Самоврядування

Серед безлічі дитячих занять у  ліцеї важливе місце займає учнівське самоврядування. Учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та  ліцею, стає моделлю елементів дорослого життя, формоють  усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.

Кожен учень, маючи доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування. «Перетворити процес виховання на радість» – таке завдання поставив перед собою Шкільний  Парламент, який є органом учнівського самоврядування в нашому ліцеї. До його  складу входять учні 5-11 класів, а також наші маленькі учні 1-4 класів поступово  долучаються до учнівського самоврядування.

Самоврядування це:

· метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;

· наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих;

· принцип організації життя дитячого колективу;

· діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.

Метою діяльності шкільного парламету  є:

· розвиток навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та зацікавленості учнів;

· формування вміння мислити, узагальнювати;

· виховання поваги  до колективу, почуття відповідальності;

· налагодження тісних контактів і взаєморозуміння між різними гілками громадськості, спільне вирішення проблем, профілактика виникнення конфліктних ситуацій;

· використання нових інноваційних технологій у виховній роботі.

Засідання Шкільного Парламенту  відбуваються 2 рази у місяць. Під час таких засідань учні планують дитяче дозвілля, навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні права. У здобувачів освіти виховується почуття патріотизму, відповідальності, громадянської свідомості та активності.

Діяльність учнівського самоврядування здійснюється за чітко складеними планами: засідань шкільного парламенту  та кожного міністерства.

Шляхи підвищення активності й ролі учнівського самоврядування:

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.

2. Активне їх залучення до всіх сфер життя учнівського колективу.

3. Поєднання самодіяльності дітей з керівництвом дорослих.

4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально-колективних ініціатив.

5. Повага педагогів до самостійний думок та рішень учнівського самоврядування, його органів.

6. Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.

7. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання їх мистецтву правління.

8. Розширення рамок гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів самоврядування.

Функції Парламенту Ліцею:

1.Забезпечення порядку в ліцеї, організоване чергування у гліцеї;

2. Контроль за відвідуванням ліцею учнями;

3. Проведення загально ліцейних  зборів, круглих столів, виставок;

4 Організація дозвілля, творчих виставок ,змагань;

5.Організація із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників ;

6.Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно - гігієнічних вимог;

7.Організація роботи з благоустрою території ліцею;

8. Участь у розробці плану ліцею  на новий навчальний рік;

9. Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання, які стосуються здобувачів освіти.

Девіз нашої дитячої організації  «СЛОБОЖАНЩИНА»

«СИНЄ НЕБО,ЧИСТІ РІКИ ЗБЕРЕЖЕМО МИ НА ВІКИ»

                                              Учнівське самоврядування

– добровільна дитяча організація сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, охорони здоров’я, культурного та фізичного виховання, згуртованості шкільного колективу, формування у всіх учнів свідомого та відповідального ставлення до своїх прав та обов’язків, що є невід’ємною частиною системи управління школою. Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку можна з однаковим успіхом вважати як засобом життя учнівського колективу, так і прикладом творчої самореалізації особистості. Самоврядування забезпечує участь учнів у різноплановій, різноманітній та глибоко змістовній роботі навчального закладу, притягує їх до управління справами колективу, допомагає зрозуміти свої права та обов’язки, формує почуття керівника спочатку у класі, а потім у школі, місті, державі. Учнівське самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.

Учнівське самоврядування у своїй діяльності керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими нормативно-правовими документами, що діють в загальноосвітньому закладі.

Учнівське самоврядування організовується з учнів школи. Учні 5–11 класів та 1-4 класів  об’єднуються у Шкільний Парламент.

Учнівське самоврядування класу – первинна організація, яка на правах колективного члена входить до учнівського самоврядування ліцею.

Метою організації самоврядування є формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.

                 Головною метою Шкільного Самоврядування є:

· захист прав та інтересів учнів;

· інтеграція зусиль для добрих і корисних справ;

·  спрямованих на поліпшення навчально-виховного процесу в ліцеї.

                        Завдання шкільного самоврядування:

· формування навичок самоврядування, соціальної активності й соціальної відповідальності в процесі практичної громадської діяльності учнівської молоді;

· привернення уваги широких кіл громадськості до проблем молоді у вільний від навчання час;

. розвиток творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, вимогливості, наполегливості, толерантності, винахідливості, оригінальності, готовності до виправданого ризику, а також розширення кругозору;

· затвердження здорового способу життя;

· формування норм культури поведінки і спілкування, розвиток вміння вести дискусію, висловлювати свою думку;

· об’єднання старшокласників для добрих, корисних, цікавих справ;

· пошук нових нетрадиційних, цікавих форм роботи з учнями.

                         Вибори президента Шкільного Парламенту .

Волевиявлення учнів здійснюється за допомогою виборів, , які не суперечать Законам України.

