“ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ ДОКИ ПАМ’ЯТЬ ПРО НИХ ЖИВА”
Мамочко, вибач за чорну хустину, За те, що віднині ти будеш сама. Тебе я любив і любив Україну, Вона, як і ти, була в мене одна.
18 лютого 2014 року - «мирний наступ» ураз перетворився на криваву розправу…
... за один день 18 лютого 2014 року на Майдані було 1500 поранених, 450 із них - тяжко поранені, і 25 вбиті...
19 лютого - революція стала явищем всеукраїнським.
А сотню вже зустріли небеса…Летіли легко хоч Майдан ридав..Із кров’ю перемішана сльоза. А батько сина ще не відпускав. Й заплакав Бог , побачивши загін : Спереду – сотник , молодий, вродливий,І юний хлопчик в касці голубій,І вчитель літній – сивий-сивий…І рани їхні вже не їм болять…Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло. Як крила ангела, злітаючи назад,Небесна Сотня в вирій полетіла
ГЕРОЯМ СЛАВА!!!