Червона книга України

Привіт! Як ти?

Сьогодні наш урок присвячений рослинам і тваринам, які занесені до Червоної Книги України. І разом ми дізнаємось, що це за Книга та чому це так важливо!

Твій Котик Мурчик!)

Підготуй

  • підручник

  • ручку, чи олівець

  • гарний настрій

Прочитай

текст у підручнику на с.120.
Розглянь зображення.

А ти знаєш зображених тварин?

Асканія-нова

Подивись відео про заповідник Асканія-Нова:


А тобі було б цікаво відвідати цей заповідник?

час руханки

Правильно, чи хибно?

Виконай вправу:

Ну як? Тобі вдалося?

Якщо ні - ти можеш спробувати ще раз.

Що можна робити в лісі

Виконай завдання:

Ура!!! Ми знову виконали всі завдання.

А я, як завжди, маю вправи для твого дозвілля.

Не сумуй! Твій Мурчик!)

Для твого дозвілля

Виконай вправи:

Подивись відео:

Прочитай оповідання та перекажи його близьким:

Сьогодні передостанній день навчання. Четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посідали під високим дубом і стали хвалитися подарунками своїх батьків.

Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик із мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому — вершник.

— Добрий ножик, — сказали хлопці.
— Це мій ножик, — похвалився Петро.
Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхтарика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізано дивовижного птаха.
— Добрий ліхтарик, — сказали хлопці.
— Це мій ліхтарик, — похвалився Максим.
Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув — і той заспівав.
— Добрий соловейко, — сказали хлопці.
— Це мій соловейко, — похвалився Гриць.
Хлопці ждали: а що ж у кишені в Сергійка?
Сергійко сказав:
— Ходімо зі мною.
Він повів хлопців у гущавину чагарника й показав квітку. Вона цвіла під кущем Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплі роси, і в кожній краплині горіло маленьке сонце.
— Яке диво! — зітхнули хлопці.
— Але ж це не твоя квітка, — сказав Петро.
— Ти ж не можеш узяти її з собою...
— А навіщо мені брати квітку з собою? — запитав Сергійко.
— Ти ж не можеш її на щось поміняти, — доводив Максим.
— А навіщо мені квітку міняти? — усміхнувся Сергійко.
— Пхі, і я можу сказати: це моя квітка, — мовив Гриць.
— А хіба від цього вона стане гірша? — здивувався Сергійко.

Василь Сухомлинський