Право голосу на виборах мають учні 5– 11 класів.

На виборах встановлюється принцип: один виборець – один голос.

Кандидати до загально шкільного самоврядування обираються під час класних зборів шляхом відкритого чи таємного голосування більшістю голосів.

Вибори Президента проводяться раз у чотири  роки.

Висунення кандидатів на пост Президента здійснюється шляхом самовисування з подальшою реєстрацією виборчою комісією.

Після офіційної реєстрації кандидат отримує право негайно розпочати передвиборчу агітацію.

Прем’єр-міністр обирається діючим Президентом з числа кандидатів на посаду Президента.

                       Принципи, права і обов’язки учнів

Принципи:

· поважати бажання і обговорювати позицію, думку;

· визнавати право кожного на помилку, надавати можливість її виправити;

· прагнути до найвищих результатів у навчанні і творчості;

· повсякчасно піклуватися про добре ім’я свого навчального закладу.

Права:

· висловлювати власну думку про життя ліцею  і методи навчально-виховної роботи;

· брати участь в управлінні навчально-виховною роботою;

· представляти ліцей на конкурсах та інших заходах;

· обирати органи самоврядування та бути обраними до них;

· на повагу гідності в справах особистих, сімейних і товариських;

· на захист своїх прав, що не може бути приводом до негативного ставлення з боку старших або товаришів;

· отримання в разі необхідності опіки і допомоги з боку дирекції.

Обов’язки:

· дорожити честю ліцею, примножувати її традиції;

· сумлінно вчитися, створювати доброзичливу і товариську атмосферу в ліцеї, виявляти повагу до дорослих і товаришів, не принижувати гідності людини;

· дотримуватися вимог і правил протипожежної та санітарної допомоги, безпеки;

· брати активну участь в громадському житті ліцею, класу;

· слідкувати за своїм здоров’ям, безпекою власного життя і життя своїх товаришів.

· дбайливо і охайно ставитися до майна ліцею.

      Основні шляхи підвищення активності та ролі учнівського   самоврядування:

· надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності;

· поєднання самодіяльності дітей з керуванням дорослих;

· активне залучання учнів до всіх сфер життя учнівського колективу;

· надання учням реальних прав і обов’язків;

· повага педагогів до самостійних думок і рішень учнівського самоврядування, його органів;

· кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу;

· відкритий характер роботи всіх органів самоврядування;

· відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності, реалізація принципу: жодного підлеглого – всі відповідальні.

                                                          Пам’ятка

                                      Учнівського самоврядування

1. Отримавши доручення, перш за все визнач його мету, завдання і відповідно до терміну сплануй свою роботу та роботу групи.

2. Не сиди склавши руки, коли інші працюють: включайся в роботу.

3. До товаришів стався справедливо, суди по роботі, а не по словах.

4. Будь тактовним, ввічливим.

5. Треба вміти не тільки говорити, а й слухати.

6. Чітко усвідом свої обов’язки та права.

7. Пам’ятай: "Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо головні".

                                   Самоврядування у питаннях та відповідях

1. Що означає поняття учнівське самоврядування?

Поняття «учнівське самоврядування» багатогранне. Це:

- механізм співпраці в єдиному (постійному чи тимчасовому) колективі дітей, молоді та дорослих (батьків, педагогів, наставників, партнерів), спрямований на вирішення проблем і питань, що постають в учнівському колективі;

- форма діяльності, через яку відбувається самореалізація та самовдосконалення особистості;

- засіб відкриття, розширення, вдосконалення організаторських та управлінських вмінь і навичок; набуття практичних навичок використовувати і захищати свої права, приймати рішення і нести відповідальність за результати своєї діяльності;

- спосіб життєдіяльності колективу, який дає можливість кожному відчути себе і керівником, і виконавцем, який (при правильному педагогічному підході) виховує толерантність у членів колективу, відчуття господаря свого навчального закладу.

За Л.Кацинською та А.Кашинським, учнівське самоврядування визначається як:

- метод організації учнівського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності у колективі та організаторських якостей окремої особистості;

- складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;

- результат педагогічної взаємодії вчительського та учнівського колективів;

- діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи визначення мети та її реалізацію;

- принцип організації життєдіяльності колективу школярів.

2. Який зміст дитячого та молодіжного самоврядування?

Дитяче та молодіжне самоврядування є найпершою сходинкою місцевого самоврядування. Його значення полягає не в тому, щоб діти включалися до існуючих структур керівництва, управління, виконання, а в тому, аби вони набували особистого досвіду демократичних відносин.

У визначенні термінології загальної системи самоврядування дітей та молоді необхідно розмежувати та уточнити окремі поняття.

Дитяче самоврядування включає:

- учнівське самоврядування (самоврядування учнів загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів);

- самоврядування дітей та підлітків у дитячих громадських організаціях, творчих клубах, об’єднаннях тощо.

