіщо потрібні гроші»

Познайомити дітей з грошовою одиницею України – гривнею. Показати, що гроші бувають різного номіналу: так зручно всім. Розповісти, що гроші має право випускати тільки Нацбанк країни. Уточнити, що гроші отримують ті, хто працює, вчиться чи є пенсіонером. Гроші потрібні для того, щоб жити: сплачувати за квартиру, харчуватися, вдягатися, вчитися, відпочивати. Виховувати дбайливе ставлення до грошей, культуру поводження з ними.

3.Вправа «Покупка»

Показати, що кожна річ коштує грошей. Розкрити дітям купівельну вартість грошових знаків. Навчати оцінювати свої купівельні можливості, тобто зіставляти ціну товару зі своєю готівкою.

4. Гра-заняття «Праця – грошове дерево, ощадливість – скатертина-самобранка»

Підводити дітей до розуміння ролі праці й одночасно до економії зароблених коштів. Розширювати, закріплювати уявлення про те, за що люди одержують зарплатню, як можна економити гроші й розумно їх витрачати. Виховувати майбутнього господаря.

4.

Грудень

1. Бесіда-роздум «Подорож товарів»

Розкрити дітям необхідність обміну продуктами праці між людьми. Показати, що людина постійно потребує товару, якого в її місцевості не виробляють. Дати дітям первинні, елементарні уявлення про взаємообмін між країнами, про експорт, імпорт. Виховувати гордість за вітчизняні товари, особливо ті, які виробляють у своєму місті.

2. Бесіда «Потреби, товари, послуги»

Ознайомити дітей з наступними поняттями «потреби», «товари», «послуги». Розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності, формувати у дітей уміння зіставляти свої бажання зі своїми можливостями.

3.Гра «Послуги і товари»

Закріпити відомості про те, що таке послуги й товари, показати, що вони зустрічаються не тільки в реальному житті, але й у казках. Виховувати пошану до будь-якої праці.

4. Заняття «Казкова подорож юних економістів»

Учити робити прості припущення з приводу дій, необхідних для вирішення тих або інших проблем, використовувати доступні засоби й способи пізнання, виховувати інтерес до економічних занять на основі всіх видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-етичного виховання.

5.

Січень

1. Подорож економят по казках

Розширити й уточнити знання дітей про казки та казкових героїв; закріпити знання економічних термінів, уміння вживати повні речення, дотримуючись правильного порядку слів; розвивати уміння дітей логічно й послідовно будувати розповідь; виховувати любов до казок, відчуття дружби, наполегливість у пошуку вирішення виникаючих проблем.

2. Заняття «Економіка в казковому королівстві»

Знайомити дітей з економічними поняттями на матеріалі казок, на прикладах з життя; учити визначати кономічні ситуації, вчинки героїв; дати поняття про економіку; формувати уміння знаходити економіку у казках.

3.Гра «Помилки казкових героїв»

Закріпити думку про те, що тільки той не помиляється, хто нічого не робить але помилки бувають різні, їхня ціна так само буває різною. Учити помічати перш за все власні помилки, виправляти їх і допомагати виправляти помилки іншим людям.

4.Бесіда «Землю красить сонце, а людину – праця»

Вчити дітей розрізняти поняття «працьовитість» і «ледачість», оцінювати вчинки ледачих і працьовитих людей, пояснювати, чому лінь – погано, а праця – добре. Формувати у дітей уявлення про працю дорослих і дітей. Заохочувати працювати і не лінитися. Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

6.

Лютий

1.Заняття «Праця людей і її результат»

Ознайомити дітей з різними професіями й результатом їх праці, сприяти розвитку кругозору, розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності; сприяти вихованню ощадливості, економічності.

2.Гра-заняття «Усяка праця почесна»

Розширити, систематизувати уявлення про різні види діяльності дорослих, про те, як їм допомагає в праці сучасна техніка. Уточнити, що техніку, різні автомати винаходять вчені. Виховувати пошану до інтелектуальної праці, дбайливе ставлення до техніки.

