Розділ'' Фонетика.Орфографія''підсумуємо. Для цього виконуємо тестові завдання теми 4 ( Тренувальні тести з усіх предметів . Українська мова)
Поступати-
Відношення-
Справа в тому-
Дружелюбно-
Халатне відношення-
Неприглядний-
Скритий-
Тим не менше-
Сердечна хвороба-
На українській мові-
1.На дворі висна в повні. Куда неглянь- скрізь розвирнулося, роспустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце ? тепле й приязне ? ще невспіло наложити палючих слідів на землю ? як на великдень дівчина , красуєця вона в своїм роскішнім убранні...Поле - що бескрає море - скільки глянеш - розістлало зилений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіпялось небо- ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре, - погляд так і тоне...З неба, як ростоплене золото, льється на Землю блискучий світ сонця; на ланах грає соняшна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля.( Панас Мирний ''Хіба ревуть воли, як ясла повні? ''Польова царівна'')
2. Неможу слухати миланхолійної музики. А вже най менше такої, що преваблює зразу душу ясними , до танцю визиваючими грациозними звуками, а від так, зрікаючися їх незамітно льється лиш одною широкою струєю смутку. Я роспадаюся тоді в чуття і неможу опертися настроєві сумному, що мов креповий флер. якого позбутися мені нетак лехко. За те, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу...( О.Кобилянська'' Вальс меланхолійний'')
Відеоуроки 3, 4 за темою Орфографія https://www.youtube.com/watch?v=eIAs4j9GpP4
Тести до теми http://cjhtydeydujed5jdr4.blogspot.com/p/1-15.html
Контрольна робота з теми(liliyaukrainka@gmail.com ) відповіді до тестів надсилайте у вигляді фото
Фонетика. Завдання в тестовій формі. Українська мова. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)
1. В алфавітному порядку записано всі слова рядка
А ранок, ракурс, радість, розум
Б обличчя, облік, опера, округ
В мереживо, місяць, морква, молодь
Г палітра, праска, проба, програма
Д тарілка, талант, телефон, тривога
2. Два склади має кожне слово рядка
А дзенькіт, ім’я, людськість, осінь
Б ллється, співають, мільйон, серце
В любов, радість, добро, надія
Г свято, гріють, утіха, влітку
Д пісня, алея, стрічка, тінь
3. Букви я, ю, е позначають по два звуки в кожному слові рядка
А юний, нюанс, браконьєр, єресь
Б зграя, різьбяр, черв’як, мільярд
В ялина, бюджет, п’ять, боснієць
Г кар’єра, ювілей, сузір’я, пюре
Д зв’язок, ярлик, маєток, в’юнець
4. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А тьохкає, щемить, гривня,заява
Б щемління, пісня, місяць, любов
В зілля, дзеркало, з’єднати, нюанс
Г щедрість, пам’ять, ячмінь, людина
Д бджола, послання, дев’ять, рядок
5. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А життя, земля, соловей, яблунька
Б єдність, пояснення, юнь, щавель
В крапля, майор, зв’язок, дев’ять
Г контрастний, шлях, долоня, яр
Д джем, листя, щедрість, весняний
6. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А тямущий, рум’янець, духмяно, боєць
Б сьогодення, криниця, щільний, миряни
В зяблик, життєпис, українець, з’єднання
Г шістсот, черешня, щедрування, коляда
Д знищення, дебют, ячмінь, прабабуся
7. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А джаз, сум’яття, магній, болючий
Б щабель, велюр, повітряний, їдять
В каміння, клятва, діяльність, грюкіт
Г віяло, заєць, конферансьє, виорати
Д місяць, капелюшок, доля, ранній
8. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А геній, суниця, зап’ястний, єднання
Б Вітчизна, окраєць, ательє, більярд
В приїжджати, ключ, мільйон, тополя
Г дзбан, рядок, потьмяніти, щоденник
Д малювання, симпатія, пісня, якість
9. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А воюють, сюрприз, якийсь, зозуля
Б будівля, майбутнє, щем, пшениця
В агентство, грядка, зйомка, гайок
Г б’єшся, черешня, пам’ять, рельєф
Д бджілка, зяблик, щільно, портьєра
10. Звук [д] є в кожному слові рядка
А родина, погода, депутат, молодість
Б здоровий, джаз, одержати, думка
В футбол, сад, дискусія, надписати
Г далина, відійти, домисел, надріз
Д адреса, дзеркало, дріт, відплата
11. Звук [й] є в кожному слові рядка
А ярус, лінія, юність, боєць
Б буря, кальцій, мрія, єдність
В іній, сюжет, більярд, клятва
Г поет, історія, сяйво, юрмитися
Д ювілей, літній, узлісся, в’єтнамець
12. М’який приголосний є в кожному слові рядка
А земля, сідло, місто, вогонь
Б потік, небеса, ряд, яровина
В крамниця, бюро, м’ясо, льон
Г звичай, юрта, таксі, свято
Д лікар, сесія, чітко, діти
13. Глухий приголосний є в кожному слові рядка
А світанок, міць, боротьба, вогнище
Б пальма, юнак, голуб, вочевидь
В дзьоб, затишок, сонце, донька
Г чудо, соловей, вулиця, вокзал
Д просьба, легко, книга, фігура
14. Шиплячий приголосний є в кожному слові рядка
А межа, ходжу, печальний, щастя
Б юшка, служба, хвороба, борщик
В цілий, ячмінний, кожух, шприц
Г заріччя, жолудь, джміль, пісня
Д вуж, зачарувати, шепіт, фіранка
15. Звук [з] є в кожному слові рядка
А зустріч, зірка, приказка, Різдво
Б знахідка, слизько, дзвіночок, зона
В фазан, резюме, азимут, вазон
Г береза, з’явитися, в’язати, зрости
Д князь, березень, аналіз, привозити
16. Звук [ш] є в кожному слові рядка
А шедевр, сушити, щока, книжка
Б щедрівка, довший, хрущ, арешт
В вищий, помічник, проща, щебет
Г кришталь, молодший, шанс, ніж
Д мурашка, муштра, душа, нижче
17. Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка
А голова, козацький, сопілка
Б повернути, предмет, екран
В столичний, сяйва, голубка
Г перемога, герой, поетичний
