Ми раді вітати Вас на нашому сайті!

Автор: Світлана Ройз

10 ідей для «теплих

ігор». Писала їх для знайомих родин з дітьми.

На жаль, ми не можемо вплинути на швидкість відновлення теплопостачання. Але можемо підтримати дітей. Ці ігри можуть допомогти відволіктись, знизити рівень тривоги та м’язової напруги, і найголовніше - можуть підтримати відчуття близькості, тепла й захищеності.

Сьогодні разом з порталом Шлях батьківства та UNICEF Ukraine  ми опублікували цю добірку з красивими і зручними картинками. Посилання буде в коментарі.

1.  «Теплі спогади» Кожен по черзі завершує фразу: «Я відчуваю тепло, коли…»

Варіанти відповіді: «…мене обіймають», «…кажуть добрі слова», «…я під ковдрою», «…дивлюся мультфільм», «…про мене піклуються» тощо.

2.  «Висікаємо вогонь» Інтенсивно розітріть долоні, відчуваючи тепло. Наприкінці зробіть рух, наче надсилаєте свій вогник іншій людині. Той, хто його «піймав», кладе його собі на груди або живіт, а потім розтирає руки і передає далі.

3.  «Яке ти зараз джерело світла й тепла?» Дайте можливість дитині пофантазувати: наприклад, ти зараз як свічка, сонце, камін, ліхтарик, зірка чи гірлянда. Можна показати це жестом, голосом або просто назвати.

4.  «Теплий подих» Спочатку тренуйтеся дихати на долоню. Порівняйте холодний і теплий видих. Коли у вас з’явиться саме теплий подих, домовтесь, куди саме «дихатимете», щоб зігріти: ніжки, животик, спинку, долоньки.

Коли ми робимо повільний видих - ми активуємо парасимпатичну нервову систему, що допомагає дітям і дорослим розслабитись і відчути більшу безпеку.

5.   «Тіло - музичний інструмент». Ваше тіло може звучати. Коли ви лагідно торкаєтесь дитини (плечі, руки, спина), вона: видає звук, починає співати або ж рухатись.

Гра про контакт, увагу й регуляцію. Так ви повертаєте контакт із тілом.

6.  «Танець біля вогнища під уявну музику» Уявіть, що ви грієте руки, спину, ноги біля вогника. По черзі показуйте рухи, а всі мають їх повторити.

7.  «Хто скаже більше теплих слів» Позмагайтесь, хто скаже більше приємностей одне одному: «ти моє сонечко», «я тобі дякую», «ти мій промінчик», «ти сонячний зайчик» тощо.

Ця ідея добре працює і для зниження рівня напруги й для відчуття близькості.

8.  «Пікнік у наметі» Зробіть вдома намет із ковдр на ліжку (краще не на підлозі).

Уявіть, що ви вночі під зоряним небом. Читайте, вигадуйте історії або тихо розмовляйте.

9.  «Теплі тваринки»

Уявіть, що ви тваринки, які зігріваються:

- котик, що згортається клубочком;

- ведмедик, що ховає лапи, закриває ніс або ховається в барліг;

- пташка, що «пухнаститься»....

Повільні рухи чи інтенсивна активність, а також, коли ми в грі згортаємось в клубочок, додають відчуття контролю.

10.  «Ковдра з тепла» Уявіть, що зверху вас накриває невидима тепла ковдра. Кожен може додати, з чого вона зроблена: з сонця, слів, обіймів чи світла.

Можна «поправити» ковдру одне на одному жестами.

За посиланням в коментарі будуть, окрім ілюстрованих, що в цьому дописі, ще ігри та книжки, які можна завантажити.

... Колись в нашому житті дитячі ігри знов стануть просто іграми.

Тепла нам.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги

Сильні морози та екстренні відключення світла: що важливо знати батькам і дітям

Морози нижче нуля та екстренні відключення електроенергії — це не лише дискомфорт, а й реальні загрози для життя і здоров’я дітей. Саме в такі періоди зростає кількість побутових травм, пожеж і випадків переохолодження.

На що звернути увагу вдома:

не залишайте дітей самих у приміщеннях без опалення;

не використовуйте саморобні обігрівачі, газові плити чи духовки як джерело тепла;

не дозволяйте дітям запалювати свічки або користуватися сірниками та запальничками;

обігрівачі вмикайте лише під наглядом дорослих і тримайте подалі від штор, ковдр та меблів;

за можливості майте вдома ліхтарик, павербанк, запас води та теплі ковдри .

Поведінка під час екстренного відключення світла:

заздалегідь проговоріть із дитиною, що робити у темряві та як поводитись спокійно;

не дозволяйте самостійно підходити до електрощитів, подовжувачів і розеток;

у багатоповерхівках забороніть користуватися ліфтами;

слідкуйте, щоб діти не виходили з дому без супроводу в темний час доби.

На вулиці — окрема увага:

одягайте дітей тепло та багатошарово, уникайте тривалого перебування на морозі;

не дозволяйте грітися у під’їздах, біля трансформаторів або технічних приміщень;

нагадуйте про обережність поблизу проїзної частини в умовах ожеледиці та поганої видимості.

Діти не завжди відчувають небезпеку — це завдання дорослих.

Кілька простих рішень і своєчасна увага можуть зберегти життя та здоров’я.

Раннє втручання — це не модний термін для грантів і не страшилка від “педагогів та психологів, які хочуть заробити”.

