Соціально-психологічна служба стоїть на варті психологічного здоровʼя ліцеїстів.
Невідʼємною частиною навчального процесу є ряд профілактичних та просвітницьких заходів.
Тож сьогодні тема була «Викресли булінг»
Ми не лише обговорювали, що це таке і як він проявляється, а й шукали реальні шляхи протидії цьому явищу.
Булінг — це не просто “дитячі сварки”, це систематичне насильство, яке може залишити глибокі рани на все життя. І наше завдання — вчасно це побачити, зупинити, підтримати.
Соціальний педагог наголосила за наявність скриньок довіри та важливості звертатися за допомогою у складні часи.
Для чого?
⭐️ Розібратися з почуттям провини, аналізуючи ситуацію з різних точок зору;
⭐️ з’ясувати, чи є реальна причина для провини;
⭐️переключити фокус з абстрактних почуттів на конкретні факти й можливі рішення, що дозволяє зменшити зайву тривогу та стрес.
У світі, де стрес став частиною буднів, важливо знайти момент для себе. Дихальні вправи — це простий, але ефективний спосіб знизити тривогу та повернути гармонію. Вони допомагають зосередитись на теперішньому моменті, знижуючи рівень стресу та покращуючи загальне самопочуття. Всього кілька хвилин глибокого дихання — і ваш день стає кращим! 💛💚
Ця цікава розвивальна сторінка допоможе дітям краще розуміти свої емоції та навчитися їх розпізнавати. Завдання спрямовані на розвиток емоційного інтелекту через гру та творчість:
✅ Шукаємо емоції у таблиці – уважність і знання емоцій допоможуть знайти приховані слова.
✅ Обводимо потрібний смайлик – тренуємо вміння асоціювати вирази облич із почуттями.
✅ Домальовуємо смайлики – розвиваємо емоційну уяву та дрібну моторику.
✅ Доповнюємо речення – вчимося висловлювати свої почуття словами.
Соціально-психологічна служба ліцею провела просвітницький інформаційний захід на тему ''НІ - злочинності серед підлітків''.
Проговорили важливі теми сьогодення:
- види правопорушень та діяльність, що їх обумовлює;
- вербування підлітків агентами рф, що робити та до кого звертатися;
- критичність мислення та важливість звуження інформаційного простору;
- важливість вміння регулювати власні емоції, щоб не здійснювати небажану поведінку.
Щастя там, де добрі слова!
У нас День Щастя триває щодня!
Для учнів 5 класу ліцеїст 9 класу Ромашов Олесь провів тепле й натхненне заняття «Коло щастя».
П’ятикласники вчилися робити компліменти, приймати їх і ділитися добрими словами. Адже справжнє щастя – це підтримка, радість і щирі емоції!
Нехай гарні слова завжди знаходять своїх адресатів!
#розмоваізпсихологом
Соціально-психологічна служба стоїть на варті психологічного здоровʼя ліцеїстів.
Невідʼємною частиною навчального процесу є ряд профілактичних та просвітницьких заходів.
Тож сьогодні ми висвітлили дуже важливу тему «Стрес. Як з ним впоратися?».
Ліцеїсти озброїлися новим методом подолання стресу, тривожності, емоційного збудження - таппінг.Соціальний педагог наголосила за наявність скриньок довіри та важливості звертатися за допомогою у складні часи.
Екзаменаційний стрес — одна з можливих причин погіршення нервово-психічного здоров’я дітей і підлітків в освітніх закладах. Розпізнати екзаменаційний стрес та навчитися його успішно долати допоможе памʼятка — поради психолога.
Стресонестійкими є школярі з ослабленим здоров’ям, а особливо ті, хто страждають на хронічні захворювання або з нервовими та психічними відхиленнями. Мають значення також тип темпераменту учня і ступінь його соціальної адаптації. До групи ризику належать підлітки з низьким рівнем самооцінки, тому стресу зазнають не тільки ті, хто погано встигає, але й, здавалося б, цілком благополучні діти з гарною підготовкою й високим почуттям відповідальності.
Незалежно від характеру й успішності діти опиняються в стресовому стані через підвищену тривожність, наявну у більшості сучасних школярів і студентів.
Цікаво, що тоді як для одних людей проблемою є зменшити рівень екзаменаційного стресу, для інших, навпаки, потрібно «добряче розлютитися» або злякатися, щоб повною мірою мобілізуватися й успішно скласти іспит. Для кожної людини потрібний свій, оптимальний рівень занепокоєння й страху, за якого він демонструє найкращі результати.