Д намисто, життя, блакитний
18. Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка
А зірка, просьба, кузня
Б вокзал, куля, крига
В книжці, журба, стежка
Г вчиться, радість, тьохкає
Д гордість, поріг, кігті
19. Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка
А тепло, тривога, Вітчизна
Б джерело, водиця, погода
В душа, хвилюєшся, мрієш
Г якби, ґрунтець, анекдот
Д посварені, честь, росяний
20. Уподібнення глухих звуків до парних дзвінких відбувається в кожному слові рядка
А отже, лічба, мотузка, повсякчасний
Б молотьба, футбол, якби, повсякденний
В боротьба, тітчин, мерехтіти, вітчим
Г вести, просьба, дігтяр, баскетбол
Д косьба, каска, вогкість, Великдень
21. Уподібнення приголосних відбувається в усіх словах рядка
А свято, подружці, ллється
Б кінський, милуєшся, доріжка
В камінчик, кузня, екзамен
Г мороз, кігті, боротьба
Д козацький, селянський, зшити
22. На перший склад падає наголос у слові
А вітчим
Б засуха
В нести
Г подруга
Д дочка
23. На перший склад падає наголос у слові
А решето
Б котрий
В течія
Г жалюзі
Д ознака
24. На перший склад падає наголос у слові
А колесо
Б перепис
В фартух
Г новий
Д оптовий
25. На другий склад падає наголос у слові
А занесло
Б каталог
В кропива
Г одинадцять
Д ненависть
26. На другий склад падає наголос у слові
А діалог
Б дрова
В начинка
Г чорнозем
Д кілометр
27. На третій склад падає наголос у слові
А чорнослив
Б мережа
В урочисто
Г завдання
Д феномен
28. Літери на позначення наголошених голосних правильно виділено в усіх словах рядка
А черговий, вірші
Б босоніж, алкоголь
В добовий, літопис
Г рукопис, добуток
Д експерт, запонка
29. Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено в усіх словах рядка
А своя, нести, шофер, сімдесят
Б корисний, квартал, ходжу, випадок
В фольга, листопад, олень, усього
Г центнер, котрий, глибоко, весняний
Д подруга, разом, чарівний, були
30. Наголос на першому складі має кожне слово рядка
А перепел, донька, виголосити
Б спина, бюлетень, сказаний
В позначка, випадок, знаменник
Г цемент, камбала, подруга
Д оцет, живопис, відгомін
31. Наголос на другому складі мас кожне слово рядка
А жадоба, байдужий, олень
Б квартал, ознака, русло
В видання, занести, середина
Г шовковин, документ, павич
Д шофер, громадський, бешкет
32. Наголос на третьому складі має кожне слово рядка
А привезти, каучук, чисельник
Б агрономія, сантиметр, поміщик
В кілометр, монолог, дивлячись
Г аргумент, соломинка, чотирнадцять
Д двоскладовий, компроміс, завдання
Повторюємо розділ'' Лексикологія та фразеологія ''
Лексикологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови, або лексику.
Лексика — сукупність слів певної мови.
Лексичне значення слова — те, що слово означає. Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька лексичних значень. Лексичне значення слів пояснено в тлумачних словниках.
Однозначні слова
Мають одне лексичне значення
м’яч, диктант, Дніпро, парта
Багатозначні слова
Мають декілька лексичних значень.Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та переносному значеннях.
Пряме — основне, головне, первинне значення слова.
Переносне — вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак
голова, урок, земля, поле, іти, свіжийсолодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся
солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс
Омоніми
Слова, однакові за звучанням, але різні за значенням
бал — оцінка успішності; бал — танцювальний вечір
Синоніми
Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням
небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид
Антоніми
Слова з протилежним лексичним значеннямАнтоніми
свято — будень, високий — низький, сваритися — миритися
За походженням
Власнеукраїнська
лексика
Слова, що вживаються лише в українській мові
багаття, рушниця, кмітливий, полохливий
Запозичена лексика
Слова, що ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомовного походження)
козак, олімпіада, сервер, тротуар
За вживанням
Загальновживані слова
Активно вживають усі носії мови
повітря, жито, близький, багато, читати, син
Професійні слова
Використовують люди певних професій
спідометр, карбюратор (водії)
Окрема група професійних слів — терміни — слова, що мають чітко окреслене значення й поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва
звук, підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, палуба, верстка
Діалектні слова
Уживають мешканці певної місцевості
плай (стежка), бульба (картопля)
Неологізми
Нові слова, що виникають у мовіУ художній літературі існують авторські неологізми, які творить сам письменник
менеджер, маркетинг, імідж
Не дивися так привітно, яблунево-цвітно
Застарілі слова:
а) Історизми
Слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали
кріпак, волость, нарком, соцзмагання
б) Архаїзми
Слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами
град — місто, перст — палець, ректи — говорити
За емоційним забарвленням
Нейтральна лексика
Слова, якими користуються всі носії мови в повсякденному житті
вітер, вода, холодний, небо, ходити, знати
Емоційно забарвлена
лексика
Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для вираження почуттів (радість, горе, любов, ніжність…)
ласкавий, ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, вікопомний
Фразеологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.
Фразеологізм — стійке сполучення слів, яке за значенням дорівнює одному слову (зарубати на носі — запам’ятати; як кіт наплакав — мало; розбити глек — посваритися).