3.Бесіда «Від чого залежить якість»

Формувати вміння раціонально використовувати матеріал; показати, що результати і якість праці залежить від обраного способу виконання й від ставлення до роботи. Пояснити дітям залежність ціни товару від його якості і кількості. Виховувати дбайливе ставлення до речей і серйозний підхід до витрачання коштів.

4.Розвага «З історії створення цукерок»

Познайомити дітей з історією створення цукерок, розповісти про їх різноманітність; підтримувати інтерес до колекціювання фантиків; удосконалювати структуру простих і складних речень, що вживаються дітьми; виховувати пошану до людей різних професій.

7.

Березень

1.Лялькова вистава «Вчимося спілкуватись в магазині»

Учити доброзичливо звертатися один до одного та продавця; використовувати різні види вітань; розвивати уміння розпізнавати сумний і радісний настрій героїв, сприяти усвідомленню важливості вибору адекватних форм спілкування з працівниками магазину та покупцями.

2.Д/гра «Зламана іграшка»

Підкреслити, що всі іграшки купити неможливо, тому необхідно любити й берегти ті, що вже є. Підводити дитину до розуміння того, що іграшку треба лікувати, тобто проводити необхідний ремонт.

3.Гра «Чарівна крамниця»

Розширити уявлення про те, що в житті важливі не тільки товари й послуги – найголовніше значення мають етичні цінності, які не можна ні купити, ні продати: їх у собі можна тільки виховувати.

4.Заняття «Природа і рукотворний світ»

Ознайомити дітей з поняттям «природа»; визначити, що відноситься до природного світу; підвести дітей до розуміння того, що одні матеріали зустрічаються в природі, а інші – виготовляються людьми.

8.

Квітень

1.Гра-заняття «Друге життя речей. Світ паперу»

Звернути увагу дітей на значення паперу в житті людей і на його різноманітність. Уточнити, з чого і як виготовляють папір. Підкреслити, що ліси скінчені, вони можуть загинути, якщо їх не відновлювати. Виховувати розумне економічне ставлення до паперу. Навчати використовувати папір у всіх його видах повторно.

2.Бесіда «Різновиди ресурсів»

Ознайомити дітей з поняттям «природні ресурси», визначити, що відноситься до природних ресурсів і які їх види бувають; сприяти вихованню дбайливого ставлення до природи, розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності.

3.Бесіда «Потреби тваринного й рослинного світу»

Ознайомити дітей з потребами тваринного й рослинного світу, формувати дбайливе й економне ставлення до довкілля, розвивати увагу,мислення, уяву.

4.Ігрова вправа «Природа – наша годувальниця»

Систематизувати знання про те, що природа нас годує, вона дарує нам харчі, не вимагаючи при цьому платні; натомість природі потрібні наша увага, дбайливе ставлення й віддяка.

9.

Травень

1.Гра-заняття «Книга скарг природи»

Вправляти дітей в умінні ставити себе на місце рослин і тварин. Закріпити знання про те, що без бережного ставлення до природи і процвітання країни не буде. Розвивати емоційну пам’ять і доброту. Виховувати бажання берегти і надавати посильну допомогу.

2.Гра-заняття «Акція на захист зеленої ялиночки»

розширити уявлення дітей про ялинку: яка вона, як живе, як пристосовується до навколишнього середовища, яку роль відіграє ялинка в природі й у людському житті. Дати знання про економічну цінність ялинки. Виховувати у дітей бажання активно виступати на захист ялинки.

3.Бізнес-клуб «Маленький бізнесмен»

Закріплення отриманих знань про економічні процеси, сімейну економіку, знання про гроші, товар, послугу. Виховати інтерес до економічних знань.

