«Загальна декларація прав людини» (1948 рік)

Слухайте історичну аудіозапис читання Загальної декларації.

Declaration of Human Rights by Eleanor Roosevelt

В умовах триваючої агресії РФ проти України вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення має ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюцій 68/262 (27.03.2014) «Територіальна цілісність України»; 71/205 (19.12.2016), 72/190 (19.12.2017), 73/263 (22.12.2018), 74/168 (18.12.2019), 75/192 (16.12.2020), 76/179 (16.12.2021) та 77/229 (15.12.2022) «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна»; 73/194 (17.12.2018), 74/17 (09.12.2019), 75/29 (07.12.2020), 76/70 (09.12.2021) «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів», а також включення до порядку денного 73-ї, 74-ї, 75-ї та 76-ї сесій ГА ООН пункту порядку денного «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», розгляд якого відбувся 20 лютого 2019 р., 20 лютого 2020 р., 23 лютого 2021 р. та 23 лютого 2022 р. відповідно.

З початком повномасштабної війни росії проти України дипломатичною службою України активно використовуються всі можливі політико-дипломатичні заходи у рамках міжнародних організацій з метою відсічі повномасштабної збройної агресії рф та блокування росії на міжнародних майданчиках.

Так, під час невідкладного засідання РБ ООН 27 лютого 2022 року була прийнята процедурна резолюція 2623 (2022), яка дозволила ухвалити рішення щодо скликання 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (далі - НСС). Скликання НСС відбулося через застосування вето РФ під час голосування резолюції РБ ООН про засудження її агресії та припинення застосування сили (S/2022/155 від 25 лютого 2022).

В рамках роботи 11-ї НСС відбулося схвалення шести резолюцій:

1. «Агресія проти України» (схвалена 2 березня 2022 року).

2. «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (схвалена 24 березня 2022 року).

3. «Призупинення прав членства російської федерації в Раді ООН з прав людини» (схвалена 7 квітня 2022 року).

4. «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (схвалена 12 жовтня 2022 року).

5. «Сприяння відшкодуванню та репараціям за агресію проти України» (схвалена 14 листопада 2022 року).

6. «Принципи Статуту ООН, які лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та тривалого миру в Україні» (схвалена 23 лютого 2023 року).

Поряд з процедурним рішенням від 27 лютого 2022 року, важливим документом РБ ООН, ухваленим після вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року, є заява Голови РБ ООН щодо України від 6 травня 2022 року. Враховуючи консенсусний характер цього документа, його зміст зводився до висловлення стурбованості щодо дотримання миру та безпеки України, посилання на положення Статуту ООН щодо необхідності врегулювання міжнародних суперечок мирним шляхом та підтримки зусиль Генерального секретаря ООН у пошуку шляхів мирного врегулювання.

Також МЗС забезпечило включення постійного пункту по Україні до порядку денного Ради Безпеки ООН, що надало можливість Раді розглядати за потреби будь-які питання, пов’язані з миром та безпекою України, у тому числі проблематику агресії рф проти України, безпекових гарантій після завершення війни з рф та забезпечення стабільного миру і відбудови України.

Україні вдалося залучити ООН до переговорного процесу з евакуації цивільного населення та військових з Маріуполя, а також до переговорів щодо створення умов для експорту зерна. Так, за результатами візиту Генсекретаря ООН А.Гутерриша до України у квітні під проводом ООН було організовано першу евакуацію цивільних з оточеного російськими військами міста Маріуполя, а також військових із заводу «Азовсталь».

З березня 2014 р. в Україні на запрошення Уряду нашої держави діє Моніторингова місія ООН у галузі прав людини, яка, зокрема, відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму, а також Донбасу.

Важливою у контексті фіксації масових порушень прав людини на окупованих територіях стали вже шість доповідей Генерального секретаря ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна», які були підготовлені на виконання однойменних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. У доповідях також міститься заклик Генерального секретаря ООН до РФ як держави-окупанта припинити грубі порушення прав людини та дотримуватися усіх своїх зобов’язань у відповідності до міжнародного гуманітарного права та прав людини.

У березні 2022 року Рада ООН з прав людини заснувала Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, яка уповноважена розслідувати всі ймовірні порушення та зловживання у сфері прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права і пов’язані з ними злочини в контексті агресії рф проти України з метою забезпечення відповідальності.