У реченні фразеологізм виступає одним членом речення (Ми ніколи не кривили душею: ми - підмет, не кривили душею - присудок ).
Фразеологізми можуть утворювати
Синонімічні ряди
Антонімічні пари
(п'ятами накивати — дати драла — винести ноги)
(хоч голки збирай — хоч око виколи)
Мова народу
заварити кашу, тримати язик за зубами
Усна народна творчість
язиката Хвеська
Біблія
і один у полі воїн, земля обітована, наріжний камінь
Антична міфологія
ахіллесова п'ята, дамоклів меч
Близькими до фразеологізмів є прислів’я, приказки (Що посієш, те й пожнеш. Судженого конем не об’їдеш), крилаті вислови — загальновідомі слова видатних людей (Борітеся — поборете. Т. Шевченко), афоризми — стислі узагальнені думки (Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах).
Альфа і омега — початок і кінець, основне.
Ані рудої миші — безлюдно.
Байдики бити — ледарювати, нічого не робити, байдикувати.
Баляндраси (ляси) точити — вести пусті розмови, розповідати що-небудь нецікаве, вигадане.
Бачити смаленого вовка — потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим.
Бити лихом об землю — не зважати на сумні обставини, не журитися.
Бити у хвіст і в гриву — дуже сильно діяти.
Бісики пускати — дивитися на когось грайливо, залицятися.
Брати бика за роги — діяти рішуче, енергійно.
Брати на кпини — насміхатися.
Бути на коні — мати успіх.
Бути на сьомому небі — радіти, бути задоволеним.
Вавилонське стовпотворіння — метушня, безладдя, сум’яття, галас.
Веремію закрутити — затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття.
Вивести на чисту воду — викрити кого-небудь у нечесних діях.
Вилами по воді писано — невідомо, як буде.
Вискочити як Пилип з конопель — зненацька, недоречно.
Витрішки продавати — дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю.
Від букви до букви — від початку до кінця, дуже уважно.
Віддати пальму першості — визнати чиюсь перевагу в чомусь.
Вітер у голові — несерйозний, легковажний.
Воду решетом носити — даремно витрачати сили.
Годувати жданиками — обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцяного.
Гордіїв вузол — про складне переплетіння різних обставин; про заплутані питання.
Горобина ніч — темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями.
Грати очима — кокетувати.
Гріти чуба — виконувати важку роботу, докладати великих зусиль.
Давати відкоша — виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко
відповідати. Дати гарбуза — відмовити під час сватання.
Дамоклів меч — постійна небезпека, неприємність.
Десята вода на киселі — про дуже далеку рідню.
Дивитися вовком — дивитися неприязно, сердитися.
Дрижаки хапати — мерзнути; перебувати в стані нервового збудження.
Душа в душу — жити дружно.
Заговорювати зуби — задурювати голову кому-небудь.
За холодну воду не братися — ледарювати.
Знову за рибу гроші — наполягати на чому-небудь; настирливо домагатися чогось; повторювати те саме.
Золота молодь — діти з дуже заможних сімей, які поводять себе всупереч громадським нормам, оскільки впевнені у своїй безкарності.
Золоте правило — найкраща в усіх випадках форма поведінки.
Золоті верби ростуть — нічого путнього не виходить.
З-під ринви на дощ — потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу.
З себе вискакувати — дуже старатися.
В ступі не втовкти — важко, неможливо розібратися в чиїх-небудь плутаних, непослідовних діях.
Кадити фіміам — улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь.
Каїнова печать — братовбивчий злочин.
Каліф на годину — про людину, яка наділена владою або захопила владу на короткий відтинок часу.
Міняти шило на швайку — робити зміни без користі.
На голові ходити — пустувати, бешкетувати.
На голову вилізти — поводитися зухвало.
Накивати п’ятами — утекти.
Накрити мокрим рядном — накинутися з погрозами, докорами.
На вербі груші — нісенітниці, дурниці.
Не бачити лісу за деревами — не помічати головного.
Нема кебети — не мати вміння, хисту, здібності до чогось.
Не обібратися лиха — мати багато клопоту.
Ні за цапову душу — цілком даремно.
Ні тепер ні в четвер — ніколи, ні за яких обставин.
Обдерти як липку — забрати що-небудь у кого-небудь.
Обітована земля — заповітна мета, мрія.
Останній з могікан — найстаріший, єдиний у своєму роді представник покоління.
Пальці знати — зробити що-небудь недбало, невміло, грубо.
Пахне смаленим — загрожує небезпека.
Пекти раків — червоніти.
Перейти рубікон — зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення.
Порости в пір’я — змужніти, набратися сил.
Пороху не видумає — мати пересічні здібності.
По струні ходити — підкорятися, виконувати всі побажання когось.
Прикусити язика — замовкнути.
Притча во язицех — бути об’єктом постійних пересудів.
Прокрустове ложе — надумана мірка, під яку підганяють усі явища, різні
за своєю природою, ознаками, фактами.
П’яте колесо у возі — щось зайве, непотрібне.
Розбити глек — посваритися.
Руки нагріти — нажитися в нечесний спосіб.
Руки опускаються — втратити інтерес до чогось, ставати бездіяльним.
Руки сверблять — дуже кортить.
Рукою сягнути — дуже близько.
Ряст топтати — жити.
Сидіти на двох стільцях — поділяти дві різні думки.
Сізіфова праця — безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна робота.
Сіль землі — найвидатніші представники певної суспільної групи.
Сім п’ятниць на тиждень — легко й часто змінювати погляди.
Скорчити Лазаря — прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним.
Співати дифірамби — вихваляти.
Спіймати облизня — залишитися ні з чим.
Сходити на пси — зводитися нінащо.
У свинячий (собачий) голос — несвоєчасно, дуже пізно.
Хома невірний — про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить.
Хоч в око стрель — дуже темно.