4.ГРА-ЗАНЯТТЯ «Я ЖИВУ В УКРАЇНІ»

Розширити, систематизувати кругозір дітей, давши їм різноманітні відомості про країну – про її економічні багатства і рукотворний світ, людей, що населяють Україну. Виховувати почуття гордості за українську землю.

Перспективне планування занять з економічного виховання

дітей 6-го року життя

№

Підтема

Місяць

Тема заняття

Освітні завдання

1.

«Потреби. Ресурси. Блага»

Вересень

1.

«Що таке потреби?»

Дати уявлення про економічну категорію «потреби»; учити виділяти першочергові та другорядні потреби людини

2.

«Що можна купити за гроші?»

Ознайомити дітей з видами потреб – матеріальними, духовними, соціальними; вчити розрізняти ці потреби

3.

«Хочу і треба»

Ознайомити з різноманіттям матеріальних потреб; формувати уявлення дітей про першочергові та другорядні матеріальні потреби

4.

« Економним я росту»

Ознайомити з поняттями «споживач», «раціональне використання»; формувати навички раціонального використання ресурсів

Жовтень

5.

«Бережи усе навколо»

Ввести поняття «потреби рослин, звірів, птахів»; виховувати бажання дбати про навколишнє середовище

6.

«Будь бережливим»

Формувати первинні уявлення про ресурси та дарові блага; ознайомити з видами ресурсів – природними, капітальними, трудовими; вчити розрізняти види ресурсів

7.

«Що є в нашому місті і як це зберегти?»

Ознайомити з природними ресурсами рідного міста, країни; виховувати гордість за багатство рідної землі

8.

«Економ воду,світло, гас»

Дати уявлення про раціональне використання ресурсів, зокрема природних; учити екологічно правильно вирішувати проблемні ситуації щодо збереження навколишнього середовища.

2.

«Праця. Професії людей»

Листопад

9.

«За що платять гроші, а за що ні»

Формувати уявлення дітей про те, що праця є першоосновою життя людини; показати роль і значення людської праці вдома і на роботі, у школі, дитсадку; виховувати працелюбність

10.

«Де працюють мої батьки»

Розкрити поняття «поділ праці», обов’язків у сім’ї та у різних видах професійної діяльності; пояснити, в чому його переваги; ознайомити з видами праці: розумовою і фізичною у різних сферах економіки, показати їх взаємозалежність

11.

«У світі професій»

Ознайомити дітей з різними професіями людей; їх професійними обов’язками; показати взаємозалежність різних видів професійної діяльності людей та їхніх кінцевих результатів; виховувати повагу до людської праці

12.

«Що кому потрібно для роботи?»

Формувати уявлення в дітей про необхідність для професійної діяльності людей різних допоміжних засобів (природних і капітальних ресурсів); вчити зіставляти професії та необхідні засоби для праці людей цих професій

Грудень

13.

«Машини наші помічники»

Дати уявлення про різноманіття капітальних ресурсів: машин, механізмів, приладів, інструментів для полегшення праці людей.

14.

«Праця та професії наших батьків»

Поглибити знання дітей про професії їх батьків, професійними обов’язками, які вони виконують у своїй роботі; виховувати повагу до праці батьків.

15.

«Підприємства нашого міста»

Формувати в дітей уявлення про підприємства рідного міста, їх розташування, продукцію, яку вони виробляють; ознайомити з продукцією найпотужніших заводів, фабрик нашої країни.

3.

«Товари і послуги. Вибір»

«Гроші. Сімейний бюджет»

Січень

16.

«Що таке товар?»

Ознайомити з поняттям «товар», показати його сутність і значення для життя людей

17.

«Де можна придбати товар?»

Розширити уявлення дітей про різні види товарів: продовольчі та промислові, їх значення у житті людей; ознайомити з різними спеціалізованими закладами – крамницями, магазинами, супермаркетами, в яких можна придбати товари.

18.

«Що – де виготовляється?»

