Вимушений карантин вніс свої корективи в плани практично кожної людини цивілізованого світу, але «нема негативу без позитиву», і той особистий час, який вивільнився під час карантину, можна використати з користю для себе та своєї сім’ї. Як саме?

Перше: чітко усвідомити , що карантин рано чи пізно закінчиться, це не назавжди і після такої кризи (матеріальної, фізичної, душевної), як правило суспільство і людина зокрема, отримує нові можливості для свого розвитку. Перестати жалітись ( бо всім важко) і цим самим не отруювати себе та інших людей.

Друге: домовитися з членами сім’ї, які разом проживають , про умовний розподіл життєвого простору на якийсь проміжок часу. Це стосується і дітей, адже вони теж потребують особистого простору, часу і свободи в діях. Виділити для себе годинку (чи інший потрібний відрізок часу) і попросити домочадців вас не турбувати, наче б то вас взагалі нема вдома.

Третє: Свою особисту годинку в своєму особистому куточку (в когось це може бути кімната, а в когось кухня, диван, стіл, балкон, тощо.) прожити так, як хочеться саме зараз. Це можуть бути , як активні так і пасивні дії (зробити гімнастичні вправи, послухати улюблену музику, полежати , поспілкуватись в соцмережах чи просто дивитись з вікна балкону у двір, милуватись весняним цвітінням та вдихати свіже повітря). Ви скажете, що і так всім цим займаєтесь. Все вірно,та фішка в тому, що в цей час вас «немає ні для кого». Чи важко це зробити? Непросто, особливо, коли в помешканні декілька людей, але впевнена, що таке відносне усамітнення сподобається всім, бо власний простір так само необхідний людям , як повітря, яким дихаємо.

Я пропоную час від часу таку годинку використати для арт-терапії , зокрема психологічного малювання. Для цього не потрібно якихось особливих матеріалів чи вміння малювати, достатньо мати папір, ручку (фломастер, кольорові олівці, фарби, тощо). В своїх попередніх публікаціях я давала інформацію , розповідала , показувала, одним словом , старалась допомогти зрозуміти , яка величезна користь для психічного здоров’я в такому малюванні. Оскільки в моїх публікаціях матеріалу достатньо, і всі бажаючі можуть його переглянути, я буду повторювати лише деякі моменти.

Перш за все пропоную ознайомитись з таким неймовірно цікавим та дієвим засобом впливу на психо-емоційний стан, як малювання мандали. Спочатку трохи інформації для ознайомлення тим людям, які не чули чи мало знають про мандалу. Першопрохідниками в дослідженні цього питання є Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр та педагог, та Джоанна Келлогг, американський психотерапевт, художник. Саме вони відкрили потужний терапевтичний потенціал мандали.

Слово "мандала" прийшло до нас з буддизму – в перекладі з санскриту воно може означати "коло", "колесо", "орбіта" або "диск". Тибетські ченці вкладають в нього особливий сенс: створення ритуальних мандал використовується в буддизмі, як важливий інструмент на шляху до просвітління. Така мандала виглядає дуже гармонійно і симетрично, чого не можна сказати про особисті мандали, які малюють люди. У широкому сенсі слова мандала розуміється, як малюнок в колі. Будь-яка творча дія: малювання, ліплення, вишивання , сприяє зняттю напруги, на тому заснована арт-терапія. Але малюнок, сконцентрований в колі, володіє особливою магією: ми ніби створюємо своє священне місце захисту. Для того щоб зайнятися мандалотерапією, не потрібно ніяких умінь і навичок. Головна умова – малювати по натхненню, нехай рука виводить фігури, а очі вибирають потрібний колір, не думати про те, що б хотілося намалювати, і не критикувати свій малюнок, навіть якщо це будуть прості каракулі або незрозуміла пляма. Мандала відображає зв'язок людини із зовнішнім світом та взаємовідносини між різними аспектами внутрішньої реальності. Феномен мандали може також використовуватися, як засіб самопізнання. Мандалотерапією можуть займатись всі люди, та найбільше це підходить і потрібно людям з тонкою душевною організацією, людям , які займаються розумовою працею.

А наразі сам процес.

Приготуйте папір та олівці, сядьте зручно, спробуйте розслабити мязи рук, ніг, туловища, на кілька хвилин прикрийте очі, можна слухати легку тиху музику. Тут важливо йти за своїми емоціями і бажаннями, не чинити над собою ніякого зусилля. В когось уява почне малювати картинки, а в іншого нічого не буде відбуватись, для кожної людини все індивідуально.

Відкрийте очі , візьміть олівець і накресліть на папері коло, бажано на весь формат паперу. Позначте центр – це ваша справжня сутність, ваше Его. Потім, починаючи від центру замальовуйте коло не роздумуючи і не плануючи, просто малюйте. Це не є картиною з якимось сюжетом, дайте волю рукам , очам та емоціям. Яким би не був малюнок , він є віддзеркаленням вашого емоційного стану на даний момент. Мандала в даному випадку виконує дві функції: інформаційну про ваш психо-емоційний стан та коригуючу, гармонізуючи його. Тобто, те, що вилилось з вашої підсвідомості та частково свідомості у вигляді мандали на папір, очистило в якійсь мірі та гармонізувало вашу душу.

Покладіть перед собою свою намальовану мандалу, помедитуйте, спробуйте відчути та усвідомити ті емоції, які у вас з’явились. Що вони для вас означають? Якщо мандала вам подобається , то помістіть малюнок туди, де вам буде приємно її бачити, а якщо не подобається, то заховайте, але не рвіть , вона може пригодитись в майбутньому для порівняння вашого психо-емоційного стану. Ви можете поділитися своїми враженнями та почуттями відносно мандали з іншими людьми, якщо впевнені, що вони не будуть критикувати чи нав’язливо розпитувати про ваш малюнок.

Чи потрібно вам самим аналізувати свою мандалу? Ні, не потрібно, бо сам процес малювання вже є терапевтичним. Та, якщо когось дуже зацікавить те, що ж означає його малюнок, пишіть, можна спробувати розібратись в цьому разом. Бажаю всім здоров’я , самопізнання та саморозвитку!

Джерело https://www.facebook.com/artrelax555/posts/1776845102469542