Окремим важливим напрямом діяльності делегації України стало реагування на тимчасову окупацію рф Запорізької АЕС та вжиття політико-дипломатичних зусиль з метою посилення тиску на державу-агресора для демілітаризації, деокупації та повернення станції під повний контроль нашої держави. У цьому контексті скликано цілу низку засідань Ради Безпеки ООН з метою доведення до міжнародної спільноти існуючих загроз ядерній безпеці України та Європи, пов’язаних з регулярними обстрілами ЗАЕС з боку окупаційних військ та іншими численними порушеннями рф норм ядерної безпеки і захищеності, а також залучення підтримки держав-членів ООН з метою забезпечення повернення мирного ядерного об’єкта під повний контроль нашої держави.

Україна завжди розглядала свою участь в операціях ООН з підтримання миру як важливий внесок у спільну справу з протидії загрозам міжнародному миру і безпеці. До початку війни більше 300 українських блакитних шоломів виконували завдання у складі 6 місій ООН. А наш національний контингент, зокрема 18-й окремий вертолітний загін, був важливою частиною Місії ООН зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго. На жаль, з початком війни, Україна була вимушена відкликати увесь свій контингент і персонал з міжнародних операцій з підтримання миру.

Делегація України бере активну участь в обговоренні широкого кола питань міжнародної безпеки, включаючи проблематику роззброєння, контролю над озброєннями, нерозповсюдження та кібербезпеки. Одним з головних форумів ООН з розгляду відповідних питань залишається Перший комітет Генеральної Асамблеї ООН.

Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному напрямі.

Україна – активний учасник діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, сторона всіх основних документів ООН з прав людини, включно із Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Факультативними протоколами до них та Міжнародною конвенцією з ліквідації всіх форм расової дискримінації.

У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН – найвищу посаду в Організації. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-га сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її тодішнім Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.

За час свого членства в ООН Україна сім разів обиралася членом Економічної і Соціальної Ради ООН (востаннє – на період 2019-2021 рр.), чотири – членом Ради ООН з прав людини (востаннє переобрано на період 2021-2023 рр.), одного разу – Комісії ООН з миробудівництва (2011-2012 рр. та віце-головування у 2011 р.). У 2017-2018 році тодішній Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко був віце-головою 73-ї сесії ГА ООН. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця був Віце-головою Економічної та Соціальної Ради ООН у 2020-2021 роках.

Україна також входить до складу Виконавчої ради ПРООН/ЮНФПА/ЮНОПС на період 2022-2024 рр. (віцеголовування), Виконавчої ради ООН-Жінки на період 2022-2024 рр. (віцеголовування у 2022 році, головування у 2023 році), Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) на період 2019-2025 рр., Комісії з соціального розвитку на період 2019-2023 рр., Комісії ООН з народонаселення та розвитку на період 2020-2024 рр., Комісії ООН з наркотичних засобів на період 2020-2023 рр.

Кандидатуру України обрано до Комісії ООН зі статусу жінок на період 2023-2027 рр. (вибори відбулися у 2022 р.), а також Статистичної комісії ООН на період 2024-2027 рр. Крім того, Україну представлено на вибори до складу Економічної і соціальної ради ООН на період 2026-2028 рр. (вибори у 2025 р.), Ради ООН з прав людини на період 2027-2029 рр. (вибори у 2026 р.), Ради Безпеки ООН на період 2046-2047 рр. (вибори у 2045 р.), а також на посаду Голови 102-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вибори у 2047 р.).

Україна – активний учасник міжнародної співпраці з досягнення сталого розвитку, спрямованої на комплексне вирішення завдань охорони довкілля, соціального розвитку й економічного зростання на глобальному, регіональному та національному рівнях.

Делегація України стала головним ініціатором та організатором підготовчого процесу до скликання першої спецсесії Генасамблеї ООН з проблеми ВІЛ/СНІД у червні 2001 р. Нині наша держава активно використовує можливості ООН для боротьби з ВІЛ/СНІД, зокрема шляхом залучення проєктної і технічної допомоги органів ООН.

Україна бере помітну участь у зусиллях ООН, спрямованих на подолання кліматичних змін, і є учасником Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та її Кіотського протоколу. Україна була серед перших країн, які у 2016 р. ратифікували новий глобальний кліматичний договір – Паризьку угоду.

Наша країна отримує значну технічну, консультативну та фінансову допомогу спеціалізованих установ ООН, її фондів та програм, зокрема, у сферах демократичного врядування, подолання бідності, досягнення національних Цілей сталого розвитку, підтримки державного управління, боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими тяжкими хворобами, захисту довкілля.

У сфері розвитку допомога від ООН надається через Рамкову програму партнерства Уряду України - ООН на 2018-2022 рр., яка включає проекти, що реалізуються в Україні всіма установами системи ООН, пріоритетними є 1) стале економічне зростання, навколишнє середовище і зайнятість; 2) рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; 3) демократичне врядування, верховенство права; 4) безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з особливим акцентом на Сході. Бюджет Рамкової програми становить 667 млн. дол. США, що передбачає залучення додаткових ресурсів для реалізації цих проектів.