Ознайомити з поняттям «товар», показати його сутність і значення для життя людей. Дати уявлення про цикл виготовлення товару на виробництві; учити виділяти послідовність трудових дій

19.

«Різні види послуг»

Ознайомити з поняттям «послуги», їх різноманіттям, значенням в житті людей

Лютий

20.

«Де надають нам послуги?»

Формувати уявлення в дітей про різновиди послуг – індивідуальні та суспільні; ознайомити дошкільнят із закладами, що надають послуги; виховувати повагу до праці дорослих

21.

«Ціна»

Дати розуміння поняттю «ціна»; розвивати вміння порівнювати й оцінювати товари та послуги, обирати їх в залежності від якості та кількості; формувати навички раціонального споживача

22.

«Житлово-комунальні послуги»

Дати уявлення про житлово-комунальні послуги, їх різноманітність та значення в житті людини; формувати бережливе ставлення у дітей до енергоносіїв

23.

«Можливості і обмеженість вибору»

Ознайомити дітей з поняттями «вибір», «обмеженість вибору», пояснити існування обмеженості; навчити вирішувати проблеми вибору; виховувати відповідальність, самостійність

5.

6.

«Сімейний бюджет»

«Реклама і бізнес»

Березень

24.

«Поведінка в магазині»

Формувати у дітей культуру поведінки у

громадських місцях (торгівельних, розважальних, закладах харчування тощо); виховувати повагу до працівників, що обслуговують споживачів

25.

«Для чого людям потрібні гроші? Як виникли гроші?»

Дати дітям уявлення про гроші, пояснити сутність цього поняття та значення для життя людей; ознайомити з історією виникнення грошей; формувати уявлення про те, що праця людей та її результати оплачуються грошима

26.

«Національні гроші, їх номінали»

Розширити уявлення про грошові одиниці України, їх номінали; вчити розрізняти номінали грошей

27.

«Гроші інших країн»

Ознайомити з грошовими одиницями інших країн – валютою; пояснити, для чого потрібен та як здійснити обмін валют

Квітень

28.

«Бюджет сім’ї. З чого він складається?»

Познайомити дітей із поняттям «сімейний бюджет», з його складовими; вчити, що бюджет слід розподіляти так, щоб грошей вистачало не тільки на задоволення життєво важливих потреб, а й інших потреб

29.

«Доходи та витрати сім’ї»

Формувати уявлення про доходи та витрати сім’ї; заходи щодо заощадження грошей через енергозбереження; дати поняття про те, що за умови відповідального ставлення до витрат грошей з сімейного бюджету всіх членів сім’ї, можна отримати дохід

30.

«Для чого потрібна реклама?»

Познайомити дітей з поняттям «реклама», її видами, історією виникнення; учити розуміти інформацію, яку несе реклама

31.

«Що таке бізнес?»

Дати дітям уявлення про бізнес, підприємництво; пояснити, як люди можуть створити свою справу і які ресурси їм для цього потрібні; показати значення розвитку бізнесу для покращення добробуту сім’ї, держави

Травень

32.

«Види бізнеса»

Ознайомити дітей з видами підприємницької діяльності (торгівля, надання послуг, сільське господарство, виробництво товарів), їх особливостями, ризиком у веденні бізнесу

33.

«Я – бізнесмен»

Формувати уявлення дітей про бізнесмена (підприємця) як чесну та працьовиту людину; дати поняття про ділові якості бізнесмена та ознайомити з основними правилами ділового етикету

34.

«Відкриваємо власну справу та створюємо рекламу»

Показати дітям ланцюжок дій людини, яка прагне створити свою справу; розвивати вміння виділяти головні ознаки товару, створюючи рекламу; вчити рекламувати товар

IV. План роботи гуртка з економічного виховання з дітьми шостого року життя «Маленький економіст»

№ п/п

Дата проведення

Тема засідання

Примітки

1.

