Творчість Василя Стуса надзвичайно багатогранна. Завдяки самвидаву, попри «залізну завісу», його творчий доробок став відомим далеко за межами його батьківщини. Думки із його творів у наш час, особливо під час війни на Сході та анексії Криму, не втрачають своєї актуальності. Вони живуть у віках і мають важливе значення, коли йдеться про багатовікову історію України. У його творах постають теми любові до Батьківщини та прагнення жити у державі, де гідно бути українцем, а не ворогом народу, де питання національно-захисного характеру стоїть на першому місці, де абсолютно адекватним і обґрунтованим є прагнення бути господарем у власному домі під назвою «Україна». Де немає влади, яка керується прислів’ям «що очі не бачать, тим серце не болить». Де немає поділу на «східняків» і «західняків». У його творах зображено прагнення до незалежності та єдності України. Все, як і казав Микола Міхновський: «Україна для українців». Василь Семенович також був прибічником цієї ідеї, що засвідчує його справжній патріотизм.