Запорізька журналістка Катерина Рождественська у власному фейсбуці ще два місяці тому зробила допис, який зібрав чималу кількість коментарів. Катерина була вкрай здивована російською мовою обслуговування в одній із кав’ярень міста. Важливо те, що дебільшого незадоволення мовою обслуговування запоріжці виражають у соцмережах: у дописах і коментарях до них. До Уповноваженого з захисту державної мови вони звертаються нечасто.

Ми проаналізували мовну ситуацію в місті та наскільки містяни зацікавлені в тому, щоб впроваджувати державну мову у Запоріжжі.

Про це свідчать дані зі звіту Тараса Кременя, Уповноваженого з захисту державної мови: за останні дев’ять місяців до нього надійшло 3015 скарг про порушення мовних прав громадян. Лише 2% з них від запоріжців. Тарас Кремінь зазначає, що найбільше порушень мовного закону зафіксовано у сфері обслуговування, зокрема в інтернет-просторі. Порівняно з попереднім роком нині, до того ж за дев’ять місяців 2023 року, кількість скарг зросла. Яких сфер скарги стосувалися найбільше – дивіться в інфографіці. 

У коментарі нашому виданню Тарас Кремінь зазначив, що низький відсоток звернень запоріжців до інституту Уповноваженого з захисту державної мови в жодному разі не варто пов’язувати з буцімто оптимістичною мовною ситуацією в місті та регіоні. Радше навпаки. Тарас Кремінь відзначив, що запоріжці, так само як і мешканці інших регіонів, найбільшу кількість порушень фіксують у сфері послуг, зокрема в інтернеті, а також у рекламі. 

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили 16 квітня 2019 року. Чинності він набув того ж року 16 липня. Але аж через три роки – 16 липня 2022 року – настала адміністративна відповідальність за всі порушення Закону, включно з невикористанням української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм.

В інтерв’ю «Радіо «Свобода» мовний омбудсмен у квітні цього року на запитання, які покарання за порушення закону про мову зазнали обвинувачені, згадав про понад 60 накладених санкцій на кінець 2022-го початок 2023 року, сплачені штрафи до місцевих бюджетів від представників освітньої галузі, органів місцевого самоврядування, власників інтернет-магазинів, закладів громадського харчування. Тарас Кремінь водночас зазначив, що покарань набагато менше, ніж скарг, адже з-поміж них багато анонімних, без чітких указівок місця, часу, особи чи установи, що порушила мовний закон. До того ж частина порушників виправляється вчасно, тому до суду та накладання санкцій просто не доходить. 

Трапляється, що позиваються і проти самого Уповноваженого з захисту державної мови. Так, наприклад, зробив Харківський міський голова Ігор Терехов, оштрафований на 3400 гривень за використання під час телемарафону «Єдині новини» недержавної мови, а також ведення соцмереж російською мовою. Терехов оскаржив штраф як фізична особа. Київський райсуд скасував рішення Кременя про штраф. Кремінь оскаржив це рішення. Однак після постанови суду про порушення мовного закону Харківський міський голова буцімто почав вести соцмережі українською.

Повсякденна мова українського Сходу

За даними дослідження фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, проведеного з 29 липня до 4 серпня 2021 року, мешканці макрорегіону Південь-Схід, до якого зараховували Запоріжжя, в повсякденному житті здебільшого послуговувалися російською мовою (47%). Українською ж удома розмовляли 44,7% опитаних. Результати соціологічного дослідження, проведеного з 13 до 21 грудня 2022 року, свідчать про те, що частка громадян, які вживають українську мову в повсякденному житті, зросла. Якщо 2021 року вона становила 64%, то 2022-го цей показник – 71%. В Україні загалом. Мешканці Сходу, до якого дослідники зараховують Запорізький регіон, удома переважно розмовляють усе ж таки російською (47,7%), однак показник українськомовних у повсякденні громадян не набагато менший – 40, 3%. Городяни сходу у 2022 році вдома здебільшого розмовляють російською (59,3%). Містян, які віддають перевагу українськомовному спілкуванню в домашніх умовах, 30,7%. Селяни спілкуються вдома переважно українською (49,3%), а російською – 32,9%. 

Мовні преференції запоріжців у соцмережах 

Центр контент-аналізу цікавиться тим, яку мову для дописів у соціальних мережах обирають українці. 2020 року дослідники оцінили мовну ситуацію в онлайн-платформах як невтішну для державної: цей простір залишався територією майже тотального домінування російської мови, адже лише кожен шостий (16%) допис тут був українськомовним. Після повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну мовний репертуар українців у соцмережах змінився: російська мова втратила домінантне становище (37% українськомовних дописів проти 63% російськомовних). Певні зміни на краще для української в соцмережах стались і в мовному режимі користувачів із запорізького регіону. Якщо 2020 року проти 92,4% російськомовних дописів було 7,6% українськомовних, то вже у 2023 – 54,3% постів російською мовою протистояло 45,7% українською.

