Василь
СТРУЦЬ
вчитель захисту України
Рожнівського ліцею "Гуцульщина" імені Федора Погребенника
Дата народження: 10 липня 1973р.
Освіта: середня спеціальна, закінчив Івано-Франківський технікум фізичної культури
Спеціальність: фізична культура
Професійна кваліфікація: вчитель фізичної культури
Педагогічний стаж: 16 р.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст
Педагогічне кредо:
«Вчитися легко, коли вчитися цікаво»
Проблемне питання, над яким працюю:
"Формування патріотично налаштованої учнівської молоді, розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту України та дій в умовах надзвичайних ситуацій".
«Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священники».
Ми повинні добре закарбувати ці слова Отто фон Бісмарка у своїй пам’яті. Недооцінювання ролі священнослужителів і, зокрема, вчителів у суспільстві є непоправною помилкою у державі. Треба чітко усвідомлювати, вчитель формує особистості, їх світогляд, ідеали, принципи, почуття. Дуже важливим є закласти справжні цінності як загальнолюдські так і громадянські. Любов до рідної землі, повага до національних символів, почуття мужності, патріотизму, гуманності – чесноти з якими можна перемогти любого ворога. Важливе місце у формуванні національно свідомої, патріотичної учнівської молоді, особливо в період агресії Російської Федерації проти України, займає предмет «Захист України».
Головною метою предмета «Захист України» на сучасному етапі є формування патріотично налаштованої учнівської молоді, розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій.
Вважаю необхідним сформувати в учнів такі важливі якості:
o вміння захистити свою Землю, свій народ;
o вміння діяти в умовах надзвичайних ситуацій;
o вміння приймати рішення, брати на себе відповідальність;
o вміння дбати про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких;
o вміння визначати рівень небезпеки для себе і оточуючих;
o вміння надавати першу допомогу постраждалим;
o вміння взаємодіяти з оточуючими людьми;
o вміння застосовувати свої знання на практиці;
o вміння аналізувати, логічно мислити;
o вміння займати активну громадянську позицію (не бути байдужими);
o вміння постійно вчитись і удосконалюватись.
Важливим завданням для себе вважаю, створити умови для формування сильної, волелюбної, цілеспрямованої і творчої особистості, для якої почуття власної і національної гідності - нероздільні. Тому, я зупинився на вирішенні науково-методичної проблеми «Формування патріотично налаштованої учнівської молоді, розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту України та дій в умовах надзвичайних ситуацій» з метою стимулювання розвитку ключових життєвих компетентностей учнів».
Вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язберігаючі, соціальна компетентності та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій – ті ключові компетентності без яких неможливо досягти успіху в жодній сфері життєдіяльності людини в сучасному швидкозмінному суспільстві.
Головними інструментами реалізації поставленої мети стало використання інтерактивних методів навчання, впровадження практичних занять на основі ситуативних задач, заняття з лікарями практиками.
Формування всіх цих якостей є конче необхідними для життя і, особливо, в умовах сьогодення. Успішна реалізація цього можлива лише завдяки постійному інтересу учнів до предмету «Захист України». А це є завдання вчителя, організувати навчання таким чином, щоб запалити іскру цікавості та бажання вчитися в кожному учневі (учениці) і, щоб воно не лише не згасало, але й щоразу сильніше спалахувало в очах дітей. «Вчитися легко, коли вчитися цікаво» - цей вислів став для мене і викликом, і стимулом у роботі.
Задля створення стійкого інтересу до навчання у своїх учнів, я намагаюся постійно вдосконалювати свою педмайстерність. Систематично аналізуючи свою педагогічну діяльність, знаходжуся в постійному пошуку засобів підвищення рівня навченості учнів, мотиваційної сфери потреб у знаннях із предмету «Захист України». Навчаючи інших, відчуваю нагальну потребу постійно вчитись самій. Адже вчитель повинен іти попереду, має бути ефективним.
Сьогодні освіта стоїть на порозі глобальних змін і реформ. Швидкість соціальних, технічних, інформаційних змін вимагають від освітньої галузі застосування особливих методів навчання, які, насамперед, повинні змінювати стиль мислення.
«Не навчайте дітей так, як навчали вас, бо вони народились в інший час» (народна мудрість)
Застосовую такі методи роботи:
І. Методи колективно-групового навчання:
· «Мікрофон» (учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми,передаючи один одному уявний «мікрофон»(олівець чи ручку); один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь). Наприклад: «Про наявність у потерпілого внутрішньої кровотечі можуть свідчити такі симптоми:...» або «Причинами виникнення гострого болю у животі можуть бути:..» тощо.
· «Незакінчене речення» (учням пропонується перелік визначень, або тез у вигляді незакінчених речень та перелік відповідей; діти повинні встановити відповідність між першим та другим списками, або просто завершити тезу). Наприклад: « Джгут накладають лише при кровотечі……..» або «При переломі кісток гомілки необхідно знерухомити……….» тощо.
· «Мозковий штурм» (учні по черзі висловлюють свої думки з приводу поставленого питання). Наприклад: «Які можливі наслідки черепно-мозкової травми? Або «Які ускладнення можуть виникати при ушкодженні органів черевної порожнини?» тощо. Звісно, перед цим варто пригадати особливості будови та функцій даних органів та систем організму людини, тоді процес висування ідей проходитиме значно жвавіше.
· «Навчаючись учу» (кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми або із ситуативною задаче, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповіді та зауваження щодо своєї відповіді чи практичних дій). Така технологія успішно використовується під час вивчення і теоретичних питань і, особливо, під час практичних занять. Наприклад, під час вивчення теми « Кровотечі. Способи зупинки кровотеч», учням роздаються інструктивні картки із описом окремого способу зупинки кровотечі. Після чого вони детально вивчають дану інформацію та доносять її до інших або демонструють виконання конкретної ситуативної задачі. Тут надзвичайно великою є роль вчителя, як спостерігача та координатора цього процесу. Потрібен постійний контроль і увага до кожного із дітей.
В такий спосіб відбувається оптимізація навчальної діяльності учнів, активізується їх пізнавальна і творча діяльність, виробляються правила спілкування, які зберігаються і в поведінці вже дорослої людини.