Хоч голки збирай — видно, ясно.
Хоч греблю гати — дуже багато.
Хоч з лиця воду пий — дуже вродливий.
Хоч кіл на голові теши — про вперту, неслухняну людину.
Хоч конем грай — дуже просторо.
Хоч мак сій — тихо.
Хоч у вухо бгай — м’який характером, спокійної вдачі.
Через дорогу навприсядки — не мати прямих родинних зв’язків.
Яблуко розбрату — якась причина сварки, ворожнечі.
Як горохом об стіну — не можна вплинути на когось.
Як горох при дорозі — про беззахисну людину.
Як за гріш маку — дуже багато; про щось малокоштовне.
Як з гуски вода — ніщо не впливає, не діє на когось.
Як із рога достатку — невичерпно, у дуже великій кількості.
Як кіт наплакав — дуже мало.
Як мокре горить — дуже повільно, ледве-ледве.
Як муха в окропі — про моторну, вертку людину.
Як сніг на голову — несподівано, раптово.
Як собака на сіні — ні собі, ні іншим.
Як у Бога за пазухою — почуватися спокійно, затишно.
Яку воду опущений — засмучений, розгублений.
Розвиток мовлення. На урок літератури пропоную переглянути фільм ''Вавилон ХХ '', а з мови нам завдання- написати відгук про твір мистецтва, кінофільм, телепередачу у публіцистичному стилі. У цьому нам допоможе підручник с.246. Як писати відгук і зразок є там.
Розділ" Будова слова та словотвір"( повторення)Будова слова
Після лексикології варто перейти до морфеміки — мовознавчого розділу, що об’єднує найменші частки слова. Морфеміку ще називають будовою слова. І не дарма, адже префікс, суфікс, корінь, закінчення, основа — це ті цеглинки, з яких складається кожне слово. Заміна одного із компонентів слова чи зміна їхнього розташування може призводити до творення нового слова — процесу деривації.
Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає значущі частини слова (морфеми); він вивчає будову слів без огляду на те, як вони утворилися.
Більшість слів мови містять кілька частин, або морфем, у своєму складі. Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Слова службових частин мови, попри те, що їх називають словами, є своєрідними одиницями — безкореневими, адже вони не мають самостійного лексичного значення, а мають лише граматичне значення. У цьому вони чимось схожі на необов’язкові частини слова (суфікси, префікси).
Порядок розташування частин слова такий:
префікс — корінь — інтерфікс — корінь — суфікс — закінчення — постфікс.
Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).
Лише з основи складаються незмінювані слова, а саме:
незмінювані іменники: манто, ситро, таксі, Марокко;
форми дієслова — інфінітиви: писати, читати, любити;
форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано, люблено;
прислівники: безоглядно, сміливо, по-перше, натщесерце, по-українськи.
Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.
Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок.
Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: лісП, (чоловічий рід, однина), прочитавО (минулий час, чоловічий рід, однина).
Не мають закінчень незмінювані слова:
— прислівники (тихо, увечері, здалеку);
— дієприслівники (співаючи, прибігши);
— інфінітив дієслова (любити, знати);
— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, поні, бюро).
Деякі змінювані слова мають нульове закінчення. Нульове закінчення — це матеріально не виявлене закінчення, про існування якого в слові робимо висновок, порівнюючи це слово з іншими його формами.
Вести мову про нульове закінчення є необхідність, оскільки матеріальна відсутність закінчення все одно має граматичне значення. Наприклад, у слові стіл нульове закінчення вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в називаному відмінку так само, як у слові столу закінчення -у вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в родовому відмінку.
Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значення спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення. Коренем слова називається спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення.
Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: гора, угорі, гірка; горе, горенько, горювати.
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.
Більша частина префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значенні: учити — учитель, калина — калинонька).
Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися).
Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості іиорення похідних слів.
Непохідні слова — не утворені від Інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[йи])
Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спосіб творення: небесний, літній, тихенько.
Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.
Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.
Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утво-рюються нові слова: підсніжник — сніг.
1.Правильно поділено на морфеми всі слова рядка
а)приказ/ка, при/дорож/н/ій, до/від/ник
б)доо/прац/юва/ти, най/вищ/ий, пере/пис
в)с/тривож/ен/о, мит/ець, о/зим/ин/а
г)з/нач/н/ий, папер/ов/ий, за/писа/ти
д)голосно, під/співува/ти, по/дар/у/нок
2.Нульове закінчення мають усі слова рядка
а)наперекір, нині, кратер, мандрівник
б)поні, совість, ніяк, провесінь
в)шимпанзе, відповідь, зараз, шосе
г)заповідь, пальто, кремезно, лікар
д)син, монітор, відгомін, підручник
3.Форми одного слова подано в рядку
а)веселий, веселим, весела, веселка
б)радіти, радію, радіємо, радітимемо
в)ніс, носик, носок, приніс
г)Україна, український, україночка, окраїна
4.Усі слова мають префікс у рядку
а)опір, списування, поглядати, зорепад
б)Прикарпаття, додому, фігура, в’їзд
в)наймення, увійти, Прилуки, перелаз
г)опік, замріяниий, поруч, піди
5. Усі слова за схемою префікс+корінь+закінчення дібрано в рядку
а)вус, підземний, підпис, герой
б)зрада, премудрий, підземелля
)зашморг, завеликий, погляд, претихий
г)негордий, беззубий, опік, стиха
д)подих, захід, враз, сплеск
6.Слово юнь утворене способом, зазначеним у рядку
а)префіксальним
б)суфіксальним
в)префіксально-суфіксальним
г)складанням основ або слів
д)безафіксним
7.Усі слова мають два корені в рядку
а)залізобетонний, міношукач, пароплав, сонцесяйний
б)працелюб, українофоб, попідтинню, законослухняний
в)вселюдський, бомбосховище, приспів, вогнепальний
г)словотвір, маловідомий, навколосвітній, передостанній
д)кругозір, водолаз, злочинець, перелаз
8.Спільнокореневими є всі слова рядка
а)книжник, книгозбірня, книжка
б)уночі, ночувати, ночви
в)водянистий, привід, водичка
г)косити, закосичити, косовиця
д)м’ята, пом’якшений, м’яко
9.Зайве за морфемною будовою слово є в рядку
а) жалюзі, пончо, беж, рандеву
б)портфоліо, вікно, кіно, бюро
в)прохід, заміс, прадід, вигін
г)свіжо, весело, марно, зелено
д)декому, зріжу, помию, нічия
10.Префіксальним способом утворено всі іменники варіанта
а)самовідданість, безнадія, контрудар
б)реорганізація, протидія, неправда
в)співіснування, антициклон, безсмертя
г)переоблік, узлісся, правнучка
д)присмак, передчуття, підборіддя
11.Суфіксальним способом утворено всі іменники варіанта
а)єдність, шахіст, казкар
б)плаксій, веселун, міжряддя
в)гордість, діяч, недогарок
г)мореплавець, хазяйка, скупій
д)хвалько, п’ятиборець, пісняр
12.Форми одного слова подано в рядку
а)довгий, довгі, довгого, довжина
б)ніс, носити, довгоносик, ноша
в)відро, відра, відром, відер
г)радію, радіємо, радість, радіти
Морфологія – розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови. Це вчення про будову та граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії і систему словозміни їх. Морфологія має основну одиницю – слово, але в аспекті граматичної будови, особливостей змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних значень.
