СИЛА МОГО РОДУ
Всі ми добре знаємо з дитинства, що немає дерева, куща чи іншої рослини без коріння, бо корінь – то основа існування рослини. Через коріння рослина вбирає з землі воду та поживні речовини, саме корінь утримує рослину і не дає бурі вирвати її та знищити. Так само можна сказати про людину, що вона теж має своє коріння, яке допомагає адаптуватися до навколишнього світу, отримати знання, досвід, підтримку фізичну та моральну. Якщо у рослин коріння – то матеріальна річ, яку можна побачити, то коріння людини – це річ умовна та духовна, це її РІД. Про людину, яка не пам’ятає чи цурається свого роду, кажуть: «Людина без роду-племені», і це звучить образливо та зневажливо. Насправді такої людини не існує, бо всі ми є продовженням якогось роду, навіть не одного. Інша річ якого саме роду? Але й тут не може бути якогось одного твердження, що цей рід хороший, а цей поганий, бо, як людина має набір позитивних та негативних рис характеру, так і весь рід накопичує безліч різних якостей, вміння, знання, які передаються з покоління в покоління та допомагають нащадкам вижити. Отож РІД людини є її неймовірно потужним ресурсом, який можна і потрібно використовувати для покращення якості свого життя. Я прийшла до такого висновку під час дослідження та створення дерева свого роду, вірніше двох родів, батькового та маминого. Я дізналась багато нового про своїх родичів , про село та край, де виросла, і зрозуміла, що маю віднаходити в своїх далеких предках те, чим можу пишатися , приміряти на себе, підвищувати не лише самооцінку, а й життєві сили. Адже, якщо мої бабусі у важких життєвих обставинах зуміли вистояти, виховати дітей, не втратити людської гідності та доброти, то я тим паче зможу здолати свої життєві труднощі, бо вони не такі вже й глобальні.
На основі сили роду можна створювати багато технік, які допоможуть вирішити проблеми, пов’язані з родовою пам’яттю. Я пропоную просту, дієву та екологічну техніку, яка нікому не нашкодить, а навпаки надасть життєвий ресурс.
Техніка «Сила мого роду».
Для мене найпродуктивнішою частиною доби є ранкові години та перша половина дня, тому вже під час ранкової гімнастики розум починає продукувати думки на тему, яка визріла в моїй голові. Потім я сідаю і спокійно записую все, що народилося без великих зусиль, неначе хтось мені диктує. Для кожної людини це може бути який завгодно час, бо всі ми різні, та й розпорядок дня теж у кожного свій, головне, щоб ви мали можливість зануритися в свої спогади та роздуми. Спробуйте вибрати зі свого роду (батька чи матері) людину, яка вам найбільше імпонує саме в цей час, в цій ситуації, яка вас тривожить чи хвилює. Нехай це буде одна людина (наприклад бабуся) чи пара, якщо вони тісно пов’язані. Починайте пригадувати те, що вам відомо про цього предка, як він виглядав, як одягався, в якому побуті жив, чим займався, і особливо відзначайте ті риси характеру, поступки, досягнення, якими можна пишатися чи хотілося б повторити в своєму житті. Спробуйте відчути зв'язок з цією людиною, справжню непідробну родинну любов до неї, повагу чи захоплення. Спробуйте прожити з цією людиною якісь її життєві моменти, відчути в чому саме була її сила, бо маленька частка цієї чудової людини, вашого далекого предка є у вас самих. Спробуйте відчути, як зростає ваша життєва сила, енергія, ви все зможете, все здолаєте і досягнете бажаного. В вас тече сила могутніх родів, бо кожен член роду дав вам щось від себе. Не потрібно наразі згадувати негативні риси характеру чи якісь сумні події, згадуйте лише те, що додасть вам сили, впевненості в собі.
Якщо все-таки ви не можете пригадати якихось подробиць, то сміливо нафантазуйте , виходячи з того, що знаєте про свого предка. Можливо це зовсім не фантазія, а імпульси вашої родової пам’яті. Можна почерпнути інформацію виходячи з родового прізвища. Це неймовірно захоплююче заняття – дізнатись походження свого (своїх предків) прізвища, яка інформація в ньому зашифрована. Можливо ці нові знання дадуть можливість ще більше пишатися своїм родом, або хоча б зрозуміти поступки родичів чи свої власні. Спробуйте написати есе, намалювати дерево роду (що прийде в голову), розповісти іншим своїм родичам, що можливо тісніше об’єднає родину. А ще найважливіше – поспілкуйтеся зі своїми живими родичами, дайте відчути їм, що ви їх любите, поговоріть про ті часи, коли ваші родичі були малими чи молодими, адже люди найбільше люблять згадувати своє дитинство та юність. Це більше зблизить вас, рідних людей, і додасть щось нове і хороше у ваші стосунки, бо «відчуття рідної крові» ще ніхто не відміняв. Любіть, бережіть, шануйте себе та своїх родичів!
Джерело: https://www.facebook.com/artrelax555/posts/1776845102469542