14 жовтня 1912 через три з половиною роки після того, як Теодор Рузвельт залишив посаду президента, він вирішив балотуватись на цю посаду знову від Прогресивної партії. Під час промови у Мілвокі, штат Вісконсин охоронець салону з Нью-Йорка Джон Шренк, який переслідував його протягом декількох тижнів, вистрілив Рузвельту в груди з револьвера 38-го калібру. 50-тисторінкова промова Рузвельта, складена навпіл, та залізний футляр для окулярів, що лежали в його нагрудній кишені, сповільнили кулю.
Помічник Рузвельта Елберт Е. Мартін не розгубився й повалив на землю злочинця. Відтак Шренка миттєво схопили, обеззброїли, та мало не вчинили над ним самосуд, але Рузвельт попросив його не чіпати. Потім політик виголосив заплановану промову, яка тривала 90 хвилин. Виборці засумнівалися в тому, що він поранений. Тоді Рузвельт розстебнув одяг і продемонстрував закривавлену сорочку. Після того, як Рузвельт закінчив свою промову з кулею в грудях, він вирушив до найближчої лікарні. Лікар вирішив що діставати кулю занадто ризиковано, бо вона застрягла занадто близько біля серця, і куля залишилась в грудях Рузвельта на все життя.
На суді Шренк заявив, що до нього уві сні прийшов Вільям Мак-Кінлі і наказав вбити Рузвельта, щоб помститися за свою смерть. Його визнали божевільним та помістили в психіатричну лікарню, де він помер в 1943.