Існує 10 частин мови. З них 6 самостійних, 3 службові та 1 вигук. Також вони поділяються на змінні та незмінні. До змінних належить: іменник, прислівник, дієслово, числівник, займенник. До незмінних належить: прислівник, прийменник, частка, сполучник та вигук.
Простими словами, морфологія вивчає слова як частини мови.
Усі слова за лексичним і граматичним значеннями поділяються на частини мови.
Морфологія виділяє 10 частин мови. З них 6 самостійних, 3 службові та 1 вигук. Також вони поділяються на змінні та незмінні. Змінні частини мови мають видозміни, що характеризують їх – словозміни. Незмінні частини мови мають тільки одну словоформу, тобто відсутність видозмін.
Змінні частини мови: іменник, прислівник, дієслово, числівник, займенник.
Незмінні частини мови: прислівник, прийменник, частка, сполучник та вигук.
Усі частини мови характеризуються такими ознаками:
лексичним значенням (що означає?);
синтаксичною роллю (яку роль виконує в реченні?);
розрядами за значенням (на які групи слів поділяється?);
морфологічними ознаками (за якими параметрами змінюється? Наприклад: час, рід, вид).
Реклама
Іменник: предмет, особа. Відповідає на запитання Хто? Що? У реченні може виступати підметом або додатком, але інколи також означенням, обставиною, присудком. Іменники можуть поділятися на: власні й загальні (збірні й речовинні), конкретні й абстрактні, назви істот і неістот.
Прикметник: ознака предмета. Відповідає на запитання Який? Чий? У реченні може бути узгодженим означенням або іменною частиною складеного присудка. Прикметники бувають якісні (вищого і найвищого ступенів порівняння), відносні та присвійні.
Числівник: число, кількість, порядок при лічбі. Відповідає на запитання Скільки? Котрий? У реченні буває означенням, підметом або додатком. Числівники бувають порядковими та кількісними або простими, складними та складеними.
Займенник: вказує (але не називає) на предмет, ознаку, кількість. Відповідає на запитання Хто? Що? Який? Чий? Скільки? Котрий? Може виступати підметом, додатком або означенням. Займенники можуть бути особовими, зворотними, питальними, відносними, присвійними, вказівними, означальними, неозначеними та заперечними.
Дієслово: дія або стан. Відповідає на запитання Що робити? Що зробити? Найчастіше буває присудком, але інколи підметом, означенням, додатком, обставиною та зв’язкою у складеному іменному присудку. Дієслова бувають перехідними та неперехідними.
Прислівник: ознака дії, ознака ознаки, ознака предмета. Відповідає на запитання Як? Коли? Де? Куди? Звідки? Для чого? Навіщо? Чому? Яким способом? Наскільки? Буває обставиною та неузгодженим означенням. Прислівники поділяються на означальні (якісно-означальні, кількісно-означальні, способу дії) та обставинні (часу, місця, мети і причини) або первинні та вторинні.
Прийменник: служить для зв’язку слів у словосполученні. Вживається тільки з іменниками непрямих відмінків; завжди з місцевим відмінком. Прийменники бувають: просторові, часові, причини, мети, умови, допустові, способу дії, кількісні, означальні, об’єктні або первинні (непохідні) і вторинні (похідні) чи прості, складні і складені.
Сполучник: служить для зв’язку однорідних членів, простих речень у складному. Сполучники поділяються на первинні та похідні.
Частка: служить для утворення окремих граматичних форм, надання відтінків значень. Є частки, що надають смислових відтінків: вказівні, означальні, обмежувально-видільні та підсилювальні. А також ті, що вказують на модальні слова: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, власне модальні та емоційно-експресивні. Також є формотворчі частки.
Вигук: виражає почуття і волевиявлення. Може виступати будь-яким членом речення, якщо вживається замість самостійного слова. Вигуки поділяються на первинні та вторинні.
Увага! Службові частини мови не відповідають на запитання.