Починаючи з 2014 р. органи оперативної діяльності системи ООН (УВКБ, УКГП, ПРООН, ВООЗ, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ін.) посилили свою співпрацю з Урядом України, надавали гуманітарну допомогу та реалізовували різні проекти, спрямовані на подолання наслідків агресії РФ проти України .

З квітня 2014 р. до повномасштабного вторгнення рф в Україну організації системи ООН щороку реалізовували в Україні плани гуманітарного реагування, підготовка яких здійснювалася у координації з відповідними ЦОВВ України.

З метою забезпечення гуманітарного реагування на повномасштабне вторгнення рф в Україну, система ООН в Україні реалізовує свою наймасштабнішу гуманітарну операцію. Процес розширення діяльності продовжується.

Від початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року мобілізація фінансових ресурсів для підтримки гуманітарної діяльності ООН в Україні здійснюється в рамках Екстреного звернення (Flash Appeal) у рамках якого протягом 2022 року на цілі гуманітарного реагування в Україні було мобілізовано 3,775 млрд. дол. США або 88% від запланованих потреб (4,3 млрд. дол. США). Зібрані кошти також включають 60 млн дол США, виділені Генсекретарем ООН з Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації ООН, які були розподілені між агенціями ООН, та 172 млн дол США з Гуманітарного фонду для України.

За оцінками ООН, протягом 2022 року різними агенціями та партнерами ООН було надано гуманітарну допомогу орієнтовно 13,5 млн українцям. Зокрема, допомогу із забезпеченням місцем для проживання або критично предметами першої необхідності, включно з одягом, опалювальними приладами та іншими товарами, необхідними для підготовки до зими, отримали 2,7 млн людей; воду й предмети гігієни — 6,9 млн осіб; харчові продукти — 8,9 млн людей; медичні послуги — 8,9 млн людей, грошову допомогу — 5,1 млн людей (акумульовано понад 1,1 млрд дол США), послуги соціально-правового захисту – 6,3 млн людей. У контексті задоволення зростаючих потреб в опаленні та електроенергії в умовах енергетичної кризи, надається допомога у вигляді генераторів для лікарень, шкіл, пунктів обігріву та колективних центрів розміщення. Всього по лінії ООН поставлено чи в процесі надання понад 3,8 тисяч генераторів різної потужності.

Через відсутність гарантій безпеки з боку росії ООН не мала належного доступу для надання гуманітарної допомоги на тимчасово окупованих територіях України.

За погодженням з МЗС, у рамках програми багатоцільової грошової допомоги та інших видів допомоги громадянам України, які постраждали від повномасштабної збройної агресії рф, причетними органами влади України підписано двосторонні документи з УВКБ, ЮНІСЕФ, Всесвітньою продовольчою програмою ООН, Міжнародною організацією з міграції. Організації системи ООН також укладають меморандуми про співробітництво з обласними державними адміністраціями.

За окремим Регіональним планом реагування для допомоги біженцям (Regional Refugee Response Plan), яким опікується Управління Верховного комісара ООН у справах біженців,  мобілізовано 1,85 млрд. дол США. Цей план передбачає надання підтримки сусіднім з Україною державам, які приймають біженців з України, з метою забезпечення міжнародного захисту та надання гуманітарної допомоги біженцям з України.

Одним із важливих напрямів співпраці між Урядом України та ООН є також пом’якшення та мінімізація довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція щодо зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 1993 р. – на дворічній основі, а з 2007 р. – на трирічній). У липні 2022 року білорусь ініціювала проєкт рішення про відкладення до 78-ї сесії розгляду відповідного пункту порядку денного та представлення Генсекретарем ООН доповіді про імплементацію резолюції. У цьому зв’язку Україна вжила заходів з протидії схваленню цього рішення, за результатами голосування якого зазначений проєкт рішення було відхилено Генасамблеєю ООН. У травні 2023 року, за ініціативи України, яка вперше виступила єдиним автором резолюції, Генасамблея ООН схвалила консенсусом оновлений документ, що передбачає продовження виконання проєктів ООН у постраждалих внаслідок Чорнобильскої катастрофи районах. Наразі підхід ООН до проблем Чорнобиля полягає у перегляді та відновленні реалізації проєктів, які були призупинені після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, у т.ч. тимчасової окупації ЧАЕС та Зони відчуження, що тривала до 31 березня 2022 року з метою надання гуманітарної допомоги та підтримки соціально-економічного розвитку постраждалих територій.