Уповноважений із захисту державної мови в коментарі нашому виданню припустив, що мала кількість звернень (2%) запоріжців до нього в цього року свідчить про набагато більше випадків порушення мовного закону в регіоні, а саму мовну ситуацію в ньому він не може назвати стійкою. Більшість мешканців Запоріжжя, ймовірно, сприймає переважання російської мови у сфері послуг, рекламі, зокрема зовнішній, як непорушний статускво. Тобто відстоювати власні мовні права, гарантовані Конституцією України, прописані в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», не мають особливого бажання, або ж просто не усвідомлюють, що їхні мовні права порушують.

Мовні курси в Запоріжжі

Інститут Уповноваженого з захисту державної мови затверджує регіональні програми сприяння і розвитку української мови, так звані «мовні програми», з 2021 року. Так місцева влада бере на себе відповідальність у захисті та гарантуванні дотримання мовних прав членів громади. Так ось на сайті Уповноваженого ми не знайшли регіональної програми сприяння і розвитку української мови як державної м. Запоріжжя. А деякі затверджені мовні програми територіальних громад Запорізької області не доступні для ознайомлення.

З 2014 року у Запоріжжі діяла потужна мовна програма – всеукраїнська волонтерська ініціатива «Безкоштовні курси української мови». За словами однієї з викладачок і модераторок курсів Олени Ольшанської, у 2015 році вони неабияк розширилися, оскільки тривалість навчання була від 3 до 9 місяців. Часом курси складали 5 різних груп у місті, а набір на них включав близько 200 учасників. Нині цей проєкт трансформувався в освітню платформу «Є-мова». Однак з випускників тих курсів утворилася спільнота, яку назвали “КУМ” – Клуб української мови. І це зараз найдовготриваліший проєкт у місті.

З грудня 2022 року на базі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва почали набирати групи учасників розмовних клубів вже в межах проєкту “Єдині”. Участь у них беруть як постійні члени спільноти, так і нові учасники, що прагнуть долучитися до вивчення та вдосконалення української мови.

Курс навчання триває 28 днів та охоплює теоретичну частину і розмовну практику. Протягом цих днів для учасників передбачена самостійна робота у форматі онлайн-курсу та 8 зустрічей у форматі розмовного клубу.

В середньому, кількість учасників в групі складає 10-15 людей та охоплює різні вікові категорії. Однак зараз більший запит на вивчення української та на вдосконалення своїх розмовних навичок спостерігається у людей старшого віку.

Ми побували на одному із занять розмовного клубу, що проходило у місцевій бібліотеці. Для учнів це була перша зустріч із восьми на місяць, але вони вже знали один одного, адже і раніше відвідували заняття КУМ. Історії, як вони потрапили на ці курси, у всіх людей різні. Але їх об’єднує саме бажання вивчати українську мову.

Володимир Козировський родом із Запоріжжя. До 2014 року він створював та співав пісні російською та українською мовами. Проте, вільно розмовляти українською чоловіку було складно. Після подій 2014 року пан Володимир припинив співати російською і вирішив перейти на мову своєї країни.

«Я російськомовний. Але створювати пісні російською і співати російською я не можу по цей день. І оце відторгнується російською все. Я хочу вільно розмовляти українською», – розповідає співак.

КУМ – не перші курси, на які потрапив чоловік. Він ходив на них як до повномасштабного вторгнення, так продовжує ходити і досі. Володимир поділився тим, що йому не було надто складно навіть у свої перші заняття. У той час він брав словник у бібліотеці та виписував на папірець ті слова, які не знав. Найважчим для чоловіка було саме пересилити себе, аби почати говорити на українській мові. Здебільшого, через його оточення. 

Володимир пишається тим, що він українець: «А у свідотстві про народження написано: «Батько – українець, мати – українка». Це і я – українець». Коли під час навчання чоловік йшов на розподілення, його батьки не змушували, проте сильно просили сина обирати тільки по Україні.

«Коли я приїхав, вони вибігли і кажуть: “Куди?”. Я говорю: “Запоріжжя”. Вони зраділи і сказали, що в Україні буде краще за все», – пригадує відвідувач курсів.

Олена Морозова відвідує курси вже другий місяць. Але вперше на інші заняття з української мови вона прийшла 6 років тому. Там вони вчили не лише розмовну мову, а й основи граматики, тощо. Пані Олена почала вивчати українську мову після того, як її діти вирішили стати україномовними. 

«Тому і мені треба було з дітьми розмовляти грамотно-красивою мовою. У мене онук з народження розмовляє тільки українською. Я для нього вивчаю», – ділиться Олена. 

Спочатку жінці було важко перейти на українську, а зараз вже такої проблеми нема.

«Коли пані Олена дала нам (ред. учням) перше завдання, розповісти про улюблену книгу, то ми всі червоніли і читали з папірця», – пригадує Олена Морозова.

