Виступ на педраді « Компетентнісний підхід при викладанні української мови і літератури як один із пріоритетних напрямків нових Державних стандартів».

Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності.

Школа має допомагати учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самопрограмування, самоактуалізації, саморегуляції, самореалізації, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір.

Метою освіти є формування рівня соціальної зрілості учнів, достатньої для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життєдіяльності. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й життям.

(Слайд 2) ШМО вчителів української філології працює над проблемою:

« Компетентнісний підхід при викладанні української мови і літератури як один із пріоритетних напрямків нових Державних стандартів».

(Слайд3) До методів, які сприяють компентному особистісто орієнтованому творчому навчанню, учений А.В.Хутірський відносить метод продуктивного навчання. Продуктивне навчання – це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток. (Слайд 4)

До методів, які сприяють компентному особистісто орієнтованому творчому навчанню, учений А.В.Хутірський відносить метод продуктивного навчання.

Продуктивне навчання – це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток.

Воно передбачає навчання дітей у ситуаціях, максимально наближених до реального життя, коли матеріал не повідомляється вчителем, а знання здобуваються в процесі певних практичних прийомів. Адже експериментально встановлено, що в пам’яті людини залишається до 90 % інформації, яку вона здобуває сама, до 50% того, що вона бачить, і лише 10% того, що чує. Продуктивна орієнтація освіти дозволяє учням пізнати навколишній світ (когнітивні методи), створити освітню продукцію.

(Слайд5) Воно передбачає навчання дітей у ситуаціях, максимально наближених до реального життя, коли матеріал не повідомляється вчителем, а знання здобуваються в процесі певних практичних прийомів. Адже експериментально встановлено, що в пам’яті людини залишається до 90 % інформації, яку вона здобуває сама, до 50% того, що вона бачить, і лише 10% того, що чує. Продуктивна орієнтація освіти дозволяє учням пізнати навколишній світ (когнітивні методи), створити освітню продукцію.

На уроках учителі – словесники застосовують різноманітні творчі методи і прийоми: ( Слайди 6 – 15)

- Вказівка на гранях;

- Ромашка Блума;

- Інсерт;

- Лист літературному герою;

- Сенкан;

- «Гронування»;

- Запитання до автора;

- Колам Вена;

- Взаємні запитання.

Активно впроваджуються інтерактивні методи і в позакласній роботі: (Слайди 16-29)

- Літературно – музична композиція «Двохсотлітніми Тарасовими шляхами»;

- Відвідування книжкової гала-виставки, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка в обласній універсальній бібліотеці імені М.Горького. Також неодноразово відвідували тематичні заходи у бібліотеці імені Комарова;

- Флеш – моб «Памʼятаємо Кобзаря»;

- Відвідали виставу музично – драматичного театру ім. В.Г. Магара

« Вість благая Кобзаря…». Під враженням побаченого учні написали поезії, які було оформлено у збірочку;

- Колаж-виставка «Двохсотлітні шляхи Шевченка»;

- Широко використовується інсценізація на уроках і в позакласній роботі;

- Систематично під час тематичних тижнів проводяться інтелектуальні філологічні ігри;

- На уроках використовуються ІКТ ( учні створюють і захищають презентації, відеопоезії, філологічні відеоролики).

Тож, як бачимо, впровадження даних підходів дозволяє активізувати навчальний процес.

Практика профільного навчання ( виступ на засіданні ШМО)

Мета профільного навчання української мови полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання, саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх.

В умовах поступового переходу загальноосвітньої школи на основу профільного навчання надзвичайно актуально звучить проблема якісної розробки системи вивчення української мови як одного з головних профільних предметів у філологічному напрямі та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в інших профільних спеціалізаціях. Міністерством освіти і науки України створена цілісна концепція вивчення української мови в системі профільної освіти (11 вересня 2009 року). Зміст програми старшої школи відповідно до типових навчальних планів складатиметься із змісту курсів української мови для 10, 11 і 12 класів трьох рівнів: 1) рівня стандарту – для учнів, що обрали негуманітарні профілі навчання; 2) академічного рівня – для учнів суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного напрямів профільного навчання, а також для тих, хто ще не визначився з напрямом профільного навчання; 3) рівня профільного навчання (української філології).

