Призначення та загальна будова коробок передач

Коробка передач — основний багатоступінчастий редуктор трансмісії трактора, який забезпечує зміни швидкості і напрямку руху, тягового зусилля трактора при постійній частоті обертання колінчастого вала двигуна, а також тривале відключення двигуна від трансмісії.

Коробки передач тракторів класифікують за такими ознаками:

• кількість валів (без урахування вала заднього ходу): дво-, три- і чотири валові;

• розташування валів відносно поздовжньої осі трактора (поздовжнє і поперечне);

• тип шестеренчастої передачі – з нерухомими осями валів і з осями, які обертаються (планетарні передачі);

• спосіб зачеплення шестерень – постійний і з рухомими шестернями;

• число передач переднього ходу (три-, чотири-. п’ятиступінчасті тощо);

• процес перемикання передачі з розриванням потоку потужності (з зупинкою трактора для перемикання передачі) і без розривання (перемикання на ходу);

• число рухомих блоків шестерень (дво-, три- і чотириходові);

• тип перемикання передач (механічний, гідравлічний);

• спосіб управління (ручний, напівавтоматичний, автоматичний);

• призначення (основна, роздавальна, ходозменшувач, знижувальний редуктор).

Найпростішу коробку передач можна представити у вигляді двох паралельних валів з шестернями. Ведучий вал 9, який називають первинним, отримує обертання від двигуна через зчеплення. Ведений, або вторинний, вал 8 через механізми заднього моста з'єднаний з ведучими колесами (зірочками). На одному з валів шестерні закріплені нерухомо, а на іншому - можуть переміщатися по шліцах. Рухомі шестерні називаються каретками.

Основні частини коробок передач:

• шестерні (зубчасті колеса) - найбільш навантажені деталі коробок передач. Робочі поверхні зубів схильні до стирання і втомного руйнування. Тому шестерні виготовляють з високоякісних цементованих сталей. Зуби виконують з великою точністю і піддають термічній обробці.

• вали в коробках передач повинні бути особливо жорсткими, так як навіть незначний прогин вала призводить до перекосу шестерень і підвищеного зношування їх зубів. Для виготовлення валів використовують, як правило, якісні вуглецеві сталі. Якщо їх роблять заодно з шестернями, застосовують і маловуглецеві цементовані стали. Для з'єднання з шестернями на поверхні валів зазвичай є шліци. Тільки в рідкісних випадках шестерні закріплюють шпонками.

• підшипники коробок передач в основному кулькові і роликові (підшипники кочення). Лише в малонавантажених вузлах застосовують бронзові або чавунні втулки (підшипники ковзання).

• корпуси коробок передач відливають з сірого чавуну. Для деяких тракторів їх виконують в загальній відливці з корпусами задніх мостів. Порожнину корпусу коробки використовують, як масляну ванну.

• механізм перемикання служить для переміщення кареток і для надійної фіксації їх як в нейтральному, так і у включеному положенні.

У механізмі перемикання є важіль 3 і повзуни 7 круглого або прямокутного перерізу з вилками 8, які охоплюють кільцеві проточки кареток 9. Важіль може гойдатися на кульовій опорі 2 в поздовжньому і поперечному напрямках.

Коли каретки займають нейтральне положення, прорізи повзунів розташовуються на одній прямій. Щоб включити потрібну передачу, нижній кінець важеля 3 заводять в проріз відповідного повзуна і переміщують в поздовжньому напрямку разом з вилкою і кареткою.

Конічні або кулькові фіксатори 6, вдавлені в поглиблення повзунів пружинами 5, утримують каретки від довільного переміщення.

Щоб уникнути заклинювання коробки передач, її механізм перемикання повинен працювати так, щоб одночасно можна було включити тільки одну передачу. Для цього є куліса 1, виконана у вигляді пластини з прорізами, в яких переміщується важіль 3.

При захопленні відразу двох повзунів важіль виявляється проти перемички між прорізами, і переміщення його стає неможливим. Замість куліси можуть бути розділові планки, нерухомо закріплені між повзунами.

У деяких коробках для передачі руху від повзунів до кареток, крім вилок, доводиться використовувати ще ряд проміжних деталей.

Іноді розташування коробки передач щодо робочого місця водія не дозволяє змонтувати важіль перемикання в її кришці. У цих випадках застосовують механізм дистанційного перемикання передач.