У першу чергу, це залежить від типу вищої нервової діяльності або темпераменту. Наприклад, для меланхоліків, які належать до слабкого типу нервової системи, бажано знижувати зайве збудження, натомість для флегматика із сильним й інертним типом вищої нервової діяльності, щоб краще відповісти, необхідно, навпаки, більше переживати й боятися іспиту.
Екзаменаційний стрес — один із найпоширеніших видів стресу. Дослідження показують, що за екзаменаційний період у школах і вишах 48 % юнаків і 60 % дівчат помітно втрачають у вазі, а кров’яний тиск у них підвищується до 140–155 мм ртутного стовпа.
СИМПТОМИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ
Розгляньмо типові симптоми екзаменаційного стресу, що можуть належати до однієї із чотирьох груп.
1. Фізіологічні симптоми:
посилення шкірного висипу;
головні болі;
нудота, інколи діарея;
м’язове напруження;
поглиблення й частішання дихання;
прискорений пульс та перепади артеріального тиску.
2. Емоційні симптоми:
почуття загального нездужання;
розгубленість;
паніка та страх;
тривога, яка може трансформуватися у депресію;
пригніченість або дратівливість.
3. Когнітивні симптоми:
надмірна самокритика, порівняння своєї підготовленості з іншими;
неприємні спогади про невдачі на іспитах у минулому (свої або чужі);
уявлення негативних наслідків після невдачі на іспиті (виключення з вишу, позбавлення стипендії й т. ін.);
кошмарні сновидіння;
погіршення пам’яті;
зниження здатності до концентрації уваги, неуважність.
4. Поведінкові симптоми:
прагнення займатися будь-якою іншою справою, аби тільки не готуватися до іспиту;
уникання будь-яких нагадувань про іспити;
зменшення ефективності в навчанні в екзаменаційний період;
залучення інших людей до тривожних розмов про майбутні іспити;
збільшення вживання кофеїну й інших збудливих речовин;
погіршення сну й погіршення апетиту.
ПРОФІЛАКТИКА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ
Напевно, повністю екзаменаційного стресу позбутися неможливо, адже будь-яка нова ситуація завжди непокоїть, але зменшити його й поліпшити контроль за своїми емоціями, звісно, можна. Налаштуватися на перемогу, мобілізувати свої сили й можливості на іспитах, зменшити тривожність і занепокоєння в стресових ситуаціях допоможуть кілька загальних порад.
Обговорили важливу тему з учнями 8-11 класів - самопошкоджуючої поведінки. Відверто говорили про причини, наслідки та найголовніше – як підтримати себе та інших у складні моменти.
Важливо пам’ятати: ти не один/одна, вихід є, і допомога поруч. Дякую всім за активність та щирість у розмові!
#ПсихічнеЗдоров’я #ТиНеОдин #Підтримка
Коли ти можеш звернутися
за допомогою до шкільного психолога
У твоїй школі працює психолог? Ти не знаєш, в яких випадках він може допомогти?
Ти можеш звернутися до свого шкільного психолога, якщо:
ти відчуваєш себе самотньо;
у тебе не складаються стосунки з учителями, батьками, однокласниками;
ти часто соромишся;
ти хочеш дізнатися, яка професія підходить тобі найбільше;
ти часто відчуваєш негативні емоції (злість, смуток, страх, почуття провини);
тобі важко вчитися;
ти відчуваєш себе невпевнено;
ти переживаєш сильне емоційне потрясіння.
Шановні батьки!
Сподіваємося, ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує заняття в школі. Відповідно до Закону України «Про освіту» відповідальність за відвідування уроків дітей несуть батьки.
Пропонуємо вам ознайомитися з системою роботи Стайківського ліцею "Світоч" Ржищівської міської ради щодо попередження пропусків занять учнями закладу освіти.
1. Щоденно класний керівник здійснює контроль за відвідуванням занять учнями, відзначає відсутніх у класному журналі, записує прізвище учня (вказує на причину), записує відсутніх у кінці обліку пропуску уроків учнями школи.
2. Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же день його відсутності на уроках.
