УКРАЇНСЬКА  МОВА

для учнів 12-го класу

Добрий день, шановні учні 12-х класів!. Ми з вами закінчуємо вивчати курс "Українська мова" та будемо готуватися до  ДПА /ЗНО. Тому потрібно багато повторити та виконати практичних завдань!

ЗАВДАННЯ НА ІІ СЕМЕСТР 2023/2024 н.р

natavasva77@gmail.com

Українська мова _12 ІІ

Переглянути презентацію, виконати завдання до 05.02.2024р.

лексикологія фразеологія.pptx

Виконати завдання в зошиті до 12.02.2024

Лексичні помилки у словосполученнях



Розділові знаки у складносурядному реченні

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.

Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч: Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).

Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень: На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).

Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного, і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне:Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко).

Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?). Зазвичай не ставиться кома між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями у складносурядному:Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.

Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою:Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

Тире ставиться в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), коли в простих реченнях, що входять до складносурядного, говориться про швидку зміну подій, явищ або друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення:Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою та тире.

Кома і крапка з комою ставляться між реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо вони є рівноправними і між ними можна поставити єднальні сполучники. Кома між реченнями ставиться тоді, коли вони тісно пов’язані одне з одним (Земля чорніє, дрімає розум, серце мліє (Т. Шевченко)). Якщо частини безсполучникового речення значно поширені, далекі за змістом або вже мають в середині розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу (І. Нечуй-Левицький)).

Двокрапка ставиться в таких випадках: 1) Якщо друге речення пояснює, доповнює або розкриває зміст першого (Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… (І. Нечуй-Левицький)). У таких реченнях між частинами можна поставити слова а саме. 2) Якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні (А вас просив би я зразки ліпити: (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)). 3) Якщо в першій частині є слова так, такий, одно, бачити, знати, чути, розуміти, вирішувати, які разом з інтонацією попереджають, що в наступному реченні буде викладений якийсь факт (Я відчував: пахне м’ятою (М. Хвильовий)).

Тире ставиться в таких випадках: 1) у реченні відображається швидка зміна подій (Пройшла мить — літак зник за лісом); 2) між висловленими реченнями маємо причинно-наслідковий зв’язок (Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна); 3) зміст першого речення протиставляється змісту другого (До неї люди говорять — не чує, не слухає (Марко Вовчок)); 4) у першому реченні вказується на час або умову того, про що говориться в другому (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко)); 5) зміст першого речення порівнюється зі змістом другого (Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина)).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Підрядне речення, яке стоїть на початку, в середині або у кінці речення Благословенна будь, родино,

де в згоді сестри і брати (М.Ткач).

Перед підрядним означальним, що починається сполучними словами хто, що, який, котрий

Те, що ніколи не народжувалось,

померти не може (П.Загребельний).

Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається з відносного слова чи словосполучення, до якого прилягає інше слово або частка

Стала я під вербою, не тямлю,

чого стою! (О.Кониський).

Неповні підрядні речення і порівняльні звороти, які приєднуються до головного сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб

Переді мною далеч океанна, мов задум ще не здійснених пісень (М.Вінграновський).

Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками

У навстіж розчинений простір, де квіти і трави похилі, де жито під обрій хлюпоче, любов’ю палаючи, йду (М.Чернявський).

Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сполучниками сурядності

Учнів цікавило у друкарні і як народжуються газети, і як друкуються книги.

Якщо підрядне стоїть після головного, з’єднується складеними сполучниками типу тому що, в міру того як, так що тощо, кома ставиться перед усім

сполучником або в середині його

Розквітло нове життя, так що старому нема вороття (Нар.тв.).

Перед складеним сполучником, якщо підрядне

речення з’єднується з головним сполучниками

в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, навіть якщо

Навіть тоді, як людина згорить, совість людини продовжує жить (М.Вінграновський).

При збігу двох сполучників, якщо при вилучені

підрядного не вимагається перебудова головного

Ті, що вийшли з тьми, у пітьму і кануть, бо, коли сходить світило дня, тьмяніють світила ночі (Я.Галан).

Якщо після головної частини перед сполучником

підрядності або сполучним словом стоїть частка

не або повторюваний сполучник сурядності

Діти любили каштан не тільки коли він оживав після зими, але й коли засвічував блідо-рожеві свічки.

Якщо підрядне речення, що стоїть після головного,

складається тільки з одного відносного слова або

словосполучення (займенники)

Підв’язуючи світлий виноград,сміється дівчина не знати з чого.

Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова

зовсім, майже

Син заввишки майже як батько.

У словосполученнях більш ніж, менш ніж,

не пізніше як, не раніше як

Урожай буде зібрано не пізніше як у серпні.

У цілісних висловах, близьких за значенням до

іменної частини складеного присудка або до

обставини способу дії, а також у порівняннях

фразеологічного типу

А дощ все ллє як із відра.

Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними неповторювальними єднальними або

розділовими сполучниками

У природі ніч існує для того, щоб у

тиші росло усяке зілля і відпочивала

людина (М.Стельмах).

Якщо підрядне речення зі складеним сполучником

стоїть перед головним, то сполучник не розділяється

Після того як луг покосять, знову трави ростуть в цвіту (В.Ткаченко).

Тире ставиться між головною і підрядною частиною для протиставлення інтонаційного та смислового виділення підрядної частини: Коли копають картоплю – стелиться дим над землею (М.Рильський).