1. Усі слова є іменниками в рядку
а)малювання, малюнок, намалювавши
б)завідувач, завідувачка, завідувати
в)книгарня, книжник, книгозбірня
г)зеленаво, зеленка, зелень
д)соловей, соловенятко, солов’їний
2. Прикметниками є всі слова в рядку
а)свій, гарний, найдобріший
б)батьків, біологічний, мудріший
в)слюсарський, чийсь, інженерний
г)батьківський, мудріше, дерев’яний
д)добре, добрий, добрезний
3. Числівниками є всі слова рядка
а)шість, шістка, шостий, шестеро
б)десять, десяток, десятеро, десятий
в)сто, сотня, сота, сотий
г)два, двійко, двоє, обидва
д)чотири, четвертий, четвертина, четверо
4. Займенниками є всі слова рядка
а)себе, воно, жоден, ми
б)якась, цей, якось, абищо
в)казна-який, над, я, ви
г)тобі, мені, сьогодні, хто
д)чимось, цей, вона, хтозна-як
5. Дієсловами є всі слова рядка
а)сказав би, сказ, скажений, сказати
б)написати, написаний, написано, написавши
в)морозити, відморожена, морозно, заморожено
г)рахувати, рахунок, зараховані, відрахувавши
д)нормально, нормалізувати, нормалізований, нормувати
6. Прислівниками є всі слова рядка
а)навприсядки, зненацька, навшпиньках
б)утричі, троє, по-третє
в)зопалу, деякий, холодно
г)віддавна, праворуч, чий-небудь
д)напам’ять, пам’ятний, пам’ятно
7. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
а)Я не здатен на підлість.
б)Між нами є щось таке, ніби приязнь.
в)Для мене це принципове питання.
г)Не можна думати, що ти нічого не вартий.
д)Без минулого немає майбутнього.
Готуємось до написання контрольної роботи ( типові завдання)
ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Вправи № 1–7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильний варіант відповіді
1. Не відмінюються всі слова рядка…
А Журі, вікно, метро.
Б Таксі, ательє, бюро.
В Тире, вапно, пальто.
Г Турне, графіті, колесо.
2. Синоніми наведено в рядку…
А Адресат — адресант.
Б Добрий — гарний.
В Привозити — приводити.
Г Гарний — поганий.
3. Фразеологічний зворот ужито в рядку…
А А хмари пливуть, як стрімкі води Дніпра.
Б Людська заздрість гірша, як слабість.
В Він бачив його наскрізь.
Г Він і став як гора.
4. Складним є речення…
А Почалися виступи, що позначилися на довгій, але блискучій спортивній кар’єрі Марії Ковач (І. Конончук).
Б Жити — це не значить тільки брати… (Д. Ткач).
В Стара виразка, розкопирсана нечистими руками, защеміла в Чіпчинім серці (Панас Мирний).
Г Сонце стояло над головою, як сковорода, розкалене, та наче вогнем пекло.
Прочитайте текст і виконайте завдання 5–7 до нього
(1) Народний костюм — це не просто історія. (2) Це краса і душі, і життя. (3) На цій барвистій виставці я задумалася — а як нам зробити так, щоб ця краса знову засяяла на наших хлопцях і дівчатах? (4) Безперечно, тут свій позитивний вплив
матиме створення Музею народного вбрання України та виступи студентських колективів аматорського мистецтва навчальних закладів Мінагрополітики. (5) А я думаю, що варто було б провести у навчальних закладах конкурси на власноруч виготовленний костюм, вишиту сорочку, блузку тощо. (6) Тоді не тільки мамина, а й дівоча сорочка буде вишивана біла і душі мила…
(За Т. Даценко).
5. Вставне слово є в…
А Другому реченні.
Б Четвертому реченні.
В П’ятому реченні.
Г Шостому реченні.
6. Орфографічну помилку допущено в слові…
А Створення.
Б Виготовленний.
В Власноруч.
Г Мінагрополітики.
7. Пунктуаційну помилку допущено в…
А Другому реченні.
Б Третьому реченні.
В Четвертому реченні.
Г П’ятому реченні.
Завдання 8–23 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильний варіант відповіді
8. Усі слова написані правильно в рядку…
А Розкутий, беззахисний, півміста, не ллється.
Б Віддати, безжурний, півєвропи, неефективний.
В Аніхто, деякий, півнап’яту, овочезаготівельний.
Г Розширення, синергетично-узгоджений, лісостеп.
9. Літеру з на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка…
А Ро..гублений, бе..зубий, ..чепити, ..хопити.
Б Ро..битий, бе..захисний, ..робити, ..малювати.
В Ро..кутий, бе..толковий, ..питати, ..хитрувати.
Г Ро..митий, бе..глуздий, ..мити, ..простувати.
10. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка…
А Свіжіс..тю, радіс..тю, подвоєн..я, барок..о.
Б Гордіс..тю, заздріс..тю, молодіс..тю, інтермец..о.
В Жовч..ю, мудріс..тю, Керч..ю, бон..а.
Г Латат..я, л..ється, навман..я, тон..а.
11. Апостроф пишеться в усіх словах рядка…
А Мавп..ячий, м..ятний, св..ято, тьм..яний.
Б Духм..яний, медв..яний, об..ява, роз..ятрити.
В Торф..яний, Лук..ян, узгір..я, від..їжджаю.
Г Рутв..яний, без..язикий, цв..ях, верб..я.
12. Правильно узгоджений числівник з іменником у реченні.
А Три гектара.
Б Двадцять зошитів.
В Півтора кілограми.
Г Двадцять олівці.
13. Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку…
А Яскравіший, найдобріший, щонайменший, легший.
Б Прелагідний, самий добрий, якнаймиліший, менш свіжіший.
В Нелегкий, самий ніжний, щонайпрестижніший, претонкий.
Г Самий тихий, якнайдивніший, найрозумніший, більш дивний.
14. Правильно утворено всі імена по батькові в рядку..
А Савич, Миколайович, Степановна, Ігоровна.
Б Савович, Костянтиновна, Валерієвич, Валентинівна.
В Ілліч, Кузьмич, Вікторовіч, Хомич, Олександрівна.