Дитяче самоврядування – це система координації життєдіяльності і захисту прав та інтересів дітей на певній території.

3. Що ми розуміємо під поняттям «шкільне самоврядування»?

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад – багатогранна соціально-педагогічна організація, яка складається з педагогічного, учнівського колективів та батьківської громадськості. Кожен з цих колективів чи об’єднань дорослих та дітей має право на самоврядування, самостійне вирішення своїх питань, задоволення потреб та інтересів в освітньому процесі. Такі функції виконують окремі відповідні органи самоврядування кожного з учасників навчально-виховного процесу:

- органи самоврядування педагогів– педагогічна рада (вищий орган самоврядування педагогів навчального закладу), методична рада, методичне об’єднання вчителів, класних керівників, вихователів, психолого-педагогічні комісії та інші об’єднання педагогів;

- органи учнівського самоврядування – збір учнів навчального закладу (вищий орган їх самоврядування); учнівська конференція, яка є вищим органом самоврядування учнів, що не мають змоги зібрати одночасно всіх школярів чи вихованців навчального закладу; обрана загальними зборами чи конференцією рада учнів навчального закладу (учнівський комітет, парламент, кабінет міністрів тощо), її комісії, штаби, центри та інші органи самоврядування; збори учнів класів; обрані ними ради класів, їх комісії, центри, сектори тощо;

- органи батьківського самоврядування – загальні збори батьків (вищий орган самоврядування батьків у навчальному закладі); конференція батьків учнів чи вихованців навчального закладу, які не мають умов для проведення загальних зборів; обрані зборами чи конференцією батьків батьківські комітети навчального закладу; їх комісії, сектори, секції, відділи тощо; батьківські збори класів; обрані ними класні батьківські комітети, ради їх комісії, секції, сектори та інші органи самоврядування батьків;

- органи загальношкільного самоврядування, які складаються з представників усіх окремих органів самоврядування учасників навчально-виховного процесу. Найбільш розповсюдженим органом загальношкільного самоврядування є Рада ліцею.

Учнівське самоврядування– один із важливих засобів організації життєдіяльності учнівського колективу. Аналізуючи роботу шкільного парламенту за всі роки його діяльності, можемо впевнено сказати, що учні  вміють добре поєднувати навчальну діяльність з трудовою, виховну з ігровою, природоохоронну з благодійною, спорт і дозвілля.

Завдяки діяльності шкільного самоврядування було проведено безліч цікавих та значущих заходів щодо поліпшення рівня освіченості учнів.

А все завдяки таким святам та заходам : «Свято першого дзвоника!», «День фізичної культури та » , « День працівника освіти» , «Щедроти рідної землі» , «Новорічні свята» для учнів початкової та середньої школи, для старшокласників новорічні свята. Лінійки до Дня Гідності та Свободи, Небесної сотні, Героїв Крут та багато іншого.

Учнівське самоврядування ліцею бере активну учать у екологічних та патріотичних заходах.  Вчителі та учні ліцею беруть активну участь в акціях милосердя. Виготовлення оберегів, малюнків, листівок та солодких подарунків для наших захисників ЗСУ.

Самоврядування – це реальний безперервний  процес залучення учнів до суспільних справ. Учнівське самоврядування робить життя ліцею змістовним, насиченим, цікавим. Маючи діючу модель учнівського самоврядування, не тільки дає знання, а й виховує людину в дусі патріотизму, вчить добру, порядності. Діти вчаться відчувати відповідальність, проявляти ініціативу, допомагати один одному.

Те, що ми зібрались разом – цетільки початок,

                               те, що ми продовжуємо залишатися разом – це вже досягнення,

                                                                                  те, що ми працюємо разом – це справжній успіх!

                                                   Як розмовляти з "важким" підлітком?

                                                             Поради вчителям та батькам

ЯК РОЗМОВЛЯТИ З «ВАЖКИМ» ПІДЛІТКОМ?

Під час розмови з підлітком необхідно позбутися повчального тону і приділити час і увагу тільки співрозмовнику, при цьому дотримуючись деяких правил:

- поважати співрозмовника;

- говорити з ним як з рівним;

- аргументувати свою точку зору, залишаючи за підлітком право розділяти її або заперечувати;

- показувати, що він цікавий як людина й співрозмовник;

- дотримуватись кодексу честі;

- учитель має право бути некомпетентним у якійсь сфері життя і визнає таке саме право за підлітком;

- розмовляти тільки про те, про що підліток готовий говорити, «не лізти в душу», надати йому право на мовчання;

- бути готовим вислухати шокуючі подробиці життя підлітка й підтримати його;

- делегувати підлітку відповідальність за власну поведінку й ухвалення рішень;

- дотримуватись права на конфіденційність приватної бесіди;

- бути толерантним до звичок, способу життя та ідеалів співрозмовника.