Жовтень

Казкова подорож юних економістів

2.

----------

Бюджет моєї сім'ї

3.

----------

Збір урожаю овочів

4.

----------

Цікаві перетворення

5.

Листопад

Ой, піду я по закупки, по закупочки мої

6.

----------

Школа бізнесу

7.

----------

Капітошці допоможемо, разом ми усе зможемо

8.

----------

Бізнес – клуб «Маленький підприємець»

9.

Грудень

Наші потреби та розвиток бізнесу

10.

----------

Лісова крамниця

11.

----------

Що таке податок?

12.

----------

Реклама

13.

Січень

«Заморочки із бочки» Просто про складне

14.

----------

Малятам про економіку або зайці на ярмарку

15.

----------

В пошуках скарбу

16.

----------

Житлово-комунальні послуги

17.

Лютий

Машини – наші помічники

18.

----------

На допомогу Пінокіо

19.

----------

Гроші – Товар – Гроші

20.

----------

Первинна потреба і вторинна

21.

Березень

Як поросята готувалися до новосілля

22.

----------

Економічна гра «Сімейний бюджет»

23.

----------

Професії батьків. Що потрібно для роботи? Сімейний бюджет

24.

----------

Нашим малятам про гроші потрібно знати

25.

Квітень

Юні бізнесмени

26.

----------

На допомогу діду і бабі

27.

Травень

Економічний тренінг

28.

----------

Економічна гра «Подорож по країні Економіці»

V. Список використаної літератури:

1.Богуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) авт. кол-в; Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Матовець М.А., Поніманська Т.І., Сідельнікова О.Д., Шевчук А.С., Якіменко Л.Ю. - Київ 2012 р. с. 4-9.

2. Сільченко І.М. Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://teremok32.cherkassydnz.com/?p=1850

3. Фесюкова Л.Б. Соціально-економічне виховання дошкільників / Л.Б. Фесюкова // Х.: ТОВ Видавництво «Ранок», 2008. – 103 с.

4. Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу

5. Залізняк А.М. Гра, як засіб економічної соціалізації старших дошкільників – стаття / https: //dspace.udpu.edu.ua/jspui/bitstream/

VI. Додатки

Додаток 1.

Тема: «Нашим малятам про гроші потрібно знати»

Освітні задання: Ознайомити дітей з історією виникнення грошей та їхнім призначенням; формувати уявлення про товарно-грошові відносини. Розвивати мовлення і поповнювати словник дітей новими словами: товар, бартер, натуральний обмін, валюта, купюра, експонати. Виховувати основи музейної культури; розширювати кругозір; відкривати можливості для самостійної дослідницької діяльності.

ХІД

Вихователь (демонструє гаманець). Діти, подивіться, будь ласка, на предмет, що я тримаю у руці. Що це? (Відповіді дітей.) А що ми в ньому знайдемо? (Діти відповідають). Нумо відкриємо його і перевіримо. (Відкриває гаманець, демонструє паперові гроші та монети.)

— А що таке гроші? Навіщо вони? (Це такі предмети, за які можна щось купити.)

— Якими бувають гроші? (Монети і купюри.)

Входить Муха-цокотуха.

Я — Муха-цокотуха,

Позолочене брюхо.

Я по полю пішла

І копієчку знайшла.

Піду я на базар

І куплю там самовар.

Вихователь. Муха-цокотуха, а ти насправді вважаєш, що за копієчку можна купити самовар?

Ти, напевно, не знаєш, що таке гроші? Хочеш дізнатися, як гроші прийшли в наше життя?

— Нумо дослідимо гроші як предмет. Де ми це можемо зробити?

— Де взагалі можна отримати інформацію? (Варіанти відповідей: можна самому поміркувати, запитати в іншої людини, прочитати в книзі (енциклопедії), переглянути в інтернеті.)

— Я вам пропоную вирушити до міні-музею грошей і все про дізнатися.