Г Іллівна, Арсенівна, Святославович, В’ячеславівна.
15. Правильно утворені дієслівні форми в рядку…
А Виконують, грають, колють, знають.
Б Колять, щиплять, оцінюють, вирішують.
В Стверджують, прискорють, гноять, люблять.
Г Співають, скаламучують, розуміють, спотворють.
16. Граматично правильно утворено словосполучення…
А По плану, після повернення, за умови, до снаги.
Б Не під силу, на українську, через хворобу, у питанні.
В За допомогою, на замовлення, в разі випадку, біля входу.
Г При дослідженні, для вивчення, у справі, щодо нього.
17. З великої літери треба писати тільки перше слово в рядку…
А (О, о)рганізація (О, о)б’єднаних (Н, н)ацій.
Б (В, в)елика (В, в)едмедиця (сузір’я).
В (В, в)верховний (С, с)уд (України).
Г (М, м)іністерство (К, к)ультури (України).
18. Усі слова треба писати через дефіс у рядку…
А На / гора, таки / прийшов, за / умови, виконай / но.
Б Прийшов / таки, пів / Європи, будь / що / будь, по / латинськи.
В По / нашому, де / не / де, в / гору, до / дому.
Г По / нашому / полю, пліч / о / пліч, як / не / як, хвилина / в / хвилину.
19. Сполучник умови вжито в реченні…
А Коли прийде вечір, вони розійдуться додому.
Б День був сонячним, і небо здавалося ще більшим.
В Якщо будеш ретельним, то все вирішиш правильно.
Г Однак ми не підемо додому до самого ранку, бо опівночі
повинні брати соми (За Гр. Тютюнником).
20. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки пропущені)…
А Сонце зайшло і чорна вода розсмоктала тіні від удилищ (За Гр. Тютюнником).
Б Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі Афродіти (За В. Забаштанським).
В Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе (За М. Рильським).
Г Потім дивись і знявся котрийсь полетів а в червоному дзьобі жабеня (За Гр. Тютюнником).
21. Укажіть рядок, у якому має бути тире (розділові знаки пропущені).
А Одцвіли задумливі каштани поскидали пух легкий тополі (О. Духнович).
Б Багато біди мало розуму (О. Духнович).
В Надвечір лихо склалось страшенна буря зразу заревла (Л. Глібов).
Г Троянда не розквітне її спалило сонце (В. Чумак).
22. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Із гордістю сина кажу я про те … обрати…
А Що мати мені — Україна (М. Луків).
Б І згадую рідну Україну.
В Але Україна у серці квітне.
Г Бо я громадянин України!
23. Фонетично правильно записано слово в рядку (виділено жирним наголошений голосний)…
А [м’іс'яц'].
Б [г°ол°упка].
В [залиешайец':а] — и наближене до е.
Г [анекдот].
Завдання 24–28 передбачають установлення відповідності
24. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово):
На сонячному пагорбі, (1)неподалік уже (2)давним-давно запустілого старовинного маєтку, стоїть школа, (3)мурована з червоної (4)вогнетривкої цегли.
А Прикметник.
Б Дієприкметник.
В Прислівник.
Г Прийменник.
Д Дієприслівник.
25. Доберіть до фразеологізмів синоніми.
Фразеологізм Синонім
1 Хоч вовком вий. А Витрішки продавати.
Б Клювати носом.
В Хоч головою об стіну бийся.
Г Як з гуски вода.
Д Сьома вода на киселі.
2 Мов церковна миша. А Мов у Христа за пазухою.
Б Як мак начетверо.
В Жити з бідою.
Г Ловити ґав.
Д Мов Пилип з конопель.
3 Гострий на язик. А Дотепний.
Б Злий.
В Кумедний.
Г Жадібний.
Д Глузливий.
4 Знімати стружку. А Ображатися.
Б Сваритися.
В Потурати.
Г Картати (гостро критикувати).
Д Виручати.
26. Утворіть граматично правильні словосполучення, поєднавши слова, позначені цифрами, і форми слова, позначені буквами.
1 Взяти. А За хворим.
2 Доглядати. Б Хворого.
3 Залицятися. В До дівчини.
4 Прийняти. Г В дар.
Д Участь.
27. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.
Член речення Речення
1 Означення. А Матеріал є зрозумілим.
2 Додаток. Б Ми з сестрою сиділи.
3 Підмет. В Вони йшли в магазин.
4 Присудок. Г Освітлений сонцем степ ще дрімав.
Д Марічка любить яблука.
28. З’ясуйте вид підрядних речень у наведених прикладах.
Вид підрядного Приклад
1 Часу. А Коли буде п’ята, він повернеться.
2 Умови. Б Коли посієш вчасно, вродить тобі рясно.
3 Означальне. В Я знаю, коли ти повернешся.
4 З’ясувальне. Г Не прийшли, бо втомились.
Д Пам’ятаю день, коли ми пішли на екскурсію вперше.
Читання й аналіз тексту
Завдання 29–36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких один правильний. Виберіть правильний варіант
УСЛАВЛЕНИЙ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКИЙ КНИЖНИК
Яскравий розвиток української культури старокняжої доби припадає на Х–ХІІ ст. Давньоукраїнська держава з центром у Києі здобула собі у світі важливе становище і створила благодатні умови для розвитку архітектури, мистецтва й освіти.
За південною околицею стародавнього Києва, поблизу резиденції київських князів Берестово, ченці Антоній і Феодосій 1051 року заснували в печерах православну чернечу общину, котра 1062 року остаточно сформувалася у монастир. Цей монастир став головною твердинею і розповсюджувачем християнства згодом отримав статус Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.
Найдавніший з усіх монастирів Європи, Печерський монастир іграв велику роль у розвитку української культури як просвітницький центр літописання.
Започаткував печерське літописання ігумен Никон. У 60-х роках XI ст. він продовжив Найдавніший Київський літописний звід і склав Другий літописний звід.
