ШКОЛА МАСАРИКА

Свалявський ЗЗСО №1 бере відлік часу з далекого 1922 року. Горожанська школа відкрилась 6 вересня за часів чехословацького режиму з руською мовою викладання, яка містилася в орендованому будинку гр. І.Туряниці по вул. Мукачівській (тепер там райвійськомат). У  1927 – 1928 н.р. був відкритий паралельний клас з чеською мовою навчання. Директором закладу був Дем'ян Гадяк, родом із Львівщини, який потім емігрував до Чехії. На основі конкурсу в 1928 році директором стає чех Богумир Гулка.У 1928-1929 навчальному році в школі налічувалось 8 класів, у яких навчалось 302 учні. Приміщення було тісне для роботи і тому прийняли рішення збудувати нове. 

Зведення нової горожанської школи розпочалось 28 січня 1928 року, закінчення і відкриття якої відбулось 28 жовтня 1932 року. Нова най модерніша школа (нині це ЗОШ № 1) була збудована на кошти Томаса Масарика - першого президента Чехословаччини. Використано 3 млн. крон. На фасадi школи був напис чеською й українською мовами: MASARYKOVA ŠKOLA, ШКОЛА МАСАРИКА.

 У навчальному закладі відкрито 8 класів, у чотирьох з них займались 113 учнів чеською, в інших 4-х 208 - руською мовами. До чеських класів ходили чехи, євреї та діти службовців під тиском чеського уряду, до руських класів - діти місцевого населення м. Сваляви та навколишніх сіл.

З 1 липня 1937 року директором горожанської школи було призначено професора Івана Григоровича Лендєла як найстарішого члена колективу, який працював до 1938 року.Саме вiн почав вести хронiку школи, яку наступнi директори продовжували, i яка згодом стала однiєю з найкращих шкiльниххронiк Закарпаття.  Але, нажаль, хроніка вважається втраченою.

Роки 1938-1939 рр. стали історичними. 

24 вересня 1938 року чеський уряд оголосив мобілізацію. 3 листопада шкільне приміщення зайняло чеське військо. Іншу частину приміщення Масарикової школи було зайняте учнями Мукачівської торговельної академії у зв'язку із захопленням м. Мукачева угорцями на основі Віденського арбітражу (з листопада 1938 року по 15.03.1039 року).

14 березня 1939 року озброєні солдати – мадярські гонведи – зайняли приміщення школи. Учитися в таких умовах було неможливо. Директор школи Володимир Сурма  розпорядився розпустити дітей, поки не будуть нормальні умови праці.  Чехи відмовилися від оборонм Сваляви і думали тільки про своє врятування. Тому перші загони гонведів зайняли місто і повісили над школою венгерський національний прапор. 

З 1940 до 1945 року у школі розміщувався військовий госпіталь. У жовтні 1944 року м. Сваляву було визволено від окупантів.

Першим директором нової радянської Свалявської середньої школи була Магдалина Іванівна Добош (родом з Неліпина). Помічником з навчальної частини - С. П. Дігтяр (родом із Миколаївської області).

З жовтня 1945 року в приміщенні Масарикової школи розпочалось навчання. В ній було 13 класів, у яких займалось 357 учнів. У цьому навчальному році при школі був один 9-й клас, який складався з учнів, які навчались на Закарпатті до радянської влади на І-ІІ курсах гімназії, торгової академії та вчительської семінарії. По закінченні навчання учні 5-9 класів складали випускні та перевідні екзамени з програмою полегшеного типу. Педколектив СШ налічував 16 вчителів, з них 11 осіб прибули із східних областей.

За часiврадянськоiвладинапис на фасадiшколизмiнювавсячотири рази. Два рази цебувнапис i два рази малюнок.

Другий директор Свалявської середньої школи - Іван Іванович Мельник. У 1946-1947 н.р. середню школу закінчили перші 11 випускників десятого класу, яким було вручено атестати зрілості. Випускниця Гафія Малильо нагороджена золотою медаллю, Михайло Ганинець - срібною. Ці медалі в той час давали право вступати в будь-який навчальний заклад без екзаменів.

Того ж навчального року в школі було 510 учнів, навчання проводилось у дві зміни. Для вихованців із периферії при школі було відкрито інтернат, в якому проживав 31 учень 8-10 класів.

6 липня 1953 року директором Свалявської середньої школи № 1 призначено Василя Івановича Туряницю, який працював інспектором шкіл Свалявського окружного відділу народної освіти.

У 60-ті роки розпочалась добудова. До Масарикової школи було зведено 3-поверхову споруду ННК на 18 класних приміщень. Ця добудова покращила навчально-матеріальну базу, дозволила частині учнів займатися у першу зміну. У закладі існував ляльковий театр. У початкових класах була заведена предметна система. За період з 1953- 1971 н.р. 1422 учні отримали атестат зрілості, з них 61 нагороджений золотою медаллю, 55 - срібною.

1968-1969 н.р. розпочали першокласники з шести років. У старому приміщенні школи було створено три кімнати для денного сну, простору ігрову, їдальню з буфетом.

З 1971-го по 1974 рік директором школи працювала Єва Йосипівна Шепа. Завучами - математик Михайло Михайлович Янцо (з навчальної частини),який був відзначений орденом «Знак пошани», заслужений діяч культури Північної Осетії, відмінник освіти УРСР, Михайло Михайлович Канчій (з виховної роботи) та український філолог Ольга Василівна Чайковська (завуч початкових класів). Через три роки школу очолив Іван Іванович Стегура. За час їх керівництва школа була однією з кращих не тільки в області, а й в республіці. 

При керівництві директора школи Івана Васильовича Воробканича у 2005 році було налагоджено дружні зв’язки з побратимами Чеської Республіки – Жідлоховіце. У школі запроваджено вивчення двох іноземних мов. Учні мали змогу вивчати іноземні мови – англійську, німецьку, французьку та угорську. А з 2016 року - чеську.

Другою сесією Свалявської міської ради VI скликання від 16 грудня 2010 року прийнято рішення № 2/22 про відновлення історичного напису на фасаді будівлі Свалявської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів "MASARYKOVA ŠKOLA - ШКОЛА МАСАРИКА".

24 вересня 2011 року в Сваляві в рамках святкування 775-ої річниці міста перед школою (старим корпусом)Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 встановлено погруддя першого президента Чехословацької Республіки Томаша Гарріґа Масарика та відновлено історичний напис на навчальному закладі – «школа Масарика». Участь в заході взяла делегація з краю Височіна (Чеська Республіка) на чолі з гетьманом краю Їржі Бєгоуноком.