— А що таке музей? Якими бувають музеї? (Відповіді дітей.)

— Музей — це громадське місце. Там зберігаються предмети — експонати. У музей ходять на екскурсію. Як називається людина, яка проводить екскурсію? (Екскурсовод.)

(Діти згадують правила поведінки в музеї.)

— Мухо-цокотухо, хочеш з нами вирушити в міні-музей?

(Екскурсії проводять діти-екскурсоводи.)

Екскурсія

1-й екскурсовод. Добрий день! Мене звати… Я вам розповім, як раніше люди жили без грошей.

— У далеку давнину в доісторичні часи грошей у людей не було. Та вони їм були й не потрібні. Людина тоді жила в печері, була озброєна кийком і весь час витрачала на добування їжі. Пізніше первісні люди навчилися виготовляти з каменю знаряддя праці — сокири, ножі, списи та стріли. Їжу собі добували завдяки полюванню та ловінню риби.

2-й екскурсовод. Мене звуть… Я вам розповім про те, як люди навчилися обмінювалися предметами без грошей.

Люди поступово набували майстерності у певних професіях: з’явилися гончарі, ковалі, скотарі (тваринники), хлібороби. Працювали добре та виготовляли багато хліба, глечиків, олії тощо.

Вони обмінювалися продуктами своєї праці. Гончарі міняли горщики та глечики, ковалі — ножі, сокири, землероби — зерно, олію, скотарі — биків, шерсть, шкіру тобто здійснювали натуральний обмін, або бартер.

Вихователь. Поступово речей ставало дедалі більше. Люди почали плутатися. Як не помилитися під час обміну, щоб чесно та вигідно здійснити його та отримати потрібні речі? І тоді люди почали використовували для обміну цінні предмети.

1-й екскурсовод. Перші гроші на землі: мушлі каурі — в Примор’ї, буйволи — в Індії, чай — в Китаї, пір’я — в Океанії, сушена риба — в Ісландії, сіль — в Африці.

У різних країнах був свій товар та свої гроші.

3-й екскурсовод. Добрий день! Мене звуть… Я вам розповім про різновиди грошей.

Спочатку були кам’яні гроші. Але вони були дуже незручними, бо важкі. Найзручнішими виявилися монети — металеві гроші з міді, срібла, золота. На них карбували різні малюнки.

(Діти разом із вихователем розглядають крізь лупу зображення різних монет та монети-експонати музею.)

Вихователь. Потім з’явилися паперові гроші. Перші паперові гроші були випущені в Китаї. На всіх грошах є малюнки, портрети й обов’язково цифри — номінал. Склавши всі цифри, можна дізнатися, скільки маєш грошей.

Мухо-цокотухо, щоб купити якісний самовар, потрібно зібрати гроші.

Послухайте прислів’я та приказки про гроші.

1. Гірше за всіх бід — коли грошей немає.

2. Раз ти нероба — так і сиди без грошей.

3. Бідний не той, у кого мало, а той, кому мало.

4. У чужій кишені нічого гроші рахувати.

5. Не хвалися сріблом, а хвалися добром.

6. На гроші розуму і здоров’я не купиш.

4. Практична частина

Перед дітьми — карта, розділена на 20 квадратів. У кожному квадраті є свій предмет-малюнок.

Завдання: розкласти монетки на ті картинки, що можна купити за гроші.

Вихователь. Діти, вам сподобалося в міні-музеї? Що запам’яталося? Що розповісте мамі?

За гроші можна купити багато. Але за них не можна купити любов, повагу, здоров’я.

Бажаю всім вам і нашим гостям бути багатими та щедрими душею.

