24 серпня - День Незалежності України. Це важливе для держави та кожного з нас свято, яке традиційно святкується наприкінці літа.
Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.
День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.
У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу!
Україно моя співуча, Ніжна нене, колиска добра! Я люблю твої древні кручі, Буйну зелень на схилах Дніпра. Ти одвічна — у пісні, у слові, В думах сивого кобзаря, Україно моя казкова, Наше серце для тебе співає.
…Буває часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –оці степи, це небо, ці ліси…
…І тумани, і роси краплисті, І героїв славетних життя, -І мале босоноге дитя, Що біжить радо з піснею в поле І сміється, хоч ніженьки коле!..
…Ти дала мені радісну вдачу, Кров гарячу пустила до жил. Я без тебе нічого не значу, Ніби птиця без крил…
Кожну хвилю у кожну днину. Гріє душу твоє ім'я. Ненаглядна, горда, єдина, Україно моя!
Красивий, щедрий, рідний крайІ мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай. Усе, що зветься Україна.
У теперішні нелегкі дні ми будемо спільно й непохитно і далі відстоювати суверенність нашої держави, примножувати її традиції та блага, як того вимагає совість і сумління. Нехай Господь береже всіх нас! Слава Україні!