Історія школи

Історія створення закладу

На південно-східній окраїні міста Василькова, у центрі мальовничого мікрорайону „Піски”, який ще сто років назад іменувався Скорим хутором, розташований Васильківський навчально-виховний комплекс №4 .

Учні ведуть своєрідний літопис закладу , розпочавши його з 1890 року. Минають роки, змінюються покоління учнів та вчителі, але історія школи, яка так тісно переплелася з людськими долями, не закінчується, і про це можна дізнатись, відвідавши шкільний музей.

Починається історія Васильківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» №4 із невеличкої сільської хати, де здобували знання жителі Скорого хутора.. До 1892 року тут не було взагалі ніякої школи, незважаючи на те, що на хуторі нараховувалось 475 дворів.

У 1890 році боярський священик Павло Кащинський одержав від Біло-Церківської єпархіальної ради, якій він був підзвітний, дозвіл на будівництво школи на Скорому хуторі. Школу будували місцеві умільці без будь-якого плану, вона мала вигляд звичайної сільської хати. У 1892 році на новобудові з’явилась вивіска „Скоро-Хуторянська трьохкласна церковно-приходська школа”. Саме в цьому році в школі почали навчання діти.

. Навчальний процес до революції 1917 року здійснювався російською мовою. Нова сторінка історії школи починається із зміни назви. З 1918 року вона стає Піщанською трудовою школою.

З 1918 по 1920 рр. школа с. Піски не функціонувала нормально через громадянську війну, а в 1920 році приміщення трудової школи, за підтримки громадськості села, було капітально відремонтоване, розширене, бо до школи прийшли діти не лише шкільного віку, а й переростки. У 1927 році, відбувся перший випуск учнів 4 класу – перший в історії школи. На цей час в школі працювали вже три вчителя. Кількість учнів з року в рік зростала, створилась відповідна база для відкриття в селі 7-річної школи. У 1929 рокувідкривається два 5-х класи, у яких навчалося понад 40 учнів. У селі затверджується з цього року „Піщанська семирічна школа-прогресивка”, у якій навчалося 265 учнів. У 1930 р. створено перший фізико-хімічний кабінет. У цьому ж році школа придбала перші 150 книг і брошур. З ростом кількості учнів школи кількісно та якісно зростав педагогічний колектив – в 1930 р. у школі працювало 9 вчителів.

У 1937 р. загальні збори колгоспу „Агроном” с. Піски винесли рішення про будівництво нової школи. Весною цього року було розпочато роботи. Частину будівельних матеріалів колгосп мав, а ще він купив на злам Покровську церкву в місті Василькові. До 1 вересня 1937 року дерев’яна школа була збудована. Її нова назва - «Васильківська семирічна школа №4».

У новому світлому приміщенні – 8 просторих класних кімнат на 45 учнів кожна, спортзал, піонерська кімната, учительська, кабінет директора, бібліотека. У 1938 році відбувся перший випуск 22 учнів 7 класу. Школа стає культурним, просвітницьким центром села Піски. Учнівський колектив підтримує тісний зв’язок із населенням, колгоспом. Учні працюють на полях, фермах, заробляючи трудодні на продукти до шкільної їдальні.

Настав 1941 рік. Мирне життя розірвала навпіл війна. Важкі випробування випали на долю с. Піски в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. 23 червня 1941 р., на другий день після випуску учнів, було оголошено військовий стан і мобілізацію. В кінці вересня вся Київська область опинилася в окупації. Про навчання не могло бути й мови. По-варварському віднеслися фашисти до шкільного приміщення: школу було перетворено у концтабір , сюди зганяли підлітків для відправки до Німеччини. Її обнесли кількома рядами колючого дроту, а в чотирьох кутках цієї загорожі стояли вартові з кулеметами, охороняючи свої жертви.

Весь народ піднявся на священну війну. На захист Вітчизни стали і колишні учні школи. Вони йшли до лав Радянської Армії, вливалися до партизанських загонів. За бойові заслуги в роки 95 колишніх учнів школи нагороджені орденами і медалями.

У листопаді 1943 р. Васильків був звільнений від ворожої навали, у приміщенні школи у цей час був шпиталь, в якому лікувалися поранені воїни.

Першою ознакою мирного життя стало відновлення навчального процесу, який розпочався в лютому 1944р., хоча в приміщенні продовжував працювати шпиталь. Учні одночасно навчались і допомагали пораненим. Навчання у цей рік продовжувалось все літо, перший воєнний випуск Піщанської семирічки відбувся наприкінці жовтня 1944 р. – 18 учнів. В цьому ж році знову змінюється назва школи – вона стає „Піщанською неповно-середньою школою”. В 1949 р. школа с. Піски знову перейменовується у Васильківську неповно-середню школу №4. Через матеріальні нестатки працювати у цей час в школі було дуже важко – двозмінне навчання, школа опалювалась торфом, освітлювалась гасовими лампами. Та, незважаючи на труднощі, учні прагнули до знань, кількість учнів щороку зростала.

Час ішов, в 1951 р. у школі №4 був відкритий 8 клас, в який прийшли випускники 7 класу та сусідніх сіл – Погребів, Бугаївки, Заріччя. Так у 1951 році школа стала середньою школою. Педагогічний колектив на той час складав 25 вчителів, у школі в 1953-1954 рр. навчалося 616 учнів. В цьому ж році, вперше в історії Пісок, шкільне приміщення освітилося електричними лампами, а джерелом електрики була шкільна електростанція.

У 1959 р. школа знову стає восьмирічкою і в такому статусі працює аж до 1 вересня 1991 року. За ці три десятиріччя змінювалася політична, економічна ситуація в нашій країні, а школа №4 продовжувала виконувати своє функціональне призначення – в ній змінилися покоління учнів, за парти сіли онуки тих, перших учнів Піщанської семирічної школи. Васильківська школа №4 по праву пишається своїми вихованцями. Серед її випускників кандидати наук, офіцери, інженери, лікарі, вчителі. Десятки колишніх учнів стали хорошими працівниками у різних сферах діяльності.

1 вересня 1991 року школа №4 з неповної середньої реорганізована у Васильківську середню школу №4. У 2004 році на базі школи створено НВО і відкрито одну різновікову групу дитячого садка, а з 2009 року школа носить назву Васильківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» №4 Васильківської міської ради Київської області.

У повоєнні роки у різний час школу очолювали такі директори: Малахова Г.С., Бобова М.А., Чебаненко Н.М., Бачинський М.Ф., Шевченко В.П., Клименко О.Ф.

Саме за активної участі та наполегливості Клименко О.Ф. в 1990 р. було закладено перший камінь фундаменту нового приміщення школи, яке сьогодні радує всіх піщан. Перший пусковий комплекс школи-новобудови було відкрито 12 вересня 1998р, в день святкування 1005 річниці з дня заснування Василькова.

З вересня 2002 року і по сьогодні заклад очолює Нікіфорова Тамара Миколаївна. За її керівництва школа стала навчально-виховним комплексом, у складі якого функціонує ЗОШ І-ІІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад.

Школа, яка має багату історію, живе, розвивається, не забуваючи при цьому про традиції минулих поколінь.