З Днем народження ,Кобзарю!
Кожному народові Бог подарував величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею. В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар, Тарас… У ньому наша історія, все наше буття. Шевченко – це Україна.
Шевченко любив Україну, любив до болю, і хотів бачити її вільною землею вільних людей. Він жив і боровся в ім'я тієї України, яка скине кайдани, яка не знатиме неволі, яка увійде колись незалежною до вільної сім'ї європейських народів.
Одна з сокровенних мрій Кобзаря збулася. Україна стала незалежною. Але хіба сьогодні можемо стверджувати, що виконали всі його заповіти? Ні. Нам ще треба довго йти до втілення його ідеалів на своїй землі.
9 березня, в честь 209-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, здобувачі освіти Соколівськоі гімназії взяли участь у читанні поезії Ліни Костенко «Кобзареві».
3_клас.mp43 КЛАС
My Movie.mp44 клас Шевченківське свято.mp4
З Днем народження ,Кобзарю, наш пророче, наш духовний наставнику!
«Борітеся - поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
209 років тому народився поет, національний геній Тарас Шевченко, у словах якого знайшла прихисток українська нація.
Слава Україні!
Героям слава!
Кожного року у березні учні нашої гімназії вшановують пам”ять Тараса Григоровича Шевченка. Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу належить особливе місце. Поборником правди і свободи називають його. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. У цьому році виповнилося 209 років з дня народження Великого Кобзаря.
З нагоди цього свята учні 9 класу провели виховний захід « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!». Під час виховного заходу йшлося про маловідомі факти біографії поета, учні декламували улюблені поезії та уривки з поем, що навчають любити Україну, рідну землю, рідний край, народ, мову.
Довідково. Тарас Григорович Шевченко народився 09 березня 1814 року в селі Моринці, нині Звенигородського району Черкаської області.
Шевченко був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Його літературна спадщина обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і два уривки з інших п’єс; дев’ять повістей, щоденник та автобіографію, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), чотири статті та понад 250 листів.
Творчість Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, для українців всіх наступних поколінь «Великий Кобзар» став джерелом національної свідомості та символом України.
Тарас Шевченко вважається основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме творчість Шевченка дала ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ — початку ХХ століть.
Шевченко першим в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого більш змістовно відбили почуття й думки трудящих мас та їхні віковічні прагнення до свободи, на відміну від своїх літературних попередників, які в своїх творах критикували лише окремі явища тогочасного життя, як: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. У своїх творах Шевченко створив новий позитивний образ — борця та судді проти самодержавно-поміщицького ладу й борця за щастя народу. Творчість Шевченка внесла в українську літературу незнане до цього багатство тем і жанрів та прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступних часів — Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка й інші.
Окрім цього, Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови, він установив ту її структуру, яка стала основою сучасної мови — розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад (у тому числі синтаксис), які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо. Поезія Шевченка дала норми української літературної мови, створені на основі народного фольклору й живої розмовної мови, яка ґрунтувалася на полтавсько-київському діалекті.
Твори Шевченка перекладені багатьма мовами народів світу, його творчість мала великий вплив на розвиток культури західного та південного слов’янства.