З 1062 року Печерський літопис розпочав точно датувати події, вказуючи рік, місяць, число і день.Чи не найбільшої слави серед літописців рукописних книг
зажив преподобний Нестор, який увійшов в історію як автор видатного історичного твору «Повість минулих літ».Тут слід зазначити, що найдавніший літопис, котрий зберігся до наших днів, написаний на пергаменті ченцем-переписувачем Лаврентієм і має назву Лаврентіївського. Подібно до інших, це літопис подій, поданих до того в інших, давніших історичних документах. До Лаврентіївського літопису належить і велична пам’ятка слов’янської культури «Повість минулих літ» препо-
добного Нестора.
Інформація про життя печерського святого Нестора-літописця з’явилася у виданні «Києво-Печерського Патерика», вперше видрукованого церковнослов’янською мовою у лаврській друкарні.
Відомо, що народився преподобний Нестор 1056 року в Києві. Сімнадцятирічним юнаком він прийшов до Печерського монастиря послушником, прийнявши свій постриг за ігумена Стефана, і був висвячений у сан ієродиякона.
Сповнений смиренності, чистий душею юнак для пошуку істини обрав своїм послухом книжкову справу і мав палку жагу до історії та літератури. Свято шануючи рідну мову, він ґрунтовно опанував грецьку та латину і досконально вивчив історію християнства. Ймовірно, преподобний Нестор удосконалював
свою освіту в багатій монастирській бібліотеці та в колосальній бібліотеці Ярослава Мудрого.
За старокняжої доби кожен великий київський князь мав свого літописця, який прославляв його рід і діяння самого князя на благо держави. Печерському подвижнику Нестору випало увічнити для історії життя київського князя Святополка-Михайла, за князювання котрого стольний Київ збагатився архітектурним дивом — красенем Михайлівським Золотоверхим собором.
Про великий авторитет Нестора свідчить той факт, що Святополк довірив йому користуватися великокнязівським архівом.
Таким чином, преподобний отримав можливість вивчати державні договори та інші важливі документи. З побожним трепетом ставився печерський книжник до літописання, освячуючи свою працю молитвою.
Уже в першому творі «Читання про життя й погублення блаженних мучеників Бориса і Гліба», які стали першими національними святими Київської Русі, у Нестора проявився неабиякий хист до літературної праці. Ще яскравіше його самобутній письменницький талант розкрився у «Житії преподобного Феодосія Печерського» та в наступних творах про перших печерських преподобних подвижників.
«Житіє преп. Феодосія», який помер 3 травня 1074 року, було написане до майбутньої канонізації ігумена Феодосія і освячення храму Успіння Божої Матері з перенесенням до нього мощей нового святого. З різних причин канонізація ігумена відбулася пізніше, 1108 року.
Та прославила Нестора як історика і письменника його «Повість минулих літ» — найвидатніша пам’ятка слов’янської культури. У цьому монументальному творі геніальний Нестор ловом зафіксував на пергаменті давню історію слов’ян, вписав-
ши її до світової культури.
Преподобний оповів про князів Аскольда і Олега, Ігоря і Свяослава, про княгиню Ольгу, котра у 50-х роках Х ст. прийняла святе хрещення у Константинополі, про хрещення князя Володимира в Корсуні та хрещення киян, внаслідок чого християнство тало державною релігією.
З метою більш ґрунтовного дослідження історичних подій, Нестор постійно вишукував першоджерела, пов’язуючи минулі події із сучасністю.
1107 року він побував у Володимир-Волинському та Зимненькому, Святогорському монастирях. Після цих відвідин літописець долучив більшу частину Волинського літопису до «Повісті…». Майже двадцять років завзято працював печерський подвижник, використовуючи зміст попередніх літописів, архівні документи, пам’ятки давньої писемності, народні оповідання, перекаи, легенди… Саме Нестор вписав до «Повісті…» перші державні документи давньоукраїнської доби — тексти договорів князів Олега, Ігоря, Святослава з Візантією.
Нарешті титанічна робота над епохальним твором бл. 1113 року була завершена. Перший український історик преподобний Нестор у «Повісті минулих літ» подав хроніку подій до 1110 року
За В. Снігірем, 681 слово).
29. Ознаками стилю тексту є…
А Уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність,
точність, обґрунтованість викладу.
Б Повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність
окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної
лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів.
В Широке уживання побутової лексики, емоційно забарвле-
них і просторічних та застарілих слів.
Г Переважання стилістично нейтральних мовних засобів,
уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно
забарвлених слів, гранично точний виклад.
30. Продовжіть речення Слово сан має значення…
А Чин людини.
Б Громадське становище духовної особи, звання.
В Певний прошарок у суспільстві.
Г Держслужбовець.
31. На який час припадає розвиток української культури старокняжої доби?
А Х–ХІІ ст.
Б ХІ–ХІІ ст.
В ХІІ–ХІІІ ст.
Г Х–ХІІІ ст.
32. Хто започаткував печерське літописання?
А Микола.
Б Никон.
В Лаврентій.
Г Нестор.
33. У чому суть Лаврентіївського літопису?
А Це опис подій.
Б Це перелік дат.
В Це список імен.
Г Це цитати відомих людей.
34. Назвіть найвидатнішу пам’ятку слов’янської культури.
А «Летопись временных лет».
Б Лаврентіївський список.
В «Повість минулих літ».
Г «Житіє Феодосія Печерського».
35. Продовжіть речення Описуючи факт прийняття святого хрещення Ольгою, Володимиром, киянами, автор ставив на меті показати…
А Могутність впливу князівства.
Б Непересічність історії державності.
В Єдність слов’янського народу.
Г Що християнство стало державною релігією.
36. До якого стилю належить поданий текст?
А Художнього.
Б Публіцистичного.
В Наукового.