Загальні відомості про ходову частину

Ходова частина призначена для перетворення крутного моменту, створеного двигуном і збільшеного механізмами силової передачі, в зусилля, яке дає можливість здійснювати поступальний рух трактора. Крім того, ходова частина сприймає вагу трактора і забезпечує:

• необхідне для пересування трактора зчеплення з дорожнім покриттям або ґрунтом;

• найменший питомий тиск на дорожнє покриття або ґрунт;

• найменші витрати потужності на переміщення та буксування.

Трактори мають гусеничні, колісні і напівгусеничні ходові частини.

Ходова частина трактора складається з:

• остова

• рушія

• підвіски

Остов — це несуча частина трактора, до якої кріпляться всі його агрегати і яка приймає на себе всі діючі на трактор зусилля. За конструкцією остов може бути :

• рамним

• напіврамним

• безрамним

Рамний остов (рама) складається з поздовжніх балок А і поперечних брусів Б, приварених або приклепаних до балок. Так влаштований остов вантажних автомобілів і гусеничних тракторів загального призначення.

Рамний остов колісних тракторів загального призначення складається з двох шарнірно з'єднаних напіврам.

Рамний остов застосовується на тракторах типу Т-150, Т-150К, ХТЗ-121, ХТЗ-16132, ХТЗ-16ЗЗЗ, К-700.

Напіврамний остов утворений корпусом трансмісії і жорстко приєднаної до нього напіврами під двигун. Такий остов на універсально-просапних тракторах. У самохідного шасі остов теж напіврамний, але його передня частина (напіврама) призначена для кріплення навісних машин або транспортної платформи, а двигун розташований позаду трансмісії консольно, тобто прикріплений до корпусу тільки одним кінцем, а другий опори немає.

Напіврамний остов застосовується на універсально-просапних тракторах ЮМЗ, МТЗ та інших, а також на гусеничних тракторах типу Т-70С.

Безрамний остов утворений жорстким з'єднанням корпусів дизеля і трансмісії. Безрамний остов застосовувався, наприклад, на тракторах ДТ-20, які випускались на Харківському тракторному заводі до 1969 року.

Рушій - це пристрій, що перетворює роботу двигуна в роботу по переміщенню машини. Рушієм на сільськогосподарських тракторах і автомобілях служать колеса або гусениці. Колеса котяться безпосередньо по ґрунті, долаючи і по можливості мнучи нерівності шляху, а опорні катки гусеничного рушія перекочуються по гладкій рейці, що складається зі сталевих ланок замкнутої гусеничного ланцюга.

Підвіска - сукупність пристроїв для пружного зв'язку остова з рушієм. Вона пом'якшує поштовхи, які сприймаються рушієм від нерівностей ґрунту і дороги, забезпечуючи необхідну плавність ходу машини.

Підвіска, у якій переміщення одного колеса моста не залежить від переміщення іншого його колеса (не передається йому), називається незалежною. Якщо ж переміщення коліс моста залежить одне від іншого, така підвіска називається залежною.

Прохідність трактора і автомобіля - здатність долати перешкоди на своєму шляху без вантажу, перевезення вантажів, буксирування сільськогосподарських машин і причепів. Прохідність самохідної машини залежить від тиску рушія на ґрунт і зчеплення з нею ведучих коліс або гусениць. Тиск (тобто зусилля на кожен см2 ґрунту) гусеничних тракторів менше, ніж у колісних машин, тому що вага трактора розподіляється на велику поверхню гусениць. Завдяки ґрунтозачепам і меншому тиску гусеничні трактори мають підвищену прохідністю навіть на слабких вологих ґрунтах.

Зчеплення коліс або гусениць з ґрунтом дає можливість перетворити крутний момент, підведений до ведучих коліс, в силу тяги машини.

Підвищення прохідності і тягово-зчіпних якостей колісних машин досягається наступними способами: підбором розмірів шин і їх ґрунтозачепів, регулюванням тиску повітря в шинах в залежності від дорожніх умов і навантаження на колеса, збільшенням зчіпної ваги машини, установкою здвоєних ведучих коліс або шин з широким профілем, установкою на трактор напівгусеничного ходу.

Прохідність машини визначається також дорожнім або агротехнічним просвітом між ґрунтом і машиною.

Дорожній просвіт (Д) трактора загального призначення і автомобіля - це найменша відстань по вертикалі від опорної поверхні до елементів конструкції машини (без урахування тягово-зчіпного пристрою).

Агротехнічний просвіт (А) універсально-просапних тракторів - відстань по вертикалі від опорної поверхні до найменш віддалених від неї елементів конструкції трактора над рядком.

Колія трактора (К) - відстань між осями правих і лівих коліс або гусениць.

База трактора (Б) - відстань між осями передніх і задніх коліс.

Захисна зона (З) - відстань по горизонталі від середини ряду до найближчих частин рушія. Рослини в рядах не будуть пошкоджуватися, якщо вона буде відповідати агротехнічним вимогам.