Профільна спрямованість вивчення української мови насамперед проявляється в тому, що здійснюється диференціація головних завдань освоєння цього предмета в класах різних спеціалізацій. У класах філологічного профілю рідна мова освоюється одночасно як предмет вивчення та засіб навчання, що зумовлює своєрідність побудови змісту навчання та добір відповідних форм його реалізації. Курс мови в класах філологічного профілю містить розширені відомості із загального мовознавства, у ньому здійснюється послідовна реалізація принципу історизму шляхом упровадження методично та науково адаптованих, приступних для розуміння учнями етимологічних матеріалів, він супроводжується використанням завдань дослідницько-пошукового характеру, за допомогою яких формуються вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з науковою та довідковою літературою різних жанрів. Загалом поглиблений курс вивчення української мови має стимулювати інтерес старшокласників до слова, створювати належні умови для його щонайглибшого осягнення, сприяти розвитку філологічного мислення майбутніх фахівців-мовників. Також слід зауважити, що поглиблений курс української мови не повинен обмежуватися засвоєнням лише додаткової інформації про мову теоретичного характеру, а вибудовуватися з паралельним поглибленням і вдосконаленням мовленнєвої підготовки школярів, не передбачати самого лишень збільшення обсягів засвоюваного учнями теоретичного матеріалу, а створювати умови для вироблення відповідних практичних навичок з мови, уміння використовувати набуті знання в практичній мовленнєвій діяльності.

У класах нефілологічного профілю українська мова є насамперед засобом освоєння матеріалу інших навчальних дисциплін, мета її вивчення в класах такого типу – дати знання про мову, її виражально-зображальні ресурси, красу й багатство, структуру й форми їх прояву, ознайомити учнів із основами культури мовлення, головними літературними нормами, дати їм уявлення про мовлення як засіб ефективного спілкування, сформувати вміння й навички ділової комунікації, виробити риси красномовства. Тому в класах нефілологічних профілів при вивченні мови на перший план виходить його комунікативна спрямованість, побільшення лексико-фразеологічного запасу учнів, освоєння ними особливостей наукового та офіційно-ділового стилів мовлення, зорієнтованість у сфері укладання ділових паперів тощо.

За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми.

Систему філологічної освіти як профільної має забезпечувати також впровадження в практику вивчення спеціальних курсів (курсів профільного доповнення) та курсів за вибором (факультативних курсів). Курси другого різновиду можуть пропонуватися не тільки учням класів філологічного профілю, але й профілів нефілологічних та негуманітарних, курси першого різновиду призначені для класів філологічного профілю, причому вивчатися можуть не тільки в класах зі спеціалізацією української філології, але й у класах зі спеціалізацією іноземної філології та комбінованими спеціалізаціями (історико-філологічний профіль). Програми таких курсів розроблено з урахуванням актуальних завдань філологічної освіти молодих поколінь та профільної підготовки учнів середньої школи, сучасного стану мовознавства та супровідних і допоміжних дисциплін, потреб і запитів школярів, кола їхніх зацікавлень та інтересів, а також узвичаєних форм підготовки фахівців філологічної спеціалізації.

Чинник часового забезпечення (4 години в класах філологічного напряму (профіль української філології), 2 години в класах усіх інших спеціалізацій) зумовлює своєрідність побудови навчального процесу. У нефілологічних профілях профілізація вивчення української мови забезпечується насамперед тематично-змістовим наповненням уроку, тобто добором ілюстративного й дидактичного матеріалу відповідної тематики (наприклад, у класах природничого профілю це будуть речення й тексти про природу, екологію, валеологію тощо; у класах фізико-математичного профілю – про техніку, представників точних наук та їхні напрацювання, перспективи цих галузей і под.). У класах з поглибленим вивченням філологічних предметів, відповідно, тематика текстів та речень має спрямовуватися на гуманітарні науки.

Варіюватися мають також обсяг виучуваного матеріалу, ступінь його глибини, інтенсивність навчальної діяльності, формулювання запитань і завдань.

У рамках дії компетентнісної парадигми в освіті на уроках української мови необхідно:

- формувати мовні компетенції учнів, тобто системні знання про мову як засіб вираження думок і почуттів людини;

- виробляти практичні навички володіння культурою мови, додержання мовних норм, уміння користуватися словниками та іншою літературою довідкового характеру;

- прищеплювати мовний смак, розширюючи філологічний кругозір;

- формувати лінгвістичні компетенції учнів, розширюючи їх знання про українську мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розширюючи загальні уявлення про мовознавство і праці окремих вітчизняних лінгвістів, виробляючи навички мовної рефлексії, що сприятиме інтелектуалізації мовлення учнів;

- формувати загальні мовленнєві компетенції;

- виробляти лінгвокультурознавчу компетенцію, формуючи цілісне уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури тощо;

- формувати дослідницьку компетенцію, вдосконалювати вміння й навички самостійної філологічної роботи з навчально-науковим текстом.

Для реалізації цих завдань застосовується текстоцентричний підхід, зосереджується увага на інтегруванні теоретичних та прагматично зорієнтованих розділів курсу сучасної української літературної мови (фоностилістики, стилістичної лексикології, граматичної стилістики, стилістики і культури мовлення, риторики).

Отже, профільне навчання у старшій школі забезпечить належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення в ВНЗ нам належному рівні.