Інтегроване заняття

з пріоритетом економічного виховання в молодшій групі

Тема: «День народження Зайчика»

Освітні завдання: Дати елементарні знання дітям про навколишній предметний світ як світ духовних і матеріальних цінностей, як частини загально людської культури і в процесі пізнання навчити відповідним формам поведінки. Формувати елементарні економічні знання; діалогічне мовлення; уміння орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях. Розвивати вміння визначати призначення речей в житті людини. Закріпити правила поведінки в транспорті та в громадських місцях; овочі, назви свійських тварин. Виховувати культуру мовленнєвого спілкування, активізувати вживання ввічливих слів.

Матеріал та обладнання: Картки з зображенням свійських тварин, ТЗН, іграшка Зайчик, копії купюр різного номіналу 1, 2грн.

Хід заняття

Добрий день і в добрий час

Раді ми вітати вас

Щиро зустрічаємо

Щастя всім бажаємо

Діти. Добрий день!

(Чути, що хтось стукає у двері)

Вихователь. Ой, погляньте діти. До нас прилетіла пташечка. В неї є щось у дзьобику. Вона нам принесла листа. Давайте прочитаємо разом.

Вихователь. Діти цей лист від Зайчика.

«Здрастуйте, дорогі діти! У мене сьогодні день народження і я запрошую вас всіх на нього. Запрошувального листа я передав через синичку, вона обіцяла його швидко доставити. Дуже чекаю.»

• А що нам потрібно зробити, щоб привітати Зайчика? (купити подарунок)

• А що полюбляє зайчик їсти? (Назви овочів)

• А що ще дарують на День народження?

• Де це можна придбати? (в магазині)

• За що купують подарунки?

Діти, те, що купується і продається, називається товаром. Це продукти харчування, посуд, меблі, іграшки, одяг та багато чого іншого. Ось погляньте, у мене в руках українські гроші. (збільшені зображення гривень різного номіналу: одну, дві) У нас в Україні гроші називають гривнями.

(Діти розглядають зразки)

За ці гроші ми з вами зможемо купити подарунки для Зайчика. (Зауважує, що крамниця знаходиться далеко від дитячого садка. (Запропонувати малятам назвати вид транспорту, на якому вони будуть їхати).

Вихователь: Давайте поїдемо в магазин на автобусі, та не простому а «Веселому»

Діти: Давайте!

Вихователь :А хто зазвичай водить автобус?

Діти: (відповіді дітей) водій, шофер.

Вихователь:- Правильно! Ви молодці - всі знаєте! Значить, нам потрібно вибрати водія для нашого Веселого автобуса. Давайте станемо в коло. (діти встають у коло) Діти, що необхідно водієві, щоб управляти автобусом?

Діти: (відповіді дітей) кермо!

Вихователь: Правильно - кермо! Ось він (показує кермо). Коли заграє музика ви будете передавайте кермо один одному по колу. Як тільки музика закінчиться ви зупиняєтеся, і у кого кермо опиниться в руках - той і буде водієм. Готові? Почали!

(вибираємо водія)

Вихователь:Ось і наш водій. Твоя роль - керувати автобусом.

Але спочатку я перевірю як ви знаєте правила поведінки у транспорті

Діти:

- купити квиток у контролера і сісти на вільне місце

- розмовляти тихо, спокійно, щоб не заважати іншим пассажирам

- не розмовляти з водієм під час руху

- поступатися місцем людям похилого віку, інвалідам

- не виставляти руку у відчинене вікно

- не псувати сидіння.

Фізхвилинка(музична фонограма «Веселий автобус» ТЗН)

Вихователь. Вибрали водія, сідаємо в наш веселий автобус.

Приїхали!

Зупинка «Крамниця».

Вихователь. Але перед тим як зайти в крамницю давайте пригадаємо правила поведінки в крамниці. В крамниці не можно кричати, штовхатися, бігати. Потрібно стояти в черзі, ввічливо і тихо розмовляти. А ще у кожен з вас отримає незвичайні гроші – дитячі. Бо ми з вами у незвичайному магазині, і ви зможете самостійно вибрати подарунок для зайчика і розрахуватися дитячими грошима.