3. Виправдувальним документом про відсутність учня на уроках враховуються:
медична довідка з печаткою лікаря і установи;
записка від батьків (1-2) дня;
4. Відпускати учнів з уроків по важливим причинам дозволяється класному керівникові, або учителю-предметнику, про це в той же день письмово повинно бути повідомлено заступнику директора з НВР або соціальному педагогу.
5. Класний керівник в кінці тижня здає інформацію про відвідування занять учнями (за установленим зразком):
ПІБ учнів пропустивши заняття;
кількість пропущених уроків;
причини;
вжиті міри.
6. Заступнику директора з НВР та соціальному педагогу постійно здійснювати контроль за веденням документації і за рахунком відвідування та прийняття мір до учнів, які ухиляються від навчання.
Міністерство освіти і науки України пропонує телефони гарячих ліній для надання першої психологічної допомоги тим, хто її потребує:
1. Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб — 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
2. Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
3. Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
4. Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
5. Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)- 721-04-63 (066)-219-09-73.
6. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.
7. "ПОРУЧ" - проект психологічної підтримки для підлітків та їх батьківhttps://poruch.me/.
8. 0 800 100 102 – Лінія Національної психологічної асоціації.
9. (044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи.
10. 0 800 211 444 – Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції.
11. 7333 – Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine.
Почуття пригніченості та хвилювання є природними і часом відвідують кожного з нас. Прості навички піклування про своє психічне здоров’я допоможуть зберігати внутрішній баланс, за відсутності зовнішнього.
📌 Робіть приємне для тіла і думок.
📌 Залишайтеся на зв’язку з близькими.
📌 Будьте добрими до себе, все буде гаразд.
📌 Зрозумійте свої почуття та почніть про них говорити в голос.
📌 Дослухайтеся до власного тіла - знаходьте напружені зони та намагайтеся їх позбутися.
📌 Спробуйте заспокоїтись за допомогою дихальних вправ.
📌 Обирайте те, що добре впливає на ваш організм і ментальний стан:
- Поговоріть з тим, кому довіряєте - варіантів багато: від друзів та спеціалістів до анонімної лінії підтримки.
- Шукайте позитив у звичних речах.
Батьки майбутнього першокласника, як це не дивно теж мають потребу в підготовці «до школи».
Найочевидніше - з переходом вашого дошкільника до шкільного життя значно зміниться і його режим дня. Тому батькам бажано обміркувати заздалегідь, як це позначиться на кожному з членів сім'ї. Необхідно вирішити, де і з ким буде перебувати дитина після школи. Можливо, у вас виникне необхідність навчити дитину користуватися побутовою технікою, відкривати замки, готувати собі нехитрий обід і, нарешті, дотримуватись «правил техніки безпеки». Вам буде набагато спокійніше, якщо підготовку до самостійного перебування першокласника будинку ви закінчите ще до 1 вересня. Продумайте всі можливі проблеми, з якими може зіткнутися дитина, і передбачити можливості екстреного зв'язку з батьками. А дитині не доведеться складні перші шкільні дні відчувати додатковий стрес від початку «самостійного» життя вдома протягом кількох годин.
Батькам потрібно бути готовими до того, що у дитини можуть виникнути складності. Кожен батько в глибині душі сподівається, що його дитина буде успішним учнем, лідером. І перші ж невдачі, які, на жаль, бувають у всіх дітей, дуже сильно розчаровують батьків, і батьки не можуть приховати ошукані ілюзії, сильно підриваючи самооцінку свого чада.
З надходженням в перший клас ваш Малюк стає Школярем і набуває нові права і нові обов'язки. Ваша терпляча і розуміюча позиція в цей період дуже важлива. Крім того, треба бути готовим до того, що до вашій дитини і оточуючі будуть ставитися інакше, більш вимогливо. І це стосується не тільки кондукторів у громадському транспорті.
Фізичний стан дитини
Якщо ваша дитина має хронічні захворювання або проблеми зі здоров'ям, то працювати над їх усуненням і профілактикою здоров'я майбутнього першокласника краще заздалегідь. З початком навчального року фізичне та психологічне навантаження на дитину зросте і це може несприятливо позначитися на його самопочутті.
Фахівці рекомендують крім обов'язкового обстеження дитини для збору даних в медичну карту першокласника відвідати окуліста, якщо у дитини є спадкова схильність до розвитку захворювань очей або у нього вже спостерігається зниження зору. Відвідування хірурга дуже бажано тим дошколятам, у яких є проблеми з поставою і схильність до розвитку сколіозу.