Це момент, коли дорослі ще можуть щось змінити, а не героїчно розводити руками через п’ять років.

Ні, дитина не “переросте”:

- відсутність мовлення,

- постійні істерики,

- відсутність контакту,

- проблеми з увагою,

- сенсорні вибрики.

Вона просто виросте з цим.

Разом з цим піде у школу, у підлітковий вік, у доросле життя.

Раннє втручання — це коли:

* не чекають “до трьох/чотирьох/після садочка”,

* не заспокоюють себе фразами “у мого теж так було”,

* не плутають любов із запереченням.

Це неприємно.

Це боляче.

Це б’є по батьківській ідентичності сильніше, ніж будь-яка критика.

Бо легше сказати:

- “Зараз не час”

ніж визнати:

- “Час уже давно”.

І так, раннє втручання не гарантує ідеального результату.

Але воно майже завжди гарантує менше болю потім.

Бо корекційний психолог/ педагог — це не про “зробити з дитини нормальну”.

Це про те, щоб:

- дитині було легше жити,

- їй не доводилося постійно програвати там, де можна було допомогти, а дорослі не кусали лікті, дивлячись у минуле.

Рожеві окуляри зручні.

Але в них дуже погано видно майбутнє.

Якщо щось насторожує — це не паніка.

Це відповідальність.

І так, краще прийти “дарма”, ніж не прийти вчасно.

Нажаль корекційний психолог/ педагого,  занадто часто чує:

“Шкода, що ми не звернулися раніше”.

  У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти Як?», розроблено та буде проведено упродовж з 06 жовтня 2025 р. по 31 травня 2026 р.комплекс заходів спрямованих на підтримку психічного здоров’я учасників освітнього процесу.

Заходи для дошкільнят

• психологічні години «Настрій», «Почуття», «Ти як?», «Гармонія», «Країна настрою»;

• тренінги «Дай п’ять», «Будь у ресурсі», «Коктейль ментального здоров’я», «Емоції та як ними керувати»;

• арт-терапія «Я щасливий»;

• психогімнастика «Добрі та злі собаки», «Пружинка», «Морська зірочка»;

• ігри «Подаруй мені посмішку», «Назви сусіда лагідно», «Компліменти»;

• інтерактив «Дбаємо про ментальне здоров’я»;

• заняття «Загадковий світ емоцій», «Слушні поради дітям», «Підбери емоцію».

• виховні години «Ти як?», «Я і моя самооцінка», «Турбота про себе – це просто»;

• квест-ігри «Ментальне здоров’я – запорука щасливого життя», «Збережемо ментальне здоров’я»;

• психологічні заняття  «Вдячність», «Як зберігати рівновагу під тиском стресу»;

• обговорення «Що важливо знати про психічне здоров’я», «Обговорення емоцій»;

• заняття за коміксом «Ден і Рора проти корпорації С».

Загальні заходи:

• заняття «Групи турботи», практики в укриттях: дихання по квадрату, долонці, вправи на заземлення;

• міні-проєкти «Дерево життя», «Дерево підтримки», «Скринька ресурсів»;

• психологічні хвилинки «Кулачки-силачі», «Струшуємо зайве».

Заходи для педагогів:

• консультації з питань взаємодії з дітьми з тривожністю «Як заспокоїти дитину під час тривоги»;

• тренінги «Психічне здоров’я. Як його зберегти», «Визначення психологічного клімату в колективі», «Розвиток професійної Я-концепції», «Ментальне здоров’я: як не «розсипатись» під час війни»;

• майстер-класи «Сім креативних вправ проти стресу», виготовлення антистрес-іграшки «Пустунчик»;

• вебінари «Робота вихователя в умовах воєнного стану»;

• психологічні хвилинки.

Заходи для батьків:

• бесіди «Як підтримати ментальне здоров’я дитини», «Як підтримати дітей у перехідний період до середньої школи»,  «Як корисно і не корисно знімати стрес та напругу»;

• онлайн-заняття «Формування стресостійкості. Методи стабілізації емоційного стану»;

• консультації  «Ментальне здоров’я: як подбати про себе», «Як вберегти   ментальне здоров’я малюків під час війни»;

• консультації з питань взаємодії з тривожними дітьми та  індивідуальні консультації щодо емоційного стану дітей;

• розповсюдження пам’яток щодо підтримки ментального здоров’я дітей у сім’ї.

 “Календар турботи про себе” від дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз.

Нам часто складно знайти час, щоби вкласти щось у себе. Здається, що цей внесок має бути ресурсозатратним, щоби дати користь.

Якщо ми почнемо з того, що хоча би 2 хвилини будемо перефокусовувати увагу з зовнішнього простору у внутрішній, звертати увагу на те, які сигнали нам подає наше тіло, привчати себе до уважності до себе і своїх потреб – ми виявимо, що в нашому житті набагато більше ресурсу, радості й усвідомленості, ніж нам здавалося.

У цьому спільному проєкті з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, відома дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз та ГО “Смарт освіта” підготували прості поради на щодень. Ресурсні ілюстрації намалювала Олена Ястремська.

Усі завдання підібрані так, щоб активізувати певний канал сприйняття. Канали ресурсу, на які Світлана Ройз зазвичай звертає увагу, – зір, слух, нюх, стосунки, рух, тілесні відчуття, смак, інтелект (нові знання), інтуїція.

Завдяки цим простим практикам, ми повертаємо собі контакт з реальністю. Лише так ми можемо відновити доступ до ресурсності.