Вихователь. Тепер ми можемо заходити в крамницю.

Продавець. Добрий день, заходьте, будь ласка. Що вам потрібно. Може вам щось запропонувати?

Вихователь. Нам потрібно купити подарунки для зайчика. Бачите, діти, який великий вибір товарів у крамниці. На кожному з них позначена ціна. Хто не знає, що обрати, може звернуться до продавця.

Діти обирають подарунок для Зайчика, стають у чергу, за допомогою вихователя купують товар відповідно до своєї дитячої купюри (картки з зображенням свійських тварин) . Подякувавши продавцеві сідають в автобус.

Вихователь: (під музичний супровід їдуть) Зупинка «Хатка Зайчика» Ось ми і приїхали до нашого зайчика.

Зайчик. Добрий день! Я такий радий, що ви всі прийшли до мене на день народження. Проходьте, будь ласка!

Вихователь. Зайчик, ми приготували тобі подарунки і поздоровлення на твій День

народження.

1. Зайчик в мене є маленький,

Такий гарний і сіренький.

Довгі вушка дуже має,

По травичці він стрибає.

2. Любить завжди дині їсти,

Й біля сіна теж присісти.

Їсть капусту і пшеницю,

Кабачки, овес, вербицю.

3. А, якщо знайде морквину,

То з’їсть її за хвилину.

Молоко п’є і водичку,

Любить буряк і травичку.

(Всі по черзі вітають зайчика з днем народження).

Вихователь. А розкажіть зайчику де ми були.(ми їхали в автобусі, в магазині ми купили подарунки в крамниці за гроші). А кому ви давали гроші? (продавцю.)

Зайчик. Я довго на вас чекав давайте з вами пограємо в гру.

Музично-ритмічна гра «Зайчик»

Підсумок заняття:

Зайчик. Дякую Вам за привітання та подарунки. Завдяки Вам я дізнався де можна придбати необхідний мені товар, та за що.

Додаток2.

Анкета для батьків

1. Що таке сімейна економіка?

2. Скільки, на вашу думку, повинно бути дітей у сім'ї?

3. Що таке сімейний бюджет і як його вірно розподілити?

4. Чи відмічаєте ви в сім'ї родинні свята? Як часто і кому?

5. Любите ви готувати страви своїми руками чи купуєте у магазині?

6. Щоб ви вибрали: відпочинок у рідному селі чи відпочинок на морі?

7. Коли ви своїй дитині останній раз купували іграшку?

8. Хто у вашій сім'ї розпоряджається фінансами?

9. Чи вважаєте ви себе людиною економною?

10. Цікаво, якби ви одержали велику суму грошей, на що б ви їх витратили?

11. Який прилад у побуті споживає найбільше електроенергії?

12. Цвях погано тримається в стіні, чим ви зарадите?

13. Хто у вашій сім'ї готує обід?

14. Де швидше закипить вода: в чайнику на електроплитці чи в

електросамоварі?

15. Що можна виготовити зі старих панчох на кухні?

16. У своїй квартирі ви прибираєте самі чи користуєтесь службою побуту?

17. Чи часто ви ходите в гості?

18. Які меблі у вашій квартирі?

19. Як ви доглядаєте за взуттям?

20. Чи повинна дитина мати свої гроші?

21. Як ви економите свій час на роботі і вдома?

22. Чи милуєтеся ви красою природи?

23. Чи маєте ви запас продуктів і який?

24. Що ви купуєте в першу чергу у крамниці?

25. Що краще — купити дитині одну шоколадку чи 1 кг карамелі?

26. Чим займаються члени вашої сім'ї у вихідний день?

27. Яким видом спорту ви займаєтесь?

28. Чи гуляєте ви з дитиною щоденно на свіжому повітрі?

29. Назвіть новоутворені підприємства у вашому місті.

30. Які продукти переважають у вашому харчуванні?