Мета. Онайомити дітей з історією та подвигом людей, що боронили рідну, свій народ. Викликати живий інтерес до подвигу народного та до людей - свідків тих подій. Виховувати повагу та шану до ветеранів Великої Вітчизняної війни, вшанувати пам'ять загиблих та безвісті пропавших.
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. У цьому році виповнюється 75 років з тієї останньої травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, розриви снарядів, настала тиша, прийшов мир, довгоочікуваний, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на алтар свободи найдорожче-життя, хто здійснив подвиг в ім'я людства.
В час буйного травневого цвітіння дочекались наші ветерани цього пам'ятного дня, Дня Перемоги. Пам'ять. Вона кличе, вона хвилює, вона стукає в наші серця. Це свято особливе і святкуємо його не лише ми , а й усі народи, що були звільнені від фашистської чуми. А який був довгий шлях до Перемоги!
Червень - найчарівніша пора в Україні. Від вечірньої до ранкової зорі 5 годин. Зорі майже не згасають. Усе в красі та силі. Розквітають сади і луки, з поля чути п'янкий аромат скошеної трави, і раптом – 22 червня 1941 року, о 3 годині ранку без оголошення війни фашистська Німеччина по варварськи напала на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на нашу землю, на мирні житла. Радіо сповістило страшну звістку: «Війна». Люди всіх національностей, які проживали в Радянському Союзі, стали на захист своєї Батьківщини. Що таке війна - ви знаєте, на щастя, тільки з газет, книг, кінофільмів. В Другу Світову війну, розв'язану німецькими фашистами було втягнуто 72 держави. Мир народів був зруйнований війною. Чорні крила війни закрили сонце. Кров'ю і пожежами котилася війна по нашій рідній землі. Україна стала ареною жорстоких, смертельних боїв. 57 дивізій, 150 літаків, 1200 танків були напрямлені на неї. Битва за Україну була тяжкою. Вона тривала 22 місяці. Важкими були дні війни. На кожного чатувала смерть. Та й там, в водовороті смерті, воїн не падав духом. Жив вірою в Перемогу, вірою в зустріч з близькими. Отож, у хвилинку перепочинку чулась мелодійна пісня, дотепний жарт. Гітлерівці зруйнували і спалили сотні міст, десятки тисяч сіл, 84 000 шкіл, 334 ВУЗи. Вони робили нечувані звірства і спалювали дітей, розстрілювали жінок і старих людей. Важко знайти в нашій країні дім, куди б не прийшло горе: хто загубив сина або батька, або матір, хто сестру або брата, хто товариша. Перемога дісталася нам дуже дорогою ціною. 1418 днів і ночей йшли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Захистити мир на землі для себе і дня всіх людей, нема завдання важливішого для кожної людини.
Весна іде переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.
Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів.
О весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?
В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зістрічаєм свято -
Перемоги радісної день.
І встають у пам'яті дороги,
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над рейхстагом гордо пронести.
І живуть у пам'яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
І тому, коли надходить свято, -
Кожен рік у травні, навесні, -
Наші грізні бойові гармати
Салютують миру - не війні!