Також батькам варто звернути увагу на дрібну моторику дитини та її розвиток. Так, так, ту саму дрібну моторику, про яку вперто твердять всі фахівці з розвитку малюків, починаючи мало не з самого народження. Для школяра рівень розвитку дрібної моторики теж має значення. З початком навчання дитині доведеться опановувати навичками письма, а це потребує від дитини значних зусиль, і чим більше розвинута моторика руки, тим цей навик буде даватися простіше.
Режим дня
Якщо ваша дитина відвідувала дитячий сад, то режим підйому і відходу до сну не буде новим, якщо ж ні, то батькам варто подбати заздалегідь про те, щоб ранній підйом не став для дитини додатковим стресогенним фактором.
За кілька місяців до початку навчання починайте укладати дитину спати в певний час. Звичайно, будити дитину влітку щодня в 7 ранку без необхідності занадто жорстоке випробування, але простежити за тим, у скільки ваша дитина прокидається, і спробувати наблизити цей час до 8 - 9 години ранку можливо. Це значно полегшить життя з початком навчального року.
Режим дня дитини зміниться і в другій половині дня. Дитині необхідно буде виділити час для домашніх занять. У першому класі офіційно не задають домашніх завдань, але вчитель, як правило, намагається поступово привчити дітей до цього.
Впевненість у собі
Важливо, щоб дитина не відчувала почуття невпевненості в незнайомій обстановці. Переконайтеся, що ваша дитина твердо знає напам'ять свої прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, адресу.
Мотивація
На питання «чи Хочеш до школи?» більшість дошкільнят скажуть «Так!». Але, на жаль, вже після тижня навчання у значної частини першокласників відповідь на те ж питання змінюється на «Ні!».
Для вашого дошкільника школа представляється як якийсь ідеальний образ, сформований на основі власних вражень від занять на підготовчих курсах, перегляду кінофільмів і мультфільмів, розповідей дорослих і навіть мрій.
Як же дізнатися чого дитина чекає від навчання в школі? Як зробити так, щоб його не чекало розчарування?
Єдиний спосіб з'ясувати це - говорити зі своєю дитиною.
Розкажіть про своє шкільне життя, і про свій перший клас поділіться з дитиною власними враженнями і спогадами. Розкажіть смішні історії зі свого шкільного минулого, розкажіть про своїх друзів - однокласників. Влаштуйте сімейний вечір спогадів з переглядом фотографій вашої шкільної пори. Задоволення і користь отримає не тільки ваш майбутній першокласник, але і ви самі. Це, до того ж, привід побільше дізнатися про дитинство близьких людей.
Увага і пам'ять
Успіхи і невдачі в навчанні багато в чому залежать від розвитку пам'яті та уваги дитини. На щастя, і пам'ять і увага піддаються тренуванню. Коли мова йде про старших дошкольників, то найкращий спосіб розвитку їх пам'яті і вдосконалення уваги - гра. Звичайно, спеціально організована дорослим гра. Сама дитина займатися своїм розвитком в цьому віці ще не в змозі.
Для розвитку пам'яті та уваги розроблено безліч ігор і вправ, якими батьки можуть користуватися, займаючись зі своєю дитиною. Але існують корисні ігри, які можна застосовувати без спеціальної підготовки і в яких діти з задоволенням приймають участь.
Портфель для першокласника
Не позбавляйте малюка можливості зайвий раз помилуватися на себе з ранцем за спиною. Дуже важливо, щоб дитина не тільки приміряла його, а ще й освоїла простір портфеля - всі його відділення, кишеньки і застібки. Інакше перші 20 хвилин уроку будуть регулярно обертатися для нього пошуковою експедицією в портфельні надра.
Постарайтеся не гнатися за всякими досягненнями технічного прогресу в області канцелярії і відмовитися від пеналів з вбудованим будильником або говорять калькуляторів, які як міни вибухають саме в той момент, коли вчитель насилу добився в класі тиші. Пенал повинен бути простим у використанні і компактний, щоб не займати половину робочої поверхні парти.
Дуже важливо, так же пояснити дитині, що портфель це символ шкільного життя та іграшок без дозволу дорослих вхід туди заборонений. Завжди існує небезпека, що іграшки будуть використані не тільки на перервах, але і під час уроку, що загрожує ускладненнями відносин з учителем.