Жінка зазначає, що по її відчуттям зараз у Запоріжжі стало більше україномовних людей, і що це дуже приємно. А раніше, коли вона з онуком їздила на море і гукала українською мовою його на пляжі, то оберталися всі відпочиваючі і дивилися як на диво. Зараз же це стало буденністю.

«Мій внучок зараз в Нідерландах, і коли я до нього їздила і розмовляла на вулиці українською, люди чули та прикладали руку до серця, кивали мені. Це було дуже приємно», – розповідає пані Олена.

77-річна Наїна Парасюк також помічає, що на вулицях стало лунати більше української мови. Сама вона була російськомовною з самого дитинства, адже її мати – росіянка. З нею вона спілкувалася виключно російською мовою, а українську у школі не вивчала. Жінку підштовхнуло записатись на курси те, що після повномасштабного вторгнення в Україні стало лунати більше державної мови.

 Пані Наїна говорить, що у її 77 років дуже складно починати вчити мову, але це її не зупиняє.

«Я чую, коли десь помилки у розмові інших людей. І думаю, що я теж так можу, тому я мовчу. Найбільша важкість – розмовляти. Я вже “и”, “о”, “ц”, “і”, “паляниця” і все інше вимовляти вмію. Проте, багато слів випливають російською. Тоді я розумію, що не так. Я ще далеко не носій мови», – ділиться пані Наїна. 

Зараз жінка багато читає вголос, і саме це допомагає говорити більш вільно. Наїна Парасюк пригадала історію, як вона зайняла чергу у бібліотеку, а поруч стояла жінка, з якою вони почали розмову. А лише після того, як та пішла, пані Наїна зрозуміла, що вона спілкувалася українською, незважаючи на те, що жінка відповідала російською. Її це приємно здивувало, адже вона навіть не помітила, як почала спілкуватися українською.

«Так що ці заняття дають дуже багато. Навіть, якщо сама не кажу, а тільки слухаю, це все одно допомагає», – наголошує жінка. 

На заняття, на яке ми потрапили, учні прийшли з книжками Хвильового. Його твір «Я (Романтика)» вони планували прочитати та обговорити на наступних заняттях. Тоді ж вони вивчали правопис великих літер, історію дня Святого Миколая, спілкувалися між собою та співали тематичні пісні. 

Модераторка розмовних клубів підкреслює, що найпоширенішими причинами, чому людям складно перейти на українську мову, є брак знань та оточення, де говорили б українською.

“Найчастіше – це брак базових знань, який ми долаємо разом, бо власне курс на це і покликаний. Значення мають і фонетичні особливості мови. На розмовних клубах, до речі, саме для того, щоб допомогти в технічному плані, ми зазвичай починаємо наші зустрічі з невеличкої артикуляційної розминки. Також це брак оточення, бо складно говорити чи повністю перейти на українську, коли всі з тобою говорять російською, особливо, якщо це люди старшого віку. Найголовніше, що потрібно, – це мотивація, бо з нею всі оці труднощі легко долаються”, – пояснює пані Олена.

За її словами, головне подолати психологічний бар’єр. Багато хто ділиться, що боїться сказати щось помилково, боїться неправильно поставити наголос чи якесь інше закінчення тощо. Однак дуже велике значення має атмосфера дружньої підтримки, яку дає спілкування в колі однодумців.

Долучитися до вивчення та вдосконалення української мови в рамках цього проєкту можуть усі охочі. Пояснюємо, як це можна зробити.

Цього листопада вже випустились дві групи розмовного клубу. Наразі у грудні триває набір у нові групи. Заняття відбуватимуться офлайн 2-3 рази на тиждень у денний або вечірній час (на вибір).

Повернення запоріжців до української мови 

16 листопада у Запоріжжі відбулася прем’єра документального фільму “Повернення до української мови” від культурного та українознавчого проєкту Ukraїner. Це фільм-рефлексія, у якому окреслюється цей складний шлях від здобуття незалежності і аж до переломного моменту 24 лютого.

Режисер Ukraїner Микола Носок розповів, що вже сім років вони досліджують та документують різні явища сучасної України, в тому числі і мову.

“Ми не могли оминути цей феномен, який прослідкували після повномасштабного вторгнення, коли українці у всіх наших регіонах масово почали переходити (а точніше – повертатись) до української мови. Власне, в цьому фільмі ми намагались дослідити, що стоїть за цим явищем”, - сказав він.

Більшість запоріжців також усвідомили важливість української мови саме після 24 лютого. Гладачі і глядачки знайшли у фільмі свої “болючі теми” при переході на українську та поділились з нами власними історіями. 

Отже, ми бачимо позитивні тенденції у розвитку української мови в Запоріжжі. З повномасштабним вторгненням попит на мову стрімко зріс, що доводить багато досліджень. Однак, російська все ще залишається досить поширеною, навіть у тих сферах, де вона заборонена законом. Проте, впровадження української - довготривалий процес і головне, що в місті є люди, охочі до вивчення та вживання української мови у повсякденному спілкуванні. Власне, бажання містян і є запорукою успішної українізації в Запоріжжі.