Виступ на кругломі столі

Із практики викладання курсу за вибором «Сучасна українська література»

Сіропол С.Є.

Вчитель української мови і літератури

Мета профільної (філологічної) освіти – формування полікультурної особистості через поглиблене вивчення мови та літератури. Реалізація цієї мети неможлива без формування соціокультурної компетенції школярів, яка передбачає у тому числі розуміння історичних процесів, їхній вплив на розвиток літератури, осмислення художніх явищ.

Пострадянський період вніс нові тенденції, теми, ідеї, образи у літературу. Змінився характер розвитку літературного процесу, з'явилася нова генерація літераторів, яка намагається по-новому осмислити нові реалії життя українського суспільства та осягнути коріння історії українського народу.

На наш погляд, саме сучасна українська література допомагає формувати полікультурну особистість, здатну встановлювати логічні зв'язки в суспільних процесах, ціннісно ставитися до культурного надбання сьогодення.

У 2014 – 2015 навчальному році у профільному 10-А класі перший рік вивчається курс за вибором «Сучасна українська література». Автори:

В.І. Пахаренко, Н.А. Пахаренко, О.І. Месевря, С.І. Січкар.

Метою курсу за вибором «Сучасна українська література» для 10-11 класів є належне ознайомлення учнів зі своєрідною складовою літературного процесу — сучасним письменством від 70-х років XX ст. до сьогодення, а також виховання високої читацької та загальної культури, гуманізму й патріотизму, вироблення естетичного смаку, власного світогляду школярів.

Завдання курсу:

1) формувати в учнів уявлення про художню літературу як важливу складову системи мистецтв і духовної культури українців;

2) виховувати повагу до духовних скарбів українського народу, здатність формувати й активно відстоювати власний кут зору, прагнення мати свій погляд на світ;

3) відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму і стилю автора, розуміти специфіку постмодерного світовідчуття;

4) навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів сучасної української літератури, зокрема в зіставленні із творами світової літератури та інших видів мистецтва;

5) розвивати мислення школярів (абстрактне, логічне, образне, асоціативне);

6) формувати в учнів бажання читати літературні твори, здатність насолоджуватися мистецтвом слова;

7) відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури, прищеплювати школярам вишуканий естетичний смак;

8) сприяти всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі.

Навчальний матеріал розподілено за такими рубриками:

• кількість годин, відведених на вивчення розділу (теми);

• зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу (теми);

• державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів;

• додатки: мистецький контекст, міжпредметні зв'язки.

Учні мають розуміти конкретно-історичні умови розвитку сучасного письменства; знати, хто творить українську літературу сьогодні, які мистецькі напрями репрезентують сучасні літератори; знати специфіку змісту і форми творів; уміти аналізувати явища окресленого періоду, відрізняти поетику сімдесятників, вісімдесятників і дев'яностівців; розуміти, що український літературний процес останніх десятиліть не обмежувався постмодерним дискурсом.

Отже, курс за вибором «Сучасна українська література. 10-11 класи» має певною мірою доповнити основний курс вітчизняної літератури, де сучасному письменству приділяється недостатньо уваги. Словесна творчість межі XX і XXI ст. дуже цікава й неоднозначна: оригінальна і традиційна, лірична й епатажна, акцентована на змісті, й формалістська. Ця література твориться саме тепер, і ми є свідками її народження. Тому учні мають повне право ознайомитися з творчістю письменників-сучасників.

На вимогу сьогодення література покликана формувати молоду людину як особистість, здатну самостійно здобувати інформацію, поновлювати її, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя.

Програма розрахована на 70 годин. Навчальний курс може бути реалізований за 1 навчальний рік (в 10 чи 11 класі) із розрахунку 2 години на тиждень, а може вивчатися 2 навчальні роки (10-11 клас) із розрахунку 1 година на тиждень.

Програма передбачає постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття літератури як явища мистецтва.

10 клас. 35 год на рік. 1 год на тиждень. Резервний час - 1 год.

Задля активізації навчального діяльності під час вивчення курсу впроваджуються уроки різних типів. Наприклад, урок – дослідження, урок – презентація, урок – пошук істини. Заняття спрямовані на розвиток критичного мислення учнів, який реалізується через використання таких прийомів: проблемне питання, «мозковий штурм», дослідження, робота в малих групах, «структурний огляд», коло думок, евристична бесіда, словникова робота, складання таблиць, опорних схем, перегляд та обговорення відеоматеріалу, асоціативне ґроно, інформаційне ґроно, асоціативний кущ, твір-мініатюра.

Проблеми: під час підготовки до занять досить часто виникають проблеми із наявністю текстів творів, їх відсутністю у повному обсязі навіть в Інтернеті.

Виступ на педраді «Впровадження Концепції національно - патріотичного виховання в освітню систему школи»

Виступ на педраді