Успіх навчання в школі залежить від самої дитини. Завдання дорослих - допомогти налаштуватися на навчання і створити для неї сприятливі умови. Головна умова успішного навчання - самоорганізація. Самоорганізація - здатність підлітка правильно організовувати для себе навчальний процес. Це вміння працювати вдома, в школі без допомоги дорослих. Підлітку буде легше даватися навчання в школі, якщо він навчиться облаштовувати своє робоче місце, планувати день, вчасно виконувати домашні завдання.
Самоорганізацію можна розвинути. Як же це зробити? З чого почати? Розповімо про це далі.
Для формування у підлітка здатності до самоорганізації в навчанні радимо зробити йому наступне:
навчитися грамотно розподіляти свій час;
виробити власний режим дня;
навчитися ставити цілі і завдання, шукати шляхи їх досягнення;
не відкладати шкільні справи на останній момент;
зробити наочний графік крайнього терміну здачі робіт (дедлайну);
ставити нагадування в телефоні;
не пропускати уроки без поважної причини;
встановити тимчасові рамки межу навчанням і вільним часом;
розпланувати вільний час;
не залишати справи незавершеними;
записувати в щоденник свої досягнення в школі;
спробувати себе в трудовій діяльності;
знайти мотивацію для успішного навчання, про що ми говорили раніше.
Батькам треба навчити дитину самій справлятися з вищеописаними завданнями.
Усе актуальнішим стає брендинг власного «Я», і підлітки створюють акаунти для того, щоб вести власний блог та розповідати всім про своє життя. І начебто немає в цьому проблеми, окрім однієї — це може переходити в патологічні форми поведінки. Усім вже давно відомо про інтернет-залежність, а от селфі-залежність як одну з форм — мало хто обговорює. Захоплення фото — це добре, але воно має відображати важливі моменти життя людини, а не все, що вона робить.
Селфі (англ. «Selfie» від «self» — сам, себе, також вживають назви себяшка, самостріл) — різновид автопортрета, що полягає у фіксації самого себе на фотокамеру, подеколи за допомогою дзеркала, шнура або таймера.
СЕЛФІ ЯК КОМПЛЕКС ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ
Активно фотографувати самих себе — це не лише приємно, але й маніакально. Селфіманія — один із видів неврозу нав’язливих станів (обсесивно-компульсивних розладів), коли людині знову й знову потрібно підтвердження: «А я хороший! Адже правда хороший? Ну, скажіть, що правда!». Розміщувати вдалі селфі в соцмережах (тобто фактично показувати їх усьому світу) — яскравий симптом відразу двох комплексів: по-перше, заниженої самооцінки, по-друге, гострого браку живого спілкування. Кожен «лайк», який з’являється під виставленим фото, автори селфі сприймають як похвалу й успіх у суспільстві. Згодом ця похвала стає життєвою потребою: не отримавши чергову «дозу» лайків, людина відчуває своєрідну психологічну ломку — сумує, сердиться, не знаходить собі місця, загалом перебуває в стресовому стані.
Селфі — це спосіб повідомити світу: «Я є!» Сьогодні людина без сторінки в соціальній мережі — невидимка. Ми живемо в схибленому на популярності світі. І постійно «продаємо» себе: профіль у соцмережі — вітрина магазину, записи — рекламний текст, а селфі — фото товару. Ярмарок марнославства працює цілодобово! Важливо, як ти вдягнена, де вечеряла, з ким зустрічалася. Блогерам, яких природа обдарувала приємною зовнішністю, гарантований потік лайків. Ось, власне, заради чого ми й постимо знімки.
Насправді селфі — це вже як напрям мистецтва. Усе змінилося з появою ґаджетів, що мають вбудовані камери. Тепер селфі — це, насамперед, автопортрет, зроблений за допомогою мобільного телефону або планшета.
Селфі можуть бути чудовим інструментом роботи над собою:
• можуть допомогти зрозуміти себе, відкривають нові риси та простори для творчості, а також дають змогу людині бути багатогранною.
• не обов’язково селфі продає конкретну людину. Воно цілком може продавати бренд, показувати нові модні тренди або мати певну художню цінність, якщо зроблено не просто — для задоволення власного марнославства, а над цим працюють справжні творці.
• селфі знаменитостей дають змогу їхнім фанатам відчути себе ближче до кумира. Зірки діляться частинкою власного життя, пишуть відповіді та створюють враження певної близькості зі своїми шанувальниками. Добре це чи погано для фанатів, важко сказати, а ось для зірок це точно добре.
• селфі можуть впливати на сучасні ідеали краси та показувати, наскільки гарною може бути натуральність, а не підправлені спочатку макіяжем, а потім і фотошопом образи (наприклад, фото до та після макіяжу).
• селфі можуть виконувати роль особистого літописця. Вони показують вашу історію змін і розвитку, нагадують про минуле й можуть допомогти уникнути колишніх помилок.
• спортивні селфі в стилі «до і після» дуже мотивують.
СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНІСТЬ
У широкому розумінні слова — нав’язливе прагнення фотографувати здебільшого самого себе й розміщувати фотографії в соціальних мережах, очікуючи на їх оцінювання користувачами. Поширенню селфі-залежності об’єктивно сприяє розвиток засобів комунікації — смартфонів, що дають змогу робити більш-менш якісні знімки без особливих зусиль.
Роль спілкування
1. Спілкування з однолітками — найважливіша умова нормального розвитку підлітка.
2. Дефіцит і проблеми реального спілкування штовхають до спілкування віртуального.
3. Організація позитивного спілкування підлітків — завдання і педагогів, і батьків.
4. Спілкування відбувається тим краще, чим цікавіші діяльність і середовище, у які занурені підлітки.
5. Спілкування має стати джерелом позитивних емоцій.
1 Електронна пошта. У ході одного з досліджень було встановлено, що люди, які постійно перевіряють пошту у два рази частіше перемикаються між вкладками й від цього відчувають напругу, що викликає прискорене серцебиття. Коли їм на 5 днів обмежили можливість перевіряти пошту, їх серцеві ритми прийшли в норму.
2 Соціальні мережи зараз є способом отримати підтримку, розділити досвід, отримати новини, або поділитись останніми.
Постав собі запитання:
-Що саме ти отримуєш від часу, який ти проводиш в соц.мережах?
-Яку функцію вони виконують і яку потребу вони задовільняють?
-Скільки часу для тебе буде доцільним проводити в соц.мережах, щоб вони не «крали» час твого професійного і особистого життя?
3 Сповіщення
Кожен раз, коли сигнал, вібрація або мелодія сповіщають тебе про нові повідомлення або надходить вхідний дзвінок, увага швидко перетікає до змісту того, що втрутилось в твій робочий простір.
Зміст повідомлення може стимулювати тебе до швидкої відповіді, хоча об’єктивно це можна було би зробити і пізніше. Потім може з’являтись інше повідомлення, а за ним ще одне, і енергії на завершення поточних задач вже не вистачає.
4 Перерви. Інші дослідження були присвячені тому, як найкращим чином організувати короткі перерви аби відновити енергію, мотивацію та концентрацію.
Вчені рекомендують наступні їх види:
5 Виконуй завдання для розвитку мозку : такі як розгадування кросворду, вивчення чогось нового, наприклад, нової мови, розгадування головоломок.
6 Проводь більше часу на природі.
За даними досліджень, споглядання природи, включаючи різноманітну рослинність, може принести користь процесу розвитку мозку. Вчені також стверджують, що якщо періодично дивитись на рослини в приміщенні, то рівень концентрації також підвищується. А це чудова нагода облаштувати робочий простір навколо себе своїм «маленьким зеленим садочком».
Насолоджуйся і одночасно підвищуй свою увагу!
· кліпати
Спостерігайте за собою. Зазвичай, коли ви сидите й працюєте, то майже не кліпаєте. Проте в нормі людина повинна кліпати 12 тисяч разів на день;
· гігієна зору
Необхідно читати при гарному освітленні, тримати телефон чи комп’ютер на відстані не менше за 50 см від себе, завжди намагатися працювати за столом, краще віддавати перевагу в роботі не телефону, а ноутбуку або комп’ютеру. У такому випадку постава не порушується, а зоровий режим в порядку;
· правило 20/20/20
Американська асоціація офтальмологів рекомендує робити перерву в роботі кожні 20 хвилин. Таким чином людина 20 хвилин відпочиває, 20 хвилин працює. Це неважко й корисно для профілактики сухості очей;
· не використовувати телефон за одну-дві години до сну
Синє світло, яке випромінює телефон, впливає на продукцію мелатоніну. Якщо людина сидить сидить у соціальних мережах перед сном, то, відповідно, погано спить, а вранці «розбита». Офтальмологи радять установити захисний режим на телефоні, який глушить синє світло, завдяки якому перед сном можна користуватися гаджетом більше 15-20 хвилин;
· використовувати зволожувальні краплі
Людина мало кліпає, тому поверхня рогівки пересихає й не оновлюється. У слізній плівці утворюється розрив. Як наслідок, виникає біль, різь, відчуття «піску» в очах. Зволожувальні краплі на основі гіалуронової кислоти допоможуть запобігти неприємним відчуттям при сухості очей.
1. Живіть сьогодні та плануйте на завтра. Не перевантажуйте себе турботами та плануванням, які можуть зачекати.
2. Смійтеся та посміхайтеся більше. Це відмінна релаксаційна практика, що дозволяє залишатися в хорошому настрої і зберігати позитивне ставлення до того, що відбувається.
3. Перестаньте намагатися бути бездоганним. Ніколи і нічого не стане таким. Це лише призводить до помилкових очікувань, що ведуть до надмірних стресів у певних ситуаціях.
4. Не поспішайте. Це погана звичка, яка може спричинити проблеми в майбутньому. Це також непотрібний стресор, якого можна уникнути.
5. Управління часом (тайм-менеджмент). Ставте пріоритети та використовуйте час мудро. Виконуйте справи у порядку їх значимості.
6. Спробуйте масаж. Це позитивно вплине на м'язовий тонус. Ваші м'язи можуть бути напружені, що веде до стресу.
7. Зупиніть нав'язливі думки. Ще краще інтенсивно попрацювати на природі.
8. Здійсніть 10-хвилинну прогулянку. Це допоможе тілу розслабитися та скинути напругу, що веде до тривоги.
9. Послухайте релаксаційну чи хоча б звичайну музику, яка вам подобається. Це допоможе вам відволіктися від роздумів про стресори.
10. Бережіть себе! Не варто дорікати і лаяти самого себе - це лише посилить стрес.
1. Ти не вмієш говорити "ні", і на багато прохань погоджуєшся, хоча не хочеш.
2. Ти залежиш від чужої думки, і часто прислухаєшся тоді, коли не треба.
3. Тобі завжди щось не подобається в собі, і ти хочеш це змінити.
4. Ти дуже погано сприймаєш критику та ображаєшся.
5. Ти не вмієш приймати компліменти та знаки уваги.
6. Ти постійно вибачаєшся і відчуваєш провину там, де її немає.
7. Ти не вмієш брати на себе відповідальність і уникаєш її.
8. У людних місцях та компаніях тобі не комфортно.
Більше 4-х "Так"?
У тебе низька самооцінка.
Мозок дозволяє вам думати, що ви приймаєте рішення, у той час коли він робить їх незалежно від вас, раніше ніж ви встигаєте їх усвідомлювати.
2. Якщо ви все-таки зробили те, чого так боялися, то стаєте від цього щасливішим.
3. Заплющивши очі або подивившись вгору вліво, легше щось згадати.
4. Жінки, у яких серед друзів переважно чоловіки, частіше бувають у гарному настрої.
5. Коли вас ігнорують, за хімічним впливом це нагадує біль від тяжкої травми. Ігнорування — одна із найжорсткіших маніпуляцій.
6. Їжа, любовна пристрасть і небезпека майже завжди привертають нашу увагу.
7. Сильні емоції спотворюють пам'ять і створюють хибні спогади. Згадуючи якісь обставини неточно і «приблизно» люди не брешуть — вони дійсно так запам'ятали цю подію.
8. Неробство змушує людину почуватися дискомфортно.
9. Якщо людина боїться, переважно несвідомо, що її таланти і здібності не будуть визнані, вона, попри здоровий глузд, буде схильна навмисно їх принижувати, щоб опинитися в становищі, з якого важко виявитися недооціненим.
10. Страх змін – головна причина, чому люди не намагаються щось змінювати у своєму житті. На другому місці - страх успіху.
Панічна атака - це напад надзвичайно вираженого страху (паніки), супроводжуваний вегетативними порушеннями (серцебиттям, нестачею повітря або задухою, запамороченням, нудотою, тремтінням).
При виникненні панічних атаках потрібно повне медичне обстеження і кваліфікована психотерапевтична допомога. При цьому також корисно буде знати про методи самодопомоги при панічних атаках.