Поширені однорідні підрядні речення, які мають у своєму складі розділові знаки, відділяються одне від одного крапкою з комою: Є лагідна земля, де діви, мов кришталь, а діти ніби сталь – незламні неодмінно; де ангелів вино в холодній тиші заль п’ють змієборці, ставши на коліна (Г.Білоцерківець).

ЗАВДАННЯ НА ВЕРЕСЕНЬ/ЖОВТЕНЬ 2023 року

ТЕМА 1. ПУНКТУАЦІЙНА НОРМА. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

https://shkola.in.ua/1142-ukrainska-mova-11-klas-zabolotnyi-2019.html 

Опрацювати  та вивчити  параграф 28.  

Виконати вправи 278, 279, 286.

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-zvertannja_vstavni_slova_slovospoluchennja_rechennja/


Завдання необхідно виконати   та надіслати вчителю на  електронну адресу natavasva77@gmail.com 


Тести для самоперевірки є підготовкою до написання контрольної роботи. Перейшовши за вказаним покликанням, ви зможете виконати тест, а після виконання перевірити власноруч свою роботу.  Результат перевірки вчителю надсилати не потрібно.

Посилання на завдання з контрольних робіт будуть розміщуватися у класній групі. Контрольні роботи є обов'язковими до виконання. 

УВАГА !ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ КВІТЕНЬ  

Завдання 8. Перекладіть наведені слова українською мовою. У російських і українських словах поставте наголоси, порівняйте їх.

Договор, щавель, крапива, документ, амнезия, звонит (по телефону), коклюш, потолок, доцент, повторим, четырнадцать, щипцы, диспансер, алкоголь, назвала, квартал, статуя, спина, медикамент, кишка, одноразовый, экспертный.


Завдання 9. Дотримуючись точності мовлення, запишіть правильні вирази. З п’ятьма правильними варіантами складіть невеликий зв’язний текст ділового стилю.

Вірна чи правильна відповідь?

Футбольні болільники чи футбольні болільщики?

Домашній адрес чи домашня адреса?

Проживати за адресою чи мешкати за адресою?

Витяг із протоколу чи виписка з протоколу?

Кошторис витрат чи смета вират?

Відношення в колективі, взаємини в колективі чи стосунки в колективі?

Стане у пригоді чи стане в нагоді?

Підняти руку чи піднести руку?


Завдання 11. Складіть із поданими парами слів речення.

Гривня - гривна.

Громадський - громадянський

Декваліфікація - дискваліфікація.

Житловий - жилий.

Кампанія - компанія.

Оснований - заснований.

Особистий - особовий.



СТИЛІСТИЧНІ НОРМИ

СТИЛІСТИЧНІ НОРМИ . СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

Стилістичні норми регулюють правильність відбору мовних одиниць відповідно до умов спілкування та стилю викладу.

Серед найтиповіших стилістичних помилок і недоліків в офіційно-діловому стилі є:

1)      неправильне вживання усталених словесних формул: відповідно до, згідно з, (а невідповідно з, згідно до);

2)      уживання розмовної лексики: академічна відпустка (а не академка), залікова книжка (а не заліковка);

3)      надуживання іншомовними словами в документах, коли є відповід­ники в українській мові: безвладдя (а не анархія), доказ (а не аргумент), звертатися (а неапелювати), обговорення (а не дебати), записувати (а не фіксувати),узгоджувати (а не координувати). Такі іншомовні слова часто використовують в діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно;

4)      неправильне відмінювання прізвищ: кінотеатр імені О. Довженка

(а не О. Довженко), виступ В. Ющенка (а не В. Ющенко);

5)      надмірне вживання закінчення -у(-ю) в давальному відмінку іменників чоловічого роду:ректорові (а не ректору), учителеві (а не учителю).

Примітка. В українській мові є два закінчення давального відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни – -ові, -еві (-єві) і -у (-ю):братові – брату, Василеві – Василю. Але в офіційно-діловому стилі перевагу надаємо формам на -ові, -еві. Прізвища з суфіксами -ин, -їнможуть мати закінчення -у та -ові: Кравчишинові – Кравчишину. А прізвища прикметникового походжен­ня з присвійними суфіксами  -ів (-ов), -їв (-єв) – лише закінчення -у: Марків – Марківу (Маркову). Під час уживання однакових відмінкових форм допустима варіантність: Ректорові Кравченку Василеві Остаповичу;

6)    неправильне вживання форм родового відмінка однини іменників чоловічого роду:документа (а не документу), протоколу (а не протокола), факту (а не факта),диплома (а не диплому). У разі сумніву варто заглянути до словника;

7)    неправильне використання роду іменників, коли це стосується офіцій­ної назви особи за професією: касир (а не касирка), завідувач (а не завідувачка), директор (а недиректорка), викладач (а не викладачка);

8)    неправильне узгодження прикметників з іменниками: старший лаборант Олена Іванівна поїхала (а не старша лаборант), головний бухгалтер Ірина Миколаївна порадила (а не головна бухгалтер);

9)    сплутування синтетичної й аналітичної форм ступенювання прикмет­ників: більшповний, більш вичерпний (а не більш повніший, більш вичерпніший);

10)  недоречне вживання присвійних прикметників: наказ ректора, поста­но­ва директора (а не ректорів наказ, директорова постанова) та інші.

    Наприклад, для офіційно-ділового стилю характерні сталі словосполучення – мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови.