Як стати успішним у навчанні?

1 .Зрозумій, що навчання — це твій особистий вільний вибір і що воно потрібне не батькам, не викладачам, а саме тобі.

2. Пам’ятай: освіта — це не те, чого тебе вчать, а те, чому ти вчишся сам. Лише самостійне пізнання насправді цінне. Уроки, лекції, семінари та інше лише сприяють самоосвіті.

3. Серед своїх одногрупників шукай таких друзів, котрі могли б стати твоїми партнерами в навчанні. Будеш дружити з ледарями, безвідповідальними і нецілеспрямованими людьми — станеш подібним до них.

4. «Не знати — не соромно, соромно — не спитати». Навчися не боятись запитувати, якщо тобі щось незрозуміло. Запитання пробуджують свідомість, загострюють думку. Краще бути в постійному пошуку, ніж погоджуватися, не розуміючи. Запитальне ставлення до життя—позитивна риса особистості.

5. Учись учитися. Принцип 20 на 80 стверджує: 20 % зусиль, витрачених на раціональну організацію своєї діяльності (зокрема навчальної), забезпечують 80 % успіху.

6. Будь гідним довіри і не працюй тільки через те, що хтось тебе контролює! Навчися сам контролювати себе. Живи ініціативно. Сам знаходь для себе справу і не чекай, доки тебе попрохають чи примусять! Навчися випереджати прохання!

Як швидко виконати домашні завдання?

Став чіткі цілі

Якщо цілей багато, то обери з них одну — найважливішу — і скеруй усі зусилля, щоб її досягнути. Потім досягай інших цілей. Не буває двох однаково важливих завдань — завжди можна визначити пріоритетність. Усі поставлені цілі мають бути реально досяжними.

Склади план на день

Навіть найпростіший план дає більше вільного часу на улюблене заняття. Щовечора плануй наступний день. Роби це в письмовій формі — на паперових чи електронних носіях. Дотримуйся принципу «від загального до конкретного», тобто плануй від більшого до меншого.

Ділися своїми планами на день з батьками Підказки найближчих людей завжди стануть у пригоді.

Визнач строки

Поставлених цілей слід досягати у конкретні строки. Для кожного завдання визначай кінцевий строк виконання. Встановлюй дедлайн для будь-якої справи, щоб не довелося виконувати недороблені справи в незапланований час. Обов’язково враховуй результати зробленого раніше й аналізуй використаний робочий час. Це дасть змогу виявити помилки й знайти способи усунення наслідків цих помилок.

Розбивай роботу на частини Свої записи у плані доповнюй малюнками, схемами, символами-скороченнями. На другий-третій день планування в тебе будуть улюблені позначки, які ти часто використовуватимеш надалі. Завдяки їм ти скоротиш витрати на хронометраж до 5— 7 хвилин на день! Починай з коротких завдань, бо вони допомагають зрушити з мертвої точки. Як казав Конфуцій, шлях у тисячу миль починається з першого кроку.

Рекомендації учасникам освітнього процесу з психологічної гігієни при споживанні інформації з медіа ресурсів

Сьогодні медіа ресурси найбільше транслюють негативні новини про епідемію Коронавірусу у світі. Кожному споживачу інформації потрібно навчитися обирати достовірну і правильно її сприймати, без паніки, залишаючись в реальності. Це передбачає простий алгоритм: людина дізналася — усвідомила — відреагувала. У сучасних умовахтак відбувається не завжди.

Пропоную 10 рекомендацій з психологічної гігієни при споживанні інформації з медіа ресурсів під час карантину:

1. Створюйте інформаційний режим. Тривалість споживання новин має бути контрольованою. Розробіть для себе правило: кількість разів і тривалість перегляду інформації з різних джерел медіа ресурсу.

2. Намагайтесь дивитися новини в першій половині дня з будь-яких медіа ресурсів. Новини, отримані в вечірній час, підвишують тривожність і більше впливають на людський мозок.

3. Враховуйте, що під час страху кожна істота реагує нападом, завмиранням або втечею. Людині з дитинства найчастіше безпечніше форма реагування при страху — завмирання, то ж в цей момент потрібно дихати і перемістити свою реакцію в іншу площину. Тобто, фізично щось зробити (присідання, стрибки, біг…).

4. Якщо відчуваєте внутрішньо тремор, складність дихання, тривогу після отримання інформації з медіа джерел почніть фізично розкладати речі, книги, прибирати домівку, витирати пил тощо, тобто перевести психологічне напруження у фізичне вивільнення енергії.

5. Почніть відчувати своє тіло: холод чи тепло відчуваєте, чого торкаються частини тіла в теперішній момент, що відчувають ступні, чи відчувається незручність у тілі?

6. Зосередтесь на усвідомленості «тут і тепер». Концентруйте увагу на звуках, запахах і кольорах навколо, ставлячи запитання: «Що я бачу, чую, відчуваю?»

7. Важливо критично аналізувати інформаційний потік. Якщо отримуємо інформацію з інтернету, то не читати коментарі, тільки статті, в яких є відповіді на запитання: що/хто, де, коли?

8. Пропоную робити дії й корисні вчинки для когось. Пам’ятайте,що в складні хвилини важливе об’єднання, а не ізоляція (звичайно враховувати особисту безпеку) й бути корисними: покупки робити для людей поважного віку, скласти перелік номерів телефонів лікарів, які можуть знадобитись під час епідемії, грати разом всією сім’єю, а також допомагати один одному по хатніх справах.

9. Перевіряйте отриману від когось інформацію у першоджерелах. Це убезпечить від хибних новин, які ще більше викликають тривогу й психофізичне напруження.

10. При емоційній реакції на отриману новину рекомендую проговорити з людиною, з якою сформована довіра: батьки, діти, друзі, психолог, колега. Якщо немає з ким проговорити, то візьміть аркуш паперу й ручку і випишіть все, що турбує після отримання новин. А потім порвіть його, не перечитуючи й викиніть у смітник.

Шляхи уникнення ризиків у цифровому середовищі

Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 люди проводять все більше часу в Інтернеті.

Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті підлітків під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, бесконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччя підлітків, зокрема:

• контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);

• ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей);

• зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень;

• принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки;

• реклама, контент для дорослих;

• ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);

• ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкоди).

Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя людини.

Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».

Челендж (англ. Challenge) — жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».

Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі: «вогняний челендж» (Fire challenge); «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge); «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge); «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge); «суїцидальний челендж Момо»; «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge); «контрольована задуха» (Вlackout challenge); «вибух розетки» (Outlet Challenge); «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»); «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.

Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.

Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки.

Безпечна поведінка в Інтернеті — сукупність дій особистості під час користування Інтернетом, що сприяють задоволенню потреб і водночас запобігають можливості завдання збитків фізичному, психічному, соціальному благополуччю і (або) майну як самої людини, так і інших.

Обмінюючись інформацією, спілкуючись з іншими, залишаючи коментарі, Ви робите Інтернет, який зростає щохвилини. Інтернет такий, яким ми створюємо його щодня: він стає кращим і доброзичливішим настільки, наскільки кожен із нас є ввічливим і позитивним онлайн. Навчіться критично ставитися до інформації, знайденої в мережі. Не все опубліковане в Інтернеті може бути правдою. Не всі люди в житті можуть бути такими, якими показують себе в мережі. Розкрийте можливості Інтернету для цілеспрямованого розвитку: вивчайте мову, дивіться картини відомих художників, слухайте класичну музику та ін.

11 правил інформаційного детоксу та усвідомленого споживання

1. Стежте за тим, що споживаєте. Почніть з аналізу інформації. Протягом одного тижня складайте список всіх телешоу, фільмів, оновлень для соціальних мереж, подкастів, аудіокниг, новинних сайтів та іншого.

Якщо ви виявите, що перегляд певних медіа пов’язаний з гнівом, ймовірно, вам потрібно переглянути джерела новин. Краще знайти більш нейтральну подачу.