Існують дві групи методів самодопомоги: ситуаційні та превентивні. До групи ситуаційних відносяться прийоми невідкладної самодопомоги при появі перших симптомів тривоги і паніки. До групи превентивних відносяться дії, які пацієнт робить заздалегідь, в спокійній, безпечній обстановці, щоб знизити рівень тривоги і запобігти розвитку панічної атаки.
ДІЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ РОЗВИТКУ ПАНІЧНОЇ АТАКИ
Методи самодопомоги можуть бути корисні, але не замінюють психотерапевтичну допомогу, в процесі якої опрацьовуються причини виникнення панічних атак і механізми, що утримують їх. Раджу вам звернутися до професійного психолога для виявлення причин виникнення панічних атак і пройти курс лікування.
1. Повторюйте про себе, що паніка – це тільки напад страху, насправді нічого з вами гіршого не станеться.
2. При виникненні тривоги або страху розвивається гіпервентиляція (коли людина починає дихати занадто часто і глибоко) або синдром короткого дихання (коли людина дихає поверхнево або зовсім затримує дихання). У будь-якому випадку зверніть увагу на своє дихання. Зробіть глибокий вдих (3 секунди), затримайте дихання (1 секунда), зробіть повільний видих (6 секунд). При вдиху ми заряджаємося енергією, а при видиху, навпаки, розслабляємося. Тому, щоб заспокоїться, робіть акцент на видиху, а не на вдиху. При цьому намагайтеся дихати діафрагмою, а плечі і верхню частину грудної клітки не піднімайте. Вдих – розтягуйте живіт, видих – втягуйте живіт.
3. Розслабте м'язи. При появі тривоги, страху наш організм готується до захисту або до втечі, тому напружуються м'язи нашого тіла, а в мозок подається сигнал про небезпеку. Але якщо ви обдурите свій мозок і в момент страху розслабите м'язи, тривога почне спадати. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, живіт, спину, ноги. Подумки пройдіться по всьому тілу, образно знімаючи затискачі. Неможливо одночасно турбуватися і бути розслабленим.
4. Перемкніть свою увагу з внутрішніх відчуттів на зовнішні об'єкти. При тривозі мислення поводиться особливим чином. Відчуваючи фізичні симптоми, але не бачачи реальної зовнішньої загрози, людина починає шукати причину всередині себе, виникає відчуття катастрофи і думки «про найстрашніше». В цьому випадку необхідно переключити увагу на зовнішні об'єкти, подивіться навколо себе, почніть вважати машини, вікна, в яких горить світло, помічайте деталі. Наприклад: 5 предметів білого кольору, 3 предмети жовтого, 2 синього, 5 м'яких на дотик, твердих та ін. Також ставити питання: Який сьогодні день тижня? Яка половина дня? Яка погода на вулиці? Поговоріть з ким-небудь. Також можна просто вщипнути себе.
5. Оскаржуйте свої негативні думки. Наприклад, ви думаєте: «у мене сильно б'ється серце, мені погано, значить, я хворий, у мене може статися інфаркт». Поставте під сумнів це твердження: «Чи дійсно прискорене серцебиття свідчить про насувається інфаркті?». Спростовуйте негативні думки, замінюйте їх позитивними. Наприклад, «Я робив обстеження, серце у мене здорове, значить, серцебиття через те, що є лабільність нервової системи, я надмірно збуджений. Треба заспокоїтися і все пройде!»
1. Не забувайте викидати сміття: ... з відра ... з голови ... з життя!
2. Коли ваші справи йдуть погано - просто не ходіть з ними.
3. Якщо помилку можна виправити - значить, ти ще не помилився.
4. Самий хороший вчитель в житті - досвід. Бере правда дорого, але пояснює дохідливо.
5. Дякую тим людям, які увійшли в моє життя і зробили його красивим. І спасибі тим людям, які вийшли з нього і зробили його ще кращим.
6. Завжди знайдеться хтось, кому не подобається те, що ти робиш. Це нормально. Всім підряд подобаються тільки кошенята.
7. Якщо хтось на вас лається, злиться або ображається: «задавіть» його своїм позитивом.
8. Своє життя треба влаштовувати до тих пір, поки життя не почне влаштовувати тебе.
9. Не хочу вас засмучувати, але у мене все добре!
10. На граблі не наступаю. Я вже по ним танцюю! І з кожним разом все віртуозніше.
11. Рецепт молодості: радійте кожній дрібниці і не нервуйте через кожну сволоту.
12. Найкращий день - це Сьогодні!!!