2. Виключайте непотрібне. Оцініть контент, який ви споживали цього тижня. Виділіть речі, які можна повністю видалити з вашого медіапростору: телешоу, які ви пасивно дивитесь, поки займаєтеся справами по дому, блоги, які ви читаєте за звичкою і насправді давно ними не насолоджуєтесь. Це допомагає виділити простір для отримання більш цінної інформації.

3. Вимкніть шум. Деяка інформація, яку ми споживаємо на автопілоті, просто додає шуму в наше життя. Наприклад, гортаючи Інстаграм, ми просто заповнюємо час без будь-якої користі.

4. Подумайте, звідки ви отримуєте більше за все непродуктивної інформації. Це може виявитися Фейсбук, Інстаграм або Ютуб канал.

5. Інфочистка. Проведіть генеральне прибирання у гаджетах. Видаліть непотрібні телефонні контакти, почистіть папки з фотографіями, підписки та розсилки.

6. Контролюйте кількість інформації, яку ви споживаєте з кожного медіаканалу. Проаналізуйте список всіх підписок, спільнот і поштових розсилок. Відпишіться від «поглиначів часу». Спробуйте заходити на розважальні ресурси усього пару разів на день. Перший час робіть це за таймером, аби не засидітись більше, ніж планували.

7. Вимкніть телефон на вихідні. Так у вас з’явиться вакуум, який необхідно чимось заповнити. Потрібно буде заздалегідь продумати, чим зайнятися. Сучасні гаджети знімають з нашого мозку функцію планування. А відключення телефону дає можливість планувати свої дії та дозволяє відчути, що ви самі керуєте своїм життям.

8. Виділіть годину без новин. Щодня. На годину в день відмовтеся від будь-якої вхідної інформації: перегляду пошти, месенджерів, соціальних мереж, новин. Так вам буде легше помічати саме те, що потрібно.

9. Не хапайте телефон в руки одразу ж після пробудження.

Після сну наша свідомість не готова одразу сприймати інформацію. Але як часто, ледь відкривши очі, ми тут же починаємо гортати стрічку в Інстаграм, читати новини, відповідати на повідомлення і включатися в роботу, навіть не прокинувшись. Ми навіть вважаємо, що саме це допомагає нам прокинутись

Але насправді краще першу годину після пробудження присвятити ранковим ритуалам та налаштуватися на майбутній день. Зробіть зарядку, пограйтеся з домашнім улюбленцем, помедитуйте, прийміть душ, спробуйте фрірайтинг (коли ви просто записуєте все, що вам спадає на думку, без оцінки та редагування, це допомагає звільнити місце в голові та знайти неординарні рішення та ідеї).

10. Не користуйтесь гаджетами за обіднім столом та при особистих зустрічах Відповісти на терміновий дзвінок — це одне. Але вести листування і читати стрічку Твіттера — занадто. Ми перетворили телефон в головний об’єкт своєї уваги, але важливіше бути тут і зараз. Є така гра: хто першим з друзів за столом потягнеться за телефоном — той платить за вечерю. Можете взяти її за мотивацію.

11. За годину до сну відключайте всі гаджети. Коли ми готуємося до сну, не має бути ніяких джерел роздратування. Дивитися соцмережі і занурюватися в новини, перебуваючи в ліжку — дуже погана ідея.

Але якщо ви вже занадто переситилися інформацією та відчуваєте, що інфодетоксу буде замало — вам потрібна сувора медіадіета

1. Вимикайте телефон ввечері, коли повертаєтеся додому.

2. Не читайте новини та соцмережі на шляху до навчання й назад.

Краще слухайте музику або просто свої думки, та спостерігайте за тим, що відбувається навколо.

3. Не відкривайте Facebook, Instagram і Twitter протягом тижня.

4. Відключіть усі сповіщення про нові листи на електронній пошті, повідомлення у соціальних мережах та реакції на ваші пости.

5. Для максимального ефекту можна заборонити собі читати газети, журнали, новинні сайти, слухати радіо та дивитись телевізор. Також на тиждень.

Ну і як висновок, насправді інформаційна гігієна — це насамперед про якість наших думок, а це — якість нашого життя. А коли в житті відсутні десятки відволікаючих факторів та постійний інформаційний шум, його якість відчутно зростає.